СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11179/24
пр. № 2-др/759/143/25
25 серпня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ільїної Дар'ї Валеріївни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, -
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.
21 липня 2025 року за вхідним №50845 за допомогою системи «Електронний суд» до суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Ільїної Д.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути із позивача на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. та 1 816,80 грн. витрат на оплату судового збору.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року відкрито провадження за заявою та призначено її розгляд без участі сторін за наявними матеріалами справи.
11 серпня 2025 року від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Семенець Г.Л. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких представник позивача вказала, що позивач заперечує проти задоволення клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, вважає витрати необґрунтованими та завищеними. Наголосила на тому, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а заявляючи позов ОСОБА_2 діяв добросовісно, про те, що дитину відрахували із навчального закладу він не знав та продовжував оплачувати її навчання.
На підставі викладеного просила відмовити у задоволенні клопотання про стягнення з позивача витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що розгляд заяви проводиться без участі сторін за наявними матеріалами справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 30.05.2024 року та до закінчення навчання - до 30.06.2026 року, але не більше, як до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 23 років. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року без змін.
09 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ільїна Д.В. за допомогою системи «Електронний суд» звернулась до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року у справі №759/11179/24 за нововиявленими обставинами.
Вимоги заяви обґрунтувала тим, що ОСОБА_3 на дату винесення рішення Святошинського районного суду міста Києва 27 серпня 2024 року припинила навчання у закладі фахової передвищої освіти, а отже у позивача не має та не було на дату винесення рішення законних підстав на стягнення аліментів з відповідачки, згідно з ст. 199 СК України.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ільїної Дар'ї Валеріївни про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами - задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року у справі №759/11179/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 30.05.2024 року до 27.06.2024 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У заяві про перегляд рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року у справі №759/11179/24 за нововиявленими обставинами представник відповідача - адвокат Ільїна Д.В. зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач очікує понести у зв'язку із розглядом заяви - 16 000,00 грн.
Відповідач скористалась правом на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, направивши через представника 18.07.2025 року за допомогою системи «Електронний суд» до суду відповідну заяву, в якій просила стягнути із позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. та 1 816,80 грн. витрат на оплату судового збору.
Зважаючи на викладене, строк для подачі заяви дотримано.
Як вбачається з положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Конституція України у статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
У заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просить суд покласти витрати, пов'язані із професійною правничою допомогою на загальну суму 16 000,00 грн. на позивача.
На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду було надано:
- ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1918754 від 08 червня 2025 року з якого встановлено, що правом представляти Степанюк Вероніку Ігорівну у Святошинському районному суді міста Києва наділений адвокат Ільїна Дар'я Валеріївна;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5344/10, видане на ім'я Ільїна Дар'я Валеріївна ;
- договір б/н про надання правової допомоги від 02 травня 2025 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Ільїною Дар'єю Валеріївною щодо надання правничої допомоги;
- додаткову угоду № 1 від 02 травня 2025 року до Договору про надання правової допомоги №б/н від 02 травня 2025 року, укладену між ОСОБА_1 та адвокатом Ільїною Дар'єю Валеріївною, у відповідності до котрої, зокрема: надання професійної правничої допомоги адвокатом Ільїною Дар'єю Валеріївною обліковується за погодинною ставкою, виходячи з розрахунку 4 000 гривень за годину роботи адвоката; фіксована ставка за представництво інтересів клієнта адвокатом в суді становить 4 000 гривень за одне слухання (пункти 3, 4 Додаткової угоди №1);
- Акт наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №б/н від 02 травня 2025 року у справі №759/11179/24, яким ОСОБА_1 та Адвокат Ільїна Д.В. узгодили, що Адвокат надав Клієнту, а Клієнт отримав наступні послуги: складання та відправка адвокатського запиту - 1 година - 4 000,00 грн.; складення та подання до суду заяви про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.08.2024 - 3 години - 12 000,00 грн., всього - 16 000,00 грн.
Крім того, суд враховує заперечення представника позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 643/13728/16-ц (провадження № 61-436св18) в якій зазначено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
П. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.
Враховуючи викладене, те, що позовну заяву задоволено частково, взявши до уваги аргументи як сторони позивача, так і сторони відповідача, розмір задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що пропорційною даній категорії справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, буде відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо судових витрат на сплату судового збору.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В матеріалах справи наявні квитанція ID: 4525-2180-5205-5715 від 09.06.2025 року та ID: 0459-9007-5629-5032 від 16.06.2025 року з яких встановлено, що ОСОБА_1 здійснила оплату у розмірі 605,6 грн. та 1 211,20 грн. відповідно на сплату судового збору за заявою про перегляд рішення Святошинського районного суду міста Києва від 27 серпня 2024 року у справі №759/11179/24 за нововиявленими обставинами.
Таким чином, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із позивача у розмірі 1 816,80 грн.
Зважаючи на викладене, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ільїної Дар'ї Валеріївни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витратити на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витратити на оплату судового збору у розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 25 серпня 2025 року.
Суддя Н.О.Горбенко