25 серпня 2025 року № 640/8701/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Офісу Генерального прокурора, Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Офісу Генерального прокурора, Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 11 травня 2022 року № 51ДП-22, яким притягнуто прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 24 травня 2022 року № 11дк, яким звільнено прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку (п.7 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру») з 24 травня 2022 року;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області або на іншій рівнозначній посаді в органах прокуратури України;
- стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.05.2022 по день ухвалення рішення судом.
Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На підставі вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану справу передано для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 прийнято справу до провадження та вирішено, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень з огляду на відсутність підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідачі, у наданих суду відзивах, наголошують, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданих суду відзивах.
Такі доводи заперечені позивачем у долучених до матеріалів справи відповідях на відзиви.
Заслухавши у судовому засіданні 05.06.2025 позиції присутніх представників учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, з 28.02.2005 по 15.11.2019 позивач працювала на посадах прокурора у прокуратурі Хмельницької області.
Наказом прокуратури Хмельницької області від 13.11.2019 № 1003к позивача звільнено із займаної посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області та органів прокуратури з 15.11.2019 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».
На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі № 560/4060/19, наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 27.09.2021 № 1160к позивача поновлено на посаді прокурора відділу організації представництва прокуратури Хмельницької області та органах прокуратури з 16 листопада 2019 року.
27.09.2021 керівником Хмельницької обласної прокуратури видано наказ від 27.09.2021 № 1161к, згідно якого прокурору відділу організації представництва ОСОБА_1., посаду якої ліквідовано наказом Генерального прокурора від 08.09.2020 № 46ш, тимчасово визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Хмельницької обласної прокуратури.
Протоколом засідання шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 26.11.2021 № 47 позивачу відмовлено у допущенні до процедури атестації у зв'язку із неподанням заяви про намір пройти атестацію встановленої форми.
Керівником Хмельницької обласної прокуратури Олійником О.Л. 30.12.2021 направлено до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - Відповідний орган, Комісія) дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором відділу організації представництва прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 дисциплінарного проступку. У п. 4 дисциплінарної скарги зазначено дві підстави для дисциплінарної відповідальності: невиконання ОСОБА_1 службових обов'язків (п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про прокуратуру»); порушення правил внутрішнього службового розпорядку (п.7 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідним органом 05.01.2022 відкрито дисциплінарне провадження № 07/3/2-14дс-7дп-22, проведено перевірку та 15.02.2022 складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора.
Рішенням Відповідного органу від 11.05.2022 № 51дп-22 притягнуто прокурора відділу організації представництва прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення правил внутрішнього службового розпорядку та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Наказом Генерального прокурора від 24.05.2022 № 11дк звільнено прокурора відділу організації представництва прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за порушення правил внутрішнього службового розпорядку (п.7 ч.1 ст.43 Закону України «Про прокуратуру») з 24 травня 2022 року. Підстава: рішення Відповідного органу від 11.05.2022 № 51дп-22.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом України «Про прокуратуру» (далі - Закон).
Згідно зі статтею 44 Закону тільки за Комісією закріплені повноваження здійснювати дисциплінарне провадження стосовно прокурора.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 45 цього Закону дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Дисциплінарне провадження включає такі етапи: відкриття дисциплінарного провадження; проведення перевірки дисциплінарної скарги; розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
Згідно із частиною 1 статті 43 Закону прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; порушення правил внутрішнього службового розпорядку; втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
Відповідно до частин 4 та 10 статті 46 цього Закону після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
Частиною 5 статті 47 Закону визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.
Рішення в дисциплінарному провадженні Комісія приймає більшістю голосів від свого загального складу (частина 1 статті 48 Закону).
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина 3 вказаної статті).
Застосування до прокурора дисциплінарного стягнення відповідно до статей 9 та 11 Закону здійснюється Генеральним прокурором та керівниками обласних прокуратур на підставі рішення Комісії.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора також регламентується Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятий 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі - Положення).
Згідно з вимогами пунктів 3, 4 частини 4 статті 19 Закону прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а також додержуватись правил прокурорської етики, зокрема, не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Положеннями частини 1 та 2 статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого 27 квітня 2017 року всеукраїнською конференцією прокурорів (далі - Кодекс) визначено, що прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.
Статтями 5, 7, 10, 16 Кодексу регламентовано, що професійна діяльність прокурора має ґрунтуватись на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.
Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов'язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
До правил професії прокурора, про які йдеться у Нормах професійної відповідальності, та до переліку необхідних прав та обов'язків прокурорів, належать також правила внутрішнього службового розпорядку, яких мають дотримуватись прокурори згідно з національним законодавством.
Статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
Водночас статтею 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі понад три години протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогулом вважається самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов'язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.
Працівник, якого офіційно працевлаштовано згідно з нормами КЗпП України, є захищеною стороною трудових відносин. Тому звільнити такого працівника за ініціативою роботодавця можливо лише у випадках, передбачених законодавством. Зокрема, такою підставою є прогул.
Правила внутрішнього службового розпорядку прокурорів органів прокуратури Хмельницької області затверджено наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 10 листопада 2020 №139 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1,2 розділу II Правил встановлено наступний режим роботи в органах прокуратури області: початок роботи з 9 години - упродовж робочого тижня; перерва на обід з 13 години до 13 години 45 хвилин - упродовж робочого тижня (перерва не включається в робочий час і може використовуватись прокурором на свій розсуд); кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер - о 18 годині, у п'ятницю - о 16 годині 45 хвилин.
Згідно з наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 10 листопада 2020 року №140 на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, продовжено в органах прокуратури Хмельницької області такий режим: початок роботи з 8 години - упродовж робочого тижня; перерва на обід з 12 години до 12 години 45 хвилин - упродовж робочого тижня; кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер - о 17 годині, у п'ятницю - о 15 годині 45 хвилин.
У пунктах 5-7 розділу II Правил передбачено, що у структурних підрозділах органів прокуратури Хмельницької області ведеться облік робочого часу прокурорів шляхом складання відповідальною особою табелів обліку робочого часу.
Керівники структурних підрозділів органів прокуратури Хмельницької області зобов'язані контролювати присутність на роботі прокурорів упродовж робочого дня.
Прокурори можуть перебувати у робочий час за межами приміщень органів прокуратури Хмельницької області з службових питань з відома безпосереднього керівника підрозділу або керівника місцевої (окружної) прокуратури.
Згідно з пунктами 1-3 розділу III Правил про свою відсутність на роботі прокурор повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншими доступними способами.
У разі недотримання прокурором цих вимог складається акт про його відсутність на робочому місці.
Прокурор не пізніше наступного робочого дня після виходу на роботу повинен надати докази поважності причини відсутності на роботі.
У разі ненадання прокурором таких доказів він має подати письмові пояснення на ім'я керівника обласної прокуратури щодо причин своєї відсутності.
Як вже зазначалось вище, 13 листопада 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області з 15 листопада 2019 року на підставі пункту 9 частини 1 статі 51 Закону у зв'язку з неподанням заяви про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Згідно з наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 27 вересня 2021 року № 1160к на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі № 560/4060/19 ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Хмельницької області та органах прокуратури. Того ж дня ОСОБА_1 ознайомлена з наказом.
Відповідно до пункту 3 розділу II «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ) за прокурорами регіональних прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до обласної прокуратури.
Наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 27 вересня 2021 року № 1161к ОСОБА_1 визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Хмельницької обласної прокуратури (кабінет № 142).
Цим же наказом зобов'язано заступника начальника управління - начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_4 забезпечити ведення табельного обліку робочого часу ОСОБА_1 та контроль за дотриманням нею Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів органів прокуратури Хмельницької області, затверджених наказом керівника обласної прокуратури від 10 листопада 2020 року № 139. ОСОБА_1 з цим наказом ознайомлена 27 вересня 2021 року.
Після поновлення на посаді ОСОБА_1 звернулася із заявою про надання їй щорічної відпустки та відпустки за стаж роботи в органах прокуратури. Такі відпустки їй надано з 28 вересня до 12 листопада 2021 року згідно з наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 28 вересня 2021 року № 1167к.
15 листопада 2021 року заступником начальника управління - начальником відділу ОСОБА_4 після виходу ОСОБА_1 на роботу встановлено їй робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Хмельницької обласної прокуратури, а саме у кабінеті № 142.
Проте, починаючи з 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 на робочому місці не з'явилась.
Про необхідність прибуття на робоче місце ОСОБА_1 письмово проінформовано листом Хмельницької обласної прокуратури від 26 листопада 2021 року № 07-8373вих-21, який їй вручено 30 листопада 2021 року, а також листом обласної прокуратури від 23 грудня 2021 року №07-8944вих-21, який їй вручено 27 грудня 2021 року.
У реєстрі лікарняних листів Пенсійного фонду України відомості про перебування ОСОБА_1 після поновлення на роботі на лікарняному за листопад 2021 року та за грудень 2021 року станом на 30 грудня 2021 року відсутні.
Відповідно до Правил (з урахуванням наказу керівника Хмельницької обласної прокуратури від 10 листопада 2020 року №140 щодо особливостей службового розпорядку на період дії карантину) ОСОБА_1 повинна була дотримуватись такого режиму роботи: початок роботи з 8 години - упродовж робочого тижня; перерва на обід з 12 години до 12 години 45 хвилин - упродовж робочого тижня; кінець робочого дня в понеділок, вівторок, середу та четвер - о 17 годині, у п'ятницю - о 15 годині 45 хвилин.
Окрім цього, перебувати у робочий час за межами приміщення прокуратури з службових питань вона могла лише з відома ОСОБА_4 . Про свою відсутність на роботі вона повинна повідомляти ОСОБА_4 у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншими доступними способами.
Недотримання цих вимог ОСОБА_1 підтверджено актами про її відсутність на робочому місці з 16 листопада 2021 року до 29 грудня 2021 року; табелями обліку використання робочого часу працівників Хмельницької обласної прокуратури за листопад - грудень 2021 року; поясненнями ОСОБА_4 , яка здійснювала контроль за дотриманням ОСОБА_1 правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів; поясненнями прокурорів Лапко О.В. та Козлюка О.П. (прокурори, робочі місця яких знаходяться у кабінеті НОМЕР_1, де визначено робоче місце ОСОБА_1 ).
Відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у Хмельницькій обласній прокуратурі з 16 листопада до 29 грудня 2021 року без поважних причин є порушенням трудової дисципліни.
Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги пунктів 3,4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-УП, пунктів 1, 2 розділу II, пунктів 1-3 розділу III Правил, пункт 16 Кодексу, чим вчинила дисциплінарний проступок, відповідальність за який передбачено пунктом 7 частини 1 статті 43 Закону, а саме - порушення правил внутрішнього службового розпорядку.
Щодо доводів позивача про те, що Комісія не уповноважена приймати рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме через невідповідність її статусу, як прокурора, стосовно якого допускається здійснення дисциплінарного провадження, суд зазначає таке.
Законом визначені правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, а також система прокуратури України.
Статтею 15 Закону визначений статус прокурора. Так, згідно з частиною 2 цієї статті прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Частиною 3 статті 16 Закону передбачено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом, а тому перебування прокурора певний час на скороченій посаді відповідно до Закону не є підставою для припинення його повноважень.
Положеннями пункту 3 розділу II Закону № 113-ІХ визначено, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
За приписами пункту 7 розділу II Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом обіймають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які звільнені з органів прокуратури у зв'язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах (підпункт 3 пункту 7 розділу II Закону № 113-IX).
На позивача, відповідно до положень підпункту 3 пункту 7 розділу II Закону № 113-ІХ, поширювались вимоги щодо проходження атестації. Тоді як обов'язок керівника окружної прокуратури щодо переведення позивача на посаду виникав лише у разі успішного проходження атестації.
Водночас позивач атестацію успішно не прийшла.
Поряд з цим слід зазначити, що відповідно до пункту 3.2 Положення про організаційно-штатну роботу в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 06 квітня 2021 року № 82 утворення (включення) органу прокуратури (структурного підрозділу прокуратури) передбачає створення структури або внесення змін до неї, визначення кількості штатних одиниць та встановлення відповідних штатних посад.
Ліквідація (виключення) органу прокуратури (структурного підрозділу органу прокуратури) передбачає втрату чинності структури та штатного розпису або внесення змін до них, а також зарахування їх загальної штатної чисельності до резерву Офісу Генерального прокурора.
Тобто, до резерву Офісу Генерального прокурора зараховувались не конкретні працівники, а скорочені одиниці, які надалі, за необхідності, використовувалися для встановлення додаткових посад у інших структурних підрозділах цього ж або іншого органу прокуратури.
Виведення прокурорів поза штат з одночасним їх відстороненням від виконання службових обов'язків і переведенням до резерву Офісу Генерального прокурора жодним законом чи іншим нормативно-правовим актом України не передбачено.
Згідно з частиною 3 статті 16 Закону прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом, а тому перебування прокурора певний час на скороченій посаді відповідно до Закону не є підставою для припинення його повноважень.
Чинним законодавством не обмежено час перебування працівника на скороченій посаді, як і не встановлено строк, упродовж якого після видання наказу про скорочення штатної чисельності працівнику повинно бути вручено попередження про його подальше вивільнення.
З огляду на це, наказом керівника Хмельницької обласної прокуратури від 27 вересня 2021 року № 1161к ОСОБА_1 , посаду якої ліквідовано наказом Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 46ш, тимчасово визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Хмельницької обласної прокуратури.
Отже, перебування ОСОБА_1 на вище зазначеній посаді не призвело до припинення відповідних трудових правовідносин, за нею зберігався статус прокурора, відповідно вона є суб'єктом дисциплінарної відповідальності згідно із Законом.
Також за позивачем зберігались соціальне та матеріальне побутове забезпечення, як то оплата праці, надання відпусток тощо, з особливостями визначеними абзацом 3 пунктом 3 розділу II Закону № 113-ІХ, право на що позивачем реалізовувалось, про що вже зазначалось вище.
Наведене, в сукупності з обставинами підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку, про що було зазначено вище, свідчить про правомірність оскаржуваних рішень щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Відповідно, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Офісу Генерального прокурора, Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.