про відмову у встановленні судового контролю
25 серпня 2025 року м.Київ № 320/45957/24
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Головенка О.Д., суддів: Колеснікової І.С., Перепелиці А.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України та просить суд:
визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України протиправною щодо не визначення уповноваженого органу виконавчої влади стосовно пенсіонерів (співробітників) податкової міліції на підставі Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45;
зобов'язати Кабінет Міністрів України визначити уповноважений орган виконавчої влади стосовно пенсіонерів (співробітників) податкової міліції та внести відповідні зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення, осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 рішення першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2025 відкрито касаційне провадження та витребовано справу з Київського окружного адміністративного суду.
Від позивача надійшло клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що ним було направлено заяву Прем'єр міністру України щодо виконання рішення суду, однак до дня подання даної заяви, рішення суду, яке набрало законної сили не виконано.
Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення у адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналіз наведених положень КАС України свідчить про те, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі.
Відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в постановах від 31.10.2019 у справі № 820/1560/17, від 07.11.2019 у справі № 361/11754/13-а зазначено, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанцій можуть лише під час прийняття рішення у справі.
Враховуючи наявність можливості зміни окремих правових позицій та роль висновків Верховного Суду у забезпеченні єдності судової практики, суд при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю враховував останні актуальні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовано це питання.
Також суд враховує, що відповідно до ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень у адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 КАС України.
Колегія суддів вважає, що дана норма також свідчить на користь висновку про можливість встановлення заходів судового контролю лише під час ухвалення судового рішення. Так, у вказаній нормі законодавець фактично відзначив, що окрім заходів судового контролю прописаних у резолютивній частині судового рішення, суд здійснює контроль за виконанням судового рішення і у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу, тобто шляхом розгляду позовних заяв про оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавців, які допущені в ході примусового виконання судового рішення.
Тобто, суд з метою забезпечення належного виконання судового рішення або встановлює судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо під час ухвалення цього рішення або вирішує спірні питання, які виникають в ході виконання в порядку ст. 287 КАС України.
Поряд із цим слід відмітити, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі можливо лише під час прийняття рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/18826/14.
Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Із наданих матеріалів суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Підсумовуючи наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній адміністративній справі.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 382 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 320/45957/24 - відмовити.
Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий - суддя Головенко О.Д.
Судді: Колеснікова І.С.
Перепелиця А.М.