Іменем України
14 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/412/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.
За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»,
код ЄДРПОУ 42399676, вул. Шолуденка, будинок, 1, м. Київ, 04116
до: Виробничого підприємства теплових мереж «Борзнатеплокомуненерго»,
код ЄДРПОУ 24838038, вул. Незалежності, будинок, 2, м. Борзна, Ніжинський район, Чернігівська область, 16400
Предмет спору: про стягнення 1 373 480,71 грн,
За зустрічним позовом: Виробничого підприємства теплових мереж «Борзнатеплокомуненерго»,
код ЄДРПОУ 24838038, вул. Незалежності, будинок, 2, м. Борзна, Ніжинський район, Чернігівська область, 16400
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»,
код ЄДРПОУ 42399676, вул. Шолуденка, будинок, 1, м. Київ, 04116
Предмет спору: про визнання недійсними пунктів договору та внесення змін до договору,
від позивача за первісним позовом: Овчарук О. О., адвокат;
від відповідача за первісним позовом: Луєнко Ю. В., адвокат;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до суду з позовом до Виробничого підприємства теплових мереж «Борзнатеплокомуненерго», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 1 373 480,71 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 30.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду та позивачу відзиву на позовну заяву.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвалу суду від 30.04.2025 відповідач отримав 06.05.2025, а отже останнім днем для подання відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є 12.05.2025, а для подання відзиву - 21.05.2025.
09.05.2025 відповідач направив до суду заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у яких просить суд розгляд справи №927/412/25 проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.05.2025 відмовлено Виробничому підприємству теплових мереж «Борзнатеплокомуненерго» у задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
20.05.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду:
- відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, який суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи, а спір вирішується з його урахуванням;
- зустрічний позов з доданими до нього документами.
У поданій зустрічній позовній заяві ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» просить суд:
- визнати недійсними пункти 5.1 та 5.4 договору постачання природного газу № 7230-ПСО(ТКЕ)-39 від 06 вересня 2022 року, укладеного між Виробничим підприємством теплових мереж «Борзнатеплокомуненерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»;
- внести зміни до договору постачання природного газу № 7230-ПСО(ТКЕ)-39 від 06 вересня 2022 року, укладеного між Виробничим підприємством теплових мереж «Борзнатеплокомуненерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», шляхом його доповнення пунктами 5.1-1 та 5.7. у такій редакції:
« 5.1-1. Крім випадків, передбачених пунктом 5.7 цього Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.»
« 5.7. Розрахунки за Договором в обсязі заборгованості з різниці в тарифах, підтвердженої для Споживача територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаєморозрахунків, встановленому законодавством. До завершення процедури врегулювання заборгованості Споживача за рахунок видатків Державного бюджету, розрахунки між сторонами за Договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення Споживачем на користь Постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах.».
Ухвалою суду від 26.05.2025 прийнято до розгляду зустрічний позов ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про визнання недійсними пунктів договору та внесення змін до договору до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №927/412/25; здійснено перехід до розгляду справи №927/412/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.06.2025 на 10:00; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
26.05.2025 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» через підсистему «Електронний суд» подало до суду відповідь на відзив на первісний позов.
За клопотанням представників позивача та відповідача ухвалами суду від 30.05.2025 та від 04.06.2025 постановлено підготовче засідання 24.06.2025 проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua).
05.06.2025 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» через підсистему «Електронний суд» подало до суду відзив на зустрічний позов.
У зв'язку з тим, що 24.06.2025 суддя Шморгун В. В. буде перебувати у відпустці, ухвалою суду від 20.06.2025 підготовче засідання призначено на 24.07.2025 на 11:30 в режимі відеоконференції, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та повідомлено сторін про час та місце проведення цього судового засідання.
У підготовчому засіданні 24.07.2025 суд долучив до матеріалів справи відзив ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на зустрічний позов та відповідь на відзив на первісний позов, як такі, що подані у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з їх урахуванням.
У підготовчому засіданні 24.07.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті 14.08.2025 на 10:20.
Ухвалою суду від 24.07.2025 повідомлено сторін про час та місце проведення судового засідання 14.08.2025.
13.08.2025 ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» через підсистему «Електронний суд» подало до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні 14.08.2025 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочене рішення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
За первісним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу № 7230-ПСО(ТКЕ)-32 від 06.09.2022 (далі - Договір постачання) в частині оплати вартості поставленого йому природного газу.
Відповідач за первісним позовом визнає наявність у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 1 373 480,71 грн, однак вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, посилаючись на те, що Договір постачання був укладений відповідачем під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, у зв'язку з чим ним подано зустрічний позов про визнання недійсними п. 5.1 та п. 5.4 Договору постачання щодо порядку та умов розрахунків за природний газ та внесення змін до договору в цій частині.
Позивач за первісним позовом заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та зазначає, що ані договір постачання природного газу, ані Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не передбачають звільнення теплопостачальних та теплогенеруючих організацій від обов'язку оплатити спожитий ними природний газ з 01.06.2021, а також послуги з його розподілу та транспортування, лише через наявність заборгованості з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з її постачання.
Заперечень у встановлений строк до суду не надходило.
За зустрічним позовом.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Договір постачання в оспорюваній частині був укладений відповідачем під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому п. 5.1 та п. 5.4 щодо порядку та умов розрахунків за природний газ підлягають визнанню недійсними. Тяжкими обставинами позивач за зустрічним позовом вважає: необхідність забезпечити проведення опалювального сезону; можливість закупити природний газ лише у ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»; запровадження мораторію на підвищення тарифів на теплову енергію; відсутність коштів у бюджеті на покриття заборгованості з різниці в тарифах. З метою врегулювання спірних правовідносин та приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства і подальшого визначення взаємних прав та обов'язків сторін, ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» просить внести зміни до Договору постачання шляхом його доповнення пунктами 5.1-1 та 5.7 у вказаній ним редакції.
Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що позивач за первісним позовом не довів існування тяжких для нього обставин, а також укладення Договору постачання на вкрай невигідних умовах.
Інших заяв по суті за зустрічним позовом у встановлений строк до суду не надходило.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
06.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Постачальник) та Виробниче підприємство теплових мереж «Борзнатеплокомуненерго» (далі - Споживач) уклали договір 7230-ПСО(ТКЕ)-39 постачання природного газу (далі - Договір постачання).
За умовами п. 1.1 Договору постачання Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні п.п. 1 пункту 4 Положення, природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору постачання (з урахуванням Додаткової угоди №4 від 18.05.2023) Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2022 року по серпень 2023 року в кількості 549,262 тис. куб. метрів.
Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 Договору постачання).
Згідно з п. 4.1 Договору постачання ціна на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
- ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг 1 (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 6 183,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420,00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн.
Пунктом 5.1 Договору постачання встановлено, що Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання- передачі природний газ - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.
Відповідно до п. 5.4. Договору постачання оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.
Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим Договором.
Даний договір діє до 31.08.2023, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 13.1 Договору у редакції додаткової угоди №4 від 18.05.2023 до Договору постачання).
У період з вересня 2022 року по серпень 2023 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» поставило ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» природний газ на загальну суму 3 479 925,47 грн, на підтвердження чого надано акти приймання-передачі природного газу від 30.09.2022, 31.10.2022, від 30.11.2022, від 31.12.2022, від 31.01.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 30.04.2023, від 31.05.2025, від 30.06.2023, від 31.07.2023, від 31.08.2023.
Відповідно до умов п. 5.1 Договору постачання остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» повинно було здійснити у такі терміни: за переданий у вересні 2022 року природний газ - до 15.11.2022, у жовтні 2022 року - до 15.12.2022, у листопаді 2022 року - до 15.01.2023, у грудні 2022 року - до 15.02.2023, у січні 2023 року - до 15.03.2023, у лютому 2023 року - до 15.04.2023, у березні 2023 року - до 15.05.2023, у квітні 2023 року - до 15.06.2023, у травні 2023 року - до 15.07.2023, у червні 2023 року - до 15.08.2023, у липні 2023 року - до 15.09.2023, у серпні 2023 року - до 15.10.2023.
ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» сплатило ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» кошти за поставлений за Договором постачання природний газ у загальному розмірі 2 106 444,76 грн, на підтвердження чого надано виписки Державної казначейської служби по рахунку та копії платіжних інструкцій.
Отже, заборгованість ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» за фактично отриманий природний газ становить 1 373 480,71 грн, доказів сплати якої суду не надано.
ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» надало суду: баланси станом на 30.09.2022 та 31.12.2023, протоколи засідання тимчасової територіальної комісії Чернігівської ОДА з питань узгодження заборгованості в різниці в тарифах №3 від 04.11.2022, №6 від 02.03.2023, №18 від 11.05.2023, №38 від 08.11.2023, рішення Борзнянської міської ради щодо початку опалювального сезону та передачу майна в господарське відання.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановив суд, у період з вересня 2022 року по серпень 2023 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» поставило ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» природний газ на загальну суму 3 479 925,47 грн, вартість якого останній сплатив частково у розмірі 2 106 444,76 грн.
Отже, заборгованість ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» становить 1 373 480,71 грн.
ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» визнає наявність у нього заборгованості у зазначеному розмірі, але вважає, що Договір постачання був укладений ним під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому п. 5.1 та п. 5.4 щодо порядку та умов розрахунків за природний газ підлягають визнанню недійсними, з внесенням у цій частині відповідних змін до Договору.
Щодо визнання недійсними п. 5.1, 5.4 Договору постачання.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 ЦК України. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину (частини перша, друга статті 233 ЦК України).
Верховний Суд неодноразово вказував, що для визнання правочину недійсним з наведеної підстави позивач має довести наявність у сукупності таких обставин: 1) наявність тяжкої обставини; 2) наявність нерозривного причинно-наслідкового зв'язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину. Тобто позивач має довести, що оспорюваний ним договір був вчинений саме для усунення та/або зменшення тяжких обставин та/або їх негативних наслідків і внаслідок вчинення такого правочину він отримав можливість усунути тяжку обставину, внаслідок якої був укладений договір. Також має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не був би вчинений взагалі або був би вчинений на інших умовах; 3) наявність невигідних для себе умов правочину; 4) факт вчинення правочину добровільно, без насильства, обману чи помилки; 5) факт того, що він, вчиняючи договір на невигідних умовах, усвідомлював свої дії, але вимушений був це зробити через тяжкі для нього обставини.
ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» звернулось із зустрічним позовом у цій справі, посилаючись на те, що порядок та строки оплати природного газу, передбачені Договором постачання, погоджені під впливом тяжких обставин: необхідність забезпечити проведення опалювального сезону; можливість закупити природний газ лише у ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»; запровадження мораторію на підвищення тарифів на теплову енергію; відсутність коштів у бюджеті на покриття заборгованості з різниці в тарифах.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про ринок природного газу» ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами вільної торгівлі природним газом та вільного вибору постачальника природного газу.
У статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що споживач має право на вільний вибір постачальника та безоплатну зміну постачальника.
При цьому згідно з положеннями частини другої статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» для забезпечення опалювального періоду 2022-2023 років мало можливість вільного вибору будь-якого продавця природного газу на ринку природного газу за цінами, що вільно встановлюються на ринку, а не лише, шляхом отримання природного газу від ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», що безпосередньо вбачається з положень Закону України «Про ринок природного газу».
При цьому доводи ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» про те, що ціни на природний газ у ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» були значно нижчими за ринкові, очевидно не можуть підтверджувати невигідність умов укладеного сторонами договору та наявність тяжких обставин у спірних правовідносинах, оскільки їх суть навпаки зводиться до того, що позивач за зустрічним позовом врегулював свої відносини щодо отримання природного газу за найвигіднішими на ринку на той час умовами.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2025 у справі №910/6198/24, від 29.07.2025 у справі №910/4359/24.
За змістом пункту 21 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила) споживач своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами.
Згідно з пунктом 19 розділу II Правил постачання природного газу постачальник має право отримувати від споживача своєчасну оплату за природний газ відповідно до умов договору.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що погоджена сторонами у Договорі постачання форма оплати - за фактично поставлений природний газ відповідає положенням Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу» та Правилам постачання природного газу, а оспорювані ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» умови Договору не становлять вкрай невигідного (кабального) характеру для позивача за зустрічним позовом, а є загальноприйнятими правилами про те, що поставлений товар має бути оплачений.
Чинне законодавство не містить положень, які б ставили оплату вже поставленого товару в залежність від видатків державного бюджету, а ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» не довело, що врегулювання договірних відносин з оплати поставленого йому ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» природного газу на умовах, запропонованих позивачем за зустрічним позовом, є звичайними умовами відповідних аналогічних договорів, які не були застосовані лише у спірних правовідносинах щодо нього.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що спірні пункти Договору постачання, які передбачають здійснення розрахунків за фактично отриманий природний газ, не становлять крайньої форми невигідності для ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго».
За змістом частини першої статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до частини п'ятої статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Подібні положення закріплені у частині третій статті 653 ЦК України, згідно з якою якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Таким чином, відповідно до наведених норм права застосування обраних ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» способів захисту порушених, на його думку, прав, яке поєднує у собі вимоги про визнання недійсними пунктів договору і додаткових угод та внесення за рішенням суду на їх заміну інших умов, по-перше, створює правову невизначеність у договірних відносинах сторін щодо строків оплати природного газу з моменту укладення договору і до набрання судовим рішенням про внесення до договору змін законної сили, а по-друге, суперечить, насамперед, його інтересам, оскільки за відсутності обумовленого в договрі іншого строку оплати, підлягатимуть застосуванню норми ст. 692 ЦК України, відповідно до яких покупець зобов'язаний оплати товар одразу після його прийняття, тобто у такому випадку строк виконання зобов'язання також вважатиметься таким, що настав на момент звернення з цим позовом.
Разом з тим, відповідно до статті 12 Закону «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Отже, умови договору про строки та порядок проведення розрахунків є відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу» істотними умовами договору постачання природного газу та мають регулюватись договором протягом всього часу його дії, а їх зміна можлива лише у спосіб, що визначений договором та/або законом.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 серпня 2021 року у справі № 926/324/20, від 18 листопада 2021 року у справі № 907/12/19, від 12 березня 2018 року у справі № 910/22319/16, від 02 травня 2018 року у справі № 910/14411/16, умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки у такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому.
Суд зазначає, що можливість внесення змін до договору в судовому порядку передбачена частиною другою статті 651 та частиною другою статті 652 ЦК України. При цьому підставами для внесення змін до договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною (частина друга статті 651 ЦК України), істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 ЦК України), інші випадки, встановлені договором або законом (частина друга статті 651 ЦК України).
ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» не визначало підставами зустрічного позову положення статей 651 та 652 ЦК України, а суд також не встановив наявності у спірних правовідносинах істотного порушення ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» Договору постачання та/або істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при його укладенні.
Усі заявлені позивачем за зустрічним позовом вимоги ґрунтуються виключно на положеннях статті 233 ЦК України, яка є імперативною та стосується виключно визнання правочину недійсним та не передбачає можливості зміни умов договору, шляхом його доповнення у випадку укладення правочину під впливом тяжких обставин та на вкрай невигідних умовах.
Положення Закону України № 1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» не передбачають можливості внесення змін до Договору постачання природного газу у зв'язку з необхідністю проведення врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за рахунок видатків державного бюджету, а тому доводи позивача за зустрічним позовом про те, що внесення змін до Договору постачання обумовлене саме Законом № 1730-VIII відхиляються судом.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2025 у справі №910/6198/24, від 29.07.2025 у справі №910/4359/24.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.
Таким чином, ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» повинно було сплатити ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» кошти за отриманий природний газ у терміни та порядку, визначеному п. 5.1, 5.4 Договору постачання.
Оскільки ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго» у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконало та не сплатило кошти за отриманий ним природний газ у визначені Договором постачання терміни, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 1 373 480,71 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а зустрічним позовом - не підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням первісного позову сплачений ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» судовий збір у розмірі 16 481,77 грн підлягає стягненню з ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго».
Оскільки у зустрічному позові відмовлено, судові витрати, понесені ВПТМ «Борзнатеплокомуненерго», покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 46, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Виробничого підприємства теплових мереж «Борзнатеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 24838038, вул. Незалежності, будинок, 2, м. Борзна, Ніжинський район, Чернігівська область, 16400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676, вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116) 1 373 480,71 грн заборгованості за поставлений природний газ та 16 481,77 грн витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 25.08.2025.
Суддя В. В. Шморгун