Єд. унік. № 243/5697/25
Провадження № 3/243/2985/2025
Іменем України
25 серпня 2025 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , сержанта, водія-телефоніста, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
18.06.2025 року о 21 год. 26 хв. за адресою: м. Слов'янськ, по вул. Барвінківська, біля буд. №76, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Focus, н/з НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Алкотест Драгер 6820». Результат огляду позитивний 1,49% проміле, тест №617. Своїми діями порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Фактичні обставини правопорушення не заперечував. Проте, поставив під сумнів законність процедури огляду на стан сп'яніння, посилаючись на порушення ст. 266-1 КУпАП, а також зауважив, що за цим фактом вже був притягнутий до відповідальності за ст. 172-20 КУпАП. Для представлення своїх інтересів надав право адвокату Комірку В.М. на підставі договору про надання правової допомоги.
Адвокат Комірко В.М. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі, зазначивши, що до ОСОБА_1 , як до військовослужбовця, слід було застосовувати спеціальний порядок огляду на стан сп'яніння, визначений ст. 266-1 КУпАП, що не було зроблено працівниками поліції. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини особи, а інші докази у справі відсутні. Також, адвокат повідомив, що ОСОБА_1 є ветераном бойових дій, має діагностований розлад та проходить медикаментозне лікування препаратами, що можуть впливати на увагу. Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів вини, просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм належну правову оцінку, дійшов наступного висновку.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 093149 від 18.06.2025 року; актом огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою «Алкотест Драгер 6820»; чеком - тестом «Алкотест Драгер 6820» № 617 від 18.06.2025 року з результатом 1,49 % проміле; свідоцтвом про повірку газоаналізатора «Alcotest Drager 6820»; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 18.06.2025 року; відеозаписом, яким в хронологічному порядку та детально зафіксовано обставини виявленого правопорушення.
Оцінюючи долучений та досліджений в судовому засіданні відеозапис на предмет доведеності фактичних обставин у справі, суд, враховуючи відображені на відео події та поведінку ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги сукупність всіх інших доказів по справі, керуючись внутрішнім переконанням, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт наявності в нього ознак алкогольного сп'яніння та факт перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів адвоката Комірка В. М. про незалучення Військової служби правопорядку та порушення вимог ч. 2 ст. 266-1 КУпАП при складанні протоколу, суд зазначає наступне
Правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до правопорушень на транспорті.
Ст. 255 КУпАП визначено органи, які мають право складати протоколи. Зокрема, органи Національної поліції складають протоколи за ст. 130 КУпАП, а управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України по правопорушенням, вчиненим військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7. КУпАП.
Крім того, Наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року № 329, затверджено Інструкцію зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, якою визначено, що органи Військової служби правопорядку (ВСП) здійснюють оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбаченні статей 172-10-172-20 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, на яку посилається захисник, дійсно огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Однак, ОСОБА_1 18.06.2025 року о 21 год. 26 хв. під час керування автомобілем Ford Focus, н/з НОМЕР_3 в першу чергу виступав у спірних правовідносинах як водій, тому посилання останнього на ч. 2 ст. 266-1 КУпАП є безпідставними.
Твердження ОСОБА_1 , про те, що він вже був притягнутий до відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, не приймаються до уваги, оскільки за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень, як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями, оскільки вказані норми закону, а саме ст. 130 КУпАП та ст. 172-20 КУпАП мають наслідком різні правові наслідки, зокрема за ст. 130 КУпАП під час керування транспортним засобом у стані сп'яніння на винну особу накладається стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, тобто позбавлення спеціального права, при цьому ст. 172-20 КУпАП такого обмеження не передбачає.
Доводи адвоката Комірка В.М. щодо проходження ОСОБА_1 медикаментозного лікування препаратами, що можуть впливати на увагу, судом відхиляються, оскільки в судовому засіданні встановлено належними доказами саме факт перебування правопорушника в стані алкогольного сп'яніння.
Вказане вище свідчить про невиконання ОСОБА_1 вимог п. 2.9 ПДР України, а тому, провина останнього у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в судовому засіданні не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, суд доходить висновку, що відносно ОСОБА_1 необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таке стягнення, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння нових правопорушень.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», правопорушник звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 280, 283-284, 287, 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков