22 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7238/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (далі - ТзОВ «777 Трейдінг Груп», позивач) звернулось із позовом до Координаційно-моніторингової митниці (далі - митний орган, митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000023/2 від 31.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №24UA205050046742U0. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 31.12.2024 №UA126000/2024/000023/2, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв'язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).
Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Ухвалою суду від 04.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що 30.12.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Ковель» Волинської митниці за електронною митною декларацією (далі - ЕМД) №24UA205050046742U0 (ЕМД від 31.12.2024 №24UA205050046846U4 було відмовлено, ЕМД від 06.01.2025 №24UA205050000323U4 - оформлено) подано до митного оформлення товар: «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL; модель згідно з довідником - T917 ASTRON; кузов, шасі, рама - № НОМЕР_1 ; кількість сидячих місць, враховуючи місце водія - 63; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об'єм циліндрів двигуна - 12419 см.куб.; номер двигуна - невизначений; потужність - 324 kw; колісна формула - 6х2; календарний рік виготовлення - 2009; модельний рік виготовлення - 2009; країна виробництва - (BE). Торгівельна марка - VAN HOOL».
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності.
Так, продавець товару згідно контракту від 27.07.2024 №2707pl (далі - контракт) - компанія SETTE GROUP Sp.z o.o., при цьому, попередньо оцінюваний транспортний засіб був зареєстрований в Нідерландах (згідно звіту про ідентифікацію транспортного засобу від 08.03.2023).
Товар був проданий продавцем - польською компанією SETTE GROUP Sp.z o.o. покупцю ТзОВ «777 Трейдінг Груп» 19.12.2024 (згідно інвойсу №10/12/2024), та товар оформлено на експорт в Польщі 19.12.2024 (згідно копії митної декларації країни відправлення №MRN24PL341010000BMSB3).
У інвойсі від 19.12.2024 №10/12/2024 вказано Krakow, однак відправка товару здійснена з Kielce.
Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 МК України.
Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 23.12.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.
Витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 31.12.2024 б/н.
Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Крім того, ТзОВ «777 Трейдінг Груп» надано додатково копію договору про надання послуг від 20.12.2024 №20/12 і копію акту прийому-передачі від 23.12.2024 (далі - акт) по договору про надання послуг №20/12 від 20.12.2024 між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» та ОСОБА_1 .
Проте, зазначені документи суперечать відомостям, поданим до митного оформлення, а саме: до ЕМД від 30.12.2024 №24UA205050046742U0 подано калькуляцію витрат по доставці товару від 23.12.2024 від ТОВ «777 Трейдінг Груп», згідно з наявною в АСМО «Інспектор» інформацією, перевізником товару зазначено ТзОВ «777 Трейдінг Груп», хоча виконавцем послуги з транспортування товару згідно з актом є ОСОБА_1 .
Відповідно до Наказу №599 калькуляція транспортних витрат надається у разі, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. При цьому, до митного оформлення разом з МД №24UA205050046742U0 декларантом надано калькуляцію від ТзОВ «777 Трейдінг Груп», а додатково на розгляд надано копію договору про надання послуг від 20.12.2024 №20/12, укладеного між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець), та копію акту прийому-передачі.
Фактично послуги з перевезення товару здійснювалися ОСОБА_1 , а отже транспортні (перевізні) документи, а також документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, повинні надаватися безпосередньо від виконавця таких послуг.
Також представник відповідача зазначив, що продавець товару згідно контракту - компанія SETTE GROUP Sp.z o.o., зареєстрована в Республіці Польща, при цьому, попередньо оцінюваний транспортний раніше був зареєстрований в Нідерландах.
Разом з тим, в калькуляції витрат по доставці товару від 23.12.2024 вказано, що страхування за рахунок ТзОВ «777 Трейдінг Груп» не здійснювалось.
Проте, умова поставки FCA, вказана в ЕМД від 30.12.2024 №24UA205050046742U0 передбачає, що замовник бере на себе всі витрати, ризики на транспортування товару до місця призначення.
Враховуючи вищевикладене, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо достовірного визначення митної вартості товарів позивачем з огляду на надання до митного органу неповних та недостовірних відомостей про митну вартість товарів, неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA126000/2024/000023/2 від 31.12.2024 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.
Представником відповідача разом із відзивом на позовну заяву було подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.
Щодо клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.
Відповідно до приписів частин п'ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.
У відповіді на відзив представник позивача заперечує проти тверджень представника відповідача викладених у відзиві з підстав зазначених в адміністративному позові. Просив позовні вимоги задовольнити повністю. Разом з тим додатково зазначив, що Координаційно-моніторинговою митницею не надано до суду документального підтвердження джерела визначення митної вартості - МД від 30.06.2023 №U4204060/2023/006069, що унеможливлює підтвердити інформацію про джерело митної вартості.
Митний орган не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
04.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив у яких зазначив, що позивачу було запропоновано надати до митного органу додаткові документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу. Витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 31.12.2024 б/н.
Таким чином, позивачем не забезпечено вимоги передбаченої пунктом 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України, а саме подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Отже, митницею правомірно застосовано резервний метод, оскільки під час митного виявлено недостатність та відсутність належних доказів митної вартості товару, поданих декларантом.
Разом з тим представник відповідача додав, що позивачем не наведено жодних аргументів щодо необґрунтованості методу визначення митної вартості і встановлення достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.
З огляду на це, дії митного органу щодо коригування митної вартості є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.
Також представник відповідача додав, що твердження відповідача щодо «заниження вартості товару» зазначене на підставі аналізу інформації з ЄАІС Держмитслужби, а також інших офіційних джерел таких як офіційні прайс-листи виробників (дилерів) та довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних транспортних засобів, що доказує обґрунтованість такого твердження митного органу.
Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару не дають змогу встановити митну вартість товару. Митницею надано належне обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості транспортного засобу, а отже, позовні вимоги ТзОВ «777 Трейдінг Груп», є необґрунтованими та непідтвердженими належними і допустимими доказами та не можуть бути задоволеними в законному порядку.
Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
27.07.2024 між позивачем ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №2707pl, за умовами якого продавець зобов'язується поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТзОВ «777 Трейдінг Груп» прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту.
Згідно із пунктом 2 вказаного контракту ціна контракту встановлюється в Євро. Валютою платежу за цим контрактом є Євро. Загальна суму контракту становить 500000 Євро.
Нормами пункту 3 контракту визначено, що умови поставки обговорюються додатково у специфікаціях, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. У день відвантаження продавець сповіщає про це покупця. У день отримання товару покупець сповіщає про це продавця. Товар супроводжується наступними документами: технічною документацією на транспортний засіб, технічним паспортом на транспортний засіб, комерційним інвойсом та іншими документами за запитом покупця.
Відповідно до пункту 5 контракту оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати - визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації. Усі банківські накладні витрати в країні покупця несе покупець, усі інші банківські витрати несе продавець.
Товари, поставлені за контрактом, вважаються зданими продавцем і прийнятими покупцем після передачі свідоцтва транспортного засобу та документів на нього представнику покупця. З цього моменту право власності на транспортний засіб переходить до покупця (пункт 6 контракту).
19.12.2024 між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) укладено Специфікацію №20 до зовнішньоекономічного контракту №2707pl від 27.07.2024. За умовами специфікації SETTE Group Sp.z.o.o зобов'язалось поставити товар - автобус бувший у використанні VAN HOOL vin НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу становить 33 000,00 Євро. Умови поставки FCA Kielce, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року. Форма оплати - післяоплата, відстрочка платежу.
Відповідно до інвойсу (фактури) від 19.12.2024 №10/12/2024 продавець поставив позивачу товар - Автобус Vanhool T917 Astron, рік: 2009, VIN: НОМЕР_1 , специфікація №20 від 19.12.2024, контракт №2707pl від 27.07.2024, країна походження: ЄС, вартістю 33 000,00 EUR.
З метою митного оформлення імпортованого товару 30.12.2024 декларант ТзОВ «777 Трейдінг Груп» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA205050046742U0 на товар: «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL модель згідно з довідником- T917 ASTRON -(кузов,шасі,рама)№ НОМЕР_1 ; кількість сидячих місць, враховуючи місце водія -63; призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; тип двигуна - дизель; робочий об'єм циліндрів двигуна 12419 см.куб.; номер двигуна -невизначений -потужність - 324kw; колісна формула - 6х2; календарний рік виготовлення - 2009; модельний рік виготовлення - 2009. Країна виробництва-(ВЕ). Торгівельна марка "VAN HOOL". Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 33 000,00 EUR.
Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №10/12/2024 від 19.12.2024, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. I (Movement certificate EUR. 1) №PL/MF/AT0256910 від 19.12.2024, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA205050046742U0.00 від 30.12.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000023/2 від 31.12.2024, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/001332 від 31.12.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 19.12.2024, калькуляція транспортних витрат від 23.12.2024, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №2182 від 30.12.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2707pl від 27.07.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)- специфікація №20 від 19.12.2024, договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022, довідка №291224005 від 29.12.2024, лист декларанта від 31.12.2024, фото від 30.12.2024, копія митної декларації країни відправлення №MRN24PL341010000BMSB3 від 19.12.2024.
Позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларант листом від 31.12.2024 повідомив митницю, що на запит додаткові документи надаватись не будуть.
31.12.2024 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів UA126000/2024/000023/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.10.2024 №UA205050/2024/001332, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме:
- продавець товару згідно контракту від 27.07.2024 №2707рl - компанія SETTE GROUP Sp.z о.о., при цьому, попередньо оцінюваний транспортний засіб був зареєстрований в Нідерландах (згідно звіту про ідентифікацію транспортного засобу від 08.03.2023).
- у інвойсі від 19.12.2024 №10/12/2024 вказано Krakow, однак відправка товару здійснена з Kielce. Товар був проданий продавцем- польською компанією SETTE GROUP Sp.z о.о. покупцю ТзОВ «777 Трейдінг Груп» 19.12.2024 (згідно інвойсу №10/12/2024), та товар оформлено на експорт в Польщі 19.12.2024 (згідно копії митної декларації країни відправлення №MRN24PL341010000BMSB3).
У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи.
Декларант відмовився від надання вищевказаних документів, про що зазначено в заяві від 31.12.2024 б/н.
Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 МКУ процедури консультації з декларантом та у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта - митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. На підставі цінової інформації, наявної в ЄС. Рівень митної вартості становить 59 900,00 Євро (МД від 30.06.2023 №UA204060/2023/006069).
Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або в судовому порядку.
Товар випущено у вільний обіг за вмд №25UA205050000323U4 від 06.01.2025.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу (автобуса) за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 27.07.2024 №2707pl, укладеним між ТОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща), визначено предмет, ціну, умови поставки, оплати, здачі і приймання товару. При цьому специфікацією від 19.12.2024 №20 також визначено суму товару 33 000,00 Євро, форму оплати - післясплата.
Відповідно до інвойсу (фактури) від 19.12.2024 №10/12/2024 продавець поставив позивачу товар - Автобус Vanhool T917 Astron, рік: 2009, VIN: НОМЕР_1 , специфікація №20 від 19.12.2024, контракт №2707pl від 27.07.2024, країна походження: ЄС, вартістю 33 000,00 EUR.
Ціна товару в інвойсі (фактурі) від 19.12.2024 №10/12/2024 (33 000,00 Євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050046742U0 від 30.12.2024 (графа 22).
Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що продавець товару згідно контракту від 27.07.2024 №2707pl - компанія SETTE GROUP Sp.z о.о., при цьому, попередньо оцінюваний транспортний засіб був зареєстрований в Нідерландах (згідно звіту про ідентифікацію транспортного засобу від 08.03.2023).
Суд зазначає, що звіт про ідентифікацію транспортного засобу від 08.03.2023 та попередня реєстрація в Нідерландах жодним чином не впливає на формування складових митної вартості товару, а тому не може розцінюватися як критерій ризиковості і підстав для сумнівів у вірності заявленої митної вартості товару.
На момент продажу транспортний засіб був зареєстрований за компанією SETTE GROUP Sp.z о.о., що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу РС/ААК8523947 від 19.12.2024, яке подано нами до митного оформлення.
Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
У вказаному переліку відсутній документ та звіт про ідентифікацію транспортного засобу.
Звіт про ідентифікацію транспортного засобу від 08.03.2023 є підтвердженням проходження технічного огляду транспортним засобом 08.03.2023 і допуском до експлуатації саме з такими технічними характеристиками (зазначено максимальне навантаження на осі, вагу та максимально допустима кількість посадочних місць) і пред'являється на дорогах Європейського Союзу для перевірки контролюючим органам, але в жодному випадку не є документом що підтверджує митну вартість.
Щодо зазначеної митницею розбіжності про те, що у інвойсі від 19.12.2024 №10/12/2024 вказано Krakow, однак відправка товару здійснена з Kielce.
В фактурі №10/12/2024 від 19.12.2024 зазначено, що «Дата виставлення Краків 2024-08-01» та відповідає місцю реєстрації продавця- SETTE GROUP Sp.z.о.о - 31-105 Krakow, ul. Zwierzyniecka,32 та даті фактури.
Міжнародні комерційні умови (Incoterms) - це визначення регламентують міжнародні перевезення вантажів у правовому полі. Incoterms визначають умови перевезення, момент переходу відповідальності і фінансових зобов'язань вантажовідправника до одержувача.
Умови поставки СА Інкотермс 2010 - "Free Carrier" ("Франко перевізник" зазначення назви місця) означає, що продавець передасть товар, випущений у митному режимі експорту, вказаному покупцем перевізнику у названому місці. В даному випадку - умови поставки FCA KIELCE. (специфікація №20 від 19.12.2024 до контракту 2707рl від 27.07.2024), що пояснює поставку товару з Kielce.
Умови поставки FCA KIELCE підтверджені митними органами Польщі в декларації країни відправлення MRN24PL341010000BMSB3 від 19.12.2024 та митними органами України у ВМД 25UA205050000323U4 від 06.01.2025.
Жодного взаємозв'язку між датою, місцем виставлення інвойсу та умовами поставки FCA KIELCE- Інкотермс2010 немає.
Стосовно твердження митного органу про те, що товар був проданий продавцем-польською компанією SETTE GROUP Sp.z о.о. покупцю ТзОВ «777 Трейдінг Груп» 19.12.2024 (згідно інвойсу №10/12/2024), та товар оформлено на експорт в Польщі 19.12.2024 (згідно копії митної декларації країни відправлення №MRN24PL341010000BMSB3), суд зазначає наступне.
ТзОВ «777 Трейдінг Груп» підтверджує, що автобус VAN HOOL T917 ASTRON - vin НОМЕР_1 придбаний у SETTE GROUP Sp.z о.о згідно інвойсу №10/12/2024 відповідно до умов контракту 2707pl від 27.07.2024 та специфікації №20 від 19.12.2024 та згідно копії митної декларації країни відправлення №MRN24PL341010000BMSB3 від 19.12.2024 товар випущено за межі Європейського союзу.
Щодо розбіжності митного органу , що для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 23.12.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.
На вимогу митного органу надано копію договору про надання послуг від 20.12.2024 №20/12 та акт прийому-передачі №20/12 від 23.12.2024 від виконавця договору.
Розподіл витрат проведено відповідно до інформації наданої виконавцем договору на транспортування.
Вартість транспортування до кордону включена у ціну товару та відповідно сплачено всі податки.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказав, що такими доказами повинні бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому суд вважає, що надана калькуляція транспортних витрат та копія договору про надання послуг від 20.12.2024 №20/12 та акт прийому-передачі №20/12 від 23.12.2024 підтверджує дані витрати.
Надані документи відповідають рекомендаційним вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Суд додає, що Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.» (п. 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2).
Наказ Міністерства фінансів у країни від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» надає право митному органу в разі невизнання затрат на транспортування визначити їх самостійно, дослівно «на підставі тарифів, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару».
Однак, всупереч наведеному вище митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000023/2 від 31.12.2024 не наведено жодних тарифів, які застосовувались перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару, не здійснено порівняння вартості транспортування ТзОВ «777 Трейдінг Груп» та тарифів наявних у митного органу.
Наведене також підтверджується судовою практикою, зокрема в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №120/346/24 від 09.10.2024.
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
На думку суду, подані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на транспортування є достатніми та повною мірою відповідають вимогам Наказу №559.
В той же час сума понесених витрат на транспортування митним органом під сумнів не ставилась.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/001332 від 31.12.2024.
Скасування картки відмови не дає можливості поновлення або продовження здійснення митного оформлення за митною декларацією щодо якої надана така відмова, оскільки згідно з частиною 2 статті 263 Митного кодексу України у разі відмови у митному оформленні товарів, нова декларація. 06.01.2025 декларантом подано митну декларацію №25UA205050000323U4 за якою імпортований автобус випущено у вільний обіг у зв'язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечено сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Підсумовуючи вище наведені обставини, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд зазначає, що висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД від 30.06.2023 №UA24060/2023/006069), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача №UA126000/2024/000023/2 від 31.12.2024 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Поряд з цим, надаючи оцінку кожному аргументу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29). Наведена позиція Європейського суду з прав людини також застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 464,05 грн, сплачений платіжною інструкцією від 30.06.2025 №257 (а.с. 13).
Щодо понесених витрат на переклад документів позивачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Таким чином, витрати позивача, понесені на переклад документів не пов'язані з розглядом справи, оскільки такі витрати пов'язані з митним оформленням товару.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Координаційно-моніторингової митниці про коригування митної вартості товарів №UA126000/2024/000023/2 від 31 грудня 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Координаційно-моніторингової митниці 04119, вулиця Дегтярівська, 11г, місто Київ, код ЄДРПОУ 43958390) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 44356571) судовий збір у розмірі 3 464 (три тисячі чотириста шістдесят чотири) гривні 05 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Дмитрук