25 серпня 2025 рокуСправа №160/5679/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
19 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком та неврахування до страхового стажу періодів роботи: 01.09.1980 - 20.06.1984 років, 10.09.1984 - 16.01.1986 років, 17.01.1986 - 10.09.1987 років, 11.09.1987 - 20.02.1989 років, 21.02.1989 - 05.06.1989 років, 10.06.1989 - 26.09.1989 років,09.11.1989 - 27.03.1990 років, 28.03.1990 - 16.09.1990 років, 17.09.1990 - 20.02.1991 років, 21.021991 - 01.07.1991 років, 02.10.1991 - 19.03.1993 років, 06.07.1993 - 01.10.1993 років, 02.10.1993 - 25.07.1994 років, 26.07.1994 - 20.01.1997 років, 21.01.1997 - 01.04.1998 років, 02.04.1998 - 26.05.2000 років;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи 01.09.1980 - 20.06.1984 років, 10.09.1984 - 16.01.1986 років, 17.01.1986 - 10.09.1987 років, 11.09.1987 - 20.02.1989 років, 21.02.1989 - 05.06.1989 років, 10.06.1989 - 26.09.1989 років, 09.11.1989 - 27.03.1990 років, 28.03.1990 - 16.09.1990 років, 17.09.1990 - 20.02.1991 років, 21.02.1991 - 01.07.1991 років, 02.10.1991 - 19.03.1993 років, 06.07.1993 - 01.10.1993 років, 02.10.1993 - 25.07.1994 років, 26.07.1994 - 20.01.1997 років, 21.01.1997 - 01.04.1998 років, 02.04.1998 - 26.05.2000 років та призначити пенсію за віком з 11 лютого 2025 року.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що отримала рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не зараховано періоди роботи на території російської федерації та відсутнє повідомлення по нездійснення іншою державою пенсійних виплат за призначені періоди, тому страховий стаж позивача є достатнім для призначення пенсії за віком. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 25 лютого 2025 року суд відкрив провадження у адміністративній справі та справу № 160/5679/25 та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
11.03.2025 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не визнає позовні вимоги в повному обсязі з таких підстав. Відповідач зазначає, що До заяви про призначення пенсії Позивачем надано трудову книжку серії НОМЕР_2 від 20.07.1983. При дослідженні трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.07.1983 встановлено, що на її титульному аркуші міститься нечитабельна печатка.
Відповідно до вимог Інструкції №162, періоди роботи взято до уваги відповідно до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування осіб (ОК-5). Страховий стаж Позивача було обчислено за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Довідка ОК-5). Крім того, періоди роботи згідно з архівною довідкою про нарахування заробітної плати від 15.11.2024 № 77558/6/04-36-10-02-13 можливо зарахувати після підтвердження первинними документами. Відповідно до розрахунку стажу роботи (Форма РС-право) загальний стаж роботи Позивача складає 20 років 09 місяців 17 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (менше 32 років).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 .
20.01.2025 року позивач звернулася з заявою про призначення пенсії за віком. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
В обґрунтування відмови у призначенні пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначило, що результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи на території російської федерації згідно із трудовою книжкою НОМЕР_2 :
- з 10.09.1984 по 05.06.1989, з 10.06.1989 по 26.09.1989, з 09.11.1989 по 01.07.1991 оскільки відсутнє повідомлення про нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.
29.01.2025 ОСОБА_1 звернулася з заявою про призначення пенсії за віком. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.02.2025 № 046350011723 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
В обґрунтування відмови у призначенні пенсії позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зазначило таке:
- періоди роботи згідно із трудовою книжкою НОМЕР_4 від 20.07.1983, оскільки на титульній сторінці трудової книжки нечитабельна печатка, що є порушенням вимог п. 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
- періоди роботи взято до розрахунку за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
- період роботи згідно із архівною довідкою про нарахування заробітної плати від 15.11.2024 № 77558/6/04-36-10-02-13 можливо зарахувати після підтвердження первинними документами.
- прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно п.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Не погоджуючись з відмови в призначенні пенсії за віком та неврахування до страхового стажу періодів роботи позивача, остання звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, доводам відповідача, викладеним в відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням статті 1 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За статтею 34 Закону 1788-ХІІ соціальні пенсії призначаються та виплачуються за весь час інвалідності, встановленої органами медико соціальної експертизи.
За Преамбулою Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону, на Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ст. 30 Закону № 1058-ІV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно ст. 34 цього Закону, пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу, що визначений вказаною статтею.
Частиною першою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із трудовою книжкою НОМЕР_4 не зараховані до страхового стажу, оскільки на титульній сторінці трудової книжки нечитабельна печатка, що є порушенням вимог п.2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (згідно із останнього рішення відповідача від 05.02.2025 року). І до страхового стажу не зараховані періоди роботи: 01.09.1980 - 20.06.1984 років; 10.09.1984 - 16.01.1986 років; 17.01.1986 - 10.09.1987 років; 11.09.1987 - 20.02.1989 років; 21.02.1989 - 05.06.1989 років; 10.06.1989 - 26.09.1989 років; 09.11.1989 - 27.03.1990 років; 28.03.1990 - 16.09.1990 років; 17.09.1990 - 20.02.1991 років; 21.02.1991 - 01.07.1991 років; 21.021991 - 01.07.1991 років; 02.10.1991 - 19.03.1993 років; 06.07.1993 - 01.10.1993 років; 02.10.1993 - 25.07.1994 років; 26.07.1994 - 20.01.1997 років; 21.01.1997 - 01.04.1998 років; 02.04.1998 - 26.05.2000 років.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.02.2025 № 046350017723 за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно із трудовою книжкою НОМЕР_4 від 20.07.1983, оскільки на титульній сторінці трудової книжки нечитабельна печатка, що є порушенням вимог п. 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
Відтак суд зробив висновок, що відповідач підчас розгляду заяви про призначення пенсії позивачу допустився надмірного формалізму, та не зважаючи на підтвердження даними трудової книжки та можливості достовірно з даних трудової книжки встановити дату звільнення, не включив до трудового стажу позивача роботу за період з 01.02.1989 по 21.12.1991 року.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) ЄСПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу КЗПЛ сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).
Таким чином, періоди роботи позивача з мають бути зараховані періоди роботи: 01.09.1980 - 20.06.1984 років; 10.09.1984 - 16.01.1986 років; 17.01.1986 - 10.09.1987 років; 11.09.1987 - 20.02.1989 років; 21.02.1989 - 05.06.1989 років; 10.06.1989 - 26.09.1989 років; 09.11.1989 - 27.03.1990 років; 28.03.1990 - 16.09.1990 років; 17.09.1990 - 20.02.1991 років; 21.02.1991 - 01.07.1991 років; 21.021991 - 01.07.1991 років; 02.10.1991 - 19.03.1993 років; 06.07.1993 - 01.10.1993 років; 02.10.1993 - 25.07.1994 років; 26.07.1994 - 20.01.1997 років; 21.01.1997 - 01.04.1998 років; 02.04.1998 - 26.05.2000 років.
Стосовно вимог позивача визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком та неврахування до страхового стажу періодів роботи, зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи та призначити пенсію за віком, суд зазначає про таке.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до п. 1.1 Порядку 22-1 в редакції, що діяла на час звернення позивачки до органу Пенсійного фонду, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1 Порядку № 22-1).
Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
В даному випадку заяви позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, за результатом якої прийнято рішення від 27.01.2025 № 046350017723 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, за результатом якої прийнято рішення від 05.02.2025 № 046350017723
Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відтак на останніх має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком є протиправними.
З урахуванням вищенаведеного, суд зробив висновок, що позовні вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не підлягають задоволенню, оскільки позивач обрала невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки звернення позивача до суду з вказаним позовом не є відновленням її порушеного права на призначення пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук