25.08.2025 Справа № 756/12843/25
Справа № 756/12843/25
№ 1-кс/756/2243/25
21 серпня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
Слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні № 12025100050001386 від 24.05.2025 за підозрою:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Києві, громадянин України, учень 8-го класу школи № 226 Оболонського ройону м. Києва, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
1.Зміст поданого клопотання
1.1. 21 серпня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , поданого у межах кримінального провадження, яке внесене 24.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001386, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 .
1.2. У клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб без визначення застави.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. У судовому засіданні прокурори підтримали викладені у клопотанні доводи, просили його задовольнити, навели додаткові аргументи щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також прокурори стверджували, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того прокурор зазначив, що сторона обвинувачення не буде заперечувати щодо застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави з огляду на вік підозрюваного.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про обрання такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою. Крім того зауважив, щодо відсутності обґрунтованої підозри за кваліфікацією ст. 115 КК України. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою проживання бабусі підозрюваного.
2.3. Законний представник підозрюваного ОСОБА_3 - мати ОСОБА_8 , у судовому засіданні підтримала позицію захисника, просила застосувати домашній арешт за місцем проживання бабусі, яка працює у барбер шопі з графіком 3/3. Якщо до підозрюваного буде застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, то вона буде контролювати виконання обов'язків покладених судом на підозрюваного, коли бабуся буде на роботі. Крім того зазначила, що вона напрацює, заміжня, чоловік є військовослужбовцем, який перебуває на військові службі та утримує родину.
2.4. Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що до події причетний, але жодних тілесних ушкоджень не наносив.
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6) які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідча суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
Запобіжний захід на стадії досудового розслідування може застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 76-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчою суддею, 19 серпня 2025 року письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_3 , про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про його отримання.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчій судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 , міг вчинити саме інкримінований йому кримінальне правопорушення. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з хуліганських мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, встановлено, що 23 травня 2025 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували за адресою: м. Київ, Оболонський р-н., просп. Маршала Рокоссовського.
Так, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що у підвальному приміщенні будинку № 6 , який розташовується за вище зазначеною адресою, перебуває особа без постійного місця проживання, маючи при собі телескопічну палицю та ніж, а також, з метою приховати обличчя, ОСОБА_10 та ОСОБА_3 одягнули балаклави, після чого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_3 зайшли всередину вищевказаного підвального приміщення, де помітили раніше їм незнайомого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який спав на підлозі. Вподальому, умисно завдавали ОСОБА_12 множинних ударів ногами та телескопічною палицею по різних частинах тіла, зокрема, в область тулуба, верхніх та нижніх кінцівках. Після нанесених тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_10 завдав не менше двох ударів принесеним з собою ножем, в поперекову частину спини ОСОБА_12 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних поранень тазу, від яких останній помер через короткий проміжок часу.
Таким чином, ОСОБА_3 , підозрюється в умисному протиправному заподіянню смерті іншій людині з хуліганських мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Підсумовуючи, слідча суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення полягали у протиправному заподіянні смерті іншій людині з хуліганських мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб
При цьому, відповідні обставини вчинення кримінального правопорушення, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_3 , підозри, встановлені слідчою суддею на підставі таких досліджених під час досудового засідання копій документів:
- протоколу огляду місця події від 24.05.2025;
- протоколу огляду місця події від 24.05.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 24.05.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 24.05.2025;
-лікарського свідоцтва про смерть від26.06.2025;
-протоколу обшуку від 24.05.2025;
-протоколу допиту неповнолітнього (малолітнього) свідка ОСОБА_15 від 24.05.2025;
-протоколу допиту неповнолітнього (малолітнього) свідка ОСОБА_16 від 24.05.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 24.05.2025;
-протоколу огляду предмету від 01.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 17.07.2025;
-протоколу огляду предмета від 07.08.2025;
- протоколу огляду предмета від 01.06.2025;
-Повідомлення про підозру від 19.08.2025;
-протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_13 від 15.08.2025.
Оцінивши вказані документи в їх сукупності з доводами клопотання та заслухавши учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_3 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України за викладених у клопотанні обставин.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Сторона обвинувачення в судовому засіданні вказувала на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру.
3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідча суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки, а також гіпотетична міра покарання за особливо тяжкий злочин. Відповідно до санкції ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.
Також слідча суддя враховує можливість підозрюваного залишити територію України. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу. Крім того, підозрюваний є неповнолітнім, а отже має можливість безперешкодно перетнути кордон.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілим та свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 25 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрюваний ОСОБА_3 знайомий зі свідками, які є неповнолітніми та з метою уникнення кримінальної відповідальності може умовляннями, погрозами переконати давати неправдиві покази щодо його причетності до вчинення у кримінального правопорушення.
3.3.3. Щодо ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру
Наявність ризику продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення аналогічного характеру обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, що характеризуються особливою суспільною небезпекою та зухвалістю, вчинене за попередньою змовою групою осіб спільно з іншими неповнолітніми особами.
Крім того, відповідно до характеристики яка надана щодо учня 9-го класу школи I-III ступенів № 226 Оболонського району м. Києва ОСОБА_3 встановлено, що останній зарекомендував себе як учень з початковим рівнем навчальних досягнень, систематичного контролю та підтримки у навчанні від батьків не отримує, мотивація навчального процесу дуже низька, що особливо стало помітним у 2024-2025 н.р. (рівень навчальних досягнень різко знизився).
Крім того, ОСОБА_3 допускав випадки порушення правил поведінки, які несли за собою загрозу здоров'ю учасників навчально-виховного процесу та псування шкільного майна. Часто пропускав навчально-виховний процес у школі. Так, у І семестрі 2024-2025 н.р. майже не відвідував уроки в школі.
Батько ОСОБА_3 з родиною не проживає, участь у вихованні, навчанні та утриманні сина не приймає. Матір займається вихованням сина лише після звернень класного керівника та соціального педагога.
Окрім цього, 11.06.2023 Оболонським УП ГУНП у м. Києві відносно матері ОСОБА_3 складено протокол за ч. 1 ст. 184 КУпАП, яка передбачає ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
На думку слідчої судді та враховуючи перелічені обставини, відсутність належного виховання зі сторони батьків, негативну характеристику за місцем навчання, характер інкримінованого кримінального правопорушення, є всі підстави вважати, що неповнолітній підозрюваний ОСОБА_3 може продовжити злочинну діяльність.
3.3.4. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
В обґрунтування зазначеного ризику слідчий послався на те, що підозрюваний може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Вказаний аргумент є достатньо вагомим, а відтак слідча суддя вважає його підтвердженим.
3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_3 є неповнолітньою особою, учнем школи № 226 Оболонського району м. Києва, до адміністративної відповідальності не притягувався, але допускав випадки порушення правил поведінки, які несли за собою загрозу здоров'ю учасників навчально-виховного процесу та псування шкільного майна.
Наведені, на думку суду, обставини свідчать про те, що у судовому засіданні прокурори довели обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого правопорушення, існування ризиків (пункти 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків. Отже, наявні достатні підстави для застосування запобіжного заходу такого , як - тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_3 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. А отже, стосовно ОСОБА_3 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Між тим, запобіжний захід не може перевішувати строку досудового розслідування, оскільки із закінченням строку досудового розслідування, кримінальне провадження має бути закритим. Тож, з метою недопущення порушень прав підозрюваного, у випадку закінчення строків досудового розслідування та не спрямування обвинувального акту до суду, слід визначити строк дії ухвали із таким застереженням.
При цьому суд урахував положення ст. 492 КПК України, зокрема, що в цьому кримінальному провадженні є дійсно виняткові обставини, які дозволяють застосувати до неповнолітнього такий запобіжний захід як тримання під вартою, саме з метою усунення встановлених ризиків, а також забезпечення виконання обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України, а отже і забезпечено досягнення завдань кримінального провадження.
3.5. Щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, оскільки ОСОБА_3 мешкає разом з матір'ю, яка, як встановлено в судовому засіданні, через стан здоров'я не може контролювати в повній мірі виконання процесуальних обов'язків неповнолітнім підозрюваним, ніде не працює, не має стабільного доходу. Бабуся підозрюваного працює, має графік роботи 3 робочі дні та три вихідні дні. Отже, ОСОБА_3 знаходячись під домашнім арештом може продовжити свою злочинну діяльність, в зв'язку з чим підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-6,260,261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2025 року становить 3028 гривні.
При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, вважаю за доцільне, з урахуванням наведених обставин кримінального провадження, майнового стану сім'ї підозрюваного, визначити підозрюваному заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 грн. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом запобігання порушенню процесуальних обов'язків підозрюваним. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз'ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави».
Слідча суддя урахувала, що клопотання слідчого містило прохання не визначати розмір застави. Між тим, ураховуючи той факт, що судом визначено необхідність застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та ураховуючи тяжкість покарання, а також дії, які інкриміновані неповнолітньому, підстави для не визначення застави наразі відсутні.
Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Обрати стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.10.2025 включно.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід в виді застави в розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, а також покласти наступні обов'язки строком на 60 днів:
- не виїжджати за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про необхідність зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з особами, яким надано статус свідків та підозрюваних у рамках кримінального провадження № 12025100050001386;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - у той же строк та в тому ж порядку із моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали суду проголошено 25 серпня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1