29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"25" серпня 2025 р. Справа № 924/332/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Висоцької А.Ю., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" про стягнення судових витрат у справі
за позовом ОСОБА_1 селище Білогір'я Шепетівського району Хмельницької області
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" м. Хмельницький
про визнання недійсними рішень загальних зборів, рішення засідання правління та скасування реєстраційної дії
Представники сторін: не викликались
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2025 у справі №924/332/25 позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" про визнання недійсними рішень загальних зборів, рішення засідання правління та скасування реєстраційної дії задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний", оформлене протоколом № 05/12/2021 від 05.12.2021, в частині обрання до складу ревізійної комісії ОСББ "Приозерний" Каріди Галини Петрівни (п. 2 порядку денного). Визнано недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний", оформлене протоколом № 8 від 14.12.2023, в частині затвердження внеску на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території в розмірі 6,00 грн/кв.м. з 01 січня 2024 року (п. 3 порядку денного). Визнано недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний", оформлене протоколом № 9 від 19.12.2024, в частині встановлення з 01 січня 2025 року розміру внеску в сумі 6,50 грн/кв.м. на місяць (п. 4 порядку денного). В решті позову відмовлено.
Відповідач у відзиві на позов повідомив, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, які він планує понести становить 10000,00 грн.
В заяві від 30.07.2025 відповідач вказав, що докази понесення витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України.
До суду 08.08.2025 від відповідача надійшла заява, згідно із якою останній просить приєднати до матеріалів справи докази, які підтверджують понесені відповідачем судові витрати по оплаті правничої допомоги та ухвалити додаткове рішення про їх стягнення з позивача. Додатками до заяви оформлено копії договору про надання правничої допомоги від 01.10.2024, акту приймання - передачі наданих послуг згідно договору від 05.08.2025, рахунку №05/08 від 05.08.2025 та платіжної інструкції №856 від 05.08.2025.
Ухвалою суду від 12.08.2025 заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" про стягнення судових витрат у справі №924/332/25 прийнято до розгляду та встановлено позивачу строк для подання до суду письмових пояснень з викладенням правової позиції щодо заявленого розміру судових витрат до 18 серпня 2025 року включно.
До суду 15.08.2025 надійшло клопотання ОСОБА_1 про зменшення судових витрат, в якому останній вказує, що витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн не є співмірними із складністю справи, з часом витраченим на виконання робіт та з обсягом наданих робіт, виною відповідача у даній справі. Звертає увагу, що дана справа є типовою, має не складний предмет спору. Крім того, спірні правовідносини не передбачали необхідності дослідження та застосування адвокатом великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів. Оцінюючи витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення 2000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Позивач звертає увагу, що у даному випадку, враховуючи ч. 9 ст. 129 ГПК України, до стягнення підлягають витрати пропорційно відмовленим у задоволенні позову вимог.
Оскільки в період з 13.08.2025 по 22.08.2025 суддя Субботіна Л.О. перебувала у відпустці, то розгляд заяви здійснюється після усунення обставин тимчасової неможливості виконання Субботіною Л.О. обов'язків судді.
При розгляді заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" про стягнення судових витрат суд враховує наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідних нормах Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При поданні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат відповідачем дотримано вимоги ч. 8 ст.129 ГПК України, оскільки заявлено про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та подано докази понесення судових витрат в межах встановленого п'ятиденного строку після ухвалення рішення суду у справі №924/332/25.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, 01.10.2024 між адвокатом Величко В.І. (далі - адвокат) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги (далі - договір), предметом якого згідно з п. 1.1 є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів в місцевих судах України (місцевих загальних судах та місцевих господарських судах).
За умовами п. 2.2 договору адвокат зобов'язується представляти права і законні інтереси клієнта в місцевих загальних судах та місцевих господарських судах, органах державної виконавчої служби та приватних виконавців та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника (без обмежень), які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 3.1 договору за надання юридичної допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар, розмір якого узгоджується адвокатом та клієнтом.
Клієнт, погоджуючись на проведення інших платних послуг, компенсує адвокатові різні судові витрати (проведення досліджень, тощо), а в разі відсутності коштів на їх оплату своєчасно повідомляє адвоката і погоджується з тим, що відмова в проведенні запропонованих адвокатом заходів може вплинути на результативність виконання функції представництва та захисту та зобов'язується не пред'являти претензій з цього приводу до адвоката (п. 3.2 договору).
Згідно з п. 3.3 договору додаткові витрати (проїздні квитки, поштові витрати, тощо) компенсуються окремо від гонорару.
Даний договір, якщо він не буде достроково припинений, діє до 01.10.2025 (п. 5.1 договору).
Договір підписаний та скріплений відтисками печаток сторін.
05 серпня 2025 року між сторонами підписано акт приймання - передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги, відповідно до якого адвокат, на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 01 жовтня 2024 року, виконав, а клієнт прийняв виконання таких правничих послуг:
- ознайомлення з матеріалами справи №924/332/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Приозерний" про визнання недійсними рішень загальних зборів, вартість 2000,00 грн;
- представництво інтересів Клієнта у справі №924/332/25 в Господарському суду Хмельницької області, вартість 7000,00 грн;
- підготовка проекту відзиву Клієнта на позовну заяву у справі №924/332/25, вартість 3500,00 грн;
- підготовка проекту заперечення Клієнта на відповідь на відзив у справі №924/332/25, вартість 2500,00 грн.
Вартість наданих послуг: 15000,00 грн.
Адвокат виставив ОСББ "Приозерний" рахунок №05/08 від 05.08.2025 на суму 15000,00 грн за правничі послуги згідно акту приймання - передачі від 05.08.2025.
Відповідно до платіжної інструкції №856 від 05.08.2025 за адвокатські послуги сплачено 15000,00 грн.
Матеріали справи містять свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №563 від 03.10.2011, видане Величко В.І., та ордер серія ВХ №1096961 від 20.05.2025, виданий ОСББ "Приозерний" адвокату Величко В.І. на надання правничої допомоги в Господарському суді Хмельницької області.
В ході судового розгляду справи № 924/332/25 ОСББ "Приозерний" подавало до суду відзив на позовну заяву, заперечення від 13.05.2025 та клопотання про долучення доказів від 11.06.2025.
Адвокат Величко В.І. приймав участь в підготовчих засіданнях Господарського суду Хмельницької області, які відбулись 20.05.2025, 04.06.2025, 16.06.2025, а також в судових засіданнях 01.07.2025, 30.07.2025, 31.07.2025.
Вищевказані обставини свідчать, що відповідач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/332/25 у Господарському суді Хмельницької області.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15.
Разом із тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач у надісланому до суду клопотанні просив зменшити заявлені відповідачем судові витрати на правничу допомогу. При цьому звернув увагу, що дана справа є типовою, має не складний предмет спору, великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Оцінюючи витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним, на думку позивача, є призначення 2000,00 грн компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Оцінюючи обґрунтованість розміру заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн, суд враховує, що за своєю категорією (визнання недійсними рішень загальних зборів, рішення засідання правління та скасування реєстраційної дії) дана справа є спором значної складності та потребує великого обсягу юридичної роботи.
Заявлені відповідачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру для такої категорії справ.
Проаналізувавши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано заявив до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позову, враховуючи приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України, якими суд керувався при розподілі судового збору, до стягнення з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн (50 % від 15000,00 грн).
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" про стягнення судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" (м. Хмельницький, вул. Озерна, буд. 6/2А, код 40341561) 7500,00 грн (сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
У задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Суддя Л.О. Субботіна
Додаткове рішення надсилається учасникам справи до електронних кабінетів та позивачу на адресу: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Білогір'я, вул.Старицького, буд. 10 - рек. листом