Справа № 755/15780/25
"22" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі судді ОСОБА_1 одноособово розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст. 381, 382 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2025 року за № 12025105040000751, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, незаміжня, з середньою освітою, працююча в ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" на посаді логіста, не є інвалідом, немає на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу (далі КК) України, шляхом вивчення його (обвинувального акта) та доданих до нього матеріалів,
І. Загальна історія провадження та процедура
З обвинувального акта від 15 серпня 2025 року, який складено старшим дізнавачем ВД Дніпровського УП ГУ Нп у м. Києві ОСОБА_3 та погоджено прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 ,слідує, що ОСОБА_2 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту.
Саме досудове розслідування кримінального провадження здійснено згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК України, з урахуванням положень Глави 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків того ж Кодексу.
За його наслідками, на підставі отриманих від дізнавача матеріалів, у порядку ст. 301 КПК, прокурор встановивши, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, прийняв рішення, відповідно до ч. 5 вказаної статті наведеного Кодексу та вимог ст. 302 КПК, про звернення до суду з обвинувальним актом, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Із долучених до обвинувального акта матеріалів слідує, що обвинувачений був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, йому відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України.
Відповідно, вказане клопотання прокурора було задоволено судом (див. ухвалу про призначення кримінального провадження до невідкладного судового розгляду) у т.ч. було визначено (1) розгляд обвинувального акта здійснювати без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, а (2) спрощене провадження щодо кримінального проступку здійснювати згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням положень § 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків Глави 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції того ж Кодексу.
У зв'язку з чим, Суд розглянув цей обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі його вивчення та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, установивши таке.
ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення
07.08.2025 приблизно о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала поблизу житлового будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юрія Шумського, 10, де на землі, біля дерева побачила прозорий поліетиленовий пакет з пазовою застібкою, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору.
Будучи особою, яка періодично вживає наркотичні засоби, ОСОБА_2 , припустила, що у знайденому прозорому поліетиленовому пакеті, всередині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс.
В цей час у ОСОБА_2 , виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, для власного вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , підняла із землі знайдений нею прозорий поліетиленовий пакет з пазовою застібкою, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, та роздивившись її, впевнилася, що дійсно у даному прозорому поліетиленовому пакеті, міститься речовина рослинного походження зеленого кольору, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, тим самим, вчинила безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання без мети збуту, наркотичного засобу, обіг якого обмежено- канабісу.
Далі у ОСОБА_2 , виник протиправний умисел спрямований на незаконне зберігання для подальшого власного вживання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу. Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , помістила незаконно придбаний нею прозорий поліетиленовий пакет з пазовою застібкою, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено- канабіс, до власної наплічної сумки чорного кольору, та стала зберігати при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту. Після чого, ОСОБА_2 зберігаючи при собі прозорий поліетиленовий пакет з пазовою застібкою, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, пішла далі по власним справам.
Того ж дня, тобто 07.08.2025 приблизно о 13 годині 42 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Юрія Шумського, 10, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка повідомила, що зберігає при собі прозорий поліетиленовий пакет з пазовою застібкою, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс. Після цього, на вказане місце за адресою: м. Київ, вул. Юрія Шумського, 10, була викликана слідчо-оперативна група Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві.
В подальшому, 07.08.2025 в період часу з 14 години 06 хвилин до 14 години 11 хвилини, за адресою: м. Київ, вул. Юрія Шумського, 10, дізнавачем відділу дізнання, у присутності двох запрошених понятих було проведено обшук затриманої особи, в ході якого у ОСОБА_2 , в наплічній сумці чорного кольору було виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет з пазовою застібкою, в середині якого знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, що містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 8,94 г, яку вона незаконно придбала та зберігала при собі для власного вживання без мети збуту.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-25/49153-НЗПРАП від 13.08.2025:
1. Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом та рослиною, обіг якого обмежено.
2. Надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом та рослиною, обіг якого обмежено - канабісом
Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 8,94 г.
Канабіс, згідно зі Списком №1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 06.05.2000 №770, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання наркотичного засобу - канабісу, у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 5 грам.
ІІІ. Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Отже, ураховуючи наведене у п. І, ІІ вироку, з'ясовано, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.
При цьому, Суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого дійсною та вірною.
Позаяк, відповідно до положень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів"(зі змінами та доповненнями згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №16, далі - Постанова) регламентовано, що незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості. Злочини, передбачені ст. 307, 309 або 311 КК, визнаються закінченими з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиціях цих статей альтернативних дій.
Тим самим, за цих обставин, відсутні підстави для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України.
ІV. Покарання
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому Суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням того, що за ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Конституційний Суд України в рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим […].
Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом'якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) .
В рішенні від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022 Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […] має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов'язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].
Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.
Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі №161/7253/18).
В цій ситуації, обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, Суд визнає щире каяття, яке полягає в т.ч. у визнанні обставин регламентованих ст. 91 КПК щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. час, місце, спосіб учинення, та в розрізі того, що, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», постанову ВС від 22 березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к), що власне є дійсним в цій ситуації та витікає в т.ч. з заяви про визнання своєї винуватості.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
З огляду на, що Суд враховуючи дані про особу обвинуваченої (наведені у вступній частині вироку), ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді штрафу.
Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, в той час, як покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з урахуванням того, що оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого (див. постанову ВС від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18), що власне і має місце, в цій ситуації, при застосуванні наведеного судом покарання щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення.
У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання, в цій ситуації, в ключі характеристик особи, вчинюваного злочину, поведінки до та після, Суд сприймає, як діяння, яке б указувало на не можливість досягнення мети регламентованої ст. 50, 65 КК України.
V. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом
Процесуальні витрати вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання щодо речових доказів Суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
ОСОБА_2 визнати винуватоюу вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 309 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 3 1832 674, 20 грн.
Речові докази: канабіс - знищити; оптичний носій інформації - залишити в матеріалах судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.
С у д д я ОСОБА_1