25 серпня 2025 року м. Київ № 640/5047/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д. розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження заяву Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Велички Романа Сергійовича про зміну способу порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Апарату Верховної Ради України та просить суд:
зобов"язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористанні 489 календарних днів щорічної основної та додаткової відпустки за період роботи:
з 04.05.1999 по 01.06.2000 на посаді помічника - консультанта народного депутата України ОСОБА_2 ;
з 01.08.2002 по 25.05.2006 та з 26.05.2006 по 23.11.2007 на посаді помічника - консультанта народного депутата України ОСОБА_3 ,
з 26.11.2007 по 13.12.2012 та з 13.012.2012 по 27.11.2014 на посаді помічника - консультанта народного депутат України ОСОБА_4 ,
з 01.112.2014 по 31.03.2015 та з 01.04.2015 по 29.06.2016 та з 30.06.2016 по 29.08.2019 на посаді помічника - консультанта народного депутата України ОСОБА_5 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2024, апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 залишено без задоволення, а рішення без змін.
10.10.2023 було видано виконавчий лист у даній справі.
16.05.2025 через канцелярію суду подано заяву від Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Велички Романа Сергійовича, в якій просить змінити спосіб виконання рішення у справі № 640/5047/21 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов'язання вчинити дії, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів (200 583,89 грн) у порядку, передбаченому Законом України № 4901 від 05.06.2012 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901) і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 640/5047/21 від 10.10.2023, виданого Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до ст. 3, 4, 24 - 27 Закону України № 1404 від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (далі - № 1404) 14.11.20223 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.
Апарат Верховної Ради України листом від 04.12.2023 № 30/10-2023/266222 повідомив про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 640/5047/21 від 10.10.2023, виданого Київським окружним адміністративним судом, зазначаючи, що у зв'язку із внесенням змін до деяких законодавчих aктів Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1404, ст. 3 Закону № 4901 виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
У судове засідання призначене на 25.08.2025 о 11:00 учасники справи не з'явились, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
У відповідності до положень ч. 9 ст. 205, ч. 2 ст. 378 КАС України розгляд заяви здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про встановлення порядку виконання судового рішення у даній справі та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень ст. 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З аналізу даних положень КАС України, вбачається, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин, тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.
З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
З поданої заяви вбачається, що на думку заявника
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 4901, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є - державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Суд звертає увагу заявника на те що дану норму варто застосовувати лише до рішень суду які стосується саме стягнення коштів, коли в рішення Київського окружного адміністративного суду № 640/5041/21 від 10.08.2023 стосується зобов'язання вчинити певні дії.
Відтак, ст. 3 Закону № 4901 встановлює особливості виконання рішення суду про стягнення коштів з державного органу, але ніяк не встановлює особливостей виконання рішень в частині зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви державного виконавця про встановлення порядку виконання судового рішення у даній справі.
Керуючись ст. 205, 248, 256, 293-295, 378 КАС України суд
У задоволенні заяви Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Велички Романа Сергійовича про зміну способу порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Головенко О.Д.