22 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3634/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватної фірми «Ріа-Клас» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Приватна фірма «Ріа-Клас» (далі - ПФ «Ріа-Клас») звернулася з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ Укртрансбезпеки у Волинській області) про визнання протиправною та скасування постанови від 24 березня 2025 року №ПШ081978 про застосування штрафу у сумі 17000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що підставою для застосування спірною постановою адміністративно-господарського штрафу стало встановлення посадовими особами Уктрансбезпеки порушення ПФ «Ріа-Клас» вимог статті 39 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III): перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів - копії договору із замовником послуги.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки позивачем не було вчинено порушення, які стали підставою для її прийняття. Так 27 лютого 2025 року автомобільним перевізником - ПФ «Ріа-Клас» транспортним засобом Renault Master (номерний знак НОМЕР_1 ) було надано послуги таксі та на момент проведення посадовими особами відділу Укртрансбезпеки перевірки вказаний транспортний відповідав ознакам таксі, які визначені статтею 1 Закону №2344-III: був обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром марки ТА-12, на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків у шаховому порядку нанесені композиції з квадратів. Водій мав та пред'явив усі документи, на підставі яких виконувались перевезення пасажирів на таксі: ліцензію АЕ №421823 на надання послуг з перевезення пасажирів на таксі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тимчасовий реєстраційний талон НОМЕР_2 , цивільно-правовий договір від 03 лютого 2025 року №01-25, укладений між ПФ «Ріа-Клас» та ОСОБА_1 , посвідчення водія.
Щодо відсутності на момент перевірки у водія належного ПФ «Ріа-Клас» транспортного засобу Renault Master (номерний знак НОМЕР_1 ) копії договору із замовником послуги позивач зазначив, що згідно з вимогами статті 42 Закону №2344-III договір перевезення пасажирів на таксі набирає чинності з моменту посадки пасажира і діє до моменту його висадки в пункті призначення. При цьому відповідно до статті 915 Цивільного Кодексу України договір перевезення пасажира таксі є публічним договором; юридична особа, яка надає послуги з перевезення, має здійснювати перевезення пасажирів за зверненням будь-якої особи. Тому договір перевезення пасажирів таксі фізично не міг бути пред'явленим посадовим особам відділу Укртрансбезпеки під час перевірки транспортного засобу (номерний знак НОМЕР_1 ). Окрім того, наявність договору перевезення пасажирів таксі у письмовій формі статтею 39 Закону №2344-III не визначена.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просив відмовити повністю (а.с.38-46). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що 27 лютого 2025 року під час здійснення працівниками відділу Укртрансбезпеки рейдової перевірки було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт ПФ «Ріа-Клас», під час якої встановлено, що транспортним засобом (номерний знак НОМЕР_1 ) перевозились пасажири за маршрутом «Любешів-Луцьк» за відсутності на момент перевірки копії договору із замовником послуг, що було зафіксовано в акті від 27 лютого 2025 року №АР085658. Відповідач вказав, що про здійснення ПФ «Ріа-Клас» транспортним засобом (номерний знак НОМЕР_1 ) перевезення на замовлення свідчать такі ознаки: ПФ «Ріа-Клас» оформлено тимчасовий реєстраційний талон ХХР №088928, який дійсний до 2027 року (що є виконанням вимог щодо перевезень легковим автомобілем на замовлення); відповідно до даних Головного сервісного центру МВС України (https://opendata.hsc.gov.ua/search-otk/) автомобіль НОМЕР_1 пройшов обов'язковий технічний контроль відповідно до вимог, встановлених до легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів (тобто раз на два роки, а для таксі обов'язковість проходження технічного контролю встановлена раз на один рік). При цьому твердження позивача щодо обладнання транспортного засобу Renault Master (номерний знак НОМЕР_1 ) спростовується відеозаписом під час рейдової перевірки.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
ПФ «Ріа-Клас» зареєстроване як юридична особа 08 грудня 2021 року; основним видом його діяльності є: 49.39 - Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8). У позивача наявна ліцензія серії АЕ №421823 на внутрішні перевезення пасажирів на таксі та внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення (а.с.21).
Посадовими особами відділу Укртрансбезпеки відповідно до щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 24 лютого 2025 року по 02 березня 2025 року (а.с.49 зворот), на підставі направлення від 21 лютого 2025 року №НР004060 (а.с.49) проводилася рейдова перевірка на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху на території Волинської області. У ході рейдової перевірки 27 лютого 2025 року був перевірений транспортний засіб Renault Master (державний номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 .
Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27 лютого 2025 року №АР085658 (далі - акт перевірки, а.с.50) зафіксовано перевезення дев'яти пасажирів легковим автомобілем на замовлення по маршруту «Любешів-Луцьк» за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 39 Закону №2344-III, а саме копії договору із замовником послуги. Акт перевірки підписав водій ОСОБА_1 , зауваживши, що в авто було 8 пасажирів.
Повідомлення від 28 лютого 2025 року за №19538/24/24-25 про призначення на 24 березня 2025 року розгляду справи ПФ «Ріа-Клас» отримало 12 березня 2025 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.54).
Листом від 28 лютого 2025 року №02-25 ПФ «Ріа-Клас» повідомила, що 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 здійснював перевезення восьми пасажирів транспортним засобом Renault Master (державний номерний знак НОМЕР_1 ) за маршрутом «Любешів -Луцьк» за замовленням ПФ «Ріа-Клас» згідно з цивільно-правовим договором від 01 лютого 2025 року №01-25 (а.с.54).
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника відділу Укртрансбезпеки прийнято постанову від 24 березня 2025 року №ПШ081978, якою у зв'язку з відсутністю документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону №2344-III (відсутня копія договору із замовником послуги), на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III до перевізника ПФ «Ріа-Клас» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн (а.с.55).
Незгода позивача із вказаною постановою стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон №2344-III, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
За змістом частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Як установлено частиною чотирнадцятою статті 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567 в редакції від 11 травня 2023 року).
Як установлено пунктами 12, 14 Порядку №1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
У пункті 15 Порядку №1567 визначений виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, серед них - наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з пунктами 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
З акта перевірки слідує, що 27 лютого 2025 року транспортним засобом Renault Master (державний номерний знак НОМЕР_1 ) за маршрутом «Любешів - Луцьк» було здійснено перевезення пасажирів на замовлення, а підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок щодо надання послуг з перевезення пасажирів на замовлення за відсутності документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону №2344-III (у цьому випадку копії договору із замовником послуги).
Своєю чергою, позивач у позовній заяві стверджує, що здійснював перевезення пасажирів вказаним автомобілем як таксі, що відповідно до статті 39 Закону №2344-III не передбачає наявності договору із замовником послуги.
Отже, у цьому випадку з метою встановлення факту вчинення порушення автомобільним перевізником законодавства про автомобільний транспорт необхідним є з'ясування під час перевірки обставин здійснення ПФ «Ріа-Клас» надання послуг з перевезення пасажирів на замовлення чи як таксі.
У статті 1 Закону №2344-III наведені терміни вживаються в такому значенні:
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення - перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін;
послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;
таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
За змістом статті 35 Закону №2344-ІІІ послуги з перевезення на таксі надаються громадянам у порядку черги на стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення (звичайне, термінове, нічне) усне, письмове чи за телефоном. Послуги з перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення можуть надаватися тільки за попередньою домовленістю із замовником послуг і не можуть надаватися на стоянках таксі та на шляху прямування автомобіля громадянам, з якими не було попередньої домовленості про послугу.
Відповідно до статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Розділом IV Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року №1184, зі змінами; далі - Правила №176), унормовано надання послуг перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Пунктом 86 Правил №176 обумовлено, що автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник, які здійснюють перевезення пасажирів та їх багажу на таксі (далі - послуги таксі), повинен дотримуватися вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживачів. Для надання послуг таксі автомобільні перевізники, автомобільні самозайняті перевізники повинні мати зареєстровані відповідно до законодавства та обладнані відповідно до встановлених технічних вимог транспортні засоби, відповідну ліцензію.
За приписами пунктів 104, 105 Правил №176 для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов'язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожен автомобіль. Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб'єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.
Серед обов'язкових документів, на підставі яких юридичною особою виконуються пасажирські перевезення на замовлення, що визначені у статті 39 Закону № 2344-III, для автомобільного перевізника є ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України, а для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України. Натомість для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, документами є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
З наведеного слідує, що ліцензія, договір із замовником послуги є тими документами, наявність яких під час здійснення заходів державного контролю є предметом перевірки щодо дотримання вимог законодавства автомобільними перевізниками, які надають послуги з перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому адміністративно-господарський штраф за перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених, зокрема, статтею 39 Закону №2344-III, накладається саме на автомобільного перевізника.
Позивач не заперечує, що в межах спірних правовідносин є автомобільним перевізником.
Матеріалами справи підтверджено (та не є спірним), що ПФ «Ріа-Клас» отримано ліцензію серії АЕ №421823, відповідно до якої він як суб'єкт господарювання має право проведення господарської діяльності як з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі, так і з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення (а.с.21). Наявність такої ліцензії дозволяє здійснювати обидва види діяльності, але конкретне перевезення визначається його фактичними ознаками.
Законом №2344-ІІІ та Правилами №176 не визначається обов'язковим оформлення документу, що підтверджує законність використання транспортного засобу (якщо він не є власністю перевізника), тоді як відповідно до пункту 104 Правил №176 для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі автомобільний перевізник зобов'язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію. Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Відповідно до пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. №1371), за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
Тимчасовий реєстраційний талон ХХР №088928 (дійсний до 2027 року) підтверджує право ПФ «Ріа-Клас» користуватися автомобілем Renault Master (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та є виконанням вимог щодо перевезень легковим автомобілем на замовлення (а.с.51 зворот).
Згідно зі статтею 35 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух» періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.
Отже, для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів, встановлено термін проходження обов'язкового технічного контролю раз в два роки, а для таксі - раз в рік.
За даними Головного сервісного центру МВС України (відкриті за посиланням: https://opendata.hsc.gov.ua/search-otk/) автомобіль, номерний знак НОМЕР_1 , пройшов обов'язковий технічний контроль: протокол 00745-01184-24 виданий 24 червня 2024 року і дійсний до 24 червня 2026 року, тобто на 2 роки (а не на рік як для таксі) (а.с.53).
Тож тимчасовий реєстраційний талон і протокол перевірки технічного стану транспортного засобу вказують про мету експлуатації автомобіля НОМЕР_1 - для перевезення пасажирів на замовлення.
Суд зауважує, що під час проведення перевірки водій не заперечував стосовно перевезення пасажирів на замовлення (висловив лише зауваження щодо кількості пасажирів), проте їх кількість - вісім чи дев'ять не має суттєвого значення. Також у листі від 28 лютого 2025 року №02-25 ПФ «Ріа-Клас» з приводу виявлених рейдовою перевіркою порушень не вказував про перевезення пасажирів на таксі (а.с.54 зворот).
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу ІІ Порядку застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 09 серпня 2022 року №590 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2022 року за №1053/38389), посадова особа Укртрансбезпеки зобов'язана вмикати портативний відеореєстратор, зокрема, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі): зупинення транспортного засобу, процесів виявлення та фіксування порушень, спілкування з фізичними особами.
Тобто, одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.
Відеозапис з нагрудної камери інспектора (файли долучені до позовної заяви в електронному вигляді) та фото транспортного засобу на місці висадки пасажирів (а.с.50 зворот - 51) підтверджують, що розпізнавальні знаки таксі на автомобілі (ліхтар оранжевого кольору на даху автомобіля, композиція з квадратів у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків) під час проведення рейдової перевірки були відсутні, а водій не заперечив, що здійснює перевезення легковим автомобілем на замовлення, як і перевізник (перебував у телефонному зв'язку із водієм) не повідомив, що виконується перевезення на таксі.
Тим самим спростовано твердження позивача у позовній заяві про обладнання Renault Master (державний номерний знак НОМЕР_1 ) як таксі. До того ж долучені до позовної заяви фото (а.с.15-20) не відповідають критеріям належності та допустимості доказів, оскільки з них неможливо встановити, коли і за яких обставин вони зроблені.
Не змінює висновків перевірки цивільно-правовий договір від 03 лютого 2025 року №01-25РК (який був відсутній під час перевірки) (а.с.13-14).
Саме під час перевірки водій зобов'язаний надати належні та дійсні документи, на підставі яких виконуються перевезення, а відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення пасажирів є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.
За встановлених у справі обставин суд погоджується із відповідачем, що на час проведення рейдової перевірки будь-які ознаки перевезення на таксі відсутні, тоді як досліджені докази у справі вказують на виконання саме перевезення легковим автомобілем на замовлення: наявність ліцензії з відповідним видом дозволених робіт; виконання вимог, встановлених до перевезень легковим автомобілем на замовлення (оформлений тимчасовий реєстраційний талон); проходження технічного огляду (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу дійсний на строк експлуатації два роки), відсутність на автомобілі ознак таксі. Поясненням ПФ «Ріа-Клас» від 28 лютого 2025 року не спростовано правильність визначення інспектором виду перевезень - легковим автомобілем на замовлення та самого порушення - відсутність під час рейдової перевірки 27 лютого 2025 року копії договору із замовником послуги (не був пред'явлений водієм).
Таким чином, суд дійшов переконання, що у відповідача були правові підстави для застосування спірною постановою адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III у зв'язку із перевезенням пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону.
Отже, суд вважає, що наведені позивачем аргументи і доводи не знайшли свого підтвердження, тому відсутні підстави для задоволення позову.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову відшкодування судових витрат позивачу за рахунок відповідача відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України,
В задоволенні позову Приватної фірми «Ріа-Клас» (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 76А, ідентифікаційний код юридичної особи 30473777) до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, 3) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк