Справа № 699/493/25
Номер провадження № 2-а/699/15/25
08.08.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області в особі Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення,
У провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області перебуває вказана адміністративна справа.
Позов мотивований тим, що 27.03.2025 посадовою особою відповідача винесена постанова ЕНА № 4365506 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн.
Позивач з винесеною постановою не згідний.
Зазначає, що частина 1 ст. 140 КУпАП є бланкетною нормою права, отже при викладенні обставин правопорушення має бути зазначено конкретний пункт, статтю, частину статті відповідного нормативного акту, порушення якого інкриміноване особі.
У оспорюваній постанові мається лише посилання на порушення ДСТУ 3587:2022, Інструкції 0174, але не зазначено, що саме порушено, тому суть адміністративного правопорушення не викладено.
Також позивач зазначає, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.140 КУпАП.
З огляду на викладене просить скасувати постанову від 27.03.2025 серія ЕНА № 4365506, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020,00 грн по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 140 КУпАП та закрити провадження у вказаній справі.
Ухвалою суду від 21.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Звернулися із заявою про розгляд справи без їхньої участі.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Київській області в особі Департаменту патрульної поліції, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився. У межах строків, визначених в ухвалі суду, представником відповідача надіслано до суду відзив на позов.
У відзиві зазначено, що позовні вимоги не визнають та просять відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, під час винесення постанови діяв виключно на підставі закону та у спосіб, визначений КУпАП (а.с. 38-43).
Так, інспектор ВБДР УПП у Київській області ДПП майор поліції Спринчак Олег Анатолійович 27.03.2025 близько 12:00 год. обстежив в с.Іванівка Обухівського району Київській області залізничний переїзд 118 км ПК 3 ст. Таганча, та виявив, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, а саме шляховим майстром АТ «Українська залізниця» регіональної філії «Одеська залізниця», не вжив своєчасних заходів щодо ліквідації вибоїн, просідання на залізнодорожньому настилі, чим порушив ДСТУ 3587:2022 та інструкцію 0174.
Указані обставини підтверджуються актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, схемою до акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та фото з місця події.
Стороною відповідача звернуто увагу, що дія (бездіяльність), передбачена ч. 1 ст. 140 КУпАП, є правопорушенням із формальним складом, де достатньо лише дії (бездіяльності) позивача, тобто не вжиття заходів, спрямованих на ліквідацію вже утворених недоліків в утриманні та експлуатації ділянки, невідповідності вимогам ДСТУ 3587:2022, незалежно від того чи настали певні наслідки.
Зазначено, що при винесенні постанови позивачу були роз'яснені його права, порядок та строк оскарження постанови, сплати штрафу.Отже, розглядаючи цю адміністративну справу, інспектор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки жоден з учасників справи у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
27.03.2025 старшим інспектором ВБДР УПП у Київській області Спринчаком О.А. винесено постанову серії ЕНА № 4365506 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн.
З постанови вбачається, що 27.03.2025 о 12:01 в с. Іванівка по вул.Центральній, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, а саме шляховим майстром АТ «Українська залізниця» регіональної філії «Одеська залізниця», відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив своєчасних заходів щодо ліквідації вибоїн, просідання на залізнодорожному настилі на залізничному переїзді с.Таганча, чим порушив ДСТУ 3587:2022, Інструкцію 0174, п.1.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП (а.с.11).
У акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 27.03.2025 по вул. Центральна в с. Іванівка Обухівського району, залізничний переїзд 118 км, зазначено, що покриття проїзної частини має просідання дорожнього покриття, просідання дорожнього настилу. Додатками до акта є схема та фото дорожнього покриття (а.с.46-51).
27.03.2025 старшим інспектором ВБДР УПП у Київській області Спринчаком О.А. винесено припис майстру Корсунської дистанції колії Одеської залізниці Сергію Дубенцю, відповідно до якого з метою забезпечення безпеки дорожнього руху для всіх учасників вимагається ліквідувати аварійну місцевість на залізничному переїзді (а.с.6).
Відповідно до наказу про переведення на іншу роботу від 15.03.2013 ОСОБА_1 займає посаду майстра шляхової дільниці 1 групи з 15.03.2013 до теперішнього часу (а.с.10).
У витязі з посадової інструкції ОСОБА_1 , який працює майстром шляховим 1 групи виробничого підрозділу служби колії «Корсунська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця» міститься перелік його прав і повноважень, які жодним чином не пов'язані із вжиттям заходів щодо ліквідації вибоїн та просідання дорожнього покриття. Розділ щодо його обов'язків відсутній (а.с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 140 КУпАП, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом правопорушень, передбачених ст. 140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Суб'єктивна сторона правопорушень характеризується наявністю як умислу, так і необережності.
Суб'єктами правопорушень, передбачених, зокрема ч. 1 ст. 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Тому у цьому випадку протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Відповідно до змісту ст. 283 КУПАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити:
- найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
- дату розгляду справи;
- відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
- опис обставин, установлених під час розгляду справи;
- зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
- прийняте у справі рішення.
У оспорюваній постанові міститься посилання на порушення ДСТУ 3587:2022 та Інструкції 0174, при цьому не конкретизовано назву Інструкції та не зазначено які пункти порушено.
Також у оспорюваній постанові зазначено про порушення пункту 1.5 ПДР України, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У матеріалах адміністративної справи міститься долучений до відзиву на позов DVD-диск з відеозаписом з місця події, яка відбулася 27.03.2025.
З відеозапису судом встановлено, що оспорювана постанова винесена 27.03.2025 на місці вчинення правопорушення, яке було зафіксовано не в автоматичному режимі, за участю позивача.
Так, на відеозаписі зафіксовано, що інспектор позивачу роз'яснив суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП та виніс постанову.
Також були складені акт обстеження та припис, роз'яснено питання виконання припису.
Позивачу були роз'яснені права, строк оскарження постанови, строк сплати штрафу.
Позивач поставив свій підпис у винесених документах, клопотань не заявляв.
Однак, суд зауважує, що при винесенні постанови інспектор не з'ясував чи є ОСОБА_1 посадовою особою, не встановив його посадові обов'язки.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про залізничний транспорт» майно залізничного транспорту загального користування є державною власністю та закріплюється за АТ «Укрзалізниця».
Згідно з Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правилами користування ними та охорони, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 ремонт та утримання залізничних переїздів у межах смуги відчуження залізниць здійснюється власниками залізничної колії або уповноваженими ними органами.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух», власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення терміну посадова особа. Тому для визначення цього терміну слід керуватись положеннями інших нормативно-правових актів.
Так, юридичне визначення посадової особи, як суб'єкта адміністративного права це службовець, наділений владними повноваженнями з метою здійснення організаційно-розпорядчих функцій і забезпечення узгодженості в діяльності інших учасників службових відносин.
У пункті 1 та 2 Примітки до статті 364 Кримінального кодексу України міститься поняття службової особи. Так, службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
Частинами третьою, четвертою та п'ятою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про хабарництво» передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном. Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Особа є службовою тоді, коли вона здійснює відповідні функції чи виконує обов'язки постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням, за умови, що зазначені функції чи обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання регулюються Законом України «Про дорожній рух».
У частині 3 ст. 12 цього Закону зазначено, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані-сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робітна дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а уразі неможливості-невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
Відповідно до п. 2.9 Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.01.2007 р №54 (далі - «Інструкція ЦП 01/74»), щорічно на всіх залізницях обов'язково проводяться обстеження переїздів керівниками дистанції колії з участю представників дистанції сигналізації та зв'язку, електропостачання, представників апарату, головного ревізора з безпеки руху поїздів та автотранспорту залізниці, Національної поліції, шляхово-експлуатаційних організацій та начальників станцій, якщо переїзд розташований у межах станції, а також балансоутримувачів автомобільних доріг, що перетинають залізницю, та організаторів перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування відповідних сполучень.
Відповідно до п. 3.1.4. «Інструкції ЦП 01/74» проїзна частина переїзду складається з настилу та під'їздів. Ширина проїзної частини переїзду повинна відповідати ширині проїзної частини автомобільної дороги, але не менше 6 м.
Відповідно до п. 3.1.1 ДСТУ 3587:2022 покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів.
Відповідно до п. 5.1. «Інструкції ЦП 01/74» на працівників дистанції колії (або інших власників переїздів) покладаються обов'язки з тримання в справному стані настилів і огороджень (стовпчиків, перил), знаків, під'їздів до переїзду та інших колійних споруд у межах смуги відчуження земель залізниці; виготовлення (за заводськими кресленнями) і заміну загороджувальних брусів автоматичних (напівавтоматичних), електричних шлагбаумів; за виконання робіт з тримання елементів рейкових кіл (з'єднувачів, ізолюючи стиків та інше); за встановлення і заміну світлоповертальних елементів на загороджувальних брусах; за заміну механізованих та запасних шлагбаумів, електроламп у приміщеннях переїзних постів і сигнальних ліхтарях.
За таких обставин, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що саме ОСОБА_1 , який працює майстром шляховим 1 групи виробничого підрозділу служби колії «Корсунська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця», є посадовою особою та суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду достатньо доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.
Крім цього, у оскаржуваній постанові не конкретизовано які саме нормативні акти були порушені позивачем.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА № 4365506 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Тому суд задовольняє позов.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. 194, 242-246, 286, 295, 255 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Київській області в особі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4365506 від 27.03.2025, відносно ОСОБА_1 , винесену старшим інспектором ВБДР УПП у Київській області Спринчаком О.А., про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 140 КУпАП - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 484,48 (чотириста вісімдесят чотири грн 48 коп) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.
Відповідач: Управління патрульної поліції в Київській області в особі Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, інші дані суду не відомі.
СуддяЛітвінова Г.М.