Справа №:755/14704/25
Провадження №: 1-кс/755/2910/25
"18" серпня 2025 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, в рамках кримінального провадження за № 12025100040002566, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 271, ч. 1 ст. 137 КК України,
встановив:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження за № 12025100040002566, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 271, ч. 1 ст. 137 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що в провадженні слідчого відділу Дніпропетровського УП ГУНП у м.Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025100040002566 від 01.08.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 137 ч.1 ст. 271 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.08.2025 приблизно о 18 год 00 хв у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, за адресою: м.Київ вул. Князя Романа Мстиславовича , парк Перемоги, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час катання на канатній дорозі зіштовхнувся із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження «закрита травма грудної клітки та живота», а ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді «закритого численного перелому зі зміщенням лівої руки».
Крім того, досудовим розслідуванням виявлено порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці суб'єктом підприємницької діяльності, за адресою: м.Київ вул. Князя Романа Мстиславовича , парк Перемоги, в результаті чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження.
01.08.2025 слідчим слідчого відділу Дніпропетровського УП ГУНП у м.Києві було під час огляду місця події, а саме ділянки відкритої місцевості, яка розташована над канатом, який розділяє парк «Перемога» та ЖК «Паркові озера», що за адресою: м.Київ, вул. Воскресенська, 2-В, у парку «Тролену», за адресою: м.Київ вул. Князя Романа Мстиславовича , парк «Перемоги», яке перебуває у користуванні, ФОП « ОСОБА_7 », виявлено та вилучено: - фрагмент тролейної дороги (мотузка для спуску) опечатано наліпками Національна поліція NPU-1382940, 1382939, 1382942, 1382943; - чотири карабіни «rapid», які поміщено до спеціального пакету WAR1927488; - страхові системи у кількості 2 штук, які поміщено до спеціального пакету QHY0141473.
02.08.2025 вилучені предмети було визнано речовими доказами в кримінальному провадженні. Вказані вилучені речі під час досудового розслідування необхідно дослідити на предмет причетності отриманих тілесних ушкоджень.
Прокурор ОСОБА_8 надала заяву про проведення розгляду клопотання без її участі.
Володілець майна - ФОП « ОСОБА_7 » в судове засідання не з'явився.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності володільця майна, оскільки його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вислухавши позицію прокурора, дослідивши клопотання та надані докази, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як встановлено, слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025100040002566, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 137, ч. 1 ст. 271 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Дніпровською окружною прокуратурою м. Києва. Кримінальне провадження порушено за фактом того, що 01.08.2025 приблизно о 18 год. 00 хв., у зв'язку з порушенням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці суб'єктом підприємницької діяльності, за адресою: м. Київ, вул. Князя Романа Мстиславовича , парк Перемоги, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час катання на канатній дорозі зіштовхнувся із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження (ЄО № 59246 від 01.08.2025).
01.08.2025 року проведено огляд місця події, а саме ділянки відкритої місцевості, яка розташована над канатом, який розділяє парк «Перемога» та ЖК «Паркові озера», що за адресою: м.Київ, вул. Воскресенська, 2-В, у парку «Тролену», за адресою: м.Київ вул.Князя Романа Мстиславовича, парк «Перемоги», яке перебуває у користуванні, ФОП « ОСОБА_7 », виявлено та вилучено:
- фрагмент тролейної дороги (мотузка для спуску) опечатано наліпками Національна поліція NPU-1382940, 1382939, 1382942, 1382943;
- чотири карабіни «rapid», які поміщено до спеціального пакету WAR1927488;
- страхові системи у кількості 2 штук, які поміщено до спеціального пакету QHY0141473.
Постановою слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 від 04.08.2025 вилучені предмети визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12025100040002566.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а арешт є заходом забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що тимчасово вилучене майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
За викладених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт в кримінальному провадженні № 12025100040002566, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 271, ч. 1 ст. 137 КК України, із забороною відчуження, розпорядження, користування, та з метою збереження речового доказу, на майно, яке було вилучено 01.08.2025 року під час огляду місця події - ділянки відкритої місцевості, яка розташована над канатом, який розділяє парк «Перемога» та ЖК «Паркові озера», що за адресою: м.Київ, вул. Воскресенська, 2-В, у парку «Тролену», за адресою: м.Київ вул.Князя Романа Мстиславовича, парк «Перемоги», з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме:
- фрагмент тролейної дороги (мотузка для спуску) опечатано наліпками Національна поліція NPU-1382940, 1382939, 1382942, 1382943;
- чотири карабіни «rapid», які поміщено до спеціального пакету WAR1927488;
- страхові системи у кількості 2 штук, які поміщено до спеціального пакету QHY0141473.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1