20 серпня 2025 року
м. Чернівці
справа № 716/307/25
провадження 822/634/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Перепелюк І.Б., Одинака О.О.,
секретар Скулеба А.І.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
третя особа Міністерство оборони України,
апеляційна скарга Міністерства оборони України на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 травня 2025 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Вайновська О.Є.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 травня 1991 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , в шлюбі народилися доньки ОСОБА_5 , ( ОСОБА_6 . Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 28 січня 2019 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано. Проте, навіть після розірвання шлюбу ОСОБА_4 залишився проживати в будинку ОСОБА_1 . Згодом колишнє подружжя налагодило відносини між собою та їх стосунки набули ознак подружніх. В квітні 2022 року ОСОБА_4 було призвано на військову службу, під час мобілізації, на особливий період, а 22 червня 2022 року було сповіщено про його загибель в м. Сєвєродонецьк Луганської області під час виконання бойового завдання. Просила встановити факт проживання з ОСОБА_4 однієї сім'єю без реєстрації шлюбу.
Позивачка ОСОБА_2 суду пояснила, що вона є рідною донькою загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 . За життя батько піклувався про матір, про доньок та онуків, надавав їм матеріальну допомогу. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2930 від 22 червня 2022 року ОСОБА_4 загинув, під час захисту України, від військової агресії російської федерації, внаслідок військових дій, від вибухової травми ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», п.2 встановлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених в пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова допомога з розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак, при зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 заявниці було повідомлено, що в розумінні статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вона не є членом сім'ї загиблого ОСОБА_4 , що не дає їй можливості скористатися правом на отримання одноразової грошової допомоги після смерті батька.
Просила суд, встановити спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто по день смерті останнього.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Міністерство Оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , загиблим ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , як чоловіка та жінки без шлюбу по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однієї сім'єю відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 доведено факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто по день смерті останнього.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 не надано належних і допустимих доказів на підтвердження спільного проживання сторін, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та у вказаній частині закрити провадження у справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , а провадження у справі в цій частині - закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору про право між сторонами, а заявлена вимога підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_7 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Вважає рішення суду першої інстанції законними та обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги - безпідставними.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася заявниця ОСОБА_8 . Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 лютого 1992 року батьком заявниці є ОСОБА_4 .
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2930 від 22 червня 2022 року ОСОБА_4 загинув під час захисту України від військової агресії російської федерації внаслідок військових дій від вибухової травми ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає з таких підстав.
У справі, що переглядається, позивачка ОСОБА_1 просила встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу разом із військовослужбовцем з метою отримання коштів, передбачених за загиблого військовослужбовця для членів його сім'ї.
Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
В абзаці першому частини другої статті 3 СК України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статі 3 СК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України)».
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім'єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу суд першої інстанції не звернув увагу, що в таких справах спір може виникнути лише між суб'єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.
Відповідно, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 такого спору бути не може, оскільки остання не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги, згідно із положеннями статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зазначене узгоджується із правовими висновками, що містяться у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, а також у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року в справі № 298/1350/22 (провадження № 61-15100св24).
Щодо закриття провадження у справі
Підстави для закриття провадження у цивільній справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду (постанова від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20).
У розглядуваній справі вирішується спір за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, з метою отримання одноразової грошової допомоги.
ОСОБА_1 , пред'являючи позов до ОСОБА_3 зазначила, що остання є донькою, яка претендує на грошову допомогу після смерті батька ОСОБА_4 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з цим між нею і ОСОБА_3 є спір щодо отримання грошової допомоги.
Однак, як зазначалося вище між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 такого спору бути не може, оскільки остання не є суб'єктом отримання такої соціальної допомоги, згідно із положеннями статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню і закриттю провадження з підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Отже, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу слід скасувати, провадження у справі у вказаній частині закрити.
Щодо судових витрат
Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат.
Згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.
За подання апеляційної скарги апелянт сплатив 1453 гривні 44 копійки, що підтверджується квитанцією.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Міністерства оборони України 1453 гривні 44 копійки в рахунок відшкодування судового збору понесеного за подання до суду апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06 травня 2025 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України 1453 гривні 44 копійки в рахунок відшкодування судового збору понесеного за подання до суду апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту судового рішення - 26 серпня 2025 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: І.Б. Перепелюк
О.О. Одинак