Справа № 303/3944/25
2/303/1369/25
12 серпня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» (представник Шкапенко Олександр Віталійович) до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
АТ «Акцент-банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, вказуючи, що ОСОБА_1 приєдналася до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг. 07.06.2024 року між АТ «Акцент-банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ABH0CT155101717756222136, на підставі якого відповідачу надано кредит в розмірі 40 000,00 грн строком на 36 місяців, а саме до 06.06.2027 зі сплатою процентів у розмірі 85.00 щорічно. Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту. Станом на 25.05.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором становить суму в розмірі 75 495,94 грн., яка складається з 40 000,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 31 839,40 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 3656,54 грн - загальний залишок заборгованості за пенею, яку товариство просило стягнути з відповідача.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025 позовну заяву залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви, які позивачем усунуто 13.06.2025.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.07.2025 відкрито провадження по цивільній справі за позовом АТ «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та призначено справу до судового розгляду, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Судом проведено заочний розгляд справи, оскільки встановлено наявність умов, що передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України для такого порядку розгляду.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Судом встановлено, що відповідач 19.12.2016 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг в АТ «А-банк».
Підписуючи вищезазначену заяву відповідач погодився, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
07.06.2024 між АТ «Акцент-банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ABH0CT155101717756222136, шляхом подання останньою заяви про надання послуги «Швидка готівка». Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит в розмірі 40 000,00 грн строком на 36 місяців, а саме до 06.06.2027, зі сплатою процентів у розмірі 85 % на рік. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісії становить (загальна вартість кредиту) 112 771,08 грн. Зазначеним договором визначено, що заявою разом з умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір.
Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому зазначена інформація про основні умов кредитування, щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше.
Сторонами кредитного договору підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої загальна вартість кредиту становить 112 771,08 грн.
Видача відповідачу грошових коштів позивачем на виконання умов договору підтверджується меморіальним ордером від 07.06.2024.
На підтвердження суми, яка була отримана в кредит та всіх операцій, які стосуються спірного кредиту позивачем надано виписку по кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 07.06.2024, укладеним між позивачем та відповідачем, станом на 25.05.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором становить 75 495,94 грн., яка складається з 40 000,00 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 31 839,40 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 3656,54 грн - залишок заборгованості за пенею.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Банк, пред'являючи вимоги про стягнення грошових коштів, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також пеню.
У анкеті-заяві позичальника не зазначено розмір кредитного ліміту, умови про відсоткову ставку за користування кредитом, а також порядок, розмір і умови відповідальності за порушення зобов'язань. У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що дана анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-банк», складають між ним та АТ «А-банк» договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Водночас судом встановлено, що після приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-банк» 19.12.2016, позивач та відповідач уклали 07.06.2024 кредитний договір № ABH0CT155101717756222136, а також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, який є складовою кредитного договору, в яких визначено умови кредитування, в тому числі щодо сплати процентів.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
За встановлених обставин у відповідача виникає зобов'язання по поверненні АТ «А-банк» грошових коштів, які надані йому відповідно до умов договору та процентів за їх користування.
Із розрахунку заборгованості судом встановлено, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) відповідача перед АТ «А-банк» становить 40 000,00 грн, а за процентами заборгованість складає 31 839,40 грн.
Враховуючи, що відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором і не оплачує АТ «А-банк» грошові кошти, які передбачені умовами договору, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, суд приходить до наступного.
Позивачем відповідно до п. 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка» відповідачу нараховано 3656,54 грн пені.
Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості врегулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено 07.06.2024, відповідно і неустойка за порушення грошового зобов'язання за договором нарахована після 24.02.2022. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1728 грн неустойки слід відмовити.
Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» (місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360080) заборгованість за кредитним договором в розмірі 71 839,40 гривень (сімдесят одна тисяча вісімсот тридцять дев'ять гривень, сорок копійок) та 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя