Справа № 304/835/25 Провадження № 2/304/496/2025
12 серпня 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/835/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 8 919 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 05 серпня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 05.08.2024-100002757, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 3 000 грн, строком на 98 днів, зі сплатою процентної ставки у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит. Кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором. Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товару, на умовах його строковості, платності та поворотності. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконав, надавши кредит позичальниці в розмірі 3 000 грн. Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 10 листопада 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 8 919 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 000 грн, процентів - 3 969 грн, комісії - 450 грн та неустойки - 1 500 грн. ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписала пропозицію про укладення договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладання договору та отримано на свій рахунок кошти в розмірі 3 000 грн, а отже акцептовано умови договору.
Позивач, посилаючись на норми ЦК України, Закон України «Про електронні довірчі послуги», Закон України «Про електрону комерцію», просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № 05.08.2024-100002757 від 05 серпня 2024 року в розмірі 8 919 грн та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 28 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, в якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзиву на позов не подала, про причини неявки суду не повідомила, а тому суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 05 серпня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Кредитний договір (оферти) № 05.08.2024-100002757, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 3 000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 05 серпня 2024 року.
Згідно з п. 3.1. Договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пунктом 4.1 встановлено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Відповідно до п. 4.3. Договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з його поточного рахунку. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Згідно з п. 10.1 Договору цей договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитора на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора.
Судом установлено, що у порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 10 листопада 2024 року в неї утворилась заборгованість у розмірі 8 919 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 000 грн, процентів - 3 969 грн, комісії - 450 грн та неустойки - 1 500 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором.
Так, кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджується кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
У ч. 3 ст. 12, ст. ст. 76 - 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вирішуючи спір, суд установив, що між сторонами виникли правовідносини позики, які регулюються нормами ЦК України.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 2 ч. 1 ст. 11 ЦК України).
Закон України «Про електронні довірчі послуги» визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, та оформлена в електронній формі.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір уважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом складаються з витрат споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання і при цьому порушенні, наступають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Сторони договору на власний розсуд визначають його зміст, тобто, формують його конкретні умови, що не суперечать законодавству. Адже, дійсний та неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.
ОСОБА_1 05 серпня 2024 року електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, графік платежів, таким чином підтверджено укладення кредитного договору.
Згідно з договором від 05 серпня 2024 року та квитанції про перерахунок коштів, кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 3 000 грн строком на 98 днів, які ОСОБА_1 отримала, а відтак акцептовано умови Договору.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши кредит ОСОБА_1 , однак остання свої зобов'язання за вказаним договором порушила, на теперішній час не повернуто заборгованість за договором, у результаті чого виникла заборгованість.
Відповідачка ОСОБА_1 на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надала альтернативного розрахунку, який би спростовував поданий стягувачем розрахунок. Також відповідачкою не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували погашення суми боргу.
Отже, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 2 422, 40 грн судового збору (сплачено відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із застосуванням коефіцієнту 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість в розмірі 8 919 (вісім тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять ) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча: Гевці В. М.