22 серпня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7661/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитруку В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до дочірнього підприємства «Вітаут» закритого акціонерного товариства «Карпіс» про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося із позовною заявою до дочірнього підприємства «Вітаут» закритого акціонерного товариства «Карпіс» (далі - дочірнє підприємство «Вітаут» ЗАТ «Карпіс», відповідач) про стягнення в дохід бюджету з рахунків платника податкового боргу в розмірі 171 341 грн 59 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм дочірнім підприємством «Вітаут» ЗАТ «Карпіс» обліковується податковий борг в загальному розмірі 171 341,59 грн.
Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 171 341,59 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Копія ухвали від 14.07.2025 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, та вручена відповідачу 18.07.2025.
Відзив на позов до суду не надходив.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Судом встановлено, дочірнє підприємство «Вітаут» ЗАТ «Карпіс» зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
В порушення вищезазначених норм за відповідачем рахується податковий борг, зокрема: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 171 341,69 грн, який виник, внаслідок донарахування штрафних (фінансових) санкцій, згідно податкового повідомлення-рішення №0074260707 від 03.03.2025 у сумі 171 341,69 грн.
Згідно із пунктом 42.2. статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
На виконання вищезазначених норм з метою погашення податкового боргу ТзОВ УЧСТ «Іст-Менеджмент», на адресу платника податків, була сформована та надіслана податкова вимога від 14.04.2025 №0004535-1303-0320, яка надіслана за місцезнаходженням платника (отримано), проте вжиті заходи не спричинили погашення податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.
З врахуванням викладеного несплачені у встановлені законодавством строки суми податкового зобов'язання набули, статусу податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість у сумі 171 341,59 грн, щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи наведене, витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з дочірнього підприємства «Вітаут» закритого акціонерного товариства «Карпіс» (44101, Волинська область, Ковельський район, селище Ратне, вулиця Гранична, 31, код ЄДРПОУ 32313351) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 171 341 (сто сімдесят одна тисяча триста сорок одна) гривня 59 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Дмитрук