Іменем України
25 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/627/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу,
за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766), бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601;
до відповідача: Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 03196067), вул. Вокзальна, буд. 9, м. Корюківка, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15300;
про стягнення 51116,60 грн;
без виклику представників сторін
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення 51116,60 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку на пільгових умовах жителям Сновської МТГ протягом травня 2023 року - грудня 2024 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, зокрема, на те, що за спірний період Чернігівською філією ПАТ "Укртелеком" надавались телекомунікаційні послуги на пільговій основі пільговим категоріям населення, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства".
У позові зазначено також про те, що в перелічених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодовувати такі пільги.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Позивачу та відповідачу ухвала суду від 23.06.2025 була доставлена до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 23.06.2025 о 12:46, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
В розумінні статті 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив. заперечень.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.
Зважаючи на принципи диспозитивності, змагальності господарського судочинства та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також достатність часу, наданого учасникам справи для розумної реалізації своїх процесуальних прав у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
АТ «Укртелеком» надає телекомунікаційні послуги згідно Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.
В Україні діє Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. за № 117, з метою удосконалення обліку цих осіб.
Обов'язок надання послуг зв'язку населенню на пільгових умовах передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про охорону дитинства".
Відповідно до змісту вищенаведених законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг громадянам жителям Сновської міської територіальної громади, які мають право на пільги, є обов'язком позивача.
Як вбачається з інформації, зазначеної в розрахунках видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за послуги зв'язку (далі - розрахунки видатків), за період з травня 2023 року по грудень 2024 року включно позивачем надано пільговим категоріям споживачів, які проживають на території Сновської міської територіальної громади послуги зв'язку на загальну суму 51116,60 грн, а саме: у травні 2023 року - 2813,54 грн, у червні 2023 рку - 3109,28 грн, у липні 2023 року - 2951,74 грн, у серпні 2023 року - 2831,81 грн, у вересні 2023 року - 2784,86 грн, у вересні 2023 року - 2784,86 грн, у жовтні 2023 року - 2662,83 грн, у листопаді 2023 року - 2619,21 грн, у грудні 2023 року - 2619,21 грн, у січні 2024 року - 2619,21 грн, у лютому 2024 рок - 2595,91 грн, у березні 2024 року - 2925,00 грн, у квітні 2024 року - 2795,00 грн, у травні 2024 року - 2544,44 грн, у червні 2024 року - 2535,00 грн, у липні 2024 року - 2528,71 грн, у серпні 2024 року - 2437,50 грн, у вересні 2024 року - 2262,00 грн, у жовтні 2024 року - 2145,00 грн, у листопаді 2024 року - 2041,01 грн, у грудні 2024 року - 1295,34 грн.
Вказані розрахунки видатків містять поіменний список пільгової категорії громадян за адресами їх реєстрації та розмір пільг за надані послуги зв'язку за вище зазначені періоди.
З матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком" направлялися Управлінню соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації для здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язані з наданням пільг за послуги зв'язку по Сновській МТГ за відповідні місяці, що підтверджується інформацією з електронної пошти, а також супровідним листом № 80С914.012/92-1 від 31.03.2025 з описом вкладенням та фіскальним чеком.
При цьому, позивач в позові вказує, що інформація про абонентів, що втратили право на пільгу за спірний період, або про розбіжності щодо загальної кількості пільговиків чи розміру пільг від відповідача не надходила.
Також позивачем направлявся для підписання Відповідачу акт звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги в двох екземплярах. Проте, як стверджує позивач, Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації належним чином оформлений та підписаний акт звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги за відповідний період позивачу не повернув.
Листом № 01-22/1675 від 14.04.2025 відповідач повідомив позивача, що відповідно до п. 3 постанови КМУ № 117 від 29.01.2003 (зі змінами) «Про єдиний державний реєстр осіб, які мають право на пільги» обліком пільгових категорій громадян з 01.12.2022 займаються органи Пенсійного фонду України.
Крім того, позивач звернувся до відповідача листом № 80С310/СЦ/ВИХ/552 від 02.06.2025 з вимогою про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах.
Відповідач відповіді на претензію не надав.
Чинність законів, якими закріплено обов'язок з надання послуг зв'язку на пільгових умовах та відсутність проведених розрахунків за відповідно надані послуги уповноваженим на те державою органом - Управлінням соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації у розмірі 51116,60 грн стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в примусовому порядку.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором електронних комунікацій, предметом діяльності якого, зокрема, є надання послуг зв'язку, а саме, електронних комунікаційних послуг в розумінні Закону України «Про електронні комунікації», який набрав чинності з 01.01.2022 року, і на підставі якого втратив чинність Закон України «Про телекомунікації». В свою чергу, Закон України «Про телекомунікації» був прийнятий на зміну Закону України «Про зв'язок».
Пунктами 27 та 28 частини першої статті 2 Закону України «Про електронні комунікації» визначено, що: електронна комунікація (телекомунікація, електрозв'язок) - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій; електронна комунікаційна послуга - це послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг.
Поняття «електронна комунікаційна послуга», визначене Законом України «Про електронні комунікації», по своїй суті тотожне поняттям «послуга зв'язку», «послуга електрозв'язку» та «телекомунікаційна послуга», які містяться в інших чинних нормативно-правових актах України, які на даний час не приведені у відповідність до вищевказаного Закону України «Про електронні комунікації».
Відповідно до статей 633, 634 Цивільного кодексу України договір про надання послуг зв'язку є публічним. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Оператор телекомунікацій зобов'язаний здійснювати надання послуг зв'язку кожному, хто до нього звернеться і не має права відмовити у наданні послуг за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору та може бути укладений шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
АТ «Укртелеком» надає електронні комунікаційні послуги (надалі - послуги зв'язку) споживачам, в тому числі, і фізичним особам, які мають визначені законодавством пільги з їх оплати, відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про електронні комунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших нормативно-правових актів України.
За приписами пункту 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Згідно зі статтями 1, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Приписами частин 1, 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.
Обов'язок надання послуг зв'язку населенню на пільгових умовах передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про охорону дитинства", якими встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку для відповідних категорій осіб.
В перелічених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії, якими встановлено безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян, якому кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.
З огляду на викладене, надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов'язком позивача.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку. Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.
Залучення підприємствами, установами, організаціями соціально-культурного, житлово-комунального, побутового обслуговування, закладами охорони здоров'я та освіти коштів з додаткових джерел фінансування, не заборонених законом, не є підставою для зменшення бюджетного фінансування відповідно до нормативів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.
Згідно із п. 3 частини першої ст. 7 Бюджетного кодексу України, одним з основних принципів Бюджетної системи України є принцип самостійності, відповідно до змісту якого Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.
Згідно ст. 81 Бюджетного кодексу України міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.
Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.
Відповідно до статей 82-85 Бюджетного кодексу України видатки бюджетів поділяються на:
1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;
2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;
3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.
Видатки, визначені п. 1 частини першої статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Видатки, визначені п. 2 і 3 ч. 1 ст. 82 цього Кодексу здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.
Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених п. 1 частини першої статті 82 цього Кодексу.
Незалежно від джерела фінансування видатків на пільги з послуг зв'язку, розрахунки за надані позивачем послуги зв'язку пільговим категоріям громадян повинні проводитись саме відповідачем, виходячи з наступного.
Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, у Чернігівській області утворено, зокрема, Корюківський район (з адміністративним центром у місті Корюківка) у складі територій Корюківської міської, Менської міської, Сновської міської, Сосницької селищної, Холминської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
На території Корюківського району Чернігівської області органом соціального захисту населення є Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації.
Відповідно до пунктів 1 та 4 Положення про Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації, яке затверджене розпорядженням в.о. голови Корюківської районної військової адміністрації від 05.02.2024 № 14 (надалі - Положення про Управління 2024 року), Управління є структурним підрозділом Корюківської районної державної адміністрації, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної соціальної політики в межах Корюківського району у сфері соціального захисту населення.
Одним із основних завдань Управління у межах реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення на відповідній території є призначення та виплата соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством (підпункт 2 пункту 4 Положення про Управління 2024 року).
Підпунктом 26 пункту 5 Положення про Управління 2024 року визначено, що Управління відповідно до визначених повноважень у сфері реалізації державних соціальних гарантій окремим категоріям населення:
- організовує призначення та виплату допомоги, компенсацій та надання інших соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до законодавства України;
- організовує в межах компетенції роботу з надання пільг (крім пільг з оплати житлово-комунальних послуг, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу) пенсіонерам, особам з інвалідністю, ветеранам війни та праці, одиноким непрацездатним особам та іншим категоріям осіб, які мають право на пільги відповідно до законодавства за рахунок місцевих бюджетів.
Відповідно до підпунктів 28 та 29 пункту 5 Положення про Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Корюківської районної адміністрації від 31.10.2016 № 479, (було чинним у період спірних правовідносин до затвердження вищевказаного Положення про Управління 2024 року), одними із функцій Управління з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення є:
- організація в межах компетенції роботи щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв'язку, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу та пільгового проїзду окремим категоріям громадян, інших пільг, передбачених законодавством України;
- проведення електронної звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов'язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги;
- здійснення розрахунків з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню;
У сфері реалізації державних соціальних гарантій окремим категоріям населення Управління:
- організовує призначення та виплату допомоги, компенсацій та надання інших соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до законодавства України;
- організовує в межах компетенції роботи з надання пільг пенсіонерам, інвалідам, ветеранам війни та праці, одиноким непрацездатним громадянам та іншим категоріям осіб, які мають право на пільги відповідно до законодавства України.
Для здійснення своїх повноважень з метою надання передбачених законодавчими актами пільг, Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації наділене правом отримувати від органів Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики інформацію, яка міститься в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, що передбачено пунктом 4 «Положення про Реєстр осіб, які мають право на пільги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2023 № 117.
Отже, звіряння інформації, одержаної від надавача послуг є обов'язком відповідача в силу того, що на нього покладено обов'язок розрахунку розміру пільг та їх виплати.
Приписами ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Частина друга статті 22 Бюджетного кодексу України передбачає, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Таким чином, до компетенції Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації належало забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Корюківського району, в тому числі, і на території Сновської МТГ, у спірний період, а тому саме через нього держава діяла у спірних правовідносинах, та саме воно було зобов'язане проводити розрахунки з Позивачем як організацією - надавачем послуг зв'язку за надані особам, які мають пільги з їх оплати, послуги.
Держава, як специфічний суб'єкт правовідносин, здійснює свої обов'язки в відносинах з особою в певній сфері суспільних відносин через свої органи.
Враховуючи, що в спірних правовідносинах державу представляють органи, які уповноважені на реалізацію державної політики в сфері соціального захисту населення, то саме вони повинні нести відповідальність від імені держави. Отже, в справах щодо виплати компенсації вартості послуг зв'язку, предметом спору є акти (діяльність, бездіяльність) суто тих суб'єктів, які були відповідальні за здійснення розрахунків з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.
З огляду на вказані норми законодавства, у АТ «Укртелеком» виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, внаслідок надання послуг зв'язку особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в Управління як органу, через який діє держава в цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє в цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 цього Кодексу).
Таким чином, головним розпорядником коштів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в тому числі щодо відшкодування витрат АТ «Укртелеком» на послуги зв'язку, надані пільговим категоріям громадян, які проживають на території Сновської МТГ, є Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації.
Матеріалами справи підтверджується, що за період з травня 2023 року по грудень 2024 року включно позивачем надано пільговим категоріям споживачів, які проживають на території Сновської міської територіальної громади послуги зв'язку на загальну суму 51116,60 грн.
Суд установив, що позивач подавав відповідачу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг зв'язку, наданих пільговикам протягом спірного періоду.
Частиною першою, другою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Направлена позивачем вимога-претензія про сплату 51116,60 відповідачем залишена без задоволення. Станом на дату звернення позивача з позовом заборгованість відповідачем сплачена не була.
Іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, судом не встановлено.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі №922/1418/22, де зазначено, що стороною зобов'язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян є держава, а тому орган місцевого самоврядування не може бути боржником за таким зобов'язанням.
Чинним законодавством України не передбачено обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач має законодавчо встановлений обов'язок відшкодування або фінансування пільг з послуг зв'язку, наданих у спірному періоді.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.
Відсутність бюджетних коштів у видатках Державного та місцевого бюджетів не є підставою для звільнення органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах від відповідальності за порушення зобов'язань.
Суд у даному випадку також враховує, що ні Законом України «Про електронні комунікації», ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №924/781/17).
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007). Зокрема, у п. 3.2 рішення від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 Конституційний Суд України наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Згідно з практикою ЄСПЛ держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України").
У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надавались позивачем не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має відшкодувати такі витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів.
Згідно з ч. 6 ст. 48 БК України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 ст. 48 БК України.
Водночас, оцінюючи надані позивачем на підтвердження розміру витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за спірний період, розрахунки та акти звіряння розрахунків, судом враховано наступне.
Приписами статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В розрізі зазначених норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:
- надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені належними доказами;
- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання;
- обов'язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи;
- передбачений ст. 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов'язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;
- повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, тоді як така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;
- обов'язок з доказування в силу вимог процесуального законодавства покладено безпосередньо на сторони, а процедура доказування містить достатньо широкий обсяг можливостей та прав сторін стосовно доведення обставин, покладених в основу обґрунтування власних доводів та заперечень, якими сторони не були позбавлені можливості скористатися.
Таким чином, надаючи оцінку поданим позивачем доказам, суд встановив, що доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань з відшкодування пільгової вартості послуг зв'язку за спірний період знайшли своє підтвердження, більше того, відповідачем під час розгляду справи не спростовані, правильність розрахунку суми боргу відповідач не оспорював.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір в сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 03196067, вул. Вокзальна, буд. 9, м. Корюківка, Корюківський р-н, Чернігівська обл., 15300) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком"(бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766, IBAN НОМЕР_1 в АТ «Райфайзен банк», м. Київ) заборгованість в сумі 51116,60 грн та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О.Кузьменко