Справа №295/3029/25
Категорія 75
2-р/295/7/25
25.08.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді Перекупка І.Г. за участю секретаря судового засідання Конончук Ю.О., розглянувши заяву представника Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради адвоката Князєва Віктора Володимировича про роз'яснення судового рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08.08.2025 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради про визнання незаконним наказу про звільнення, його скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
У лютому 2025 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної (далі КНП ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського») про визнання незаконним наказу про звільнення, його скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 08.08.2025 р. позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 149-ос/тр від 27.01.2025 р. «Про розірвання трудового договору в зв'язку із скороченням штату працівників».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача ортопедично-травматологічного відділення №2 (кістково-гнійне) КНП «ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського» з 31.01.2025 р.
Стягнуто з КНП «ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 185 120,10 грн. без урахування обов'язкових податків на доходи фізичних осіб та сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Стягнуто з КНП «ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського» на користь ОСОБА_1 7000,00 грн. моральної шкоди.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Представник КНП «ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського» адвокат Князєв В.В. 18.08.2025 р. подав до суду заяву про роз'яснення судового рішення у цій справі, просить роз'яснити порядок і спосіб виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/3029/25 від 08.08.2025 р. в частині поновлення позивача на роботі в нових умовах, зокрема, яким чином останньому забезпечити робоче місце, який у разі введення у штатний розпис лікарні неіснуючої посади, буде поновлений на посаді завідувача неіснуючого ортопедично-травматологічного відділення № 2 (кістково-гнійне), яким чином позивач буде виконувати свої посадові обов'язки при відсутності у відділенні персоналу.
В обґрунтування заяви зазначає, що при винесенні рішення суд мав забезпечити повний захист прав, свобод та інтересів сторін, врахувати не лише формальні підстави позову, а й фактичні обставини справи та вказати механізм поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Так, наказом від 26.11.2024 р. № 1623-ос/тр «Про скорочення штату працівників і внесення змін до штатного розпису» та наказом від 26.11.2024 р. № 104-осн «Про реорганізацію та оптимізацію роботи ортопедично-травматологічної служби КНП «Обласна клінічна лікарня» шляхом об'єднання (злиття) ортопедично-травматологічного відділення №1 та ортопедично-травматологічного відділення №2 (кістково-гнійне) та організацію на їх базі ортопедично-травматологічного відділення КНП «ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського» скорочена посада завідувача ортопедично-травматологічного відділення № 2 (кістково-гнійне) яку займав позивач ОСОБА_1 ..
Відтак, такої посади немає у штатному розписі КНП «ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського», а тому поновити позивача на неіснуючій посаді неможливо.
Суд, перевіривши доводи заяви про роз'яснення судового рішення, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 271 ЦПК України, за змістом якої за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Стосовно роз'яснення судового рішення в судовій практиці сформувалася стала правова позиція, відповідно до якої необхідність у такому роз'ясненні зумовлена:
- нечіткістю судового рішення за змістом або коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання;
- роз'яснено може бути рішення суду, якщо без такого роз'яснення його реалізація є ускладнена, оскільки спостерігається значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, адже доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Volovik v. Ukraine» від 06.12.2007, №15123/03. §45,).
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28.10.1999, №28342/95, §61).
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Відповідно до роз'яснень п. 21постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим й зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення суду. Таким чином, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що заявником не надано суду жодних доказів, які б свідчили про наявність підстав вважати, що постанова суду є незрозумілою та нечіткою.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 р. в справі № 233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Як вбачається із заяви представника КНП «ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського» адвоката Князєва В.В. про роз'яснення судового рішення, останній просить суд роз'яснити саме порядок виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08.08.2025 р. в частині допущення негайного виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача ортопедично-травматологічного відділення №2 (кістково-гнійне) КНП «ОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського» при скороченні цієї посади та виконанні ним посадових обов'язків при відсутності у відділенні персоналу.
Питання роз'яснення порядку виконання судового рішення виходить за межі предмету заяви про роз'яснення змісту судового рішення.
Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08.08.2025 р., вона повністю відповідає вимогам ч. 5 ст. 265 ЦПК України, яка передбачає зазначення висновку суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08.08.2025 р., про роз'яснення якого подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, це рішення є чітким і зрозумілим, тому відсутні підстави для роз'яснення цього судового рішення. Крім того, вказане рішення є однозначним та не допускає подвійного трактування, а питання виконання судового рішення не може підмінюватися заявою про роз'яснення судового рішення.
Також, суд звертає увагу заявника на те, що якщо звільнення працівника визнане в судовому порядку незаконним, то воно є таким, що не відбулось, трудові відносини такими, що не припинялись, а всі умови укладеного з працівником на момент прийняття на роботу трудового договору є існуючими. Це означає, що сторони (працівник та його роботодавець) повертаються у положення, яке існувало на день звільнення.
Ураховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог, викладених у заяві про роз'яснення рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08.08.2025 р.
Керуючись ст. ст. 271, 381 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради адвоката Князєва В.В. від 18.08.2025 р. про роз'яснення судового рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08.08.2025 р. у справі № 295/3029/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради про визнання незаконним наказу про звільнення, його скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 25 серпня 2025 р.
Суддя Богунського районного
суду м. Житомир І.Г. Перекупка