Справа № 276/1460/25
Провадження по справі 2/276/781/25
25 серпня 2025 року селище Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Збаражський А.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та матері дитини за минулий час і заборгованості за чиним рішенням суду,
В провадження суду надійшла позовна заява про стягнення аліментів на утримання дитини та матері дитини за минулий час і заборгованості за рішенням суду.
Перевіривши матеріали справи, встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК Українита підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст.177 ЦПК України).
Позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за минулий час (29.11.2020 - 30.05.2023) у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; стягнути з відповідача аліменти на її утримання як матері дитини за період 01.03.2020 - 29.11.2023 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача; стягнути з відповідача заборгованість за рішенням суду від 26.07.2023 у справі № 276/984/23 та пеню за його невиконання у розмірі, визначеному ст. 196 СК України. При цьому, позивачем зазначено ціну позову 222500 грн.
Разом з тим, позовна заява не містить обгрунтувань щодо ціни позову, доказів на її підтвердження, відомостей щодо наявної заборгованості за рішенням суду від 26.07.2023, а також розрахунку пені. Самого розрахунку заборгованості та неустойки (пені) позивачем до позовної заяви не долучено, що позбавляє суд можливості пересвідчитись у правильності здійснення такого нарахування. З наданих суду документів неможливо встановити період за який виникла заборгованість, також відсутня інформація про те, в якому розмірі та за який місяць відповідачем було сплачено або не сплачено аліменти, та відповідно зробити розрахунок розміру неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
При цьому, частинами 1-2 статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що:
«правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
Таким чином, позивачу необхідно навести обгрунтування щодо ціни позову, надати докази на її підтвердження, зокрема відповідні розрахунки заборгованості та пені.
Крім того, в порушення вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано до позовної заяви доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
Відповідно до ч.1, 2 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України ,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та матері дитини за минулий час і заборгованості за чиним рішенням суду, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Збаражський