Справа № 303/3627/25
2/303/1250/50
12 серпня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» (представник Гірчак Андрій Миколайович) до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
АТ «Сенс банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, вказуючи, що 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-банк» на АТ «Сенс банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022. АТ «Альфа-банк» та ОСОБА_1 21.12.2021 уклали шляхом підписанням ОСОБА_1 оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501410370 та банк прийняв пропозицію на укладення зазначеної угоди шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту. У додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. Основними умовами угоди є: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 51 000,00 грн; процентна ставка - 40,00 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 48 місяців; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 21 числа кожного місяці з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 2144,39 грн, загальна кількість платежів 48; для повернення заборгованості за угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 . Підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором. Отримання позичальником кредиту підтверджується меморіальним ордером № 796599753 від 21.12.2021, виписками по рахункам № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 . Позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. Загальна заборгованість за угодою № 501410370 від 21.12.2021 становить 109 043,42 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 49 235,19 грн; заборгованість по відсотках - 59 808,23 грн. Товариство просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 109 043,42 грн, судові витрати сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9159,00 грн.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.07.2025 відкрито провадження по даній справі, визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Судом проведено заочний розгляд справи, оскільки встановлено наявність умов, що передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України для такого порядку розгляду.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 520 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні, встановлений строк (термін) то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статті 526, 527, 530 ЦК України передбачають, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що 21.12.2021 відповідач підписав оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501410370, яку позивач також підписав 21.12.2021 шляхом акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501410370. Невід'ємною частиною угоди є додаток № 1 - графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг. 21.12.2021 сторонами підписано паспорт споживчого кредиту.
Підписанням оферти відповідач беззаперечно підтверджує, що перед укладенням угоди ознайомлений, в тому числі, у письмовій формі: з всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; з інформацією, зазначеною в частині другій статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці банку у мережі Інтернет за посиланням www.alfabank.ua; що він має право звернутися з питань захисту прав споживачів фінансових послуг до Національного банку України, зокрема у разі порушення банком, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із ним при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також до суду, в тому числі з позовом про відшкодування шкоди, завданої позичальнику у процесі врегулювання простроченої заборгованості.
Копією меморіального ордеру № 796599753 від 21.12.2021 підтверджується надання кредиту відповідачу за кредитним договором № 501410370 від 21.12.2021 в розмірі 51 000,00 грн.
Позивачем, на підтвердження користування відповідачем кредитними коштами, надано виписку по особовим рахункам з 21.12.2021 по 05.03.2025.
Довідкою про ідентифікацію вих. № 3597554 (501410370; 51000,00) підтверджується, що відповідач, з яким укладено договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс банк»), позичальником здійснено аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр, яку позичальник отримав у вигляді смс-коду, надісланого на телефон.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом у гривні загальна заборгованість згідно кредитного договору № 501410370 від 21.12.2021 станом на 05.03.2025 складає 109 043,42 грн, а саме: заборгованість за кредитом 49 235,19 грн; заборгованість по відсотках 59 808,23 грн. Відповідно до зазначеного розрахунку відповідач частково сплачував кредитні кошти позивачу.
Позивач на адресу відповідача 25.02.2025 направив вимогу про усунення порушень від 21.02.2025, в якій АТ «Сенс банк» вимагав від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 107 183,42 грн.
Судом встановлено, що позовні вимоги АТ «Сенс банк» обґрунтовані та наявні підстави для їх задоволення, оскільки відповідач умови договору не виконує, тому з нього підлягає стягненню заборгованість за договором кредиту на користь позивача.
Відповідно до ч. 1-3 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до правових висновків висловлених Верховним Судом у справі №922/1964/21 від 16.11.2022 учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При цьому, суд приходить до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду викладеної у постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, правовим позиціям Верховного Суду викладеним у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, від 2 жовтня 2019 року у справі № 815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20,від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19).
Водночас суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Судом встановлено, що 28.01.2025 між АТ «Сенс банк» та Адвокатським об'єднанням «Смарт Лекс» укладено договір про надання послуг № 1006.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору за надання послуг, що полягають у вчиненні виконавцем дій, передбачених п. 1.1.1 та п. 1.1.2 цього договору, замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у встановленому розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375 грн.; за отримання рішення суду - 225 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %.
Таким чином, загальна вартість наданих послуг складає 9 159,00 грн.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідачем не заявлено, тому з нього підлягає стягненню витрати позивача на професійну правничу допомогу на підставі ч. 3 ст. 133 та ст. 137, 141 ЦПК України у розмірі 9 159,00 грн.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України також підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. 520, 526, 527,530, 611,629,1049,1050,1054 ЦК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс банк» (місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23494714) заборгованість у розмірі 109 043 гривні 42 копійки (сто дев'ять тисяч сорок три гривні сорок дві копійки), 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, сорок копійок) судового збору, 9 159 гривень (дев'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень) витрат на правову допомогу
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя