12.08.2025м. СумиСправа № 920/639/24(920/294/25)
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/639/24 (920/294/25) в порядку загального позовного провадження
за позовом: АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ЄДРПОУ 00032767)
до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВАБРІ-С» (40000, Сумська область, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 3/1, каб. 106; ЄДРПОУ 42820076)
про стягнення пені
за участю представників сторін:
від позивача: Коваленко В.М.,
від відповідача: не з'явився,
Позивач АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з ТОВ "ВАБРІ-С" пеню у розмірі 22600,00 грн і зарахувати зазначену суму у дохід загального фонду Державного бюджету України; стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа № 920/639/24 про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВАБРІ-С» (40000, Сумська область, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 3/1, каб. 106, ЄДРПОУ 42820076).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.11.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВАБРІ-С» (40000, Сумська область, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 3/1, каб. 106, ЄДРПОУ 42820076), введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича.
Ухвалою суду від 07.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/639/24 (920/294/25); справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження; розгляд справи № 920/294/25 здійснювати в межах справи № 920/639/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАБРІ-С» в окремому позовному провадженні; призначено підготовче засідання на 01.04.2025, 12:40.
13.03.2025 представником позивача подано до суду пояснення від 13.03.2025, в яких зазначив наступне. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо, зокрема, відповідача - юридичну особу ліквідовано.
Статтею 104 ЦК України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Станом на сьогодні відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач не перебуває в стані припинення.
Враховуючи зазначене, на момент прийняття Комітетом рішення від 09.07.2024 № 19-р/тк (далі - Рішення № 19-р/тк) у Комітету були відсутні правові підстави для закриття розгляду справи про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції без прийняття рішення по суті.
Окрім того, позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.10.2018 у справі № 922/4378/17, згідно якої суд зазначив, що: Закон України «Про захист економічної конкуренції», на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму у господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей Закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.
Поряд з цим, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №911/254/16, за змістом якої суд касаційної інстанції зазначив правову позицію щодо застосування до спірних правовідносин положень законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про банкрутство, згідно якої вимога у справі про банкрутство щодо стягнення з боржника штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції є правомірною.
Виходячи з наведеного, нарахування, застосовані на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції», не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань, відповідно до положень ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, рішення Комітету № 24-р/тк не є виконавчим документом, а тому, не може пред'являтися як вимога кредитора до відповідача відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку.
27.03.2025 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи від 27.03.2025.
01.04.2025 відповідачем - ліквідатором ТОВ “ВАБРІ-С» Комликом І.С. подано клопотання про відкладення розгляду справи від 01.04.2025.
Судове засідання 01.04.2025 у справі № 920/639/24 (920/294/25) не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 03.04.2025 підготовче засідання у справі № 920/639/24 (920/294/25) призначено на 24.04.2025, 12:40.
23.04.2025 відповідачем - ліквідатором ТОВ “ВАБРІ-С» Комликом І.С. подано до суду відзив на позовну заяву від 23.04.2025 (вх.№1877, 2360), в якому просить поновити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, в задоволенні позову відмовити. У відзиві зазначив, що постановою від 25.03.2025 у справі №920/639/24 Господарський суд Сумської області відкрив ліквідаційну процедуру, визнав ТОВ “ВАБРІ-С» банкрутом та призначив ліквідатором ТОВ “ВАБРІ-С» арбітражного керуючого Комлика І.С. Доступ до матеріалів даної справи ліквідатор ТОВ “ВАБРІ-С» отримав лише 15.04.2025. У зв'язку із зазначеним просить визнати поважним пропуск строку, встановленого судом на надання відзиву, та поновити строк для його подання.
Судове засідання 24.04.2025 не відбулось у зв'язку з мінуванням приміщення суду, ухвалою суду від 28.04.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/639/24 (920/294/25) на 08.05.2025, 14:40. Також ухвалою суд поновив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву; відзив на позовну заяву від 23.04.2025 (вх.№1877, 2360) прийняв до розгляду.
Також судове засідання 08.05.2025 у справі № 920/632/24 (920/294/25) не відбулось у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, ухвалою суду від 12.05.2025 призначено підготовче засідання на 28.05.2025, 12:40.
Ухвалою суду від 28.05.2025 підготовче провадження у справі №920/639/24 (920/294/25) закрито; призначено розгляд справи по суті на 19.06.2025, 12:00. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича.
У зв'язку з відпусткою судді 19.06.2025 судове засідання у справі №920/639/24 (920/294/25) не відбулось, ухвалою суду від 26.06.2025 призначено розгляд справи по суті на 22.07.2025, 12:00. Судове засідання призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича.
16.07.2025 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи від 16.07.2025 у зв'язку з відпусткою представника.
У зв'язку з відпусткою судді 22.07.2025 призначено розгляд справи по суті на 12.08.2025, 11:00.
У судовому засіданні 12.08.2025 позивач надав пояснення, просив задовольнити позовні вимоги. Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 24-р/тк від 09.07.2024 року визнано, що ТОВ “ВАБРІ-С» вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу заступника Голови Комітету - державного уповноваженого від 19.10.2022 №128-21.1/09-2539е у встановлений ним строк.
За вказане порушення на ТОВ “ВАБРІ-С» накладено штраф в загальному розмірі 22 600,00 грн.
Рішення Комітету № 24-р/тк було надіслано супровідним листом від 22.07.2024 № 128-26.13/01-7120е та отримано відповідачем 29.07.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0303516512418. Отже, строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 24-р/тк, закінчився 30.09.2024 (оскільки 29.09.2024 припадає на неробочий день).
З огляду на те, що відповідачем не сплачено вищевказаний штраф у строки, визначені абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивачем здійснено нарахування пені за порушення строків виконання рішення, щодо стягнення якої позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Згідно з частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
За змістом частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
За приписами частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем штрафу за рішенням №24-р/тк від 09.07.2024 та докази оскарження вказаного рішення відповідачем.
У відзиві на позовну заяві відповідач заперечує проти позову та вказує на те, що наявні підстави для відмови у задоволенні позову про стягнення 22 600 грн пені, нарахованої за несплату штрафу, через наявність передбаченої ч. 3 ст. 41 КУзПБ прямої заборони щодо нарахування пені у період дії мораторію. Також зазначив, що у випадку порушення провадження у справі про банкрутство на позивача поширюються положення КУзПБ щодо виявлення кредиторів та черговості задоволення кредиторських вимог у відповідних процедурах банкрутства з посиланням на практику Верховного Суду.
Судом встановлено, що відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.10.2024 по 31.12.2024 на суму 22 600,00 грн.
Відповідно до частини 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17).
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.11.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВАБРІ-С»; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Сумської області від 25.03.2025 у справі №920/639/24 визнано ТОВ “ВАБРІ-С» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ “ВАБРІ-С» арбітражного керуючого Комлика І.С.
Предметом розгляду у даній справі є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в загальному розмірі 22 600,00 грн, застосовані позивачем відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції" з 01.10.2024 по 31.12.2024, зокрема після дати відкриття провадження у справі банкрутство ТОВ “ВАБРІ-С» (ухвала від 07.11.2024).
Надаючи оцінку доводам позивача суд також звертається до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 25.10.2022 у справі № 904/11261/15, а також від 27.06.2023 у справі № 922/5238/21 (922/1937/22).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Системний аналіз наведених положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов'язаннями, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.
Згідно приписів ч. 3 ст. 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій та не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Отже, встановлена вищенаведеними нормами заборона щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій стосується грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), на які поширюється мораторій (термін виконання яких настав до дня введення мораторію, що співпадає з днем порушення судом справи про банкрутство боржника).
Згідно з ч. 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов'язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням..
За змістом ч. 5 наведеної статті 56 Закону, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Разом з тим, хоча штраф та пеня, які передбачені зазначеним Законом, за своєю суттю є окремим (самостійним) видом штрафних (економічних) санкцій, однак, водночас, є різновидом відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, оскільки включені законодавцем до однієї сфери правового регулювання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Іншого визначення поняття "пеня" ні Закон України "Про захист економічної конкуренції", ні КУзПБ не містять.
Таким чином, на штраф, застосований органами АМКУ до суб'єкта господарювання в порядку Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також на пеню, нараховану на суму несплаченого штрафу, в порядку статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", поширюється заборона, встановлена частиною 3 статті 41 КУзПБ.
При цьому, доводи позивача про необхідність врахування судом висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 09.10.2018 у справі № 922/4378/17 та від 06.08.2019 у справі № 911/254/16, суд вважає необґрунтованими, оскільки системний аналіз змісту зазначених постанов дає підстави для висновку про те, що вказані в цих постановах правові позиції визначені без їх системного тлумачення в контексті законодавства у сфері банкрутства та визначених КУзПБ процедур, а також без правового аналізу положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" у взаємодії із положеннями саме Кодексу України з процедур банкрутства, про що безпосередньо вказано в постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 922/5238/21 (922/1937/22).
Враховуючи зазначене, судом здійснений розрахунок розміру пені з 01.10.2024 по 06.11.2024 (до дати відкриття провадження у справі про банкрутство - 07.11.2024) за 37 днів та розмір нарахованої пені складає 12 543,00 грн.
Отже, з огляду на наявність прямої заборони, передбаченої частиною частиною 3 статті 41 КУзПБ, щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені за період з 01.10.2024 по 06.11.2024 у розмірі 12 543,00 грн, в іншій частині вимоги про стягнення пені в сумі 10 057,00 грн за період з 07.11.2024 по 31.12.2024 задоволенню не підлягають, оскільки нарахування пені після відкриття провадження у справі про банкрутство прямо заборонене законом.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України “Про судовий збір» та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1344,43 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВАБРІ-С» (40000, Сумська область, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 3/1, каб. 106; ЄДРПОУ 42820076) пеню у розмірі 12 543,00 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок три грн 00 коп.) грн і зарахувати зазначену суму у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ВАБРІ-С» (40000, Сумська область, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 3/1, каб. 106; ЄДРПОУ 42820076) на користь АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ЄДРПОУ 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 1344,43 грн (одна тисяча триста сорок чотири грн 43 коп.).
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повне рішення підписано 25.08.2025 у зв'язку з відпусткою судді з 14.08.2025 по 22.08.2025.
Суддя О.Ю. Соп'яненко