25 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 640/23607/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОН» про застосування заходів реагування,
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОН» (далі - відповідач, ТОВ «АГРОН»), в якому просить: до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації комплексу будівель, споруд, а саме: адміністративної будівлі та підсобної будівлі, яка використовується як склад, і території філії №6, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Мурманська, 13, шляхом заборони їх використання (експлуатації) та опечатування (опломбовування) вхідних дверей (воріт) до вказаних будівель, споруд та в'їзних воріт, на територію даного об'єкту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення позапланової перевірки відповідача було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
За результатами позапланового заходу складено акт перевірки від 26.08.2020 №596 щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - акт), який 26.08.2020 підписаний представником відповідача (директором філії № 6 ТОВ «АГРОН» Аеріяном А.О.) та направлений поштою на юридичну адресу ТОВ «АГРОН». Жодних зауважень або заперечень з боку керівництва об'єкта щодо здійснення перевірки та складеного акта не надходило.
Актом перевірки встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України №5403-VI (далі - КЦЗУ), Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» (далі - ЗУ «Про ОПН»), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №1200 (далі - ПКМУ від 19.08.2002 №1200), Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затвердженої наказом Міністерством надзвичайних ситуацій від 23.02.2006 №98, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.03.2006 за №286/12160 (далі - Методика ідентифікації ПНО), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2018 №879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за №1346/32798 (далі - ПТБ), Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819 (далі - ПКМУ від 23.10.2013 №819), а саме:
- не доукомплектовано пожежний щит (стенд) на території підприємства засобами пожежогасіння, до якого повинні входити: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м -1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ);
- не забезпечено проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);
- для підсобної будівлі, яка використовується як склад, не визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вихідних дверях до приміщення, а також у мережах зон усередині приміщення та ззовні (пункт 2.9 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
- біля місця розташування пожежної водойми не встановлено покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них літерного індексу ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми (підпункт 9 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);
- підсобна будівля, яка використовується як склад, не обладнана системами протипожежного захисту (пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) з подальшим укладанням угоди на їх технічне обслуговування з організацією або приватною особою, яка має право на виконання цих робіт (пункти 1.1,1.2 та 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; пункти 14, 14.2 та 15.9 таблиці А 1 додатку А, пункт 19 таблиці Б 1 додатку Б 1 ДБН В.2.5-56:2014);
- для підсобної будівлі, яка використовується як склад, не виведено тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 5.8 ДБН В.2.5-56:2014);
- територію об'єкта, а також будівлі, споруди не забезпечено відповідними знаками безпеки (пункт 8 розділу II ППБУ);
- на видних місцях у адміністративній будівлі та підсобній будівлі, яка використовується як склад, не вивішено інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II ППБУ);
- не оброблено дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати), підсобної будівлі, яка використовується як склад засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);
- а пожежному щиті (стенді) на території підприємства не вказано порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПЩ» (пункт 3.12 глави 3 розділу V ППБУ);
- для підсобної будівлі, яка ми кори стосується як склад, не проведемо ревізію установки захисту будівлі під прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави І розділу IV ППБУ);
- не звільнено протипожежні відстані між підсобною будівлею, яка використовується як склад, та іншими будівлями і спорудами від захаращення та складування матеріалів (дерев'яні піддони I автомобільні шини) (пункт 1.4 глави 1 розділу 111 ППБУ);
- допускається зберігання матеріалів навалом (вугілля в мішках) на рампі підсобної будівлі, яка використовується як склад (пункт 4.11 глави 4 розділу VI Ш1КУ);
- наявну пожежну водойму не пристосовано для забору води (підпункти 2 та 8 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);
- відповідним документом (наказом, інструкцією) не встановлено відповідний протипожежний режим на об'єкті (пункт 3 розділу IIППБУ);
- для працівників охорони не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначиш їх обов'язки щодо контролю та додержання протипожежного режиму (пункт 10 розділу II ППБУ);
- для надання допомоги персоналу об'єктів в отриманні відомостей щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях щодо місцевих умов і особливостей виробничої діяльності не обладнано інформаційно-довідковий куточок (частина З статті 40 КЦЗУ);
- на видних місцях у адміністративній будівлі та підсобній будівлі, яка використовується як склад, не вивішено відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації (аварії) (пункт 3 розділу 6 ПТБ);
- керівним складом не пройдено підготовку (перепідготовку) у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання та оперативного реагування на них (частина 2 статті 91 КЦЗУ; пункти 10 та 11 ПКМУ від 23.10.2013№819);
- працівників не забезпечено засобами індивідуального захисту (пункт 2 частини 1 статті 20 КЦЗУ; пункт 2 ПКМУ від 19.08.2002 №1200);
- не розроблено інструкцію реагування щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації (пункт 1 частини 1 статті 130 КЦЗУ);
- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта (пункти 2 та 9 Методика ідентифікації ПНО);
- не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки (стаття 9 ЗУ «Про ОПН»);
- не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (пункт 11 частини 1 статті 20 КЦЗУ).
Подальша експлуатація комплексу будівель, споруд, а саме: адміністративної будівлі та підсобної будівлі, яка використовується як склад, і території філії №6 ТОВ «АГРОН», що розташована за адресою: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Мурманська, 13 із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/23607/20, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.43).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2020 зупинено провадження у даній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України до 10.02.2021 (а.с.57).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 продовжено строк зупинення провадження у справі №640/23607/20 для можливості примирення сторін на строк до 05.04.2021 (а.с.67).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 продовжено строк зупинення провадження у справі №640/23607/20 для можливості примирення сторін на строк до 10.06.2021 (а.с.100).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2021 продовжено строк зупинення провадження у справі №640/23607/20 для можливості примирення сторін на строк до 14.09.2021 (а.с.112).
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва дана справа передана на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; поновлено провадження в адміністративній справі (а.с.145-146).
У додаткових поясненнях у справі представник позивача зазначає, що станом на 14.09.2021 із 24 порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, які вказані у позовній заяві, у повному обсязі усунуто лише 18 порушень. Разом з тим 6 порушень, що вказані у позові, залишаються не усунутими і продовжують створювати загрозу для життя і здоров'я людей, а саме:
- підсобна будівля, яка використовується як склад, не обладнана системами протипожежного захисту (пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) з подальшим укладанням угоди на їх технічне обслуговування з організацією або приватною особою, яка має право на виконання цих робіт (пункти 1.1, 1.2 та 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; пункти 14, 14.2 та 15.9 таблиці А 1 додатку А, пункт 19 таблиці Б 1додатку Б Державних будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014);
- для підсобної будівлі, яка використовується як склад, не виведено тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 5.8 Державних будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014);
- наявну пожежну водойму не пристосовано для забору води (підпункти 2 та 8 пункту2.1 глави 2 розділу V ППБУ);
- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта (пункти 2 та 9 Методики ідентифікації ПНО);
- не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки (стаття 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»);
- не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (пункт 11 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).
Жодних зауважень, або заперечень з боку відповідача щодо здійсненої перевірки та складеного акта від 14.09.2021 №189 не надходило.
Також представник позивача зазначає, що станом на 06.03.2025 від відповідача повідомлень (інформації) про усунення у повному обсязі порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу для життя і здоров'я людей на об'єкті відповідача (відображені у позові) на адресу позивача не надходило. Враховуючи зазначене та те, що на об'єкті товариства продовжують мати місце порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу для життя і здоров'я людей, управління підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд ухвалити рішення про задоволення позовних вимог (а.с.149-150).
Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «АГРОН» зареєстроване як юридична особа з основним видом господарської діяльності за КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (а.с.140-144).
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 19.08.2020 по 26.08.2020 на підставі наказу УДСНС у Кіровоградській області від 14.08.2020 №143 та посвідчення від 19.08.2020 №668 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за адресою: Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул.Мурманська, 13, за результатами проведення якого був складений акт від 26.08.2020 №596 (а.с.19-23).
Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені 24 порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, які можуть призвести до надзвичайної ситуації, аварії, пожежі, смерті людини, шкоди здоров'ю людини, збитків та моральної шкоди, завданої збитками.
Акт містить відмітку про відсутність зауважень з боку відповідача та про направлення акта поштою.
Судом також встановлено, що станом на 14.09.2021 у повному обсязі усунуто лише 18 порушень, а саме:
- доукомплектовано пожежний щит (стенд) на території підприємства засобами пожежогасiння, до якого входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з пiском - 1 шт.,
покривало з негорючого теплоiзоляцiйного матерiалу розмiром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;
- проведено замір опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
- для підсобної будівлі, яка використовується як склад, визначено категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, позначено на вихідних дверях до приміщення, а також у мережах зон усередині приміщення та ззовні;
- біля місця розташування пожежної водойми встановлено покажчики з нанесеними на них літерного індексу ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на
майданчику біля водойми;
- територію об'єкта, а також будівлі, споруди забезпечено відповідними знаками безпеки;
- на пожежному щиті (стенді) на території підприємства вказано порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;
- для підсобної будівлі, яка використовується як склад, проведено ревізію установки захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
- звільнено протипожежні відстані між підсобною будівлею, яка використовується як склад, та іншими будівлями і спорудами від захаращення та складування матеріалів (дерев'яні піддони і автомобільні шини);
- рампу підсобної будівлі, яка використовується як склад, звільнено від матеріалів, які зберігалися навалом (вугілля в мішках);
- для працівників охорони розроблено інструкцію, в якій визначено їх обов'язки щодо контролю та додержання протипожежного режиму;
- для надання допомоги персоналу об'єкта в отриманні відомостей щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях щодо місцевих умов і особливостей виробничої діяльності обладнано інформаційно-довідковий куточок;
- на видних місцях у адміністративній будівлі та підсобній будівлі, яка використовується як склад, вивішено інструкції про заходи пожежної безпеки;
- відповідним документом встановлено відповідний протипожежний режим на об'єкті;
- на видних місцях у адміністративній будівлі та підсобній будівлі, яка використовується як склад, вивішено відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації(аварії);
- керівним складом пройдено підготовку (перепідготовку) у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання та оперативного реагування на них;
- розроблено інструкцію реагування щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації;
- працівників забезпечено засобами індивідуального захисту;
- оброблено дерев'яні елементи горищного покриття (крокви, лати), підсобної будівлі, яка використовується як склад засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності.
Разом з тим 6 порушень, що вказані у позові, залишаються не усунутими і продовжують створювати загрозу для життя і здоров'я людей, а саме:
- підсобна будівля, яка використовується як склад, не обладнана системами протипожежного захисту (пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) з подальшим укладанням угоди на їх технічне обслуговування з організацією або приватною особою, яка має право на виконання цих робіт (пункти 1.1, 1.2 та 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; пункти 14, 14.2 та 15.9 таблиці А 1 додатку А, пункт 19 таблиці Б 1 додатку Б Державних будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014);
- для підсобної будівлі, яка використовується як склад, не виведено тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 5.8 Державних будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014);
- наявну пожежну водойму не пристосовано для забору води (підпункти 2 та 8 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);
- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта (пункти 2 та 9 Методики ідентифікації ПНО);
- не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки (стаття 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»);
- не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (пункт 11 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України), що підтверджується актом перевірки від 14.09.2021 №189 (а.с.116-125).
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області змінило назву Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, при цьому код ЄДРПОУ та адреса не змінились.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877).
Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з частиною першою статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 КЦЗ України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що КЦЗ України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як зазначено вище, в акті від 26.08.2020 №596 встановлено 24 окремі порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
За результатами здійснення позивачем останнього позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт від 14.09.2021 №189 (а.с.116-125), в якому зафіксовано 6 окремих порушень, що можуть призвести до надзвичайної ситуації: - підсобна будівля, яка використовується як склад, не обладнана системами протипожежного захисту (пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) з подальшим укладанням угоди на їх технічне обслуговування з організацією або приватною особою, яка має право на виконання цих робіт (пункти 1.1, 1.2 та 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; пункти 14, 14.2 та 15.9 таблиці А 1 додатку А, пункт 19 таблиці Б 1 додатку Б Державних будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014);
- для підсобної будівлі, яка використовується як склад, не виведено тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 5.8 Державних будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014);
- наявну пожежну водойму не пристосовано для забору води (підпункти 2 та 8 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);
- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта (пункти 2 та 9 Методики ідентифікації ПНО);
- не проведено ідентифікацію об'єкта підвищеної небезпеки (стаття 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»);
- не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (пункт 11 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).
Стосовно порушення п.п.1.1, 1.2 та 1.4 глави 1 розділу V ППБУ 141, додаток А таблиця А.1 ДБН В.2.5-56:2014: підсобна будівля, яка використовується як склад, не обладнана системами протипожежного захисту (пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 та 1.4 глави 1 розділу V ППБУ усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах; будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування.
Щодо порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 5.8 Державних будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014: для підсобної будівлі, яка використовується як склад, не виведено тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання, суд зазначає, що згідно з 5.8 Державних будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014 тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту будинків та споруд виводяться на пульти пожежного спостерігання з урахуванням вимог 5.6 та таблиці А.1 додатка А цих будівельних норм.
Стосовно порушення підпункту 2 та 8 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ наявну пожежну водойму не пристосовано для забору води, то суд зауважує, що відповідно до підпункту 2 та 8 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями, підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під'їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування.
Щодо порушення пунктів 2 та 9 Методики ідентифікації ПНО: не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта, суд зазначає, що згідно з пунктами 2 та 9 Методики ідентифікації ПНО дія цієї Методики розповсюджується на осіб, які повинні зареєструвати небезпечні об'єкти, у тому числі осіб, відповідальних за об'єкти, визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади як такі, що несуть загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) та підлягають ідентифікації; ідентифікацію проводять відповідальні особи об'єктів господарської діяльності; ідентифікацію об'єктів, які визначені центральними та місцевими органами виконавчої влади відповідно до пункту 2 цієї Методики, проводять призначені ними особи.
Стосовно порушення статті 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»: не проведення товариством ідентифікації об'єкта підвищеної небезпеки, суд зазначає, що даною статтею визначено обов'язок суб'єкта господарської діяльності ідентифікувати об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин.
Щодо порушення пункту 11 частини першої статті 20 КЦЗ України: не проведено на об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, суд зазначає, що згідно з пунктом 11 частини першої статті 20 КЦЗ України передбачено обов'язок суб'єкта господарювання у сфері цивільного захисту проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.
Під час розгляду справи відповідачем не були надані суду докази усунення вищевказаних порушень або намірів вчинення ним дій, направлених на таке усунення.
Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 КЦЗ України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, а також неспроможність вчасного та взагалі можливості його гасіння.
Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.
Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2020 у справі №826/940/18, від 28.05.2019 у справі №819/1850/17 та від 11.09.2019 у справі №807/1410/17.
Водночас слід зазначити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №823/589/16.
Оскільки під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час позапланової перевірки з 2021 року, то на даний час існує загроза життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров'я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.
Вище зазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.
Обов'язок держави - захищати життя людини також закріплено і у статті 27 Конституції України.
Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.
Суд зауважує, що виявлені порушення створюють потенційну небезпеку для життя та здоров'я людей, а поданий позивачем позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.
При цьому важливо, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року по справі 826/1024/18.
Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення негативних наслідків від надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливають:
- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;
- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов та не усуненні порушень існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.
Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень (об'єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що відповідний захід реагування передбачений Законом №877 та КЦЗ України (тобто відповідає вимозі «законності»); направлений на попередження виникненню та поширенню надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки життя та здоров'я людей (відповідає ознаці «суспільної необхідності») та є тимчасовим заходом, метою якого є спонукання відповідача дотримуватися обов'язкових положень законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки. Застосування такого заходу реагування не унеможливлює та не створює перешкод у використанні об'єктів права власності та користування, оскільки не позбавляє відповідача можливості реалізувати такі правомочності після усунення порушень законодавства та приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров'я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, а тому право користування ліфтовою шахтою та цокольним поверхом вказаного об'єкту може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров'я людей. Наведене свідчить про відповідність заходу реагування критерії «пропорційності» втручання.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження усунення відповідачем всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки та створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді заборони експлуатації комплексу адміністративної будівлі, підсобної будівлі, яка використовується як склад, і території філії №6 ТОВ «Аргон», що розташовані за адресою: Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул.Мурманська, 13, а тому в цій частині позовних вимог позов підлягає до задоволення.
При цьому, суд звертає увагу, що заборона їх використання (експлуатації) відповідачем та опечатування (опломбування) вхідних дверей (воріт) до будівель, споруд та в'їзних воріт, на територію даного об'єкта, є відповідним клопотанням про приведення вказаних вище заходів реагування у дію, тобто способом виконання вказаного рішення, у задоволені якого суд відмовляє.
При цьому суд зауважує, що вказаний спосіб виконання вказаного рішення був передбачений наказом МНС України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 №1416/10015, який втратив чинність 21.05.2017.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому позов підлягає до задоволення шляхом застосування заходів реагування у вигляді заборони експлуатації адміністративної будівлі, підсобної будівлі, яка використовується як склад, і території філії №6 ТОВ «АГРОН», що розташовані за адресою: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Мурманська, 13 в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у вигляді заборони експлуатації адміністративної будівлі, підсобної будівлі, яка використовується як склад, і території філії №6 товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОН», що розташовані за адресою: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Мурманська, 13, до повного усунення порушень, зазначених в акті Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області від 14.09.2021 №189.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул.Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719);
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОН» (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31307593).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій