Справа № 496/460/15-ц
Провадження № 6/496/75/25
04 серпня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», заінтересовані особи: позивач: Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК», відповідач: ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про заміну сторони стягувача, -
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходилася вказана цивільна справа.
На адресу суду 10.06.2025 року, через систему документообігу «Електронний суд», від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» надійшла заява, відповідно до якої заявник просить замінити вибулого стягувача - ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «Укрдебт Плюс» у цивільній справі № 496/460/15-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки. Заява обґрунтовується тим, що 25.10.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11241093000, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 40000,00 доларів США. У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між банком та ОСОБА_1 25.10.2007 року було укладено Іпотечний договір, де предметом іпотеки є житловий будинок та земельна ділянка з кадастровим номером 5121010100:02:001:0143, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Через неналежне виконання умов Кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 813045,12 гривень, в зв'язку з чим ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 08.09.2015 року по справі № 496/460/15-ц, якою заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області скасовано, позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено. Відповідно до Договору № 2083/К купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого 15.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 2019, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Укрдебт Плюс», останнє стало новим кредитором у зобов'язанні, яке виникло між банком та боржником за вищевказаним Кредитним договором, а також договорами забезпечення до них.
Представник заявника, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд заяви без його участі, заяву підтримує та просить задовольнити.
Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили.
Третя особа, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, але від представника надійшла заява, якою просив у задоволенні заяви про заміну стягувача відмовити. В обґрунтування зазначила, що відповідач по справі - ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та долучила копію Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 05.11.2021 року, а/з № 1177.
Згідно зі ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її находження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка сторін не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 цього Кодексу) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08.09.2019 року по справі № 496/460/15-ц скасовано заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 03.03.2015 року, а позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено в повному обсязі: звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № б/н від 25.10.2007 року, а саме житловий будинок та земельну ділянку площею 0,1000 гектарів, кадастровий номер 5121010100:02:001:0143, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11241093000 від 25.10.2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , в сумі 813045,12 гривень, шляхом передачі предмета іпотеки у власність ПАТ «Дельта Банк», визнано право власності ПАТ «Дельта Банк» на вищевказане нерухоме майно та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 3654,00 гривень.
18.06.2016 року був виданий виконавчий лист в частині стягнення суми сплаченого судового збору, але 18.02.2022 року старшим державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постановлено постанову про закінчення виконавчого провадження № 65016407 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 496/460/15-ц, виданого 18.02.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» судового збору, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 516 цього Кодексу передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з Договору № 2083/К купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого 15.11.2019 року Шевченко І.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 2019, до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Іпотечним договором від 25.10.2007 року.
Таким чином, кредитором за зобов'язаннями ОСОБА_1 є ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС».
Заміна стягувача правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Так, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України за заявою сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Аналогічні положення містить ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, з аналізу даної норми, яка має імперативний характер, випливає, що статус сторони виконавчого провадження особа набуває при відкритті виконавчого провадження та протягом його виконання.
При цьому, згідно з положеннями ч. 5 ст. 442 ЦПК України до відкриття виконавчого провадження судом може бути замінено боржника або стягувача у виконавчому листі.
Таким чином, законодавець слушно передбачив, що поза межами виконавчого провадження заміна кредитора відбувається саме шляхом заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що надає можливість правонаступнику замість заміни сторони у виконавчому проваджені, яке не відкрите, ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із ЗУ «Про виконавче провадження».
У прохальній частині заяви заявник просить залучити його в якості правонаступника.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі, зокрема, заміни кредитора у зобов'язанні, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу відповідного суб'єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.
З матеріалів справи не вбачається наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по даній справі.
Таким чином, у даному випадку можливе правонаступництво на стадії виконання рішення, відповідно до якого здійснюється перехід процесуальних прав та обов'язків від сторони, яка вибула, до правонаступника в силу правонаступництва у матеріальних правовідносинах, які виступають предметом виконання.
Проте, заявник не надав своєчасно суду відомості про те, що боржник помер. Крім того, не надав суду заяви про правонаступників божника та не заявляв клопотання про витребування таких доказів.
Разом з цим, згідно положень ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак припиняється і цивільна процесуальна дієздатність.
Після смерті особи відкривається її спадщина. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов'язки.
Таким чином, у разі смерті фізичної особи, яка є боржником у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи переходять до іншої особи - її спадкоємця. Тобто відбувається заміна боржника у зобов'язанні. При цьому законодавством встановлено, що спадкоємці, зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Отже, виконати зобов'язання померлої особи перед кредитором можуть спадкоємці боржника, але лише за наявності майна боржника, одержаного ними у спадщину.
Кредитору спадкодавця варто пам'ятати, що він має протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Сплив визначених ст. 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2017 року в справі № 6-2962цс16, від 17.04.2018 року в справі № 522/407/15-ц, а також у постановах Верховного Суду: від 29.01.2020 року в справі № 520/14971/16-ц, № 520/5616/17, від 09.12.2020 року в справі № 316/641/17, від 09.12.2020 року у справі № 199/9040/16, від 11.08.2021 року в справі № 308/3188/19, від 07.10.2022 року у справі № 428/11799/19.
Якщо є рішення суду про стягнення боргу з фізичної особи яка померла, та щодо неї відкрито виконавче провадження, то смерть боржника є підставою для його зупинення до моменту визначення його правонаступників.
Відтак, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Кредитор, державний або приватний виконавець може звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Суд розглядає це питання у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Вищезазначене стосується також випадків необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Якщо ніхто не приймає спадщину чи відмовляється від її прийняття, або взагалі у боржника не знаходиться родичів (спадкоємців) за заповітом і за законом, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, то за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені у встановленому законом порядку.
Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.
Таким чином, можна зробити висновок, що для виконання зобов'язання кредитор має право звернутися до спадкоємців (правонаступників) з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця за рахунок майна боржника та в межах його вартості. У разі відсутності спадкоємців, кредитор має право пред'явити вимоги до територіальної громади, якій перейшло у власність майно боржника.
Заміну сторони у виконавчому провадженні роз'яснив ВСС 05.07.2017 року у справі № 6-2550св17: «Предметом розгляду стала заява про заміну сторони виконавчого провадження. Заявником на підтвердження правонаступництва надано довідку приватного нотаріуса про те, що він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті батька, який за договором про відступлення права вимоги був стягувачем у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про стягнення на користь кредитної спілки заборгованості за кредитним договором. Колегія суддів ВСС не погодилась з висновком судів про задоволення заяви і дійшла іншого правового висновку. У ч. 1 ст. 512 ЦК вказано, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. 512 ЦК, ст. 378 ЦПК та ст. 8 Закону «Про виконавче провадження», в разі вибуття кредитора в зобов'язанні, він замінюється правонаступником. Виходячи з цих норм, зокрема, п. 2 ч. 1 ст.512 ЦК, в разі правонаступництва (спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження в разі смерті кредитора. У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 закону Про виконавче провадження за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Враховуючи викладене, суди, у порушення вищевказаних положень закону та вимог ст.ст. 212-214, 303, 315 ЦПК фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не встановили, не дослідили, чи надано заявником належні та допустимі докази на підтвердження матеріального правонаступництва після смерті батька, що є його процесуальним обов'язком (ст.ст. 10, 60 ЦПК України), у тому числі свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом. Тобто заявник повинен підтвердити своє матеріальне правонаступництво належними доказами, якими в розумінні вимог ст. 212 ЦПК України не є довідка приватного нотаріуса, оскільки вона безспірно не підтверджує, що у подальшому обов'язково буде видано свідоцтво про право власності».
Статтею 55 ЦПК України також передбачено процесуальне правонаступництво - у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Крім того, зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, а умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, та підлягають до застосуванню норми ст.ст. 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора. Недотримання кредитором передбачених ст. 1281 ЦК України строків пред'явлення вимог, які є присічними (преклюзивними) - протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1281 ЦК України) позбавляє його права вимоги до спадкоємців.
З матеріалів даної справи вбачається, що смерть боржника у виконавчому провадженні № 65016407 була підставою для його закінчення до моменту визначення його правонаступників. Заявником не надано суду відомостей про залучення правонаступників боржника, та не заявлено клопотання про витребування доказів.
Крім того, кредитором пропущено строк пред'явлення вимог до спадкоємців, виходячи з відомостей про смерть боржника.
Таким чином, оскільки суд не може розглядати заяву, не сповістивши належним чином сторони виконавчого провадження про дату, час і місце її розгляду з метою забезпечення прав усіх учасників цивільної справи, та за відсутністю інших відомостей і доказів, які мають суттєве значення для розгляду заяви у даній цивільній справі, суд дійшов висновку, що вимоги заяви заявлені необґрунтовано, передчасно, а тому задоволенню не підлягають, що, у даному випадку, не перешкоджає заявнику звернутися з такою заявою до суду вдруге після зміни обставин, які перешкоджають її розгляду.
Керуючись ст.ст. 2-13, 16, 55, 223, 442, 258, 260, 261, п. 28 ст. 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.П. Портна