Справа №760/22419/25
1-кс/760/10486/25
(повний текст)
15 серпня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Солом'янського УП ГУНП у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 62024240030003843, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.12.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, без офіційної реєстрації, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, -
Виходячи із змісту клопотання у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.12.2024 у солдата ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на тимчасове ухилення від проходження військової служби.
Реалізуючи свій умисел, солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу за призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період, перебуваючи на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентують проходження ним служби, у порушення вказаних вимог законодавства, бажаючи тимчасово ухилитись від обов'язків військової служби, діючи з прямим умислом, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, 03.12.2024, о 09:00 год., в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_2 Збройних сил України, за адресою: АДРЕСА_2 після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до військової частини до 14.08.2025.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Києва, без офіційної реєстрації, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 підозрюється у вчиненні наступного кримінального правопорушення:
- ч. 5 ст. 407 КК України - самовільному залишенні військової частини, вчиненому в умовах воєнного стану тривалістю понад три доби
14.08.2025 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (час фактичного затримання 10:30 - 14.08.2025)
14.08.2025 ОСОБА_5 старшим слідчим СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Вислухавши думки учасників судового розгляду та дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
14.08.2025 року громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільному залишенні військової частини в умовах воєнного стану тривалістю понад три доби.
Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме даними: заяви про вчинення кримінального правопорушення від ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_7 , акту службового розслідування, доповіддю про факт самовільного залишення військової частини, рапорту командира роти, пояснень свідків, наказу №334 від 03.12.2024.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду, притягнення винних осіб до відповідальності й недопущення безкарності.
Стаття 177 КПК України визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати чи спотворити речі й документи, що мають значення для кримінального провадження;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших учасників провадження;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочин, у якому підозрюється.
Дослідивши матеріали, суд встановив існування реальних та дійсних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Усвідомлюючи невідворотність суворого покарання, підозрюваний може намагатися уникнути правосуддя шляхом зміни місця проживання, ухилення від явки до слідчого чи суду або виїзду з України.
Факт тривалого самовільного залишення військової частини (з 03.12.2024 по 14.08.2025) свідчить про його свідому схильність ухилятися від виконання обов'язків та ігнорувати законні вимоги командування. Крім того, ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 22.01.2025 року його оголошено у розшук у іншому кримінальному провадженні за тією ж статтею, що підтверджує реальність цього ризику.
2. Ризик незаконного впливу на свідків.
Підозрюваний особисто знайомий із усіма свідками - співслужбовцями, командирами та черговими військової частини, які мають підтвердити факт і тривалість його відсутності. Перебуваючи на волі, він може вплинути на цих свідків шляхом переконань, погроз чи пропозицій вигідних йому пояснень. Ризик впливу існує як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань.
3. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 вже обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, що пов'язане з ухиленням від військової служби. В умовах воєнного стану, коли військова частина виконує бойові завдання, існує реальна загроза, що підозрюваний знову самовільно залишить місце служби чи не з'явиться до частини без поважних причин. Це може завдати шкоди боєздатності підрозділу та безпосередньо вплинути на безпеку інших військовослужбовців, що становить особливу суспільну небезпеку.
Суд бере до уваги, що більш м'які запобіжні заходи - особисте зобов'язання, порука, домашній арешт - не здатні нейтралізувати зазначені ризики. Навпаки, їх застосування в умовах воєнного стану може створити атмосферу безкарності, підривати військову дисципліну та негативно впливати на обороноздатність держави.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у злочинах, передбачених ст. 407 КК України, за наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Частина 4 ст. 183 КПК України надає суду право не визначати розмір застави у таких категоріях справ.
Слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ та відзначає . У рішеннях «Ілійков проти Болгарії» та «Летельє проти Франції» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим чинником при оцінці ризику переховування та повторного вчинення злочинів, а особлива тяжкість окремих злочинів може виправдовувати попереднє ув'язнення. У справі «Тимошенко проти України» наголошено, що ризик перешкоджання встановленню істини та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання у поєднанні з особистими обставинами підозрюваного.
Слідчий суддя бере до уваги, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справах Ilijkov v. Bulgaria (§ 80), Letellier v. France (§ 51) та Tymoshenko v. Ukraine (§§ 256-259), суворість можливого покарання та особлива тяжкість інкримінованих злочинів можуть бути враховані при оцінці ризику переховування особи від правосуддя чи повторного вчинення злочинів, і на початковому етапі вони можуть виправдовувати застосування тримання під вартою. З огляду на те, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено суворе покарання, та враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому саме тримання під вартою є виправданим та необхідним у демократичному суспільстві.
В умовах воєнного стану, коли на Збройні Сили України покладене завдання забезпечувати незалежність та територіальну цілісність держави, особиста свобода підозрюваного не може переважати над суспільним інтересом у забезпеченні дисципліни й боєздатності армії.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, характер і спосіб його вчинення, суспільний резонанс, встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також обставини, визначені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Виходячи із зазначеного, слідчий суддя
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали доручити Солом'янському УП ГУНП в м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали в частині дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - по 13 жовтня 2025 р. включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту оголошення. А підозрюваним, що тримається під вартою - з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений 25 серпня 2025 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1