Справа №723/3611/25
Провадження № 1-кс/723/4739/25
20 серпня 2025 року м. Сторожинець
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 42025180000000004 від 05.02.2025 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, не є інвалідом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України,
13.08.2025 до слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області надійшло клопотання прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
У клопотанні прокурора зазначено, що Сторожинецьким районним судом Чернівецької області розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025180000000004 від 05.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , обвинувальний акт стосовно якого у кримінальному провадженні № 12024262020003353 за ч. 2 ст. 332 КК України з 26.11.2024 перебував на розгляді Глибоцького районного суду Чернівецької області, діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та іншими на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, у період з 12.02.2025 по 22.02.2025, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.
Зокрема, в період з 12.02.2025 по 19.02.2025 невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, в ході телефонних розмов роз'яснили жителям Рівненської області ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану в напрямку Румунії, заплативши за одну особу 6000 доларів США. При цьому, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи повідомили, що вони забезпечать їх переїзд з м. Рівне до Чернівецької області, де і буде здійснено незаконний перетин державного кордону України поза офіційними пунктами пропуску в напрямку Румунії.
В подальшому, 19.02.2025 близько 18 год. 45 хв., ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виконуючи вказівки невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, автомобілем марки BMW 318, дн.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 , вирушили до готелю «Rudison», що по вул. Галицька, 44-а в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області. Прибувши до вказаного готелю, ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишились в ньому, очікуючи подальші вказівки невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб.
Далі, 20.02.2025 близько 13 години, ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виконуючи вказівки невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, автомобілем марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , вирушили до готелю «Асторія», що в с-щі Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області. Прибувши до вказаного готелю ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишились в ньому, очікуючи подальші вказівки невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб.
В подальшому, 22.02.2025 близько 5 год. 10 хв., ОСОБА_6 , реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, на автомобілі марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_3 , прибув до готелю «Асторія», що в с-щі Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області, де забрав ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та вищевказаним автомобілем повіз їх в бік державного кордону України з Румунією. Приїхавши до с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_6 передав ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для ОСОБА_5 , який відповідно до попередньої домовленості мав безпосередньо переправити вказаних осіб через державний кордон України поза межами офіційних пунктів пропуску в бік Румунії.
Далі, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність та реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, рухаючись у пішохідному порядку, та супроводжуючи ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 із с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області, вирушили в бік державного кордону України з Румунією. Однак, 22.02.2025 о 8 год. 13 хв. за 7 км від державного кордону України з Румунією ОСОБА_5 був затриманий працівниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
У клопотанні прокурора ставиться питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі сто шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 484 480 гривень.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнит и та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням йому застави.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 просили у задоволенні клопотання відмовити.
Вислухавши сторону обвинувачення та сторону захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.
У судовому засіданні з досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що 05.02.2025 до ЄРДР за № 42025180000000004 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
22.02.2025 органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, та вручено останньому.
07.08.2025 органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, та вручено останньому.
Обґрунтованість підозри обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 22.02.2025, в ході якого вилучено мобільний телефон марки iPhone 8 в зеленому чохлі з сім карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар», який належить ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки iPhone 13 зеленого кольору, який належить ОСОБА_13 ; мобільний телефон марки Хiaomi cipoго кольору, з сім карткою мобільного оператора ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_14 ; чотири білих халати з полімерного матеріалу; дві балаклави зеленого кольору, четверо плоскогубців; три радіостанції чорного кольору марки «Ваofeng» моделі «UV-9R PRO».;
- протоколами затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 22.05.2025;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 22.02.2025;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 від 22.02.2025;
- протоколом огляду речей підозрюваного ОСОБА_6 від 07.03.2025;
- протоколами огляду речей підозрюваного ОСОБА_5 від 10.03.2025 та 11.03.2025;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2025 зі свідком ОСОБА_8 , в ході пред'явлення фотознімків останній впізнав ОСОБА_6 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.03.2025 зі свідком ОСОБА_7 в ході пред'явлення фотознімків останній впізнав ОСОБА_6 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 24.02.2025 № 67/5/1/3-695;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 24.02.2025 № 67/5/1/3-696;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою від 24.02.2025 № 67/5/1/3-697;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 24.02.2025 № 67/5/1/3-698;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 25.02.2025 № 67/5/1/3-908;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 25.02.2025 № 67/5/1/3-909;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою від 25.02.2025 № 67/5/1/3-910;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою від 24.02.2025 № 67/5/1/3-911;
- висновком судової криміналістичної експертизи відеозвукозапису № 1883-Е від 01.08.2025;
- речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 серпня 2025 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 22 серпня 2025 року включно та визначено розмір застави у 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 484 480 грн. 00 коп.
Отже, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 22.08.2025.
13.08.2025 до Сторожинецького районного суду Чернівецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42025180000000004 від 05.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
З автоматизованої системи документообігу Д-3 Сторожинецького районного суду Чернівецької області вбачається, що вищевказаний обвинувальний акт переданий на розгляд судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_15 . Станом на 20.08.2025 підготовче судове засідання з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, не призначено.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Отже, оскільки підготовче судове засідання з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, до закінчення строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 судом ще не призначено, слідчий суддя вважає за можливе розглянути зазначене клопотання в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, викладена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з яким факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, з урахуванням досліджених доказів, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованої підозри обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з клопотання прокурора, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , а саме:
- можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років. Крім того, враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, існує ризик втечі обвинуваченого за межі України з метою переховування від суду;
- можливість незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить те, що ОСОБА_5 може шляхом умовляння, залякування та здійснення інших активних дій впливати на свідків, іншого обвинуваченого із метою надання ними показань для покращення свого становища;
- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), про що свідчить той факт, що ОСОБА_5 постійних доходів не має, обвинувачується у повторному вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України та засуджений вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21.03.2025, згідно з яким ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та йому призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з прокурором у тому, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку слідчого судді, прокурором правильно наведені підстави вважати, що наявні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177), незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, враховує: наявність вагомих доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років; вік та стан здоров'я обвинуваченого, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров'я ОСОБА_5 , який би унеможливлював застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; репутацію обвинуваченого, який офіційно не працює та не має постійного джерела доходів, раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, що, на думку слідчого судді, дає обґрунтовані підстави сумніватися, що обвинувачений, перебуваючи на волі, не вчинить нового умисного злочину; сімейний стан обвинуваченого, який не одружений, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв'язку з чим вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Водночас, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться обвинувачений негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 серпня 2025 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 22 серпня 2025 року включно та визначено розмір застави у 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 484 480 грн. 00 коп.
За таких обставин, ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого, інші дані про його особу та наявність обґрунтованих ризиків, зокрема те, що вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21.03.2025 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 визначити розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме сто шістдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 484 480 гривень, яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На переконання слідчого судді, застава у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне розмір застави, встановлений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 серпня 2025 року, залишити без змін.
Керуючись ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме: з 20 серпня 2025 року по 18 жовтня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді діє до 18 жовтня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Розмір застави, встановленої ОСОБА_5 у 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 484 480 (чотириста вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., залишити без змін.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_5 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до Сторожинецького районного суду Чернівецької області;
- не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на два місяці, перебіг якого починається з моменту звільнення з-під варти.
У разі невиконання перелічених вище обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_16