Єдиний унікальний номер: 379/1045/25
Провадження № 2-а/379/26/25
18 серпня 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №3/123 від 18.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Так, 14.04.2025 до його місця проживання приїхали працівники поліції і повідомили йому, що він перебуває в розшуку і йому потрібно проїхати з ними до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з'ясування обставин подання його у розшук. Він не заперечував та проїхав до ІНФОРМАЦІЯ_3 з працівниками поліції. В ІНФОРМАЦІЯ_3 того ж дня щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, серії ІНФОРМАЦІЯ_4 /3 № 3/25 через його неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 09 год. 00 хв. 19.01.2025 за рекомендованим листом № 1610219716837 від 03.01.2025. Позивач вказує, що він не погоджувався зі змістом протоколу, вину не визнав та надав пояснення, що листоношу не бачив, жодного листа від ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримував, повідомлення в поштовій скриньці від ІНФОРМАЦІЯ_3 не виявляв. Він не був обізнаний жодним чином про потребу його явки по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 в зазначений у протоколі день та час. Позивач також зазначає, що має постійне місце проживання, крім того уникати візиту до ІНФОРМАЦІЯ_3 в нього немає потреби, оскільки він є особою з інвалідністю, так, як у нього відсутня права кінцівка, тому мобілізації він не боїться, оскільки має право на відстрочку від мобілізації за п. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тому, якби він був належно, в установленому порядку, повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09 год. 00 хв. 19.01.2025 року - він би з'явився. Натомість йому було доведено до відому про його виклик повісткою лише 14.04.2025, в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , при складанні протоколу. Крім того, в протоколі його було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього відбудеться о 12 год. 00 хв. 18.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . В зазначений день та час позивач на розгляд справи не з'явився через хворобу, що підтверджується відповідною довідкою. Позивач сподівався на повний та справедливий розгляд його справи, на врахування посадовою особою під час розгляду матеріалів справи всіх обставин справи, а саме відсутності належних доказів надсилання повістки та її отримання, надання належної оцінки наявним доказам та винесення законного рішення. У зв'язку з тим, що постанову за наслідками розгляду справи позивач не отримав по спливу значного часу (в травні місяці хворіли його діти, яких він виховує самостійно), він, за порадою юриста, 03.06.2025 самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із відповідною заявою і того ж дня копію постанови йому було видано на руки. Так, згідно з постановою № БЦРТЦК 3/123 від 18.04.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 , позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 грн. Позивач із зазначеною постановою не погоджується, вважає, що вона складена без будь-яких підстав, з порушенням норм чинного законодавства України, постанова не містить доказів направлення в установленому порядку, в межах визначеного строку, саме повістки на його ім'я та її вручення. Згідно з роздруківкою з поштового відділення зв'язку - ПВПЗ № 72 за 24.01.2025, відправлення № 0610219716837, вид відправлення: суд/пов., лист, повід, особисто, адресоване ОСОБА_1 , лист вручений не був, а з яких причин - невідомо. Так само не відомо, що містилося у конверті.
16.06.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. В указаній ухвалі суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п'ять днів з дня вручення цієї ухвали; а також запропонував відповідачу подати до суду матеріали адміністративної справи, на підставі яких винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №3/123 від 16.06.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 (а.с.29-30).
24.06.2025 відповідач отримав засобами поштового зв'язку ухвалу про відкриття провадження у справі, а також позовну заяву з усіма додатками, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33).
03.07.2025 відповідач подав до суду відзив з додатками вих. №3/1896 та копію опису рекомендованого відправлення 0950101958467 (а.с. 37-39). В даному відзиві відповідач зазначив що згідно відомостей «Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Позивач ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав покладений на нього обов'язок та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. З метою уточнення даних Позивачу засобами поштового зв'язку на адресу зазначену в «Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме: АДРЕСА_1 надіслано повістку №1661502 про виклик на 19.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 рекомендований лист № 0610219716837, який повернуто з проставленням відмітки від 30.01.2025 про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Згідно роздруківки з поштового відділення зв'язку 118113 №72, наданої Позивачем до суду, відомо, що працівниками поштового відділення залишено повідомлення (Ф-22), про надходження Позивачу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ІНФОРМАЦІЯ_4 /З №3/25 Позивачу роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 18.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , на розгляд адміністративної справи будучи належним чином повідомлений про дату та місце розгляду (Позивач до суду надав виписку про стаціонарне лікування з 30.04.2025 по 05.05.2025) не прибув та не надав жодних заяв чи клопотань. Позивач будучи особою, що на підставі п. 2 ст. 23 Закону України «Про відстрочку від мобілізації, оформив мобілізаційну підготовку та мобілізацію», має право на відстрочку від призову лише 24.05.2025 оформив відстрочку від призову. 18.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_3 винесено Постанову №3/123, про визнання винним Позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, вказана постанова надіслана позивачу 22.04.2025 (супровідний лист вих. № 3/1186-3). Постанову №3/123 отримувати під особистий підпис Позивач відмовився при відвідуванні ІНФОРМАЦІЯ_5 16.05.2025 надав копію постанови надісланої листом (супровідний лист вих. № 3/1186-3), що підтверджується рапортом та записом камери відеоспостереження ІНФОРМАЦІЯ_5 , до суду надав неправдиві дані, щодо того, що копію постанови отримав лише 03.06.2025. З врахуванням викладеного просив відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили. Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявлялись.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, положення ст. 121, 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд вважає, що наявні поважні причини пропуску 10-денного строку звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки відсутні докази вручення позивачу Постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 № 3/123 від 18.04.2025 в інший період часу, ніж вказує сам позивач.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд установив таке.
Судом установлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 № 3/123 від 18.04.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500,00 гривень (а.с.16 та на звороті).
Цією постановою позивача визнано винуватим у тому, що він засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення повістки від 03.01.2025 № 1661502, був оповіщений про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 19.01.2025, однак не з'явився у визначену дату та не повідомив про причини неявки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1487 від 30.12.2022, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, під час дії в Україні особливого періоду.
Надана суду Відповідачем копія повістки № 1661502 від 03.01.2025 містить інформацію про те, що Позивач викликався на 19.01.2025 року на 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 46).
Згідно з копією опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610219716837, ним Позивачу направлялась повістка № 1661502 від 03.01.2025 (а.с. 48 на звороті).
При цьому, з наданої суду Відповідачем копії поштового конверта у якому Позивачу була направлена повістка (відправлення № 0610219716837) вбачається, що він був направлений на ім'я Позивача на адресу: АДРЕСА_2 . Суд також звертає увагу на той факт, що на конверті також мається довідка "Укрпошти" про причини повернення/досилання (ф.20), з змісту якої слідує, що відправлення було повернуто через відсутність адресата за вказаною адресою. На довідці проставлено штамп поштового відділення з датою 30.01.2025 (а.с.43).
Аналогічна інформація міститься у роздруківці сервісу "Укрпошти" трекінг (відстеження) поштових відправлень, а саме що відправлення № 0610219716837, відповідно до якої 30.01.2025 було направлено для повернення Відправнику по причині відсутності одержувача за вказаною адресою (а.с. 44-45).
Згідно копії роздруківки відомості вручення кореспонденції пересувного відділення поштового зв'язку - ПВПЗ №72 від 24.01.2025, відправлення за № 0610219716837, вид відправлення: "лист, повід., особисто", адресоване на ім'я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що цей лист вручений не був,оскільки відсутня розписка одержувача, замість якої наявна помітка "пд ф.22" (а.с.13).
Таким чином, судом встановлено, що повістка № 1661502 від 03.01.2025, якою ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 09:00 год. 19.01.2025 року, була направлено йому на адресу: АДРЕСА_2 , рекомендованим поштовим відправленням № 0610219716837 через "Укрпошту". Працівники об'єкту поштового зв'язку - ПВПЗ №72 24.01.2025 року оформили повідомлення ф.22 яке мало бути вкладено у абонентську скриньку ОСОБА_1 . Через відсутність останнього, поштове відправлення (повістка) було повернуто відправнику 30.01.2025 з оформленням довідки ф.20. З наведеного слідує, що працівники пошти вживали заходів для вручення повістки ОСОБА_1 з 24.01.2025 по 30.01.2025, тобто вже після 19.01.2025, а тому ОСОБА_1 не був обізнаний про те, що йому необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_8 на 09:00 год. 19.01.2025 року.
З матеріалів справи також встановлено, що ОСОБА_4 не з'явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення яке призначено на 12:00 18.04.2025 року через хворобу, згідно довідки №50 в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 18.04.2025 по 20.04.2025 хворів (а.с.12)
Також відповідно довідки АВ № 0761816 від 20.07.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є інвалідом 3 групи. (а.с.10)
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487), встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, 1) організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; 2) здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; 3) виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; 4) організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Відповідно до п.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560).
Пунктом 34 Порядку № 560 визначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до п.41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Згідно з пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
В контексті наведених правових норм, працівник оператора поштового зв'язку, у випадку відсутності адреса за зазначеною в поштовому відправленні адресою, вчиняє дії щодо його інформування: 1. Інформує за наявним номером телефону (якщо такий є); 2. Вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Також, зі змісту розділу 9 Доставка та вручення відправлень Стандарт Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт" вбачається, що при надходженні відправлення Стандарт до об'єкту поштового зв'язку (ОПЗ) місця вручення на номер мобільного телефону адресата, який зазначено в адресі, автоматично надходить sms/viber-повідомлення з інформацією про надходження відправлення Стандарт із зазначенням контактного номеру телефону ОПЗ.
При надходженні відправлення Стандарт з адресною доставкою, на адресному ярлику якого відсутній номер телефону адресата, працівник ОПЗ оформлює повідомлення ф.22 та передає його для доставки за вказаною адресою. Повідомлення вкладається у абонентську скриньку адресата або залишається консьержу на пункті пропуску (п.9.1).
Вручення відправлень Стандарт одержувачу здійснюється після вчинення розписки на повідомленні ф.22 або накладній (п. 9.5).
При поверненні не вручених відправлень Стандарт працівник ОПЗ оформляє довідку ф.20 із зазначенням причин повернення, яка долучається до відправлення Стандарт (п.9.11).
Однак, до матеріалів справи не долучено доказів того, що до 19.01.2025 року працівником оператора поштового зв'язку вчинялись дії щодо інформування позивача, як адресата, про факт надходження листа з повісткою, зокрема, відсутні докази вкладення до його абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Суд не вважає надану відповідачем роздруківку сервісу "Укрпошти" трекінг (відстеження) поштового відправлення № 0610219716837 (а.с. 44-45), доказом вчасного повідомлення Позивача про надходження на його ім'я повістки ТЦК та СП, оскільки зазначена в ній інформація про невдалу спробу вручення листа 10.01.2025 доказом вчасного повідомлення Позивача про необхідність явитись в ТЦК та СП 19.01.2025, оскільки ця інформація суперечить іншим наявним у справі доказам. Так, зазначено: «10.01.2025 Невдала спроба вручення. 09562 м. Тараща Україна», хоча насправді лист з повісткою ТЦК направлявся на адресу: АДРЕСА_3 . Таким чином очевидно, що ВПЗ з індексом 09562, розташоване в м. Тараща, не могло доставляти лист в с. Буда, який обслуговується ВПЗ з індексом 09526.
Відтак, не можливо стверджувати про обізнаність позивача про надходження повістки від 03.01.2025 № 1661502 та, як наслідок, про його обізнаність щодо необхідність виникнення обов'язку з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 19.01.2025.
Згідно правової позиції, висловленої в Постановах П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року по справі № 511/4701/24 (номер в ЄРДР 125930686), Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року по справі № 758/16520/24 (номер в ЄРДР 126704537), обставини щодо відсутності доказів вкладення до абонентської скриньки повідомлення про надходження повістки є суттєвими в контексті оцінки обізнаності позивача, так як відсутність обізнаності особи про виникнення обов'язку не може свідчити про умисне його невиконання.
Суд погоджується із зазначеною правовою позицією та вважає її релевантною та застосовною для оцінки правомірності дій позивача в межах цієї адміністративної справи.
Згідно приписів статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно приписів статті 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Отже, за відсутності доказів вчасного сповіщення позивача, як адресата, працівниками оператора поштового зв'язку про факт надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», відсутні підстави стверджувати, що його неявка до ІНФОРМАЦІЯ_5 у час та дату, визначені в повістці, має протиправний характер, а в його діях є вина у формі умислу чи необережності.
Згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам статті 2 КАС України, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку щодо винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і ним не враховано об'єктивні обставин по справі, такі як необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а також протиправності дій особи.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідачем поза розумним сумнівом не доведено вини позивача у вчиненні інкримінованого правопорушення та протиправності дій останнього, що свідчить про незаконність оскаржуваної постанови.
Далі, згідно приписів пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду цієї справи суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Дана правова норма не конкретизує підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, тому судом в даному випадку мають бути застосовані підстави, передбачені частиною 1 статті 247 КУпАП.
З огляду на те, що в діях позивача не встановлений склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд висновує про необхідність скасування оскаржуваної постанови та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Як було зазначено вище, 03.07.2025 відповідач подав до суду відзив з додатками. В даному відзиві відповідач, серед іншого, також зазначив, що ОСОБА_1 відмовився отримувати під особистий підпис постанову №3/123, при відвідуванні ІНФОРМАЦІЯ_5 16.05.2025, а також надав копію постанови надісланої листом (супровідний лист вих. №3/1186-3), що підтверджується рапортом та записом камери відеоспостереження ІНФОРМАЦІЯ_5 , що позивач надав до суду неправдиві дані, щодо того, що копію постанови отримав лише 03.06.2025. Всупереч цьому, наданий Відповідачем диск, на якому мав би бути запис камери відеоспостереження ІНФОРМАЦІЯ_5 , не містить відеофайлів (не відтворюється), а рапорт діловода ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 не містить інформації про те, що ОСОБА_1 отримав копію постанови, надісланої листом (супровідний лист вих. №3/1186-3). Таким чином, Відповідачем суду не надано доказів вручення позивачу Постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 № 3/123 від 18.04.2025 в інший період часу, ніж вказує сам позивач.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Вирішуючи згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується положенням частини 1 ст. 132 КАС України, за яким судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, та частини 1 ст. 139 КАС України, за яким при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
З урахуванням викладеного, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_10 .
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 10, 11, 210-1, 235, 245, 247, 251, 255, 268, 287- 289 КУпАП, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 2, 5, 9, 44, 77, 90, 124, 126, 132, 139, 159, 171, 205, 242, 268, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №3/123 від 18.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 підполковника ОСОБА_2 № 3/123 від 18 квітня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження згідно зі ст. 295 КАС України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 .
Повне судове рішення складено та підписано 18.08.2025.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД