58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
21 серпня 2025 року Справа № 926/2172/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,
секретар судового засідання Голіней Я.І.
за участі представників:
прокуратури: Маріуца Р.А.
відповідача: не з'явився
розглянувши матеріали
за позовом Чернівецької обласної прокуратури
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП»
про стягнення коштів в сумі 5 040, 00 грн
І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.
Чернівецька обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» про стягнення коштів в сумі 5 040,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що за результатами проведеної тендерної закупівлі 14.11.2024 між Чернівецькою обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» укладено договір №СК5/369 про закупівлю дизпалива в кількості 100 літрів на суму 4 800,00 грн.
Відповідно до п 1.1. договору, постачальник зобов'язався у 2024 році поставити замовникові товар, зазначений у специфікації, а замовник - прийняти та оплатити такий товар.
Специфікацією №0005/0002088-С до договору відпущено скетч-картки - УкрДТ15 л - 304113170452, 304113170453 та скетч-картка УкрДТ20 л -304623420957.
Специфікацією №0005/0002087 до договору відпущено скетч-картки - УкрДТ20 л - 304623420956 та скетч-картки - УкрДТ15 - 304113170450, 304113170451.
Згідно з п. 4.1 договору розрахунок проводиться шляхом оплати замовником вартості паливно-мастильних матеріалів (ПММ) протягом 10 банківських днів з дня отримання рахунку та видаткової накладної за наявності бюджетного фінансування.
Чернівецькою обласною прокуратурою на виконання своїх зобов'язань за договором здійснено 100% (стовідсоткову) оплату товару, що підтверджується платіжним дорученням №1970 від 20.11.2024, проте відповідач в порушення умов договору не передав замовнику товар, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 4 800,00 грн.
На підставі п. 7.2 договору позивач просить стягнути з відповідача 240,00 грн штрафних санкцій.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
ІІ. Рух справи у суді
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 03.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 24.07.2025.
Ухвалою суду від 24.07.2025 у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 21.08.2025.
Представник відповідача, у судове засідання 21.08.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання ухвал в тому числі через систему «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного листа які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 21.08.2025 прокурор позовні вимоги підтримав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У судовому засіданні 21.08.2025 проголошено скорочене рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
14.11.2024 Чернівецькою обласною прокуратурою на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення про відкриті торги без використання електронної системи, з особливостями, щодо закупівлі товару - нафта i дистиляти (дизпаливо), UA-2024-11-14-016163-a, код ДК 021:2015:09130000-9 у кількості 100 літрів дизпалива, очікуваною вартістю 4800 грн.
За результатами проведеної процедури закупівлі 14.11.2024 між Чернівецькою обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» укладено договір №CK 5/369 про закупівлю дизпалива в кількості 100 літрів на суму 4 800,00 гр.
Згідно п 1.1 договору, постачальник зобов'язується у 2024 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації, а замовник - прийняти та оплатити такі товари.
Специфікація містить: найменування продукції, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість продукції, що є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна договору становить 4 800,00 грн. у тому числі ПДВ (п. 3.1 договору).
Договірні зобов'язання будуть реєструватися в межах бюджетних призначень. В разі збільшення бюджетних призначень в межах суми договору зміни до договору не вносяться (п.3.3. договору).
Згідно з п. 4.1 договору розрахунок проводиться шляхом оплати замовником вартості паливно-мастильних матеріалів (ПММ) протягом 10 банківських днів з дня отримання рахунку та видаткової накладної за наявності бюджетного фінансування. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за ПММ здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетних коштів на свій реєстраційний рахунок.
Відповідно до п. 5.2 договору строк поставки ПММ, товару (в талонах) - до 29.03.2024 (згідно з заявками замовника).
Пунктом 5.6 договору передбачено, що під час отримання замовником товару (в талонах), сторони зобов'язані належним чином оформити і підписати усі необхідні документи, що засвідчують факт приймання-передачі товару (в талонах).
Датою поставки товару (в талонах) вважається дата отримання замовником товару (в талонах) та оформлення уповноваженими представниками сторін видаткової накладної (п. 5.7 договору).
Передача постачальником товару (в талонах) до замовника здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 24.
Постачальник зобов'язується безоплатно зберігати ПММ до моменту використання (обміну) усього товару (в талонах) замовником шляхом заправки його транспортних засобів у роздрібній мережі АЗС постачальника (п. 5.8, 5.9 договору).
Пунктом 5.10 договору передбачено, що відпуск постачальником ПММ здійснюється шляхом заправки транспортних засобів за пред'явленим товаром (в талонах) номіналом 10, 15 та 20 літрів зі строком дії не менше 12 місяців з дня їх отримання, з можливістю продовження, які є підставою для відвантаження ПММ постачальником, та не залежать від терміну дії договору, розгалуженість мережі АЗС, які будуть використовуватись для виконання договору на території м. Чернівці, на території Чернівецької області, на території України, зокрема, вздовж автодоріг Чернівці - Київ, на території м. Київ.
Заправка транспортних засобів замовника здійснюється шляхом обміну товару (в талонах) в роздрібній мережі АЗС постачальника на ПММ. Наявність товару (в талонах) у особи, яка звернулась до однієї з АЗС постачальника, є підтвердженням повноважень такої особи від замовника на заправку транспортного засобу (п. 5.11 договору).
Пунктом 5.13 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний забезпечити безперебійну заправку транспортних засобів замовника у власній роздрібній мережі АЗС відповідно до режиму (розкладу) їх роботи.
Відповідно до п. 6.3.1 та 6.3.2 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів в строки встановлені цим договором та забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом ІІ цього договору.
Згідно п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції, штраф у розмірі 5% від суми невиконаного зобов'язання по договору, крім того за несвоєчасну поставку товарів, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, а також відшкодовує втрати згідно індексу інфляції за час прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання основного зобов'язання.
Види порушень та санкції за них, установлені договором: не поставка, порушення термінів поставки, поставка товарів неналежної якості та невідповідного товару. Штраф, пеня відшкодування індексу інфляції згідно діючого законодавства (п. 7.3 договору).
Відповідно до п. 10.1 договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.
Специфікаціями № 0005/0002088-С та № 0005/000-2087-С до договору відпущено 4 скретч-картки на дизпаливо номіналом 15 літрів та 2 картки на 20 літрів.
Згідно видаткових накладних № 0005/0002087 та № 0005/0002088 від 14.11.2024 товариством передано замовнику дизпаливо у кількості 100 літрів загальною вартістю 4 800,00 грн, яке оплачено позивачем, згідно платіжного доручення № 1970 від 20.11.2024.
11.02.2025 та 17.03.2025 Чернівецька обласна прокуратура зверталася листами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» в яких повідомила, що автозаправочні станції відповідача, які реалізують пальне по талонам «АВІАС» вздовж автодоріг Чернівці - Київ та на території Чернівецької області не працюють, що унеможливлює заправку службових автомобілів позивача у зв'язку з чим просила надати інформацію про причини закриття вищевказаних автозаправних станцій та вжити заходів до виконання вимог договору.
Крім того 11.03.2025, 20.03.2025, 08.04.2025 та 28.04.2025 комісією Чернівецької обласної прокуратури здійснювались виїзди на автозаправні станції ТОВ «Волинь НП» за адресами: м. Чернівці, вул. Пилипи Орлика, 2, с. Дубівці вул. Миру, 2, м. Чернівці вул. Січових Стрільців, 5-Б, та с. Чагор вул. Незалежності 33, за результатами яких складено відповідні акти про те, що вищевказані автозаправні станції не працюють, всі службові приміщення закриті, технічний та обслуговуючий персонал відсутній, цінники на пальне відсутні.
09.05.2025 Чернівецька обласна прокуратура направила Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» претензію щодо невиконання умов договору №СК5/369 від 14.11.2024 та просила у строк 10 календарних днів з дня отримання претензії виконати умови договору, а саме відпустити (заправити автомобілі) позивача на АЗС, перелік яких визначено договором по паливним карткам, товар - 100 літрів дизпалива або ж повернути кошти у сумі 4 800,00 грн.
Докази направлення вищевказаної претензії позивачу в матеріалах справи відсутні.
IV. Позиція суду по суті спору
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зважаючи на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності укладених між сторонами договорів, суд вважає їх належними у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України підставами для виникнення та існування обумовлених таким договорами прав і обов'язків сторін.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦКУ).
частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 669 Цивільного кодексу України встановлено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦКУ).
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу (ст. 665 ЦКУ).
Відповідно до положень ст. 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Документів, які б підтверджували отримання позивачем пального по скретч-карткам або поверненням відповідачем попередньої оплати позивачеві у розмірі 4 800,00 грн матеріали справи не містять.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).
Тобто наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.
В свою чергу суд зазначає, що волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Оскільки відповідач не забезпечив отримання позивачем пального по невикористаним скретч-карткам, останній змушений був звернутися до суду з даним позовом.
При цьому, відсутність дій відповідача щодо поставки оплаченого товару по скретч-карткам надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).
З огляду на вищевикладене, позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, відповідач доказів, які б підтверджували передачу товару по скретч-карткам чи повернення попередньої оплати в сумі 4 800,00 грн не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 800,00 грн є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення 240,00 грн штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції, штраф у розмірі 5% від суми невиконаного зобов'язання по договору, крім того за несвоєчасну поставку товарів, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення, а також відшкодовує втрати згідно індексу інфляції за час прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання основного зобов'язання.
Види порушень та санкції за них, установлені договором: не поставка, порушення термінів поставки, поставка товарів неналежної якості та невідповідного товару. Штраф, пеня відшкодування індексу інфляції згідно діючого законодавства (п. 7.3 договору).
З огляду на це, суд перевірив здійснений позивачем розрахунок штрафу і такий є вірним, тому суд задовольняє вимогу про стягнення 240,00 грн штрафу.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Чернівецька обласна прокуратура, при зверненні до Господарського суду Чернівецької області з даним позовом сплатила судовий збір в розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1057 від 23.06.2025.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам на відповідача.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» (89421, вул. Молодіжна, 9, с. Сторожниця, Ужгородський р-н, Закарпатська область, код 44858321) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58000, вул. Кордуби М., 21-А, м. Чернівці, код 02910120), код ЄДРПОУ 02910120: ДКСУ м. Київ, рахунок отримувача UA378201720343110001000004946 - 4 800,00 грн боргу, 240,00 грн штрафних санкцій та 3 028,00 грн судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв