Постанова від 22.08.2025 по справі 352/1389/25

Справа № 352/1389/25

Провадження № 33/4808/598/25

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції ГРИНЬКІВ Д. В.

Суддя-доповідач Кукурудз

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., з участю захисника Лютана З.Й. в інтересах ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою захисника Лютана З.Й. на постанову Тисменицького районного суду від 22 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи, слідує, що 15.06.2025 року о 14 год. 36 хв. по вул. Франка, в с. Побережжя, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Ауді", д.н.з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Тисменицького районного суду ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.

Оскаржуючи вказану постанову захисник Лютан З.Й. вважає вказану постанову незаконною, необгрунтованою, винесеною з порушеннями норм процессуального права, стверджує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення не є вмотивованим та обгрунтованим, винесене за відсутності будь-яких доказів його вини а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Свою вину у вчиненному ОСОБА_1 не визнає, оскільки не керував транспортним засобом, у стані алкогольного сп'яніння та не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного спяніння.

Стверджує, що відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Наявні відеоматеріали у матеріалах провадження не можуть вважатись допустимим доказом.

Просить постанову суду щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити.

До початку апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі просить її задовольнити.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи (а.с.1) ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч. 5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

У матеріалах справи знаходяться відеозаписи, які не були долучені працівниками поліції додатком до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , окрім того свідки не залучались, що є порушенням огляду на стан спяніння.

Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленного особі у провину, а також є доказом у справі про адміністравтивне правопорушення, протокол у такому вигляді не може вважатись допустимим доказом, а відповідно відеофайли які не зазначені у протоколі не можуть бути предметом судового розгляду і також визнаватись як допустимі.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі Кобець проти України.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Безумовним є те, що факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в будь-якому разі повинен бути зафіксованим, однак цього зроблено не було.

Судом першої інстанції не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.

При цьому судом не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов'язані неупереджено і неухильно додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів.

Слід вказати на те, що докази на які посилається суд першої інстанції є передчасними, недоведеними, оскільки грунтуються на припущеннях.

З огляду на наявні істотні порушення, та складанні за його результатами протоколу про адміністративне правопорушення, суд визнає вказаний протокол та додані до нього матеріали недопустимими доказами, як такі, що отримані з істотним порушенням вимог КУпАП.

Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні.

Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Лютана З.Й. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22.07.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду Б.І. Кукурудз

Попередній документ
129717630
Наступний документ
129717632
Інформація про рішення:
№ рішення: 129717631
№ справи: 352/1389/25
Дата рішення: 22.08.2025
Дата публікації: 27.08.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (22.08.2025)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 18.06.2025
Предмет позову: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Розклад засідань:
25.06.2025 09:30 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
03.07.2025 10:15 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
14.07.2025 13:00 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
22.08.2025 10:20 Івано-Франківський апеляційний суд