Справа № 277/858/25
Номер рядка звіту 17
іменем України
"21" серпня 2025 р. с-ще Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник ТОВ «ФК «Айконс» - адвокат Пархомчук С.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1149810 від 16.10.2020 року у розмірі 7666,25 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10500,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог представник позивач посилається на те, що 06.09.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1149810 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 2500,00 грн.; дата надання кредиту - 16.10.2020 року; строк кредиту - 15 днів; цільове призначення - на споживчі потреби; стандартна процентна ставка 1,90% в день.
Станом на 21.03.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7666,25 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2500,00 грн.; заборгованості за комісіями і відсотками в розмірі 891,25 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4275,00 грн.
28.04.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-28/04/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №1149810 від 16.10.2020 року укладеним з ОСОБА_1
28.04.2021 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-28/04/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №1149810 від 16.10.2020 року укладеним з ТОВ «Лінеура Україна» ТОВ «ФК Айконс» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 2500,0 грн. та відсотків за користування кредитом у строк, на який видано кредит тобто 15 днів в сумі 891,25 грн. В решті вимог позову просила відмовити.
Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши доводи представника позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 16.10.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1149810 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Підписуючи договір Відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п.п.1.2-1.4 кредитного договору, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає - 2500,00 гривень, строк кредиту - 15 днів, стандартна процентна ставка 1,90 % в день.
Згідно п.2.1 вказаного договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку клієнта зазначену у особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.3.1 договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. (а.с. 16-19).
Як вбачається з довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2643_250521092902 від 21.05.2025 року відповідно до договору на переказ коштів №ФК-19/03-21 від 12.03.2019 року було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта: 16.10.2020 року на суму 2500,00 грн., маска картки НОМЕР_2 . (а.с. 30).
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №1149810, станом на 21.03.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7666,25 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2500,00 грн.; строкової заборгованості за процентами в розмірі 891,25 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4275,00 грн. (а.с. 10).
28.04.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-28/04/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором №1149810 від 16.10.2020 року укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 22-25).
28.04.2021 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-28/04/2021, відступив право вимоги за кредитним договором №1149810 від 16.10.2020 року, укладеним з ТОВ «Лінеура Україна» ТОВ «ФК Айконс» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором №1149810 від 16.10.2020 року, ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобов'язання за цим Договором.
Як вбачається з положень ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно до частини другої статті 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення статті 516 ЦК України, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором №1149810 від 16.10.2020 року у добровільному порядку.
Не визнаючи позовні вимоги в частині стягнення з неї простроченої заборгованості за процентами в сумі 4275,00 грн., відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів неправильності не надано та власного розрахунку не проведено. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися в обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Отже, оскільки відповідач порушила зобов'язання, встановлені кредитними договорами, докази своєчасної часткової чи повної оплати заборгованості за цим договором в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за цим договором у розмірі 7666,25 грн., тобто задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. який підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Щодо вимог представника позивача про стягнення з відповідача понесених ним витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10500,00 грн., суд зазначає наступне.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір №16/06/2025 про надання правової допомоги від 16.06.2025 року, який укладений між ТОВ «ФК Айконс» (клієнт або замовник) та адвокатом Пархомчуком С.В. (адвокат або виконавець), акт про отримання правової допомоги від 24.07.2025 року, рахунок № 24.07.2025-3 від 04.07.2025 та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №11926.
Відповідно до договору про надання правової допомоги, клієнт ТОВ «ФК Айконс» доручає, а адвокат Пархомчук С.В. приймає доручення і бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених договором.
Як вбачається з акту про отримання правової допомоги від 24.07.2025 року, адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №1149810 від 16.10.2020 року. Згідно вказаного акту адвокатом було надано наступні послуги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК Айконс» та ОСОБА_1 ; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг, аналіз судової практики; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції. Загальна вартість послуг з надання правової допомоги становить 10500,00 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №520/6658/21).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10500,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг. Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» (01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 12, код ЄДРПОУ 44334170) заборгованість за кредитним договором №1149810 від 16.10.2020 року у розмірі 7666 (сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 25 коп., судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., а також витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області.
Суддя: В. В. Заполовський