Справа № 715/984/25
Провадження № 2/715/369/25
ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2025 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Глибока в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
Позивачка ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, вказавши в позові, що у період перебування сторін у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Синьовецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, актовий запис № 11.
Відповідно до Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 по цивільній справі № 715/395/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позов було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з 26 лютого 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
З моменту припинення шлюбу малолітній син ОСОБА_3 проживає із позивачем і перебуває виключно на її утриманні. Водночас відповідач ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов'язків щодо його матеріального забезпечення.
На сьогодні розмір аліментів, встановлений судовим рішенням, є недостатнім для забезпечення гідного рівня життя та покриття всіх необхідних потреб дитини. Від часу винесення відповідного рішення рівень інфляції та суттєве зростання вартості товарів і послуг першої необхідності значно ускладнили фінансове становище Позивача. Зокрема, витрати на харчування, придбання шкільного приладдя, одягу, взуття, транспортні витрати та фінансування позашкільних занять дитини зросли у декілька разів. Наразі отримані аліменти не покривають навіть половини необхідних витрат.
Крім матеріального забезпечення, дитина потребує постійної уваги та виховання з боку обох батьків, проте відповідач не бере участі у її вихованні, обмежуючись виплатою мізерної матеріальної допомоги у розмірі 600 гривень на місяць. На сьогодні ОСОБА_3 виповнилося 12 років, його потреби суттєво зросли, що обґрунтовує необхідність збільшення розміру аліментів з метою належного забезпечення його розвитку та життєвих потреб.
Відповідач офіційно працевлаштований у ТОВ «КЛАС І К» та ТОВ «ЛАНГЕЙТ», що підтверджується відповідними довідками про його доходи. Зокрема, згідно з довідкою ТОВ «ЛАНГЕЙТ» вих. N9 107/03 від 26.03.2025, його заробітна плата за період з 15.08.2024 по 28.02.2025 становила 151 438,34 грн, а відповідно до довідки про доходи ТОВ «КЛАС І К» № 5 від 06.03.2025 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 року - 127 300,00 грн. Це свідчить про суттєве покращення його фінансового становища.
Відповідач є працездатною особою, його стан здоров'я дозволяє виконувати трудові обов'язки, а на його утриманні відсутні неповнолітні діти чи непрацездатні особи. Таким чином, він має достатні фінансові можливості для збільшення розміру аліментів, що відповідатиме реальним потребам дитини та забезпечить її належний рівень життя.
З урахуванням значного зростання витрат на утримання дитини, які фактично покриваються лише позивачем, розмір раніше призначених аліментів не відповідає мінімальним потребам дитини. Це обґрунтовує необхідність перегляду їхнього розміру у бік збільшення відповідно до вимог чинного законодавства України.
Просить суд, ухвалити рішення, яким:
1) Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 року по справі № 715/395/16, що стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 600 грн. до 6 000 грн.
09 липня 2025 року від представника позивача, до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд, ухвалити рішення, яким:
1) Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 по справі № 715/395/16, що стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття;
2) Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового забору та витрати на правничу допомогу.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак її представник, адвокат Хованець Андрій Ігорович подав до суду заяву, в якій змінені вимоги підтримує повністю і просить суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомив і не просив суд відкласти розгляд справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у період перебування сторін у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Синьовецької сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, актовий запис № 11.
Відповідно до Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 по цивільній справі № 715/395/16 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позов було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600 гривень щомісячно, починаючи з 26 лютого 2016 року до досягнення дитиною повноліття.
З моменту припинення шлюбу малолітній син ОСОБА_3 проживає із позивачем і перебуває виключно на її утриманні.
Відповідач офіційно працевлаштований у ТОВ «КЛАС І К» та ТОВ «ЛАНГЕЙТ», що підтверджується відповідними довідками про його доходи. Зокрема, згідно з довідкою ТОВ «ЛАНГЕЙТ» вих. N9 107/03 від 26.03.2025, його заробітна плата за період з 15.08.2024 по 28.02.2025 становила 151 438,34 грн, а відповідно до довідки про доходи ТОВ «КЛАС І К» № 5 від 06.03.2025 за період з 01.09.2024 по 28.02.2025 року - 127 300,00 грн. Це свідчить про суттєве покращення його фінансового становища.
Відповідач є працездатною особою, його стан здоров'я дозволяє виконувати трудові обов'язки, а на його утриманні відсутні неповнолітні діти чи непрацездатні особи.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідач не розуміє та не хоче зрозуміти, що враховуючи теперішні умови повсякденного життя, стрімкій ріст цін на всі товари домашнього вжитку та розвитку для дитини, їжу, одяг, ліки, які необхідні сину для підтримання його нормального розвитку, навчання, здоров'я, матеріального забезпечення, позивачці не вистачає коштів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 грн, для дітей від 6 років починаючи з січня 2025 - 3196 грн, тобто у порівняні зі 2016 роком збільшився, а матеріальне становище позивача погіршилось.
Також збільшилися показники індексу інфляції споживчих цін як показник, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання за 2021 рік складає 110.0 %., за 2022 рік складає 126.6 %., за 2023 рік складає 105.1 %., за 2024 рік складає 112,0%., за 2025 рік складає 104,30%.
Відповідно до ч.ч.І, 2, 3, 4 та 5 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитини в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Таким чином, дитині, у будь-якому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя. Необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий нажаль рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як вбачається із змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України - розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При визначенні нового розміру аліментів, суд враховує всі обставини справи, вимоги розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) і справедливості, майновий стан сторін, розмір їх доходів, стан здоров'я дитини, те що дитина сторін підросла і потребує у зв'язку з цим більших витрат. Тому, за таких обставин, суд дійшов висновку збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 по справі № 715/395/16, що стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються з дня набрання чинності рішенням суду.
За правилами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого звільнена позивач, в розмірі, передбаченому ст.4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, ст.ст. 180-183, 185, 191, ч.1 ст.192 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. -13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Змінені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Змінити розмір аліментів, визначений Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 по справі № 715/395/16, що стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 600 (шістсот) гривень, 00 копійок щомісячно на розмір - 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішення законної сили та до досягненні дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого в с. Турятка Чернівецького району Чернівецької області судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень, 20 копійок на рахунок спеціального фонду державного бюджету України.
Повний текст судового рішення виготовлено 22 серпня 2025 року.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: