Справа № 362/4542/25
Провадження № 1-кп/362/602/25
про призначення судового розгляду
21.08.2025 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Василькові Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62025100120000036, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Куп'янськ Харківської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою суду від 25.06.2025 призначено підготовче судове засідання на 11.08.2025, у підготовчому судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.08.2025.
До початку підготовчого судового засідання від захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави в частині зменшення її розміру з 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 968 200,00 гривень, до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 гривень. Клопотання мотивовано відсутністю мінімальних ризиків, наявність яких була підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, зменшенням тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, майновим станом обвинуваченого та його сім'ї, зменшенням їх доходів, належною процесуальною поведінкою обвинуваченого, зокрема здійсненням ним оплати витрат потерпілого на лікування та інших витрат, пов'язаних із завданою злочином шкодою, та в цілому завідомо непомірним розміром застави, яка, на думку сторони захисту, має бути спрямована на лікування та реабілітацію потерпілого.
У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), відсутні підстави для повернення обвинувального акта та закриття кримінального провадження, угоди не укладались, правила територіальної підсудності дотримано, є всі підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, вважає доцільним складання досудової доповіді. При цьому заперечив щодо задоволення клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави, зазначивши, що дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченого забезпечується саме заставою як запобіжним заходом, встановлені слідчими суддями ризики продовжують існувати, майновий стан обвинуваченого був врахований під час обрання запобіжного заходу, зменшення тяжкості вчиненого злочину не впливає на зменшення ризиків, оскільки за злочин, який інкримінується обвинуваченому на сьогодні, так само передбачена відповідальність у виді позбавлення волі, а оскільки злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння, звільнення від відбування покарання з випробуванням виключається. Просив суд врахувати, що обставини вчинення злочину не змінились - злочин вчинено військовослужбовцем СБУ, під час виконання службових обов'язків, у стані алкогольного сп'яніння, порушено правила дорожнього руху, що спричинило неповнолітньому потерпілому тілесні ушкодження. Крім того, зауважив, що за правилами КПК України застава повертається заставодавцю, яким в даному випадку є третя особа, а не обвинувачений чи член його сім'ї, а тому повернення застави заставодавцю ніяким чином не вплине на майновий стан обвинуваченого та його спроможність відшкодувати завдану потерпілому шкоду. Звернув увагу суду, що в підготовчому судовому засіданні з ініціативи сторони захисту оголошувалась перерва для надання можливості зв'язатись із заставодавцем та надання суду його письмової позиції щодо порушеного питання. Водночас на сьогодні такої позиції суду не надано, ніяких гарантій, що у разі повернення застави заставодавцю ці кошти будуть спрямовані на відшкодування шкоди потерпілому немає. Тож просив суд відмовити у задоволенні клопотання.
Законний представник потерпілого у підготовчому судовому засіданні підтримав думку прокурора щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, повідомив, що цивільний позов в інтересах потерпілого не пред'являв. Клопотання сторони захисту щодо зменшення розміру застави підтримав, повідомив, що дійсно обвинувачений оплачує лікування потерпілого, однак щодо сплати благодійних внесків лікарні йому не відомо, на сьогодні потерпілий продовжує лікуватись, скільки коштів ще потрібно на лікування, наразі сказати не може, бо це залежить від результатів лікування та висновків лікарів, зауважив, що у потерпілого було травмовано, зокрема, обидві ноги, одну біль-менш вдалося відновити, інша ще потребує лікування та реабілітації.
Законному представнику потерпілого було роз'яснено право подати цивільний позов в інтересах потерпілого до початку судового розгляду.
Обвинувачений та його захисники, кожен окремо, не заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду, просили суд доручити органу пробації скласти досудову доповідь. Підтримали заявлене клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави в частині зменшення її розміру до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 гривень. Свою позицію мотивували зміною обставин з часу обрання запобіжного заходу, а саме: добросовісним виконанням обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, визнанням вини на стадії досудового розслідування та наданням відповідних показань, вжиттям ним активних заходів для компенсації шкоди, завданої потерпілому (вже витрачено близько 270 тис. грн.), наявністю міцних соціальних зв'язків, відсутністю мінімальних ризиків, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, зменшенням тяжкості інкримінованого йому злочину у зв'язку з його перекваліфікацією, непомірною сумою застави, необхідністю спрямувати кошти, які були сплачені за обвинуваченого у якості застави, на лікування та реабілітацію потерпілого.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
Щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Ураховуючи позицію сторін кримінального провадження, законного представника потерпілого, суд не вбачає перешкод для призначення судового розгляду вказаного кримінального провадження, так як справа підсудна цьому суду, угоди не укладалися, немає підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5 - 8, 10 частини першої або частиною другою статі 284 КПК України, не встановлено.
Клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, учасниками судового провадження не заявлено, питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, з'ясовано.
Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду; досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі; досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження; досудова доповідь не може використовуватися як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину.
Ураховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України, тобто нетяжкого злочину, суд вбачає за необхідне доручити органу пробації за місцем проживання обвинуваченого скласти досудову доповідь.
Вирішуючи клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в частині зменшення її розміру, суд виходить з наступного.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року у справі № 757/3115/25-к до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 22.03.2025 з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 968 200 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
24 січня 2025 року на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.01.2025 застава в розмірі 1 968 200 гривень була внесена за ОСОБА_5 заставодавцем ОСОБА_8 (далі - заставодавець), що підтверджується копією банківської платіжної квитанції від 24.01.2025 та копією листа ТУ ДСА України в місті Києві від 27.01.2025 № 68-з/25, і з цього моменту ОСОБА_5 вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року вказана ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва була скасована, до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 996 200 гривень.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року у справі № 757/9491/25-к задоволено частково клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, змінено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, розмір застави визначено у 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 968 200 гривень. При цьому слідчий суддя вважав, що саме такий розмір застави буде достатнім для виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, відповідно відмовив у клопотанні адвоката в частині зменшення розміру застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Завданнями кримінального провадження відповідно до статті 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини другої статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, метою яких є досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
До числа запобіжних заходів належить застава (стаття 176 КПК України).
Згідно з частиною першою статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд вважає, що визначений розмір застави щодо обвинуваченого ОСОБА_5 відповідає вимогам частини четвертої статті182 КПК України та підстав для його зменшення на теперішній час немає.
Слідчими суддями враховано конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення (вчинено військовослужбовцем СБУ під час виконання службових обов'язків, будучи у стані алкогольного сп'яніння порушив правила дорожнього руху, що спричинило неповнолітньому потерпілому сукупність відповідних травм), які на сьогодні не змінились, враховано особу обвинуваченого, у тому числі його майновий та сімейний стан, міцність соціальних зв'язків, а також ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Наведені захисником обставини у сукупності із наданими доказами не є достатніми, на думку суду, для прийняття рішення про зміну розміру застави шляхом її зменшення.
Той факт, що в період досудового розслідування ОСОБА_5 сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, свідчить лише про те, що застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави, як альтернативний триманню під вартою, та визначена сума застави є такими, що достатньою мірою гарантують виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків та забезпечують його належну поведінку у кримінальному провадженні, а загроза втрати такої застави (стягнення у дохід держави) є ефективним стримуючим фактором для нього.
Суд звертає увагу, що дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження, позицію ж обвинуваченого щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення та суті обвинувачення суд з'ясовує безпосередньо на стадії судового розгляду. Показання ОСОБА_5 , отримані в ході досудового розслідування, не можуть бути враховані судом як доказ.
Таким чином, доводи сторони захисту щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого, визнання ним своєї вини на стадії досудового розслідування не можуть зумовлювати зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в частині зменшення її розміру.
Зміна кваліфікації кримінального правопорушення, на яку покликається захисник, також не може бути підставою для зменшення розміру застави, оскільки така підстава не передбачена нормами КПК України.
Положення статті 182 КПК України щодо розміру застави обов'язкові для застосування під час обрання (застосування) запобіжного заходу у вигляді застави.
На сьогодні запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді застави вже застосовано.
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
При цьому застава є безстроковим запобіжним заходом, і КПК України не передбачено необхідності її продовження.
Частиною другою статті 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Згідно з частиною сьомою статті 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із змісту наведених норм вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов'язком.
Тобто прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним. Заставодавці самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та усвідомлюють або мають усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, який є безстроковим. Лише припинення дії запобіжного заходу відповідно до частини одинадцятої статті 182 КПК України є підставою для повернення внесеної суми застави, у тому числі заставодавцю (у разі відсутності клопотання прокурора про звернення суми застави в дохід держави).
Завідомо непомірний розмір застави означає неможливість його внесення, однак те, що застава була внесена у визначеному розмірі - 650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дає підстави для висновку, що такий розмір не був завідомо непомірний для заставодавця.
Посилання захисника на майновий стан обвинуваченого, зокрема на відшкодування ним завданої потерпілому шкоди з власних доходів, є недоречним, оскільки на даний час суд не вирішує питання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави і визначення її розміру. Застава вже внесена заставодавцем, відповідно після припинення дії застави вона підлягатиме поверненню саме заставодавцю, тож суд не вбачає зв'язку між внесеною заставодавцем заставою та майновим станом обвинуваченого.
У контексті наведених обставин зміна майнового стану ОСОБА_5 не є підставою для зменшення розміру застави.
Суд також вважає, що на стадії підготовчого судового провадження зберігаються ризики, передбачені статтею 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, зокрема, ризик переховування від суду (з огляду на передбачений законом вид покарання - позбавлення волі та обставини вчинення правопорушення, що виключають можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням), незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків (які ще не допитані в судовому засіданні), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Ці ризики не зникли та не зменшилися до такого ступеню, який обґрунтовував би необхідність зменшення розміру внесеної застави.
Крім того, суд зауважує, що основною метою запобіжного заходу є запобігання неналежній процесуальній поведінці обвинуваченого, а не її припинення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.
Так, у остаточному рішенні від 13.04.2022 у справі "Істоміна проти України" (заява № 23312/15) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючим фактором, щоб позбавити його бажання втекти… Тяжкість обвинувачень, пред'явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (пункт 25 вказаного рішення).
З урахуванням існуючих ризиків, обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого суд приходить до переконання, що застосована до ОСОБА_5 застава у діючому розмірі є пропорційним та дієвим заходом, що належним чином забезпечує виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків. Суд вважає, що зменшення розміру застави не забезпечить на даній стадії судового провадження виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що клопотання захисника про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави в частині зменшення її розміру не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, вирішені, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 110, 131, 132, 176-178, 182, 193-196, 201, 202, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд
1. Закінчити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України.
2. Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286-1 КК України, на 29 серпня 2025 року о 14:00 год. в приміщенні Васильківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Шевченка, 8.
3. Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників судового провадження.
4. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 , поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у вигляді застави в частині зменшення її розміру - відмовити.
5. Доручити представнику персоналу органу пробації - Голосіївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області (03039, місто Київ, вул. Віктора Забіли, 3; kv2_probation@ukr.net; kv2@probation.gov.ua) відповідно до пункту 1 частини третьої статті 72-1 КПК України скласти та подати до суду досудову доповідь щодо ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Куп'янськ Харківської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
Строк виконання ухвали суду щодо подання досудової доповіді - до 15 вересня 2025 року.
6. Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді; участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді. Обвинувачений зобов'язаний надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (частина четверта статті 9 Закону України "Про пробацію", пункт 4 частини сьомої статті 42 КПК України).
7. Копію ухвали надіслати до Голосіївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області (03039, місто Київ, вул. Віктора Забіли, 3; kv2_probation@ukr.net; kv2@probation.gov.ua) - для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1