8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відкриття провадження у справі
"25" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2871/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянув матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Союз" (62300, Харківська обл., м. Дергачі, пров. Залізничний, 18; ідент. код 36419123)
до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Росія, м. Москва, вул. Житна, 14)
про стягнення 19 784 996, 90 грн
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Союз", звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, в якій просить суд стягнути з держави Російська Федерація суму спричинених збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії на території України в розмірі 19 784 996, 90 грн., які складаються із: збитків, нанесених матеріальним активам Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК СОЮЗ" внаслідок збройної агресії Російської Федерації (реальні збитки) у сумі 15 245 410,49 грн або 364 495,49 доларів США; упущеної вигоди, що виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК СОЮЗ" в результаті отримання реальних збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації, у сумі 4 459 586,59 грн або 106 689,44 доларів США та 80 000,00 грн витрат, понесених для проведення експертиз. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 26.04.2025 року близько 07 год. 00 хв. військовими рф був здійснений обстріл приміщень, що перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК СОЮЗ" за адресою: Харківський район м. Дергачі, провулок Залізничний буд. 18 чим було завдано майнової шкоди у визначеному у позові розміру.
Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд установив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 27-30, 162, 164, 172 ГПК України, а тому визнає їх достатніми для прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі № 922/2871/25.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
Так, визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у справі, яка розглядається, судом враховано наступне: предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН. У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що, у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні, у зв'язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19, від 18 травня 2022 року № 760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167цс20 (пункт 58).
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.
При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах № 490/9551/19 та № 311/498/20.
Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі № 428/11673/19 та у справі № 760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов'язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Водночас, у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до Посольства російської федерації в Україні, з огляду на припинення його роботи на території України.
А відтак, судом встановлено, що звертаючись із позовом до Російської Федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 року в справі №308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).
Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Суд, вирішуючи питання щодо визначення порядку (форми) господарського судочинства у даній господарській справі, з огляду на ціну позову, враховуючи вимоги ст. 247 Кодексу, а також з огляду на категорію справи та характер спірних правовідносин, складність справи та обсяг наданих матеріалів, вважає за необхідне здійснювати розгляд даної справи виключно в порядку загального позовного провадження.
Відкриттям провадження у справі починається підготовче провадження (ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача в особі в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у даній справі буде здійснено шляхом розміщення на сайті Судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.
Керуючись статтями ч. 2, 3, 5, 7 ст. 46, ч. 3 ст. 120, 165, 166, 167, 176 - 178, ст. 180 - 182, ч. 1 ст. 184, ч. 3 ст. 247, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву "ТК Союз" до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/2871/25, розгляд якої призначити за правилами загального позовного провадження.
2. Призначити у справі проведення підготовчого засідання на 11 вересня 2025 року о 13:00.
3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 104.
4. Встановити відповідачу строк - 15 днів з дня вручення даної ухвали для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).
5. Встановити позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України - 5 днів з дня його отримання, з доказами направлення її копії відповідачу.
6. Встановити відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив в порядку ст.167 ГПК України - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, з доказами направлення їх копії позивачу.
7. Запропонувати усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи, свої пропозиції щодо можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції або скористатись своїм правом та подати до суду заяву про розгляд справи за відсутності представників з обґрунтуванням обставини, що ця відсутність не буде перешкоджати реалізації процесуальних прав та вирішенню спору.
8. Звернути увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Ця ухвала набрала законної з моменту її підписання суддею, тобто 25.08.2025 і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Ухвалу підписано 25.08.2025.
Суддя М.І. Шатерніков