Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/8324/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/568/25
25 серпня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2025 року про повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Ухвалою слідчого судді від 14.08.2025 ОСОБА_6 повернуто його скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/. Зазначене рішення мотивоване тим, що скарга подана до суду після закінчення строку на оскарження та заявник не просив його поновити (а. с. 15-16).
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу, постановити нову, якою призначити новий розгляд його скарги у Вищому антикорупційному суді по суті, зобов'язати посадових осіб САП невідкладно внести відомості до ЄРДР згідно з поданою заявою та розпочати досудове розслідування. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) строк на оскарження бездіяльності уповноважених осіб САП був пропущений з поважних причин, про що було зазначено в скарзі; (2) слідчий суддя, не поновивши строк на оскарження бездіяльності уповноважених осіб САП, обмежив право заявника на доступ до суду; (3) згідно зі ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ до ЄРДР негайно після надходження заяви про вчинення злочину мають бути внесені відомості, викладені у ній, без урахування підслідності; (4) передбачений кримінальним процесуальним законом строк на внесення відомостей до ЄРДР та на надання витягу з нього пропущений, тобто має місце протиправна бездіяльність органу досудового розслідування; (5) слідчий суддя не вправі оцінювати викладені в заяві факти на предмет їх доведеності та встановлювати наявність події кримінального правопорушення (а. с. 24-31).
ОСОБА_6 та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибули, із клопотаннями про відкладення судового засідання не зверталися.
Надаючи оцінку обставинам, установленим під час розгляду апеляційної скарги, а також зробленим слідчим суддею висновкам, колегія суддів виходить із такого.
Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
У відповідності до ч. ч. 1-3, 5, 7 ст. 115 КПК строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Виходячи з вимог зазначених норм процесуального законодавства, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк на оскарження бездіяльності посадових осіб САП починається з наступного дня після спливу 24 годин, протягом яких прокурор зобов'язаний внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за отриманою заявою про кримінальне правопорушення.
Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів, 22.07.2025 заявник звернувся до САП із заявою про вчинення «бригадним генералом» СБУ ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 365, 366, 367, 368, 372 Кримінального кодексу України (а. с. 8-11).
Відповідно до відомостей, вказаних у скарзі та в апеляційній скарзі, 11.08.2025 ОСОБА_6 отримав письмову відповідь від 28.07.2025 №07/3-4626ВИХ-25 щодо направлення його заяви для прийняття рішення до Національного антикорупційного бюро України, тобто фактично, як зазначає заявник, відомості за його заявою не були внесені до ЄРДР, як того вимагає закон, та не було вчинено жодних слідчих дій для перевірки обставин, викладених у заяві (а. с. 1-7, 12, 24-31).
Отже, враховуючи положення ч. 7 ст. 115 КПК, перебіг строку на оскарження дій або бездіяльності посадових осіб САП розпочався з 24.07.2025 та закінчився 04.08.2025. Зважаючи на те, що ОСОБА_6 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб САП 11.08.2025, направивши її поштовим зв'язком (а. с. 1-7, 13), та виходячи з вищенаведених приписів строк подання скарги на оскарження бездіяльності уповноважених осіб САП, був пропущений.
Поруч із наведеним, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді (ч. 1 ст. 117 КПК).
І хоча у прохальній частині скарги до Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 просив поновити йому пропущений строк на оскарження (а. с. 6), але слідчий суддя в оскаржуваному рішенні зазначив про відсутність відповідного клопотання (а. с. 15-16). Саме цей помилковий висновок і став підставою для повернення скарги.
Водночас підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК).
Враховуючи невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційну скаргу необхідно задовольнити в частині скасування оскаржуваної ухвали з направленням матеріалів за скаргою до суду першої інстанції для продовження виконання вимог ст. ст. 304, 306, 307 КПК. В іншій частині в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, оскільки дані питання щодо зобов'язання посадових осіб САП вчинити певні дії можуть бути вирішенні під час оскарження рішення по суті, а не ухвали про неприйнятність.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 26, 115, 303, 304, 306, 404, 405, 407, 419, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2025 року скасувати.
Матеріали за скаргою ОСОБА_6 повернути до Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст. ст. 304, 306, 307 Кримінального процесуального кодексу України.
В іншій частині в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4