21 серпня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/2062/25
За позовом Обласного комунального некомерційного підприємства «Буковинський клінічний онкологічний центр», м. Чернівці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велінком», м. Київ
про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу та стягнення безпідставно сплачених коштів - 98497,49 грн
Суддя О.В. Гончарук
Секретар судового засідання - Медвідчук І.В.
Представники сторін:
від позивача - Колесник В.О. (довіреність №5 від 29.07.2025)
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - Котельбан Н.Д. (самопредставництво).
Обставини справи: Обласне комунальне некомерційне підприємство «Буковинський клінічний онкологічний центр» звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велінком» в якому просить: визнати недійсними додаткові угоди №1 від 08.07.2020, №2 від 18.08.2020, №316.12.2020, №4 від 17.12.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу №38 від 16.03.2020 та стягнути безпідставно сплачених коштів у розмірі 98497,49 грн.
Свій позов позивач обґрунтовує обставинами, пов'язаними з відсутністю у відповідача правових підстав щодо внесення змін до договору №38 від 16.03.2020 шляхом укладення оспорюваних додаткових угод про підвищення ціни за одиницю товару, оскільки в укладеному ними договорі не встановлений порядок зміни ціни, а у Законі України «Про публічні закупівлі», чинному на момент вчинення правочину, не передбачено підстав внесення змін до договору. На переконання позивача внаслідок укладення таких додаткових, угод ним недоотримано 61560,93 кВт/год, через що понесено зайві витрати на суму 98497,49 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.07.2025.
Ухвалою суду від 31.07 2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління західний офісу Держаудитслужби (58010, м. Чернівці, вул. Котляревського, 1, код 40913650) та відкладено підготовче засідання на « 21» серпня 2025 року.
« 13» серпня 2025 року через відділ документального та інформаційного забезпечення суду від представника третьої особи надійшли пояснення (вх. №3248) у справі, в яких зазначає, що підтримує позовні вимоги.
« 14» серпня 2025 року через відділ документального та інформаційного забезпечення суду, від арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича надійшла заява (вх. №2711) про передачу справи для її розгляду в межах справи про банкрутство, в якій просить суд передати справу №926/2062/25 за позовом Обласного комунального некомерційного підприємства «Буковинський клінічний онкологічний центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велінком» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 98497,49 грн до Господарського суду міста Києва для розгляду цієї справи в межах справи №910/9501/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Велінком». Одночасно просить суд розглядати дану заяву без представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Велінком».
У підготовче засідання 21.08.2025 представник відповідача не з'явився. Присутні у засіданні представник позивача та третьої особи не заперечують проти заяви (№2711) про передачу справи для її розгляду в межах справи про банкрутство.
Дослідивши в судовому засіданні 21.08.2024 матеріали справи та вищезазначену заяву (№2711) про передачу справи для її розгляду в межах справи про банкрутство, суд дійшов висновку про наступне.
Положеннями статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі -Конвенція) передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Визначене Конвенцією поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Суди повинні керуватися принципом визначеності і не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета судами різних юрисдикцій.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Також суд зазначає, що аналіз ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства дає підстави дійти висновку, що до юрисдикції господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесені не тільки майнові, а й немайнові спори, що виникають як з приватних, так і публічних правовідносин, у яких боржник є стороною (позивачем або відповідачем).
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Частиною першою статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно з частиною дев'ятою статті 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Як вбачається з вищезазначеної заяви (№2711) про передачу справи для її розгляду в межах справи про банкрутство, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/9501/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Велінком», постановою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука,18, ідентифікаційний номер 39925982) та призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука,18, ідентифікаційний номер 39925982) арбітражного керуючого Перепелицю Василя Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1356 від 22.07.2013).
Відтак, враховуючи те, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, з огляду на предмет спору у даній справі, суд дійшов висновку передати матеріали справи №926/2062/25 до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/9501/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Велінком» за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву (вх. №2711) арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича про передачу справи для її розгляду в межах справи про банкрутство №910/9501/23 - задовольнити.
2. Справу №926/2062/25 за позовом Обласного комунального некомерційного підприємства «Буковинський клінічний онкологічний центр» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велінком» передати для розгляду до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/9501/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Велінком».
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.В.Гончарук