Справа № 362/6368/25
Провадження № 1-кс/362/592/25
19 серпня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Василькові Київської області клопотання ст.слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУ Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12025111140000496 від 21.07.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка, Козятинського району, Вінницької області, громадянина України, що має середню освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, -
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання ст.слідчого СВ відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., строком на 60 днів до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався, у тому числі Указ Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Так, в нічний час доби 19.07.2025 р., близько 23 год. 00 хв. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 перебував між другим та третім поверхом під'їзду №1 багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , де побачив велосипед марки «Kross 29" 21"(53 см) HEXAGON 5.0 KRHE5Z29-BLACK», який належить ОСОБА_8 . В цей час, у ОСОБА_5 , виник прямий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Після чого ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, розуміючи, що на території України діє воєнний стан, шляхом вільного доступу, підійшов до вищевказаного велосипеду марки «Kross 29" 21"(53 см) HEXAGON 5.0 KRHE5Z29-BLACK», взяв його за ручку та викотив з під їзду будинку.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 в подальшому зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 , матеріальну шкоду на суму 10250, 67 грн. ( десять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 67 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчинені кримінального правопорушення:
Підозра ОСОБА_5 підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 , від 20.07.2025; протоколом проведення огляду місця події від 20.07.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , від 20.07.2025; протколом проведення огляду від 14.08.2025; протоколом огляду предмету від 14.08.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 , від 14.08.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , від 14.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Посилання на один або кілька ризиків:
- перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України;
-перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;
-перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 може вчиняти нові кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов до висновку про наявність ризиків:
Реальним є ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від п'яти до восьми років.
Також, підозрюваний офіційно не працює, не маючи при цьому будь-яких законних джерел заробітку коштів, що у своїй сукупності свідчить про те, що він з метою уникнення покарання може безперешкодно покинути межі Київської області, що підтверджує існування реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а тому, може виникнути необхідність в додатковому допиті свідків, потерпілого. Крім того підозрюваний ОСОБА_5 , знайомий з потерпілою ОСОБА_8 , у зв'язку з чим, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене діяння та зміни показів останніми, підозрюваний ОСОБА_5 може здійснювати незаконний вплив на них.
Згідно ст. 23 КПК України, діє принцип безпосередності судового розгляду. Відповідно, свідків, потерпілого необхідно допитати безпосередньо у судовому засіданні. Таким чином, перебування підозрюваного без запобіжного заходу, дасть можливість останньому незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, що перешкодить об'єктивному судовому розгляду у подальшому.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваний не має постійного місця роботи та основного джерела доходів тому, задля власного збагачення може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України суд зобов'язаний оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів:
Більш м'які запобіжні заходи передбачені ст. 176 КПК України до підозрюваного не можуть бути застосовані, а саме: особисте зобов'язання - в зв'язку зі скоєнням ним кримінального правопорушення проти власності, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також даний запобіжний захід не забезпечить запобіганню виникнення ризику, а саме незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення, особистої поруки - в зв'язку з відсутністю у слідства будь-яких даних про осіб, які заслуговуючи на довіру у слідства, можуть надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; застава - в зв'язку із відсутністю даних про те, що у підозрюваного є кошти необхідні для внесення застави, відсутні джерела доходу та майно, а також у зв'язку із вчиненням злочину проти власності в період воєнного стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків. Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , окрім як домашнього арешту, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вважає, що у даному випадку до підозрюваного ОСОБА_5 , необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечив щодо клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечив щодо клопотання.
Заслухавши прокурора та слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207-213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваній та її захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному 18.08.2025 р. о 09 год. 10 хв. та його захиснику 18.08.2025 р. о 18 год. 10 хв., приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що відділом поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111140000496 від 21.07.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с7).
Ст. слідчим СВ ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 14.08.2025 р. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (а.с.33-36).
Підозра ОСОБА_5 підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_8 , від 20.07.2025; протоколом проведення огляду місця події від 20.07.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , від 20.07.2025; протколом проведення огляду від 14.08.2025; протоколом огляду предмету від 14.08.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_5 , від 14.08.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , від 14.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Вирішуючи вищезазначене клопотання прокурора, слідчого, слідчий суддя виходить з положень ст. 2 КПК України, відповідно до якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність.
Згідно з ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідного клопотання, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
- перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Єдиною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та за наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України.
Його застосування без встановлення наявності підстав та ненадання матеріалів, що підтверджують ризики, передбачені ст. 177 КПК України є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд має з'ясувати місце проживання підозрюваного.
Слідчому судді, суду при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід звертати увагу, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК словосполучення "житло цієї особи" охоплює випадки, коли підозрюваний: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.
Правильною слід вважати практику тих слідчих суддів, які застосовують цей запобіжний захід у згаданих випадках, з'ясувавши при цьому думку власника житла та оцінивши усі обставини в сукупності, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, в місці його постійного проживання; наявність у нього родини й утриманців (місце їх фактичного проживання); достатність застосування такого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у ст. 177 КПК, зокрема спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду тощо.
Вказана судова практика закріплена листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
Відповідно до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 ; його вік та стан здоров'я те що він тяжких захворювань не має, міцність соціальних зв'язків, тобто, те, що він має місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де характеризується посередньо, неодруженого, офіційно не працевлаштованого та те, що він раніше не судимий; компрометуючих матеріалів на ОСОБА_5 прокурор та слідчий не надали, а тому приходить до обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Прокурором та слідчим, окрім того, не підтверджено ризиків передбачених п.1, п.3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки з моменту порушення кримінального провадження та до і після пред'явлення підозри, підозрювана постійна з'являлася на виклику до слідчого, що також підтверджується матеріалами клопотання про обрання запобіжного заходу; можливість ОСОБА_5 впливати на потерпілого та свідків, спростовується тим, що птерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні допитані, що підтверджується протоколами допиту свідків та потерпілого; щодо ризику вчинити інше кримінальне провадження, то слідчим також не доведено наявного ризику, оскільки ОСОБА_10 раніше не судима, до адміністративної відповідальності також не притягувалася, а тому відсутні підстави вважати, що відносно ОСОБА_5 дієвим буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з матеріалів справи не вбачається.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання
Таким чином, враховуючи, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосувати щодо нього альтернативний запобіжний захід, а саме: особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючим ризиком ч. 2 ст. 177 КПК України, а саме обґрунтованою підозрою, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої їй підозри, може забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Керуючись ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 181, 183, 184, 194, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання - відмовити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
- прибувати до слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, слідчого чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, а якщо справа перебуватиме у провадженні суду - на прокурора.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Строк дії ухвали складає два місяці з дня її проголошення.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1