Справа № 755/15256/25
Провадження №: 3/755/5371/25
"25" серпня 2025 р. м. Київ Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
25.06.2025 року о 10:32 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla», н/з НОМЕР_2 , у м. Києві по пр-ту Воскресенському, 44, був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися та допустив зіткнення з автобусом «Богдан А-09302», н/з НОМЕР_3 , який рухався по смузі позначеній дорожнім знаком 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів», внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а пасажир транспортного засобу «Богдан А-09302», н/з НОМЕР_3 , ОСОБА_2 була травмована. Своїми діями водій порушив п. 10.1, п. 10.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
У судове засідання особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи не з'явилася. Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва. При цьому особою клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені. У зв'язку з тим, що суд вжив всіх заходів щодо повідомлення особи про розгляд справи та прибуття її у судове засідання, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Вказане узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2003 у справі «Трух проти України», від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», від 26.04.2007 у справі «Шевченко проти України», відповідно до яких в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. 20.08.2025 року на електрону адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 , у якій вона зазначає, що претензій до учасників ДТП вона не має.
22.08.2025 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин ДТП. У своїх поясненням ОСОБА_1 зазначив, що він 25.06.2025 року керував автомобілем «Toyota Corolla» у м. Києві по пр-ту Воскресенському, у правій смузі. Перед перехрестям з вул. Петра Вершигори він з дотриманням вимог ПДР України почав здійснювати перестроювання в праву смугу з метою подальшого повороту праворуч. Позаду нього рухалась маршрутка «Богдан А-09302» під керуванням ОСОБА_4 , який не дотримався безпечної дистанції, не врахував його зміну напрямку, не знизив швидкість та допустив з ним зіткнення. Зазначив, що працівниками поліції під час складання протоколу були порушені вимоги чинного законодавства. У матеріалах справи не містяться будь які докази на доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим просить закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Згідно до п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
У судовому засіданні було досліджено: протокол від 25.07.2025 року серії ЕПР1 № 402086, рапорти працівників поліції, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.06.2025 року, схему ДТП від 25.06.2025 року, пояснення учасників ДТП, картку обліку адміністративного правопорушення та інші матеріали.
У своїх поясненнях інший учасник ДТП - ОСОБА_4 зазначив, що 25.06.2025 року він, керував транспортним засобом «Богдан А-09302», н/з НОМЕР_3 , по бул. Воскресенському у м. Києві, у смузі для громадського транспортну. Перед ним їхав автомобіль «Toyota Corolla», н/з НОМЕР_2 , який під час руху зупинився та у зв'язку з цим він здійснив наїзд, а саме у задню частину автомобіля. Крім того, зазначив, що вину у вчиненні ДТП він визнає, оскільки не дотримався безпечного інтервалу.
У своїх пояснення ОСОБА_1 зазначив, що він 25.06.2025 року керував автомобілем «Toyota Corolla» у м. Києві по пр-ту Воскресенському, у правій смузі. Перед перехрестям з вул. Петра Вершигори він з дотриманням вимог ПДР України почав здійснювати перестроювання в праву смугу з метою подальшого повороту праворуч. Позаду нього рухалась маршрутка «Богдан А-09302» під керуванням ОСОБА_4 , який не дотримався безпечної дистанції, не врахував його зміну напрямку, не знизив швидкість та допустив з ним зіткнення.
Ретельно вивчивши матеріали провадження, суд не вбачає порушення правил дорожнього руху у діях водія автомобіля «Toyota Corolla» ОСОБА_1 .
Враховуючи вище зазначені обставини в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що у матеріалах адміністративного провадження не достатньо доказів на підтвердження порушень ПДР України водієм ОСОБА_1 та його вини у вчиненні ДТП.
За змістом ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У силу вимог ч. 4 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь,
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, суддя вважає відсутньою винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 124, 245, 251, 252, 247, 280, 283-285 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя І.М. Омельян