Справа № 362/5787/25
Провадження № 2/362/3235/25
22.08.2025 року суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8157204 та за кредитним договором № 79396917,
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява.Автоматизованим розподілом справ, справа передана на розгляд судді Медведєву К.В.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для призначення справи до розгляду встановлено наступне.
Статтею 188 названого Кодексу визначено підстави та порядок об'єднання і роз'єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
В позовній заяві об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №8157204 та кредитним договором № 79396917, які між собою не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами. Вказані вимоги відносно одна одної не є основною та похідною вимогами.
Разом з тим, вивчивши матеріали поданої позовної заяви, судом встановлено фактичне об'єднання позивачем двох основних позовних вимог, які не пов'язані між собою підставою їх виникнення та поданими доказами, оскільки позивач просить суд стягнути заборгованість з відповідача за різними, самостійними, не пов'язаними між собою кредитними договорами, - що свідчить про відсутність ознаки однорідності спірних правовідносин та підстав їх виникнення. Тобто у даному випадку наявні два предмети спору, відносно яких має бути подано дві окремі позовні заяви до одного відповідача, правовідносини сторін з якими не є взаємопов'язаними, з огляду на різні об'єкти предметів спору (різні кредитні договори), підстави їх виникнення.
Тобто у даному випадку наявні окремі позовів, відносно яких має бути подано окремі позовні заяви, оплачені судовим збором кожен, з огляду на різні об'єкти предметів спірних правовідносин та підстави їх виникнення.
Кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Критерії пов'язаності договорів щодо одного позичальника між собою та схожості переважної більшості забезпечень цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об'єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об'єднання позовів у розумінні статті 188 ЦПК України.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладений в постановах Верховного Суду Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 та від 25.07.2019 у справі №916/2733/18.
Об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Суд дійшов висновку про те, що сумісний розгляд заявлених позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум.
Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів та по кожному окремому епізоду, щодо яких суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи (аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №916/2733/18).
За таких обставин, позивач при поданні позову порушив правила щодо об'єднання позовних вимог, оскільки у даному випадку позовні вимоги ґрунтуються на підставі різних кредитних договорів, які є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, а також на різних рішеннях, які приймались пов'язаними з кредитором особами окремо по кожному із договорів, що має наслідком дослідження окремо кожного рішення, договору та окремо - заборгованості, яка виникла з різних підстав, що повинно підтверджуватися окремими, не пов'язаними між собою доказами.
При цьому суд не має обов'язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до статті 175 ЦПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 188 цього Кодексу. (постанова Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/7186/19).
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли: порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, тому наявні підстави для застосування п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, а саме поверненню позовної заяви.
Крім того, приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки позивач має право повторно звернутися до суду усунувши допущені порушення процесуального законодавства шляхом подачі окремих позовів.
Керуючись статтями 2, 4, 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8157204 та за кредитним договором № 79396917 - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Медведєв К.В.