СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6562/25
пр. № 2-др/759/135/25
25 серпня 2025 року
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Мельник Ольги Вікторівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою законного представника ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення, -
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою законного представника ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення.
17 липня 2025 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Мельник О.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути із позивача на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 500,00 грн.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 липня 2025 року відкрито провадження за заявою та призначено її розгляд без участі сторін за наявними матеріалами справи.
21 липня 2025 року від представника позивача - адвоката Фляшковського В.А. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в якому представник позивача просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, а у разі задоволення заяви - зменшити заявлений до стягнення розмір судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 2 400,00 грн. Свої вимоги обґрунтував тим, що, зокрема, судові витрати за подання клопотання про зупинення провадження у справі, подання відзиву та виїзд для ознайомлення із матеріалами справи не відповідають критеріям виправданості та неминучості, інші судові витрати підлягають зменшенню до 2 400,00 грн., а саме 800,00 грн. ознайомлення з матеріалами позовної заяви та додатками, юридичний аналіз документів, аналіз правової позиції, судової практики, як за консультацію адвоката, та 1 600 грн. за участь в одному підготовчому та в одному судовому засіданні (по 800,00 грн. за кожне) відповідно до офіційно опублікованих цін адвоката.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що розгляд заяви проводиться без участі сторін за наявними матеріалами справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 липння 2025 року позовну заяву законного представника ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення - залишено без задоволення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідач скористався правом на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, направивши через представника до суду відповідну заяву, в якій просив стягнути із позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 500,00 грн.
Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач понесла і очікує понести у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу адвоката (вивчення матеріалів, підготовка клопотання, відзиву, участь у судових засіданнях) становить орієнтовно 17 000,00 грн. У відзиві на позовну заяву повідомлено, що докази понесення судових витрат на надання правничої допомоги будуть надані відповідачкою суду протягом п'яти днів після винесення судового рішення.
В заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача - адвокат Мельник О.В. вказала, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 20 500,00 грн.
Як вбачається з положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Конституція України у статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду було надано:
- ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1864897 від 09 травня 2025 року з якого встановлено, що правом представляти ОСОБА_3 у Святошинському районному суді міста Києва, наділений адвокат Мельник Ольга Вікторівна;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4254/10, видане на ім'я Мельник Ольга Вікторівна , та Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Мельник Ольга Вікторівна;
- копію Договору №02/05 про надання правової (правничої) правничої допомоги від 02 травня 2025 року, що укладений між адвокатом Мельник Ольгою Вікторівною та ОСОБА_3 ;
- копію Додатку №1 до Договору №02/05 про надання правової (правничої) правничої допомоги від 02 травня 2025 року, в якому сторонами погоджено загальну вартість послуг адвоката;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2025 року, яким встановлено, що Мельник О.В. надала ОСОБА_3 послуги на загальну суму 20 500,00 грн.;
- копію квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 15.07.2025 року у відповідності до якої Адвокатом Мельник О.В. прийнято від ОСОБА_3 на підставі договору №02/05 від 02.05.2025 р. та Акту №1 приймання-передачі послуг від 15.07.25 р. двадцять тисяч п'ятсот гривень.
У заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просить суд покласти витрати, пов'язані із професійною правничою допомогою на загальну суму 20 500,00 грн. на позивача.
При вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, подане представником позивача - адвокатом Фляшковським В.А.
Так, суд вважає, що сума витрат на ознайомлення із матеріалами позовної заяви та додатками, які були надіслані з суду, юридичний аналіз документів, аналіз правової позиції, судової практики тривалістю 3 години на загальну суму 6 000,00 грн. та витрати на підготовку відзиву на позовну заяву тривалість 3 години на загальну суму 6 000,00 грн. є значно завищеними та такими, що не відповідають критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, суд не вбачає підстав для стягнення із позивача на користь відповідача витрат на підготовку клопотання про зупинення провадження у справі на суму 2 000,00 грн., оскільки ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року у задоволення вказаного клопотання відмовлено.
Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 643/13728/16-ц (провадження № 61-436св18) в якій зазначено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
П. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
Враховуючи викладене, клопотання представника позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, те, що у задоволенні позовної заяви відмовлено у повному обсязі, враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Зважаючи на викладене, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача - адвоката Мельник Ольги Вікторівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовною заявою законного представника ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вселення.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25 серпня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко