58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
19 серпня 2025 року Справа № 926/2119/25
За позовом Чернівецької міської ради
до відповідача Фізичної особи-підприємця Джуран Олександра Манолійовича
про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 85 973,92 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники:
Від позивача - Гулевич М.М.
Від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Джуран Олександра Манолійовича про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 85 973,92 грн.
Позов обґрунтовано тим, що за ФОП Джураном Олексндром Манолійовичем зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці площею 0,0416 га. по вул. Моцарта Вольфганга Амадея, буд. 15, м. Чернівці (кадастровий номер 7310136600:06:004:0069).
Вказана земельна ділянка знаходиться у власності Чернівецької міської ради.
В той же час, в період з 27 квітня 2022 року по 16 квітня 2025 року, коли Джуран О.М. володів нерухомим майном, ним не укладено договір оренди з Чернівецькою міською радою, а відтак користувався земельною ділянкою без правових підстав.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2025 року, судову справу № 926/2119/25 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року підготовче судове засідання у справі відкладено на 30 липня 2025 року; повідомлено відповідача про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30 липня 2025 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2119/25; призначено справу до розгляду по суті на 19 серпня 2025 року; повторно повідомлено відповідача про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області
Представник позивача в судовому засіданні 19 серпня 2025 року підтримав позов в повному обсязі з підстав викладених у позові.
Відповідач явку належного представника в судове засідання 19 серпня 2025 року вкотре не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання.
Зокрема, судом надсилались ухвали суду на юридичну адресу відповідача та розміщувалось оголошення про виклик до суду відповідача на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.
Так, в матеріалах справи наявні конверти з ухвалами суду та довідками поштової служби про причини повернення, а саме: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Вищевказані ухвали Господарського суду Чернівецької області були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Установлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 липня 2020 року у справі № 904/2584/19.
Крім того, суд зауважує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б.
Відповідно до змісту частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З огляду на зазначене вище, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Згідно із частиною 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, з огляду на неодноразову неявку представника відповідача, який належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, вступну та резолютивну частину рішення у даній справі проголошено у судовому засіданні 19 серпня 2025 року за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:06:004:0069 власником земельної ділянки є Чернівецька міська рада.
Між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі № 6482 від 27 квітня 2010 року на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0416 га. (кадастровим номером 7310136600:06:004:0069) терміном дії до 26 квітня 2012 року.
В подальшому, між Чернівецької міською радою та ОСОБА_1 укладено Додатковий договори № 1/6482 та № 2/6482 до Договору оренди землі, якими поновлено дію Договору оренди землі, востаннє, до 26 квітня 2022 року.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.03.2025 № 417138398, за Джураном Олександром Манолійовичем з 05 квітня 2019 року зареєстровано право власності на нерухоме майно, заг. площ. 126,3 кв.м. (цех з виготовлення шкіргалантерейних виробів літ. Ю) за адресою АДРЕСА_1 .
Зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці площею 0,0416 га (кадастровий номер 7310136600:06:004:0069) за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Джуран Олександр Манолійович є фізичною особою-підприємцем.
Далі, 17 квітня 2025 року між Джураном Олександром Манолійовичем (Дарувальник) та ОСОБА_1 (Обдаровуваний) укладено Договір дарування, згідно якого Дарувальник передав безоплатно, а Обдаровуваний прийняв у дар нежитлову будівлю, загальною площею 126,3 (сто двадцять шість цілих три десятих) кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці площею 0,0416 га., кадастровий номер - 7310136600:06:004:0069, розташований цех виготовлення шкіргалантерейних виробів літ. Ю, загальною площею 126 кв.м.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, 14 квітня 2025 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно (цех з виготовлення шкіргалантерейних виробів літ. Ю).
При цьому, в період з 26 квітня 2022 року, ні попередній власник нерухомого майна з яким укладався Договір оренди - ОСОБА_1 , ні власник нерухомого майна з 05 квітня 2019 року - Джуран Олександр Манолійович не звертались до міської ради з метою продовження дії договору оренди землі чи укладання нового договору оренди.
Таким чином, власник земельної ділянки - Чернівецька міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти за користування відповідачем земельною ділянкою в період з 27 квітня 2022 року (дати закінчення дії оренди договору оренди землі) по 16 квітня 2025 року (до дати укладання договору дарування нерухомого майна) в сумі 85 973,92 грн.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.
Згідно статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень".
Частиною 4 статті 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Відповідно до наведених вище правових висновків Верховного Суду правовідносини користування земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно регулюються статтею 1212 Цивільного кодексу України (стягнення з власника об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені).
Отже, фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав сплатити власнику за користування ділянками, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 2, 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до положень статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об'єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування (Постанова Великої Палати Верховного Суд у від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що знайшли своє відображення у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Не сплачуючи орендну плату за земельну ділянку, власник нерухомості фактично зберігає кошти та збільшує свій дохід за рахунок власника земельної ділянки, який втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). Вина власника нерухомості у несплаті орендної плати не має значення, сам факт несплати коштів за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, свідчить про втрату власником земельної ділянки певної суми коштів.
Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Такими чином, орендна плата сплачується за певну визначену конкретну земельну ділянку.
За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Статтею 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
З приписів наведеної норми вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її в Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка площею 0,0416 га. (кадастровий номер 7310136600:06:004:0069) сформована як об'єкт цивільних прав 07 червня 2010 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7302279422017.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування без належних на те правових підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2025 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Відтак, розмір судового збору, що підлягає оплаті за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення 85 973,92 грн становить 3 028,00 грн.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, сплачений судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Джуран Олександра Манолійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької міської ради (58000, Чернівецька обл., м. Чернівці, площ. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 36068147) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою без належних на те правових підстав у сумі 85 973,92 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Повний текст рішення складено та підписано - 25 серпня 2025 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк