Справа № 729/767/25 Головуючий у 1 інстанції Бойко В. І.
Провадження № 33/4823/699/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
25 серпня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю захисника адвоката Соколова О. В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові, одночасно в режимі відеоконференції із захисником, з використанням його власних технічних засобів, апеляційну скаргу захисника адвоката Соколова О. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 червня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 05 травня 2025 року, в 00 год. 33 хв. у м. Бобровиця, по вул. Незалежності, буд. 125, на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, ОСОБА_2 керував транспортним засобом AUDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Соколов О. В. просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду змінити, наклавши на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.
Мотивує тим, що на переконання сторони захисту, покарання правопорушника не є самоціллю, а виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушення в майбутньому. Позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, з урахуванням конкретних обставин справи та особи правопорушника, якій відповідно до долучених до справи документів є військовослужбовцем та перебуває на посаді водія, є надмірним та не відповідає принципу розумності, а його застосування не слугуватиме досягненню мети забезпечення справедливого балансу між інтересами суспільства та особи, яка на теперішній час перебуває на військовій службі та боронить державу.
Також сторона захисту просить врахувати відсутність шкідливих наслідків правопорушення.
Під час апеляційного розгляду захисник адвокат Соколов О. В. підтримав доводи апеляційної скарги.
Заслухавши аргументи захисника, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Судове засідання 19 червня 2025 року у місцевому суді відбувалося за відсутності ОСОБА_1 . Захисник Фурсій С. О., який на той час представляв інтереси ОСОБА_1 , з невідомих причин не повідомив останнього про рішення суду та про яке він дізнався вже по завершенні терміну на його оскарження, а тому наявні підстави для поновлення строку на оскарження.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що 05 травня 2025 року, в 00 год. 33 хв., у м. Бобровиця, по вул. Незалежності, буд. 125, під час дії комендантської години, був зупинений ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки AUDI, державний номерний знак НОМЕР_1 .
На вимогу поліцейського водій надає посвідчення на право керування транспортним засобом, на що поліцейський зауважує про наявність запаху алкоголю від водія і пред'являє вимогу пройти огляд на місці зупинки.
ОСОБА_1 погоджується на проходження огляду і продування технічного приладу Драгер, результат продування якого показує 0,70 проміле. У Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у розділі з результатом згоден, поставив свій підпис.
Перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був ознайомлений як з правами так і з обов'язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є як на відеозапису, так і запис у протоколі.
Також, працівниками поліції ОСОБА_2 було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом та розпискою, в якій зазначено, що ОСОБА_3 зобов'язується доставити транспортний засіб марки AUDI, державний номерний знак НОМЕР_1 до місця проживання ОСОБА_1 .
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП є безальтернативною, передбачає один вид стягнення - суму штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що позбавляє суд можливості призначити штраф без позбавлення права керування транспортними засобами.
Більш того, законодавчо заборонено, починаючи з 17 березня 2021 року, визнання такого правопорушення малозначним та передачу матеріалів справи на розгляд трудовому колективу чи громадській організації (ч. 1 ст. 21 та примітка до ст. 22 КУпАП).
З наявних документів у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 видане посвідчення водія НОМЕР_2 від 04.08.2021, яке на даний час не вилучене.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.
Суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом'якшення стягнення чи звільнення від стягнення.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та ухвалив обґрунтоване рішення про накладення стягнення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Апеляційну скаргу захисника адвоката Соколова О. В. залишити без задоволення, а постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець