Рішення від 22.08.2025 по справі 140/5470/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5470/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

адвокат Бондарчук Сергій Федорович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) у якому просив:

визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Волинській області у здійсненні ОСОБА_1 з 15.10.2024 перерахунку пенсії на підставі поданої заяви згідно норм абз. 2 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із заробітку за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, зокрема, і за період військової служби з березня 2022 р. по 17.08.2024, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 15.10.2024 на підставі поданої заяви перерахунок пенсії згідно норм абз. 2 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із заробітку за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, зокрема, і за період військової служби з березня 2022 р. по 17.08.2024 р., із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком. 17.08.2024 позивач був звільнений з військової служби у відставку за п.п. «а» п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі).

Представник позивача вказує, що із отриманого від ГУ ПФУ у Волинській області розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії позивач дізнався, що періоди його військової служби враховані до страхового стажу лише з березня 2022 р. по лютий 2023 р., а суми грошового забезпечення, які відображені в графі «сума заробітку для нарахування пенсії» форми ОК-5, за весь період військової служби не враховані при розрахунку розміру пенсії під час здійснення перерахунку пенсії.

На звернення позивача від 15.10.2024 та від 27.03.2025 щодо здійснення перерахунку його пенсії відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (враховуючи заробіток за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, зокрема, за період військової служби з березня 2022 р. по 17.08.2024) відповідач протиправно не поновив право позивача на належне пенсійне забезпечення, а саме: на перерахунок пенсії з 15.10.2024 та з 01.04.2025.

Представник позивача стверджує, що ГУ ПФУ у Волинській області повинно було здійснити перерахунок пенсії позивача згідно із абз. 2 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням при такому перерахунку заробітку позивача за період його військової служби з березня 2022 р. по 17.08.2024.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

26.06.2025 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ у Волинській області на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що відповідно до частини 4 статті 42 Закону України №1058-IV перерахунок пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, може здійснюватись або з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.

Вказує, що у травні 2019 року позивачу проведено автоматичний перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України №1058-IV з 01.04.2019 та враховано страховий стаж набутий після призначення пенсії з 01.02.2017 по 31.07.2017.

У травні 2023 року проведено автоматичний перерахунок пенсії відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України №1058-IV з 01.04.2023 та враховано страховий стаж набутий після попереднього перерахунку: період з 01.03.2022 по 28.02.2023 (що складає 12 місяців).

Надалі, на підставі поданих заяв від 02.09.2024 та від 18.10.2024 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв'язку із звільненням з 17.08.2024 та здійсненням підприємницької діяльності з 04.10.2024.

Станом на 18.10.2024 розмір пенсії позивача становив 6315,41 грн, з них: 5685,16 грн - розмір пенсії за віком (17952,94 грн х 0,31667); 40,00 грн - цільова допомога учасникам бойових дій; 590,25 грн - підвищення учасникам бойових дій (25% від 2361 грн).

З 01.04.2025 позивачу проведено автоматичний перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України №1058-IV та враховано страховий стаж набутий після попереднього перерахунку (з 01.03.2023 по 31.08.2024 - 1 рік 6 місяців).

Після проведення перерахунку пенсії позивача передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах розмір пенсії обчислений з врахуванням страхового стажу 33 роки 02 місяці 03 дні (коефіцієнт страхового стажу - 0,33167). Для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток - 20017,52 грн, який обчислено за періоди з 01.02.1986 по 31.01.1991 та з 01.09.2011 по 31.10.2017 із застосуванням середньої заробітної плати по Україні 8913,83 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 2,24567).

З огляду на викладене відповідач вважає, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його дії не можна вважати протиправними.

Позивач, скориставшись правом на надання відповіді на відзив у якому додатково аргументував вимоги позовної заяви та просив суд їх задовольнити.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 з 15.02.2017 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Після призначення пенсії позивач проходив військову службу у лавах Збройних Сил України та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2024 був звільнений у відставку за підпунктом «а» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (досягнення граничного віку перебування на військовій службі) (а.с.8).

Заявою від 15.10.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із проханням здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням страхового стажу і заробітку за період військової служби з березня 2022 по 17.08.2024 (а.с.16).

Листом №15377-14221/К-02/8-0300/24 від 20.11.2024 відповідач повідомив позивача про те, що наступний перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 з врахуванням періоду страхового стажу набутого після попереднього перерахунку пенсії можливо провести на підставі відповідної заяви, або ж такий перерахунок буде проведено автоматично (без додаткового звернення) з 01.04.2025 (а.с.17-18).

27.03.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі абзацу 2 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням заробітку за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, зокрема, і за період військової служби з березня 2022 р. по 17.08.2024, та застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (а.с.25-26).

Листом №5556-4342/К-02/8-0300/25 від 29.04.2025 ГУ ПФУ у Волинській області вказало, що з 01.04.2025 проведено автоматичний перерахунок пенсії позивача відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 та враховано страховий стаж набутий після попереднього перерахунку (1.03.2023 - 31.08.2024 - 1 рік 6 місяців). Розмір пенсії обчислений з врахуванням страхового стажу 33 роки 02 місяці 03 дні (коефіцієнт страхового стажу - 0,33167). Для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток - 20017,52 грн, який обчислено за періоди з 01.02.1986 по 31.01.1991 та з 01.09.2011 по 31.01.2017 із застосуванням середньої заробітної плати по Україні 8913,83 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 2,24567). Проведення перерахунку пенсії з урахуванням даних заробітної плати згідно з вимогами абзацу третього частини четвертої статті 42 Закону №1058 можливе у разі наявності 24 місячного стажу (а.с.27).

Не погоджуючись із відмовою ГУ ПФУ у Волинській області у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням заробітку за період проходження військової служби, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України «Про пенсійне забезпечення», який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058-IV).

Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 1, ч. 1-3 ст. 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 15.02.2017 йому призначено дострокову пенсію за віком згідно з нормами Закону України №1058-ІV. Розмір пенсії розрахований із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2014 - 2016 роки, тобто, за три попередні роки перед зверненням за призначення даного виду пенсії.

Після призначення пенсії, ОСОБА_1 у період з березня 2022 по 17.08.2024 проходив військову службу у лавах Збройних Сил України, що не заперечується відповідачем.

Питання, пов'язані з перерахунком пенсії стосовно осіб, які продовжували працювати, врегульовані в частині 4 статті 42 Закону №1058-ІV, в якій визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Як зазначалося судом вище, ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить, що перерахунок пенсії позивача у зв'язку з продовженням роботи (проходженням військової служби) після призначення йому пенсії за віком, може бути здійснене:

виходячи із страхового стажу, здобутого після призначення позивачу пенсії за віком та з урахуванням заробітної плати (доходу), з якого така пенсія обчислювалася, (абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV);

виходячи із страхового стажу, здобутого після призначення пенсії за віком та з урахуванням заробітної плати за період з липня 2000 року, зокрема й тієї, яка виплачувалася позивачу після призначення пенсії (абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV).

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 пенсія по віку з моменту її первісного призначення (15.02.2017) та під час наступних перерахунків (березень 2019, травень 2023) обчислювалася пенсійним органом виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.02.1986 по 31.01.1991 та з 01.09.2011 по 31.01.2017.

Належними доказами також підтверджується, що після призначення у 2017 році позивачу пенсії, він проходив військову службу у період з березня 2022 року по 17.08.2024, а з його грошового забезпечення утримувався та перераховувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вказане зокрема підтверджується даними Індивідуальної відомості про застраховану особу форми ОК-5форми ОК-5 (а.с.10-11).

У зв'язку з цим, згідно з положеннями ч. 4 ст. 42 Закону України №1058-IV позивач мав право на перерахунок пенсії.

При цьому при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону №1058-ІV пенсіонеру надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Заявою від 15.10.2024 та від 27.03.2025 ОСОБА_1 звертався до ГУ ПФУ у Волинській області із проханням здійснити перерахунок його пенсії на підставі абзацу 2 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням заробітку за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, зокрема, і за період військової служби з березня 2022 р. по 17.08.2024, та застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача без врахування його заробітку за період військової служби з березня 2022 р. по 17.08.2024.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №160/1052/19 (провадження №К/9901/33650/19), зміст статті 42 Закону №1058-IV свідчить про те, що пенсіонеру, при здійсненні перерахунку пенсії на підставі наведених положень Закону №1058-ІV, надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та висновків, викладених у постанові Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком виходячи із заробітної плати (грошового забезпечення) за період проходження останнім військової служби з березня 2022 р. по 17.08.2024.

З метою відновлення порушених прав та інтересів позивача слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивача, починаючи із 15.10.2024 (дати звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії).

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн (а.с.5). Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у здійсненні ОСОБА_1 з 15.10.2024 перерахунку пенсії на підставі поданої заяви згідно норм абзацу 2 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи із заробітку за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, зокрема, і за період військової служби з березня 2022 р. по 17.08.2024, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 15.10.2024 перерахунок пенсії згідно із абзацу 2 частини 4 статті 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи із заробітку за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року, зокрема, і за період військової служби з березня 2022 р. по 17.08.2024 р., із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано судом 22 серпня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Н. В. Стецик

Попередній документ
129724201
Наступний документ
129724203
Інформація про рішення:
№ рішення: 129724202
№ справи: 140/5470/25
Дата рішення: 22.08.2025
Дата публікації: 27.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (10.11.2025)
Дата надходження: 22.09.2025
Предмет позову: визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії