Справа №295/9413/25
Категорія 146
3/295/2451/25
25.08.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Болейко А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379959 від 03.07.2025, 22.06.2025 о 10 год 00 хв., ОСОБА_2 у м. Житомирі по вул. Покровська, 96, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив стоянку на вул. Покровська, 96, залишивши транспортний засіб, не вжив всіх заходів, допустив його самовільний рух. Внаслідок чого автомобіль скоїв наїзд на ворота. В результаті дорожньої транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_2 у судове засідання 25.08.2025, як і минуле 30.07.2025, не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Європейський Суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд, виходячи з зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, неявка ОСОБА_1 без поважних причин в судове засідання розцінюється судом як зловживання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкову участь особи, при розгляді справ, передбачених ст.ст. 124 КУпАП, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 .
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 15.12. ПДР передбачається, що водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконног заволодіння ним.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Судова практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність суду оцінювати кожний доказ на його належність, допустимість і достатність. Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом (рішення у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії»).
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти росії», коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що під час судового розгляду обов'язковий елемент складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху, не доведений, оскільки немає доказів керування останнім транспортним засобом «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4 , яка не бачила хто вчинив дорожньо транспортну пригоду, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад вказаного правопорушення, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.П. Болейко