Іменем України
25 серпня 2025 року м. Кропивницький
справа № 385/386/25
провадження № 22-ц/4809/1179/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державний нотаріус Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Наталя Юріївна,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2025 року у складі судді Гришака А. М. і
Короткий зміст вимог позовної заяви
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н. Ю. та просив:
-скасувати постанову від 10 березня 2025 року № 85/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії», ухвалену державним нотаріусом м. Гайворона Ковбасюк Н. Ю.;
-зобов'язати державного нотаріуса м. Гайворона Ковбасюк Н. Ю. видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на частки нерухомого майна його матері ОСОБА_2 .
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 залишила заповіт, за яким заповідала все своє майно в рівних частках громадянинові РФ ОСОБА_1 та позивачеві.
18.07.2024 після поховання матері, позивач належним чином повідомив брата ОСОБА_1 , який проживає в РФ про наявність заповіту та надіслав йому фотокопію документу і контактні дані державного нотаріуса м. Гайворона Ковбасюк Н. Ю. та в той же день звернувся до останньої із заявою про прийняття спадщини за заповітом.
13.02.2025 позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку нерухомого майна його матері ОСОБА_2 , а під час прийому державний нотаріус Ковбасюк Н. Ю. повідомила його про надходження 11.02.2025 поштою з м. Бішкек (Киргизстан) заяви ОСОБА_1 від 16.12.2024 стосовно прийняття ним спадщини.
Коментуючи дати на поштових штемпелях, нотаріус зазначила, що заява надійшла до нотаріальної контори з порушенням строку, встановленого для прийняття спадщини, проте, на питання позивача щодо необхідності повідомлення заявника про правові наслідки порушення строку ОСОБА_3 заявила, що не збирається цього робити через відсутність офіційних каналів комунікації з РФ.
Таким чином, позивач вважав, що ОСОБА_1 є особою, що не прийняла спадщину внаслідок пропуску строку подання відповідної заяви, а надіслана ним заява є недостовірним і юридично нікчемним документом.
ОСОБА_1 надіслав поштою на адресу державного нотаріуса заяву від 22.02.2025 «Про вчинення нотаріальної дії щодо права на спадщину за законом на частки нерухомого майна», в якій детально з посиланням на відповідні норми законодавства України, обґрунтував своє право на спадкування за законом другої половини нерухомого майна його матері, а також наявність законних правових підстав для вчинення нотаріальної дії щодо права на спадщину за законом.
14.03.2025 у відповідь на його заяву від 22.02.2025 позивач отримав поштою постанову державного нотаріуса від 10.03.2025 № 85/02-31 «Про відмову у вчиненні нотаріальної дії».
ОСОБА_1 вважав вказану постанову необґрунтованою і безпідставною, а також такою, що прийнята з порушеннями норм матеріального права, як наслідок, звернувся до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано незаконною та скасовано постанову державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н. Ю. від 10.03.2025 № 85/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н. Ю. про зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частки нерухомого майна його матері ОСОБА_2 - відмовлено.
Стягнуто з Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,2 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що оскаржувана постанова нотаріуса не є явно необґрунтованою, однак, державний нотаріус Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н. Ю. помилково відмовила у вчиненні нотаріальної дії, не звернувши увагу на положення частини першої статті 1272 ЦК України, яка стосуються наслідків пропущення строку для прийняття спадщини, а тому наявні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання її незаконною та скасування.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, суд першої інстанції виходив з того, що суд не може зобов'язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2025 року в частині відмови в задоволення позовних вимог про зобов'язання державного нотаріуса вирішити питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити вказані вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням основних засад і принципів судочинства та процесуальних норм права.
Суд першої інстанції всупереч вимогам норм ЦПК України проігнорував завдання цивільного судочинства щодо справедливого і неупередженого розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, а також нормативний принцип всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження і оцінки наявних у справі доказів.
Порівняльний аналіз змісту абзаців 2 і 3 резолютивної частини оскаржуваного рішення свідчить про наявність очевидного змістовного, логічного і правового конфліктів між ними.
Відзив на апеляційну скаргу
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в частині, яка оскаржується.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.
Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить здійснювати розгляд апеляційної скарги без його участі.
Від державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н. Ю. надійшов лист, в якому вона просить розглядати справу без її участі.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи вразі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 11 годину 00 хвилин 19 серпня 2025 року, не з'явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
Згідно заповіту, посвідченого 14.09.2007 приватним нотаріусом Гайворонського районного нотаріального округу Кіровоградської області Линюк Н. А. - ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і, взагалі, все що буде їй належати за законом і на що матиме право на день її смерті заповідає: в рівних частках громадянинові РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та громадяниновіУкраїни, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 13.02.2025 державним нотаріусом Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н. Ю. - свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 видано на частку у спадщині на ім'я ОСОБА_1 , спадщина складається з квартири номер АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку квартири ще не видано.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав від 13.02.2025, індексний номер: 413160292 - ОСОБА_1 є власником частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . Така заява булла посвідчена нотаріусом міста Москва 16.12.2024. В лівому кутку заяви міститься напис про отримання: 11.02.2025. Унікальний реєстраційний номер спадкової справи: 199/24.
На конверті відправленого у м. Бішкек, країна ОСОБА_4 , який адресований нотаріусу Ковбасюк Н. міститься відтиск штампу про відправлення 22.01.2025. Також міститься напис 10/2.
Згідно заяви про вчинення нотаріальної дії щодо права на спадщину за законом на частки нерухомого майна від 22.02.2025 - позивач ОСОБА_1 просив державного нотаріуса м. Гайворона Голованівського р-ну Кіровоградської області Ковбасюк Н. Ю. розглянути заяву та видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на частки нерухомого майна його матері ОСОБА_2 .
Згідно постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 10.03.2025 № 85/02-31, ухваленої державним нотаріусом Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н. Ю. - ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 25 лютого 2025 року до Гайворонської державної нотаріальної контори звернувся син померлої ОСОБА_1 , спадкоємець за законом за видачею на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , однак за матеріалами спадкової справи є спадкоємець за заповітом, посвідченим Линюк Н. А., приватним нотаріусом Гайворонського районного нотаріального округу Кіровоградської області 14 вересня 2007 року за реєстровим № 2954, син померлої ОСОБА_5 , який надіслав на адресу нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, засвідчену ОСОБА_6 , нотаріусом м. Москви, РФ, 16.12.2024, однак заява надійшла до нотаріальної контори з порушенням строку ст. 270 ЦК України. Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України строк може бути продовжено в судовому порядку, про що неможливо повідомити спадкоємця ОСОБА_1 внаслідок відсутності поштового зв'язку між Україною та РФ. На підставі викладеного та керуючись, ст. 49 Закону України «Про нотаріат» постановила - відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину вказаної вищеквартири на ім'я ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що вказане майно заповідано іншому спадкоємцю.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного нотаріуса Гайворонської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Ковбасюк Н. Ю. про зобов'язання вчинити нотаріальні дії, суд згідно зі статтею 367 ЦПК України в іншій частині його не переглядає.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначено сттаею 16 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Згідно зістаттею 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії..
Тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц (провадження № 61-3156св18) викладено висновок, що суд не може зобов'язати нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат».
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 161/9939/17 (провадження
№ 61-40053св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта. Суд першої інстанції зазначеного не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення вимог позивача про зобов'язання приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Перчук І. М. видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом. З огляду на наведене рішення суду апеляційної інстанції у частині вирішення зазначених позовних вимог підлягає залишенню без змін. Тобто суд не може зобов'язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції».
Крім того, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 161/9939/17 зазначено, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта.
Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , крім скасування постанови державного нотаріуса, просив зобов'язати державного нотаріуса видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на частки нерухомого майна його матері ОСОБА_2 (а. с. 1-3).
Враховуючи, що суд не може зобов'язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 01 березня 2021 року у справі № 473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19) та від 03 липня 2024 року у справі № 343/2203/20 (провадження № 61-4367св24).
Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що порівняльний аналіз змісту абзаців 2 і 3 резолютивної частини оскаржуваного рішення свідчить про наявність очевидного змістовного, логічного і правового конфліктів між ними, з огляду на те, що суд не може зобов'язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини також вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині.
За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення в частині, яка оскаржується, без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2025 року в частині, що оскаржується, без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник