Справа № 405/5039/25
провадження № 1-кс/405/2073/25
20.08.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому скаргу ОСОБА_3 , в порядку статті 206 КПК України
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся з вказаною вище скаргою до Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якої просив визнати рішення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання таким, що не відповідає вимогам законодавства та порушує гарантоване ОСОБА_3 право щодо встановлення тримання його під вартою у належних умовах та скасувати зазначене рішення. Зобов'язати Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання провести розгляд заяви ОСОБА_3 щодо тримання його під вартою у неналежних умовах та встановлення його періоду - у відповідності до вимог законодавства та згідно наданих Комісії законодавством повноважень. Зобовязати забезпечити належні умови тримання під вартою ОСОБА_5 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 надали пояснення, відповідно до яких подану скаргу підтримали та просили задовольнити.
Представник Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього увязнення та установах виконання покарань у судове засідання не з'явився, проте про день, час та місце розгляду зазначеної скарги був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 вважали за можливе провести розгляд скарги у відсутність представника Комісії.
Таким чином, вивчивши матеріали скарги, беручи до уваги думку обвинувачениого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4 слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд скарги за даної явки та відповідно до наявних матеріалів скарги.
Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 , його представника - адвоката ОСОБА_4 , дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею відзначається наступне.
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України). Цією ж нормою закріплюється обов'язок держави утверджувати і забезпечувати права і свободи кожної людини. Це підкреслюється і в міжнародно-правових документах.
Ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), так само і ст. 5 Загальної декларації прав людини і ст. 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права чітко проголошує: «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню», або «поганого поводження», як узагальнено його визначає Європейський суд з прав людини (далі - Суд).
Зміст положень ст. 3 Конвенції полягає у наступному: 1) кожній особі, гарантовано право на повагу до своєї гідності та захист від катувань і неналежного поводження з боку посадових осіб органів державної влади, (рішення у справі «Сьорінг проти Сполученого Королівства» - 1989 р.); 2) дотримання положення розглядуваної статті ЄКПЛ не можуть бути обмежені або скасовані навіть під час війни, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції або виникнення чи подолання іншої суспільної небезпеки, що загрожує життю особи, громаді чи загалом нації.
Згідно зі ст. 15 Конвенції, держава зобов'язана їх постійно дотримуватися; 3) жодна із підстав (захист публічної безпеки, боротьба з тероризмом або організованою злочинністю чи розкриття злочинів) не може бути виправданням для застосування катувань (рішення Суду у справі «Томазі проти Франції» - 1992 р.); 4) будь-яке застосування фізичної сили щодо незаконного позбавлення волі особи, принижує людську гідність і є порушенням права, що визначено у ст. 3 Конвенції (рішення у справі “Рібітч проти Австрії» - 1995 p.). Таким чином ст. 3 Конвенції формулює абсолютну заборону катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність та поводженню з особою.
Погане поводження з особою передбачає, що певне фізичне чи психічне насильство застосовується з незаконною метою та/або непропорційно до законної мети. Слід відмежовувати положення ст. 3 Конвенції від законних дій (затримання особи, застосування спеціальних засобів) або дій обмежуючого характеру, викликаних необхідністю (здійснити привід особи, затримання з метою приводу, обрання запобіжного заходу). У такому випадку певні фізичні чи моральні страждання особи можуть складати невід'ємний елемент, однак відповідають законності мети та підстав їх застосуванню, пропорційності рівню суспільної небезпеки особи або її поведінки.
Як вбачається з матеріалів даної скарги, обвинувачений ОСОБА_3 звертався до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання, посилаючись на положення Закону України «Про попереднє ув'язнення», згідно з яким вказав, що 16.03.2021 року після обрання запобіжного заходу тримання під вартою він був поміщений до карантинної камери №336, ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», розташованої на 3 поверсі, розміром 20-22 м.кв., утримувалося 8 осіб, у камері утримувався 1 тиждень.
Камера була у незадовільному стані, стіни були побиті, осипалася штукатурка, віконна рама була старою дерев'яною, з розбитим склом, з щілин дув протяг, опалення не працювало та в камері була низька температура. Були таргани, клопи які кусали вночі від чого не міг спокійно спати, зранку від укусів на простирадлі були сліди крові. Ліжко було повністю металевим, нижня частина також металева, від чого вночі було холодно спати та мерзла спина. Туалет не мав загорожі, дверей, лише з однієї сторони був простінок з металу висотою приблизно 60 см. та коли ходив до туалету усі інші мене бачили, чули, унітаз не мав зливного бачка. Туалет знаходився у безпосередній близькості зі столом за яким усі приймали їжу, коли хтось ходив до туалету інші у цей час могли приймати їжу. Каналізація постійно забивалася через що з унітазу виходило усе назовні, в камері не було витяжки від чого стояв постійно сморід до якого додавався сигаретний дим та було важко дихати. Прання не було належним чином організоване та у камері усі кожен день прали спідню білизну, рушники та сушили у камері від чого стояла сирість. У камері постійно у тому числі вночі було ввімкнене світло, воно було дуже тусклим через що страждав зір.
Видали постільну білизну яке була старою, мала дірки, видали також матрац, який мав жахливий стан та вигляд, був старим, у дірках, плямах, від нього йшов сморід, всередині наповнювач був повністю злежаним, на ньому було неприємно та незручно спати, він не виконував свою функцію, всередині матраца були клопи, які вночі вилазили та кусали.
Приблизно 24.03.2021 року перевели до камери №338, на 3 поверсі, розміром 12-14 м.кв., утримувалося 6 осіб, утримувався у камері приблизно 1 тиждень.
Камера також була у незадовільному стані, була розташована з північної сторони, на вікні були встановлені декілька шарів решіток та сіток від чого сонячні промені до камери не потрапляли. Віконна рама була стара дерев'яна, з її щілин дув протяг, опалення було дуже слабким від чого в камері було холодно, була сирість, пліснява та грибок, штукатурка зі стін осипалася та потрапляла на ліжко від чого зранку виявляв на своєму тілі кроваві подряпини від контакту з піщаним її складом. Ліжко було металевим, нижня частина була з пластин металу які були криві, нерівні, від чого вночі було холодно спати, оскільки матрац був злежаним, тонким та не виконував своєї функції. Оскільки нижня полка ліжка була кривою то під час сну та після нього відчував дискомфорт у спині. У камері були таргани, клопи які постійно кусали, від чого не міг нормально спати. Туалет не мав загородження та дверей, був лише невисокий простінок з однієї сторони з металу висотою приблизно до 50 см., коли ходив до туалету то усі бачили та чули, унітаз не мав зливного бачка та змивали з відра, каналізація постійно забивалася через що з унітазу все виходило назовні. У камері не працювала вентиляція через що постійно стояв нестерпний сморід до якого додавася сигаретний дим. Туалет був розташований поруч зі столом за яким приймали їжу, коли хтось ходив справляти природні потреби, інші в цей час могли приймати їжу. Воду з крану пити було неможливим оскільки від неї йшов сильний запах хлори.
Була відсутня належна організації прання та усі в камерах прали свою спідню білизну, рушники, потім сушили у камері від чого постійна стояла сирість що призводило до появи плісняви, грибку.
Було постійно ввімкнене світло, яке було тусклим, вночі його не відключали через що було некомфортно спати та страждав зір.
Приблизно 31.03.2021 року був переведено до камери №75, на 2 поверсі, розміром 7 м.кв., утримувалося 3 особи, утримувався у камері приблизно 2,5 місяці.
Камера також була у незадовільному стані. Через декілька шарів решіток та сіток на вікні до камери майже не потрапляли сонячні проміні, з щілин віконної рами дув протяг, батареї ледь були теплі від чого у камері було холодно, стояла сирість, на стінах були пліснява, грибок. У камері були таргани, клопи які постійно кусали від чого не міг спокійно спати. В теплу пору року в камері знімали віконну раму через що до камери вночі на штучне світло залітали мошка та комарі які кусали від чого погано було спати. Ліжко було металевим, нижня полка була нерівною від чого під час сну та після відчувався дискомфорт у спині та мерзла спина від металевої полки, оскільки матрац не допомагав перекрити нерівності ліжка через те що був злежаним. Вдень та вночі постійно відключали воду через що не міг нормально ходити до туалету, змивати унітаз.
Туалет не мав загородження та дверей, мав лише невисокий простінок з однієї сторони з бетону висотою до 30 см., коли ходив до туалету то усі бачили та чули, унітаз не мав зливного бачка коли відключали воду то змивати було нічим, стояв у камері нестерпний сморід, каналізація постійно забивалася через що усе виходило назовні та смерділо, оскільки витяжка не працювала то у камері стяв постійний сморід до якого додавася сигаретний дим. Поруч з туалетом знаходився стіл за яким приймали їжу, коли хтось ходив справляти природні потреби то інші могли приймати їжу. Кожен день у камері усі прали спідню білизну, рушники, які сушили у камері від чого була сирість та волога. Влітку, через високу температуру повітря на вулиці у камерах стояла спека та задуха, через що усі кожен такий день купалися над унітазом або раковиною, оскільки купання у СІЗО було організоване лише один раз на тиждень чого влітку не вистачало, в зв'язку з чим у камері було сиро, а на стінах з'являлися грибок з пліснявою. Вода у крані була поганої якості, від неї йшов сильний неприємний запах.
Постійно було ввімкнене тускле світло, яке не відключалося вночі через що страждав зір.
Приблизно 15.06.2021 року був переведений до камери №130, на 3 поверсі, розміром 7 м. кв., у камері перебувало 3 особи, утримували приблизно 7 місяців.
Камера також була у незадовільному стані. Були таргани, клопи. У теплу пору року знімали віконну раму та вночі до камери на штучне освітлення потрапляли мошка, комарі які кусали та не давали спокійно спати. З похолоданням віконну раму ставили на місце та через декілька шарів решіток та сітки на вікні до камери майже не потрапляли сонячні промені, з щілин віконної рами дув протяг,батарея зовсім не гріла через що спати було дуже холодно. Влітку усі милися кожен день над унітазом або раковиною від чого в камері постійно стояла волога, кожен день усі прали свою нижню білизну та сушили її в камері що додавало сирість, стіни покривалися пліснявою, грибком. Під раковиною постійно протикав шланг через що постійно збиралася вода від чого додатково була сирість. Нижня полка ліжка на якому спав була металева та була нерівною від чого під час сну та після відчував постійний дискомфорт у спині, під час сну спина мерзла, оскільки матрац не допомагав. Туалет не мав загорожі та дверей, був лише простінок з однієї сторони приблизно висотою до 60 см. та коли ходив до туалету усі бачили та чули, унітаз не мав зливного бачку усі змивали з відер, постійно відключали воду від чого у камері стояв сморід, до якого додавався сигаретний дим, каналізація постійно забивалася та усе виходило назовні, страшенно смерділо, а витяжка не працювала. Поруч з туалетом знаходився стіл за яким приймали їжу, коли хтось ходив справляти природні потреби то інші могли приймати їжу у цей час.
Вода з крану була поганої якості, від неї йшов неприємний запах.
Освітлення у камері постійно було ввімкнуте, лампа була тусклою від чого страждав зір.
Приблизно 15.01.2022 року був переведений до камери №86, на 2 поверсі, розміром 7 м.кв., утримувалися 4 особи, у камері утримувався приблизно 1 місяць.
Камера також мала незадовільний стан та виходила на північну сторону де сонячні проміні до камери зовсім не потрапляли, стіни були холодні, сирі, у плісняві та грибку. У камері були таргани, клопи. Ліжко було металевим, нижня полка крива, від чого вночі мерзла спина, під час сну та після відчував дискомфорт у спині. Туалет не мав огорожі та дверей, був лише каркас з металу висотою до 30 см. на якому були куски бетону, коли ходив до туалету усі бачили та чули, унітаз не мав зливного бачку та змивали з відер, каналізація часто забивалася через що з унітазу усе виливалося назовні, постійно вимикали воду через що змивати унітаз не могли, від чого у камері стояв сморід який змішувався з сигаретним димом, витяжка не працювала. Поруч з туалетом знаходився стіл за яким усі приймали їжу. Усі в камері прали та сушили спідню білизну. Вода з крану була поганої якості від неї йшов неприємними запах у тому числі хлору. Освітлення постійно було ввімкнуте, лампа була тусклою від чого страждав зір.
Приблизно 15.02.2022 року був переведений до камери №124, на 3 поверсі, розміром 7 м.кв., утримувалися 4 особи, у камері утримувався приблизно 1 місяць.
Камера була кутовою з північної сторони, на вікні було декілька шарів решіток та сіток через що до камери майже не потрапляли сонячні промені, з щілин вікна дув протяг. У камері батарея не гріла, було дуже холодно, сиро, стіни були холодними, з грибком, пліснявою. Були таргани, клопи які постійно кусали. Ліжко на якому спав було металеве, нижня полка була нерівною від чого під час сну відчував дискомфорт у спині, вночі мерзла спина. Туалет був без огорожі та дверей, мав лише простінок з однієї сторони висотою до 30 см. з цегли, коли ходив до туалету усі бачили та чули, зливного бачку на унітазі не було усі змивали з відер коли відключали воду у камері змивати унітаз не могли від чого був сморід, каналізація постійно забивалася та з унітазу виходило назовні, витяжки не було через що стояв нестерпний сморід до якого додавася сморід від сигарет. Поруч з туалетом знаходився стіл за яким усі приймали їжу. Через постійне прання та сушіння спідньої білизни у камері постійно була волога. Вода з крану була поганої якості із неприємним запахом у тому числі хлору.
У камері утримували 2 особи з ВІЛ інфекцією, серед яких один з захворюванням на псоріаз.
Освітлення постійно було ввімкнуте, лампа була тусклою від чого страждав зір.
Усі прали спідню білизну яку сушили у камері від чого була постійна сирість.
Приблизно 15.03.2022 року був переведений до камери №96, на 2 поверсі, розміром 7 м.кв., утримувалося 4 особи, утримувався у камері 2 місяці.
Камера була також в незадовільному стані, стіни були сирі в конденсаті з пліснявою та грибком, з щілин віконної рами дув протяг, вікно мало декілька шарів решіток та сітки через що до камери майже не потрапляли сонячні промені. Були таргани, клопи. Ліжко було металевим, а нижня полка нерівною від чого спати було холодно, після сну відчував дискомфорт у спині. У теплу пору року коли знімали віконну раму, до камери на світло потрапляли мошка з комарами. Туалет був без огорожі та дверей, мав простінок з цегли висотою до 50 см., коли ходив до туалету то усі бачили та чули, унітаз не мав зливного бачку та змивали з відер, коли відключали воду змивати було нічим через що у камері стояв сморід до якого додавався сморід від сигарет, витяжка не працювала. Поруч з туалетом знаходився стіл за яким приймали їжу, коли хтось ходив справляти природні потреби інші могли у цей час приймати їжу. Вода з карну була поганої якості, від неї був неприємний запах у тому числі хлору.
Кожен день усі прали спідню білизну яку потім сушили у камері від чого стояла постійна сирість що давало можливість розповсюджуватися грибку.
На декілька тижнів в камеру підселяли особу з ВІЛ інфекцією.
Освітлення постійно було ввімкнуте, лампа була тусклою від чого страждав зір.
Приблизно 15.05.2022 року перевели до карцеру, камери №104, на 2 поверсі, розміром 7 м.кв., утримувався один. Умови карцерної камери були ще гірші до попередніх. У цій камері карцері утримувався 10 днів.
Наприкінці травня 2022 року був переведений до камери №97, на 2 поверсі, розміром 7 м.кв., утримувалися 4 особи, утримувався більше 2 місяців.
Камера також мала незадовільний стан, стіни були з грибком та пліснявою. Коли у теплу пору року знімали віконну раму то до камери на штучне світло потрапляли мошка, комарі які кусали та не давали спокійно спати. Були таргани, клопи. Ліжко було металевим, нижня полка була крива, спати на ньому було дуже холодно для спини, під час сну та після постійно відчував дискомфорт у спині.
Туалет не мав загорожі, дверей, з однієї сторони був лише простінок висотою до 80 см., коли ходив до туалету усі бачили та чули, унітаз не мав зливного бачку та змивали з відер, а коли відключали воду змивати було нічим та стояв сморід який перемішувався з сигаретним димом, витяжка не працювала. Поруч з туалетом знаходився стіл для приймання їжі. Кожен день усі прали спідню білизну яку потім сушили у камері, влітку купалися кожен день над унітазом або раковиною через що у камері була постійна сирість, що призводило до розмноження грибку, плісняви. Вода з крану була поганої якості із неприємним запахом хлору у тому числі.
Освітлення у камері було тусклим, постійно було ввімкнене, від чого страждав зір.
Приблизно на початку серпня 2022 року був переведений до камери №94 у якій тримався десь 2-3 дні, камера була розміром 7 м.кв., у ній утримувалися 4 осіб, стан камери був аналогічним до попередніх та мав жахливий стан.
Потім знов був переведений до камери №97 у якій утримувався до 2 місяців.
Наприкінці вересня 2022 року був переведений до камери №86 у якій утримувався приблизно 1.5 місяці, камера була 7 м.кв., утримувалися 4 особи, стан камери був також незадовільний і аналогічний до попередніх.
Приблизно на початку листопада 2022 року знов був переведений до камери №97 у якій утримувався я до 1 місяця.
Наприкінці листопада 2022 року був переведений до камери №335, на 3 поверсі, розмір приблизно 30 м.кв., утримувалися у ній 14 осіб, у камері утримували приблизно 2.5 місяці.
Камера мала трішки кращий вигляд до усіх попередніх, стіл був далі від туалету, стіни були шпакльовані, ліжко трішки кращим, вікно пластикове, освітлення було кращим, світлішим, витяжка була, інші умови були аналогічними як і в попередніх, каналізація забивалась, витяжка була. У камері серед інших утримувалися двоє осіб з ВІЛ. Також усі у камері прали спідню білизну та сушили її. Каналізація забивалася, опалення було слабким та було холодно, туалет мав загорожу у вигляді металевих простінків висотою до 60 см., двері також були такою висотою, при цьому повної ізоляції у туалеті не було. Воду відключали постійно оскільки унітаз не мав зливного бачка то стояв сморід. Усі прали спідню білизну, стояла волога та розповсюджувався грибок. Вода з крану була поганої якості від неї йшов запах хлору. Постійно було ввімкнене світло і в ночі, було тусклим від чого страждав зір.
Наприкінці лютого 2023 року був переведений до камери №124 у якій утримувався раніше, у цій камері тримався до 1 місяця.
В середині березня 2023 року був переведений до камери №79, розташованої на 2 поверсі, розміром 7 м. кв., утримувалося 4 особи, утримувався приблизно 1 місяць.
Камера також мала незадовільний стан, була сирість, стіни були з пліснявою, грибком, були таргани, клопи, з щілин віконної рами дув протяг. Ліжко було металеве, нижня полка була гнутою від чого під час сну та після відчував дискомфорт та болі у спині, вночі спина мерзла від металевої полки туалет не мав загорожі, дверей, був один простінок з цегли висотою приблизно 80 см., коли ходив до туалету то усі бачили та чули, унітаз не мав зливного бачка, змивали з відер, коли відключали воду змивати було нічим та у камері стояв сморід до якого додавався сигаретний дим, витяжка не працювала. Поруч з туалетом знаходився стіл за яким приймали їжу. У камері усі прали спідню білизну яку потім сушили, від чого була сирість. У камері також утримувалася одна особа з ВІЛ.
Приблизно в середині квітня 2023 року був переведений до камери №86, розташованої на 2 поверсі, розміром 7 м. кв., утримувалося 4 особи, утримувався у камері приблизно більше 7 місяців.
Стан камери також був незадовільний, була сирість, стіни були з пліснявою, грибком, були таргани, клопи, з щілин вікна дув протяг. Ліжко було металеве, нижня полка була гнутою від чого під час сну та після відчував дискомфорт та болі у спині, вночі спина мерзла від металевої полки, оскільки матрац не виконував свою функцію. В теплу пору року коли знімали віконну раму до камери потрапляли мошка, комарі які кусали не давали спокійно спати. Туалет не мав загорожі, дверей, був один простінок з цегли висотою приблизно до 40 см., коли ходив до туалету то усі бачили та чули, унітаз не мав зливного бачка змивали з відер, коли відключали воду змивати було нічим та стояв сморід до якого приєднувався сигаретний дим, витяжка не працювала. Поруч з туалетом був розташований стіл за яким приймали їжу, в той час коли ходив хтось до туалету інші могли приймати їжу. Постійно у камері усі прали спідню білизну, рушники які потім сушили у камері від чого була сирість та з'являвся грибок на стінах. В літню пору року усі купалися у камері від чого також додавалася волога та сирість. Вода з крану була поганої якості з неприємним запахом у тому числі хлору. .
Світло постійно було ввімкнене у тому числі вночі, було тусклим від чого страждав зір.
На початку листопада 2023 року разом з усіма із попередньої камери були переведені до камери №138, на 3 поверсі, розміром 7 м.кв., не могли навіть спати через постійні укуси клопів, у камері усі пробули 1 день.
На початку листопада 2023 року був переведений до камери №140, на 3 поверсі, розміром 7 м.кв., утримувався до 2 місяців.
Камера також мала незадовільний стан, були сирість, на стінах пліснява, грибок, таргани, клопи, з щілин віконної рами дув протяг, батарея не гріла, через декілька шарів решіток та сітки на вікні, до камери майже не потрапляють сонячні промені. Ліжко було металеве, нижня полка була вигнутою від чого під час сну та після відчував дискомфорт, болі у спині, вночі спина мерзла від металевої полки, оскільки матрац не виконував свою функцію. Туалет не мав загорожі, дверей, був лише один простінок з цегли висотою приблизно до 60 см., коли ходив до туалету то усі бачили та чули, унітаз не мав зливного бачка та змивали з відер, постійно відключали воду через що змивати не було чим та у камері стояв сморід до якого додавався сигаретний дим, витяжка не працювала. Поруч з туалетом знаходився стіл за яким приймали їжу. У камері усі постійно прали спідню білизну яку потім сушили у камері від чого стояла волога. Вода з крану була поганої якості.
Світло постійно було включено, було тусклим від чого страждав зір.
У камері постійно прали спідню білизну та сушили від чого були сирість з вологою.
Приблизно наприкінці грудня 2023 року був переведений до камери №141, на 3 поверсі, розміром 7 м.кв., утримувалося 3 особи, у камері утримувався приблизно 1.5 місяці. Камера була гарною але було мало місяця.
Приблизно у другій половині лютого 2024 року був знов переведений до камери №140 у якій утримувався приблизно 3 місяці, у камері утримувалося 4 особи.
Приблизно наприкінці травня 2024 року знов був переведений до камери №97 у якій я утримався 4 місяці, у камері утримувалися 4 особи.
Наприкінці вересня 2024 року був поміщений до карцеру, камери №308 у якій я утримувався 1 тиждень, умови як і у інших камерах, незадовільні, туалет був розташований безпосередньо поруч з ліжком на якому спав.
Приблизно на початку жовтня 2024 року знов був переведений до камери №97, у якій утримувався до 7 місяців, у камері утримувалися 4 особи, приблизно з листопаду 2024 року 3 особи, приблизно з лютого 2025 року 2 особи.
12.06.2025 року був переведений до камери №100, на 2 поверсі, розміром 7 м.кв., утримувалися 2 особи, тримався у камері до 26.06.2025 року.
Камера мала косметичний ремонт, тобто стіни були побілені. Віконна рама була знята та на світло потрапляли до камери мошка, комарі які кусали не давали спокійно спати. Туалет не мав зливного бачка, змивали з відер, простінки були вже зі всіх сторін та висотою приблизно 90 см., двері також були такої висоти. Світло постійно ввімкнене та холодного свічення від чого страждав зір, вночі було некомфортно спати. У камері щодня прали та купалися від чого стояла сирість.
З 26.06.2025 року був знов переведений до камери №97 у якій було зроблено косметичний ремонт. Туалет вже мав двері, стіни побілені, але усі інші умови були такими як і раніше у цій камері.
Під час доставки із СІЗО до Кропивницького апеляційного суду для участі у судових засіданнях мали місце наступні неналежні умови тримання та нелюдське поводження.
Так, у день призначеного судового засідання мене доставляли до апеляційного суду зранку, приблизно к 09-09:30 год. де поміщали до камер розташованої у підвалі, яка була постійно холодними, сирою, на стінах був грибок, розмір камер до 4 м.кв. але постійно утримували 4-5-6 осіб.
Забирають назад з апеляційного суду до СІЗО лише 2 рази, перший це до 11:30-12:00 год., другий ближче до 17:00 год., після останнього судового засідання у інших осіб. Таким чином, якщо судове засідання не закінчилося до вказаного часу або ще тривало, то назад до СІЗО я потрапляв лише приблизно о 17 год.
Під час знаходження у камері апеляційного суду харчування не організоване, усі сидять голодні.
Коли виводять до туалету справити природні потреби то за цим спостерігають співробітники конвою у кількості приблизно 4-6 осіб які зазначають що не мають залишати у туалеті самого арештованого та повинні дивитися за ним навіть під час справляння природних потреб.
Постільна білизна видавалася один раз під час поміщення до СІЗО, була зношеною, старою, з дірками. Матрац видавався також один раз, мав незадовільний стан, був з дірками та плями, старим, злежаний в середині, мав неприємний запах, всередині були клопи які вночі вилазили та кусали.
Посуд для приймання їжі видався тільки один раз і більше не видавався.
Підстригання відбувається однією машинкою усіх без різниці, здорових та хворих на ВІЛ, СНІД, гепатит С.
Відсутні організація купання, один раз на тиждень не вистачає влітку, на вулиці спека, а в камерах жара та задуха внаслідок чого усі купаються у камерах над унітазами.
Вода для купання подається або холодною або дуже гарячою, регулювати її температуру немає можливості через відсутність кранів.
Відсутні у душі килимки, штори, під час купання усі один одного бачать, встановлюють килимки та штори тимчасово, на час перевірки СІЗО Комісією.
Видають мило 1 раз на тиждень 1/3 частину від цілого бруска, вагою приблизно до 20 грамів чого замало та вистачає лише на один раз помитися та попрати спідню білизну.
Відсутність надання предметів особистої гігієни, речей першої необхідності, миючих засобів, туалетного папіру.
Незадовільне однотипне та неповноцінне харчування, постійне надання каш на воді без додавання масла, м'яса малої порції з жилками, постійне надання борщу з кислою капустою від якого з'являється печія, болі у шлунку, псуються зуби.
Щоденні прогулянки тривалістю до 1 години у невеликому, брудному, вкритому пилом подвір'ї розміром від 7 до 10 м.кв., у якому разом прогулювалися усі особи з камери, це 3,4, іноді 2 чого замало, відсутня можливість для активного відпочинку, спортивний інвентар відсутній, криві брусся або з тонкими ручками, турнік у поганому стані, лавочки шатаються та не були пофарбовані.
Відсутність належної реєстрації звернення за медичною допомогою та виклику лікаря, щоб попасти до лікаря на прийом можливо чекати декілька тижнів.
Заяви про виклик лікаря не реєструються належним чином, особі що викликає лікаря не повідомляється номер або інша інформація щодо реєстрації такої заяви та часу коли прийде лікар.
Відсутність надання належної медичної допомоги полягає у тому, що в зв'язку з тривалим триманням в неналежних умовах під вартою у мене загострилися як старі захворювання варікоцеле яєчка, так з'явилися нові, профільне медичне обстеження яких не забезпечено взагалі, належна медична допомога не надається.
Цими захворюваннями є Гіпоплазія лівого яєчка, Кіста лівого яєчка, погіршення психічного стану, погіршення стану зубів які взагалі не лікують, а лише видаляють та мені так видалили 6 зубів, ще приблизно 5 під видалення через ненадання своєчасного лікування, ймовірний сколіоз хребта, постійні болі органів травлення, алергія, постійні головні болі, захворювання січового міхура, суттєве погіршення зору, та вже й слуху.
35.2. Лікар який все ж відвідує за викликом має іншу профільну медичну спеціальність від тих захворювань по яких викликався, постійно зазначає що я вигадую для себе ці хвороби та що я здоровий що не відповідає дійсності.
Відсутність забезпечення проведення належного профільного медичного обстеження та надання належної профільної медичної допомоги, надаються тільки знеболювальні засоби, лікар медичної частини не має необхідних знань у профільних галузях хвороб, які виникли під час тримання під вартою.
Як одну з причин не вивезення до профільної лікарні для медичного обстеження та надання належної медичної допомоги лікарем зазначається відсутність виділених для цього державою коштів. Зазначається лікарем що вивезуть до лікарні як буде можливість.
Захворювання з'явилися внаслідок тривалого перебування під вартою, та ненадання необхідної належної кваліфікованої профільної медичної допомоги.
Від усіх захворювань, надають постійно тільки знеболюючі, від яких вже немає ніякого ефекту та вони тільки шкодять здоров'ю.
Подані скарги адміністрацією СІЗО не відправляються адресатам, зокрема подана мною 25.02.2025 року скарга до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань щодо неналежних умов тримання під вартою так і не була відправлена.
Доступний простір у камері обмежувався проходом між ліжками приблизно 0,7-0,8 метра, вільна зона для пересування по камері складає до 2-2.5 м.кв., оскільки інша площа зайнята койками, столом, туалетом, раковиною чого було та є недостатнім для будь-якої фізичної активності.
Камери не розраховані на кількість осіб яка в них утримувалася та утримується, не вистачає вільної зони оскільки загальний розмір камер 7 м.кв. для 3-4 осіб, іноді для 2 є недостатньою площею з урахуванням що майже усю площу займають койки, туалет, раковина, стіл для приймання їжі то вільний простір для усіх осіб складає декілька метрів квадратних.
У холодну пору року у камерах низька температура, дують протяги з віконних рам, відсутнє опалення, батареї або забиті в середині та не гріють або відсутні взагалі.
Відсутність потрапляння до камери сонячних променів через встановлені на вікні декілька шарів сітки з решітками.
Металеві ліжка з нерівними металевими нижніми полками, від чого холодно спати вночі, під час сну дискомфорт, а після сну болить спина.
У теплу пору року висока температура, задуха.
Постійні сирість, волога, грибок з пліснявою на стінах, стелі. Осипання штукатурки зі стін.
Наявність тарганів, клопів які кусали та іноді і зараз кусають вночі.
Після зняття у теплу пору року віконної рами та через відсутність сітки, потрапляння до камери на світло мошки, комарів які кусають, не даючи спокійно спати.
Вода з крану поганої якості яка з неприємним запахом, у тому числі хлору.
Постійно ввімкнене освітлення яке вночі не відключається, яке або дуже тускле або сильно яскраве з холодним свіченням, від чого страждає зір.
Влітку у камерах спека та задуха, приймання душу відбувається один раз на тиждень чого замало через що усі купаються(миються) над унітазами або раковинами, через що постійна сирість, волога, від чого з'являється грибок та пліснява на стінах.
Відсутність організація прання спідньої білизни, рушників, всі щодня здійснюють прання у камерах спідньої білизни, рушників, які потім сушать від чого також з'являється волога, сирість, що призводить до розповсюдження грибку.
Відключення світла, води внаслідок чого немає можливості змикати унітаз з відер через що у камерах стоїть нестерпний сморід.
Стоїть постійно сморід від сигаретного диму.
Відсутність витяжок, там де отвір у стінах вони не працювали взагалі.
Постійні забивання каналізації що з відсутністю витяжок та відключеннями води призводило до смороду.
Відсутність загорожі, дверей у туалеті, усі бачать коли ходиш до туалету, відсутність зливних бачків на унітазах. З'явилися двері та огорожа і то висотою до 1 метра приблизно у червні 2025 року.
Знаходження столу для приймання їжі безпосередньо поруч із туалетом, приймання їжі одночасно коли хтось справляє природні потреби.
Утримання в камерах разом з особами які хворіють на ВІЛ, СНІД, гепати С, псоріаз.
Відсутність необхідної вільної зони для пересування та дозвілля.
Отже, заявник у заяві до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань вказував на не належні умови його тримання під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, стосовно оскарження до слідчого судді рішення (постанови) Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання від 18.07.2025, слідчим суддею відзначається, що порушене обвинуваченим питання в частині оскарження зазначеного вище ріщення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання не входить до компетенції слідчого судді, оскільки главою 26 КПК України не передбачено можливості оскарження до слідчого судді згаданого вище рішення Комісії…
Проте слідчим суддею відзначається, до відповідно до ЗУ «Про попереднє ув'язнення», зокрема ч.1 ст.9 - серед інших прав, особи, взяті під варту, мають право: - триматися в належних умовах; - звертатися до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань щодо встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах з метою поновлення порушених прав та у разі незгоди з рішенням Комісії оскаржувати його в судовому порядку;
Згідно до ч.1 ст.11-2 - належними умовами тримання є умови, що відповідають вимогам КУ, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, цього Закону, інших актів законодавства, а саме: 1) недопущення катувань чи нелюдського або такого, що принижує честь і гідність, поводження чи покарання; 2) надання належної медичної допомоги; 3) забезпечення повноцінним харчуванням; 4) забезпечення житлово-побутових умов (жила площа, вільний доступ до туалетних кімнат, достатнє природне освітлення, нормативний температурний режим, провітрювання приміщень); 5) дотримання державних медико-санітарних правил;
Частиною 2 ст.11-2 - визначено, що комісія з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань встановлює факт та/або строк тримання в неналежних умовах в установі попереднього ув'язнення на підставі цього Закону та положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
Частиною 5 ст.11-2 - визначено, що особа, взята під варту, член її сім'ї або близький родич, захисник мають право звернутися із заявою про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань;
Комісія з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань невідкладно, але не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви, надсилає копію заяви до адміністрації місця попереднього ув'язнення.
Разом з тим, беручи до уваги положення:
- ч. 1 ст. 206 КПК України, згідно з яким кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи;
- ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством;
- ч. 7 ст. 206 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі, слідчий суддя дійшов перекондивої думки про наявність обєктивної необхідності для часткового задоволення скарги обвинуваченого, а саме в частині зобов'язання керівника ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» негайного забезпечення обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належних умов тримання під вартою,
Керуючись ст. 206, 376 КПК України
Скаргу ОСОБА_3 , в порядку статті 206 КПК України, - задовольнити частково.
Зобов'язати керівника ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» негайно забезпечити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належні умови тримання під вартою, відповідно до вимог Закону України «Про попереднє ув'язнення».
В іншій частині відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6