Рішення від 19.05.2025 по справі 915/1347/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Справа № 915/1347/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ", вул. Заводська, буд. 23/14, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 01125608)

електронна пошта: dp.mmtp@gmail.com

представник позивача адвокат Мокан Ольга Олександрівна

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ", вул. Громадянський узвіз, буд. № 1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54020 (код ЄДРПОУ 31883013)

електронна пошта: office@marconi.com.ua

представник відповідача: адвокат Храпицька М.О.

про стягнення коштів у розмірі 2 094 622, 98 грн.

за участю представників сторін :

від позивача: адвокат Мокан О. О.

від відповідача: акдвокат Храпицька М. О.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" суму заборгованості за Договором стандартного бербоутного чартеру Балтійської та міжнародної морської ради (БІМКО) проформи № 17-П від 07.06.2013 у сумі 2 094 622, 98 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір на суму 31 419, 34 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.12.2024.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.11.2024 задоволено заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" - адвоката Храпицької М.О. про участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 30.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2025 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 14.03.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2025 задоволено заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" - адвоката Жук Ю. В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2025 постановленою із занесенням до протоколу судового засідання оголошено перерву в судовому засіданні до 17.04.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2025 призначено судове засідання на 08.05.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2025 постановленою із занесенням до протоколу судового засідання суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ст. 219 ГПК України ухвалив відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк 19.05.2025 в режимі відеоконференції.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

В судовому засіданні 19.05.2025 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору стандартного бербоут-чартеру Балтійської та міжнародної морської ради (БІМКО) проформи "ВАRЕСОN 89" № 17-П від 07.06.2013 (зі змінами), а саме порушення зобов'язань зі сплати бербоут-чартерної ставки у порядку та строки, встановлені умовами договору, за період з червня 2022 по серпень 2024, внаслідок чого виникла заборгованість у спірній сумі.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 20, 42,43,173-175,193,202 ГК України, ст. 525, 526,530, 599, 610, 612, 625, 629, 759 ЦК України, Закону України "Про морські порти України", Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 15012/24 від 29.11.2024) зазначив наступне:

- посилаючись на ст. 316 ГПК України, ст. 126 Конституції України, відповідач зазначає, що жодні правові висновки, зокрема і Верховного Суду, не можуть бути обов'язковими для суддів;

- висновок ТПП України від 09.02.2023 року № 653/1.2 підготовлений на підставі документів та тих фактичних обставин справи, які діяли в період з 24.02.2022 по травень 2022 року. Даний період господарських правовідносин не є предметом позовних вимог цієї судової справи, а тому не може бути визнаний належним доказом;

- лист № 67п від 25.04.2022, наданий в межах справи № 915/458/23 та № 915/436/23, вказує на ведення господарської діяльності ТОВ "МАРКОНІ" шляхом здійснення операцій перевантаження вантажів саме за допомогою судна в період з 24.02.2022 по 09.02.2023;

- використання орендованого майна не обмежено виключно акваторією порту Миколаїв;

- позивач жодним чином не заперечує обов'язковість виконання розпоряджань капітана Миколаївського морського порту, але діючі обмеження не унеможливлюють пересування суден, в тому числі буксирів, в акваторії порту Миколаїв та БДЛК, а лише вказують на наявність певного порядку такого пересування згідно наказу МОВА № 101/25 від 30.07.2024;

- для звільнення від орендної плати, необхідне одночасне виконання двох умов. Перше - це об'єктивна неможливість користуватися майном, а друге - така неможливість користування повинна бути спричинена обставинами, за які орендар не відповідає;

- докази, які містяться в матеріалах справи, а саме наявні зафіксовані переміщення в акваторії порту Миколаїв буксирів, що належать ТОВ "МАРКОНІ", свідчать про відсутність такої об'єктивної неможливості користування несамохідною баржою «ДМ-2020», а обставини, які діють у порту Миколаїв, не є перепоною для використання буксиру як об'єктом портової інфраструктури. Тому, невикористання несамохідної баржі «ДМ-2020» є виключно рішенням ТОВ "МАРКОНІ" як суб'єкта господарювання.

Таким чином, станом на сьогодні несамохідна баржа «ДМ-2020», передана ДП "ММТП" ТОВ "МАРКОНІ" в межах Договору № 17-П від 07.06.2013, знаходиться у володінні та користуванні відповідача. Обставини, які унеможливлюють використання несамохідної баржі «ДМ-2020», відсутні, а тому підстав для звільнення ТОВ "МАРКОНІ" від сплати бербоут-чартерної ставки згідно умов Договору №17-П від 07.06.2013 також відсутні.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 14839/24 від 26.11.2024) та запереченнях (вх. № 15346/24 від 05.12.2024) просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає наступне.

Правовідносини сторін, що склалися за Договором стандартного бербоутного чартеру Балтійської та міжнародної морської ради (БІМКО) проформи "BARECON 89" № 17-П від 07.06.2013 року, є правовідносинами з оренди несамохідної баржі «ДМ-2020», і до них застосовуються положення ст. 762 ЦК України щодо звільнення від плати за користування орендованим майном.

Відповідач зазначає, що згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Обставини, встановлені при розгляді справ № 915/437/23, № 915/458/23, № 915/436/23, які стали підставою для застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України до спірних правовідносин, продовжують діяти і до сьогодні, а отже, є підставою для звільнення від плати за оренду несамохідної баржі «ДМ-2020» і у період з червня 2022 року по серпень 2024 року.

На підтвердження неможливості користування орендованим майном відповідач посилається на те, що територією активних бойових дій Миколаївська міська територіальна громада була у період з 26.02.2022 по 11.11.2022 року (з 11.11.2022 року по теперішній час є зоною можливих бойових дій), м. Очаків Очаківської міської територіальної громади - у період з 24.02.2022 до 01.06.2023 року. Населені пункти, що знаходяться на Кінбурнській косі, з 24.02.2022 року перебувають в окупації - с. Покровське Очаківської міської територіальної громади, с. Покровка Очаківської міської територіальної громади та с. Василівка Очаківської міської територіальної громади.

Окупація військами агресора Кінбурнської коси дозволяє йому блокувати судноплавство в районі Дніпровсько-Бузького лиману (через який проходить Бузько-Дніпровсько-Лиманський канал (БДЛК) шляхом мінування водної поверхні та обстрілів суден. Як наслідок, окупація Кінбурської коси перешкоджає судноплавству і по річках Південний Буг та Інгул, а також робить неможливим вихід суден у Чорне море.

Для того щоб потрапити до м. Миколаєва з Чорного моря або навпаки, вийти з м. Миколаєва до Чорного моря, судна повинні пройти через зону бойових дій/лінію фронту/лінію бойового зіткнення та окуповані території, - Дніпровсько-Бузький лиман та БДЛК, вздовж Кінбурнської коси та м. Очакова, що є зоною активних бойових дій з 24.02.2022 року.

Крім того, відповідач зазначає, що обставини щодо існування блокування судноплавства в Миколаївській та Херсонській областях (Дніпровсько-Бузький лиман, по якому проходить БДЛК, територія вздовж Кінбурнської коси) вже встановлювались судами України, в тому числі в рішеннях Верховного Суду у справах № 915/436/23 та № 915/458/23, а оскільки справи № 915/437/23, № 915/436/23 та № 915/458/23 є тотожними даній справі, то обставини, встановлені Верховним Судом у постановах від 03.04.2024 року у справі № 915/436/23, від 19.03.2024 року у справі № 915/458/23, а також Південно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 06.11.2023 року у справі № 915/437/23, не потребують доказування (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Обставини блокування судноплавства та відсутності можливості використання відповідачем орендованої баржі за його призначенням фактично визнав і сам позивач шляхом підписання Додаткової угоди № 8 від 31.08.2024 року.

Відповідач не погоджується з твердженням позивача, що акти у період з червня 2022 року по серпень 2024 року є безспірними, оскільки відповідач не підписав і не надав мотивованої відмови від їх підписання. Відповідач зазначає, що не підписував вказані акти саме з тієї причини, що не визнавав факт користування орендованою баржою з 24.02.2022, про що свідчить надсилання відповідачем на адресу позивача листа від 25.07.2022.

Відповідачем не подавалась до МОВА жодної заяви на вихід (захід, перехід) баржі «ДМ-2020».

Наказ Миколаївської обласної військової адміністрації від 30.07.2024 року № 101/25 "Про здійснення координації судноплавства на внутрішніх водних шляхах в умовах воєнного стану" є недоречним, оскільки даний наказ було видано лише 30.07.2024, і він набув чинності лише з цього часу. Дія Наказу не має зворотної сили і не поширюється на правовідносини, що існували до 30.07.2024.

Крім того, вищевказаний наказ № 101/25 не усуває небезпеку судноплавства та заборону руху суден в акваторії порту, про що свідчить відповідь капітана Миколаївського морського порту від 08.11.2024.

Саме з метою використання орендованої баржі «ДМ-2020» за її цільовим призначенням і укладався Договір № 17-П від 07.06.2013 року, водночас військові дії та блокування судноплавства не дозволяють цього.

Посилання позивача на лист від 25.04.2022 року № 67п є недоречним, оскільки даний лист стосується буксиру "Урал", який надано у користування відповідачу на підставі іншого договору бербоут-чартера № 14-П від 07.06.2013 року. Переміщення буксиру "Урал" на річку Дунай відбулось після 27.06.2022 року суходолом, оскільки габарити та вага судна дозволили таке переміщення. Водний шлях лишався недоступним, у зв'язку з військовою агресією та забороною капітана порту. Відповідач зазначає, що незрозуміло яким чином переміщення буксиру "Урал" суходолом на річку Дунай може свідчити про використання іншого судна - баржі «ДМ-2020» на річках Південний Буг та Інгул з 24.02.2022 року по 09.02.2023.

Докази переміщення буксирів відповідача у порту Миколаїв, на які посилається позивач, не містять відомостей про переміщення баржі «ДМ-2020», а стосуються буксиру "Ровангард", який не пов'язаний із предметом спору у даній справі. Крім того, надані позивачем документи свідчать про разовий характер таких переміщень, які були обумовлені виключними обставинами (потреба в продовольчих продуктах, паливі й технічному постачанні для підтримання життєдіяльності судна "Mallard S", заблокованого в Миколаївському морському порту з 24.02.2022). Необхідність розвантаження судна "Aquamarine", заблокованого з того ж самого часу, також обумовлена надзвичайними обставинами: вантаж внаслідок тривалого зберігання вже перебував у стані самозігрівання, що створювало ризики його самозаймання у майбутньому. Вказані документи не підтверджують використання баржі «ДМ-2020» у період з червня 2022 по серпень 2024.

Отже, відповідач вважає, що за таких обставин наведені відповідачем факти неможливості використання орендованої баржі і наявності підстав для звільнення від оплати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України підтверджуються як доказами, оцінку яким вже надано судом у справах № 915/437/23, № 915/458/23, № 915/436/23 в рішеннях, які набрали законної сили, так і доказами, що підтверджують незмінність обставин неможливості використання орендованої баржі у період з 24.02.2022 року по 31.08.2024 року.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 762 ЦК України, ст. 75 КТМ України, ст. 14 Закону України "Про морські порти України", Правилами класифікації та побудови суден Регістра судноплавства України Том 1, Положенням про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.11.2021 року № 621, умовами договору та судовою практикою.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

07.06.2013 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" (фрахтувальник) укладено договір стандартного бербоутного чартеру Балтійської та міжнародної морської ради (БІМКО) проформи "БЕРКОН 89" № 17-П від 07.06.2013.

Додатками до договору є:

- Аддендум до договору бербоут-чартеру № 17-П від 07.06.2013;

- Додаток № 1 до договору бербоут-чартеру № 17-П від 07.06.2013 "Специфікація суднової баржі";

- Додаткова угода № 1 від 29.12.2015;

- Додаткова угода № 2 від 25.01.2018;

- Додаткова угода № 3 від 19.03.2018;

- Додаткова угода № 4 від 06.02.2019;

- Додаткова угода № 5 від 20.02.2020;

- Додаткова угода № 6 від 05.04.2021;

- Додаткова угода № 7 від 31.08.2024;

- Додаткова угода № 8 від 31.08.2024;

- Додаткова угода № 9 від 04.09.2024;

Договір з додатками підписано та скріплено печатками сторін.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 5 ч. І договору назва судна і прапор (ст. 9 "с") "ДМ-2020", Україна (несамохідна суднова Баржа).

Відповідно до п. 2 ч. ІІ договору судно надається в бербоут-чартер та приймається фрахтувальником в порту або в місці, вказаному в боксі 13, біля підготовленого причалу за вказівкою фрахтувальників.

Відповідно до п. 10 ч. ІІ договору фрахтувальники оплачують судновласникам плату за бербоут-чартер судна на умовах люмпсум за календарну добу, як вказано в боксі 21, починаючи з дати та часу здачі судна фрахтувальникам та оплачують узгоджену тверду суму (люмпсум) за будь-яку частину доби. Оплата бербоут-чартера продовжується до дати та часу, коли судно повертається фрахтувальниками його власникам.

Відповідно до п. 24 (с) ч. ІІ договору у випадку початку війни незалежно від того, чи була вона оголошена між двома або кількома країнами, зазначеними в боксі 31, як судновласники, так і фрахтувальники мають право скасувати цей чартер, після чого фрахтувальники зобов'язані повернути судно судновласнику відповідно до статті 41 або в найближчому та безпечному порту за вказівкою судновласника. У всіх випадках виплата бербоут-чартерної плати триває відповідно до статті 10, і, окрім зазначеного вище, всі інші положення цього чартеру повинні застосовуватися до повернення судна.

Відповідно до п. 1 Аддендуму судновласник передає фрахтувальнику за обумовлену плату (надалі - бербоут-чартерна ставка) у користування на строк, встановлений цим аддендумом, судно згідно з додатком № 1 до Договору бербоут-чартеру № 17-П від 07.06.2013.

Відповідно до п. 2 Аддендуму (в редакції Додаткової угоди № 3) бербоут-чартер діє по 31.12.2030 (включно).

Відповідно до п. 4 Аддендуму (в редакції Додаткової угоди № 6) бербоут-чартерна ставка складає за місяць 1 733, 74 дол. США. Розрахунки проводяться в гривні за курсом НБУ на день виставлення рахунку. Бербоут-чартерна ставка вказана без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму бербоут-чартерної ставки здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України. Бербоут-чартерна ставка сплачується Фрахтувальником з моменту підписання акта приймання-передачі судна в чартер. Зазначений розмір бербоут-чартерної ставки вступає в силу з 01.01.2021.

Відповідно до п. 4 Аддендуму (в редакції Додаткової угоди № 7) бербоут-чартерна ставка складає за місяць 1 736, 16 дол. США. Розрахунки проводяться в гривні за курсом НБУ на день виставлення рахунку. Бербоут-чартерна ставка вказана без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму бербоут-чартерної ставки здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України. Бербоут-чартерна ставка сплачується Фрахтувальником з моменту підписання акта приймання-передачі судна в чартер. Зазначений розмір бербоут-чартерної ставки вступає в силу з 01.01.2024.

Відповідно до п. 6 Аддендуму судновласник надає фрахтувальнику рахунок і акт виконаних робіт (надання послуг) за звітний місяць у строк до 10 числа наступного місяця. Акти підписуються уповноваженими особами судновласника та фрахтувальника і завіряються їх печатками. Рахунки, надіслані факсом або електронною поштою, вважаються переданими та прийнятими. Дата відправлення рахунку факсом або електронною поштою є датою його отримання.

Відповідно до п. 7 Аддендуму фрахтувальник сплачує бербоут-чартерну ставку протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку та акта виконаних робіт (надання послуг) за звітний місяць, але не пізніше 20 числа.

Відповідно до п. 10 Аддендуму (в редакції додаткової угоди № 1) з моменту передачі судна в бербоут-чартер фрахтувальник експлуатує судно від свого імені відповідно до умов договору та чинного законодавства України. Фрахтувальник не має права здавати судно в субберрбоут-чартер, а також не має права пересувати бербоут-чартер. Судно не повинно виступати предметом стягнення в разі виникнення спорів між фрахтувальником та третіми особами.

Відповідно до п. 13 Аддендуму фрахтувальник зобов'язаний повернути судно Судновласнику в порту Миколаїв на дозволеному портовою владою причалі. Повернення судна оформлюється актом повернення судна із бербоут-чартеру. Форма акту надається Фрахтувальником. Акт підписується уповноваженими представниками Судновласника і Фрахтувальника. Повернення судна здійснюється у строк, зазначений у боксі 20 частини 1 Договору.

Відповідно до п. 27 Аддендуму за результатами передачі судна в бербоут-чартер представниками Фрахтувальника і Судновласника буде складено акт приймання-передачі, із зазначенням технічного стану судна. Фрахтувальник має право за свій рахунок залучити незалежного сюрвейєра або іншого компетентного спеціаліста для оцінки (перевірки) технічного стану судна на момент його передачі в бербоут-чартер.

Відповідно до п. 32 Аддендуму (в редакції додаткової угоди № 1) у разі необхідності виконання судном робіт за межами акваторії морського порту Миколаїв, фрахтувальник має отримати на це письмову згоду судновласника. Фрахтувальник бере на себе всі обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки при виконанні в акваторії морського порту Миколаїв робіт, що вимагають дотримання правил пожежної безпеки, зафіксованих у технологічних та інших документах. У разі проведення пожежно-тактичних, аварійно-рятувальних та інших навчань Міністерством надзвичайних ситуацій, державними контролюючими органами, фрахтувальник за письмовою заявкою судновласника зобов'язаний виділяти судно.

Відповідно до п. 36 Аддендуму сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по договору, якщо воно було наслідком природних явищ, дії зовнішніх об'єктивних факторів та інших обставин непереборної сили і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на невиконання договору.

Відповідно до п. 37 Аддендуму при настанні вказаних форс-мажорних обставин сторона, для якої ці обставини настали, зобов'язана негайно повідомити про це іншу сторону та надати підтвердження компетентного органу.

Відповідно до п. 38 Аддендуму (в редакції Додаткової угоди № 1) фрахтувальник та судновласник мають право вимагати розірвання договору у таких випадках: закінчення строку дії договору; загибель судна; порушення фрахтувальником зобов'язань за договором, у тому числі ст. 17, 19 цього Аддендуму; затримка оплати бербоут-чартерної ставки більше 3 місяців; достроково за згодою сторін; за рішенням суду; ліквідація фрахтувальника; банкрутство фрахтувальника; реорганізація судновласника або фрахтувальника.

Відповідно до п. 4-1 Аддендуму (в редакції Додаткової угоди № 8) нарахування бербоут-чартерної ставки призупиняється з 01.09.2024.

Відновлення нарахування бербоут-чартерної ставки відбудеться з дати набрання законної сили законодавчого/розпорядчого документа, що регулює настання однієї із наступних обставин:

- відновлення роботи морського порту та здійснення суднозаходів до нього, або використання буксирів за призначенням, що настане раніше;

- встановлення Кабінетом Міністрів України рівня охорони в морському Миколаїв нижче 3;

- завершення воєнного стану (введеного в Україні 24.02.2022).

На період призупинення нарахування бербоут-чартерної ставки фрахтувальник зобов'язаний компенсувати судновласнику здійснені витрати, пов'язані з амортизацією і зберіганням майна".

Відповідно до Додаткової угоди № 9 від 04.09.2024 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.07.2024 № 189 "Про вилучення засобів водного транспорту в умовах воєнного стану" відповідно до вимог Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, щодо вилучення індивідуального вилученого водного транспорту, погодженого Миколаївською обласною військовою адміністрацією відповідно до статті 4 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану", та керуючись пунктами 33 та 39 Аддендума договору, сторони домовились:

1. Договір № 17-П від 07.06.2013 вважати розірваним з дати підписання цієї додаткової угоди на підставі підписаного акта приймання-передачі судна, а частині розрахунків - договір діє повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

04.09.2024 на виконання наказу директора ДП "Миколаївський морський торговельний порт" № 75 від 03.09.2024 комісією ДП "Миколаївський морський торговельний порт" та комісією ТОВ "МАРКОНІ" складено та підписано Акт приймання-передачі несамохідної баржі «ДМ-2020» із фрахту (договір № 17-П від 07.06.2013), відповідно до якого виконано передачу: регістрових документів згідно з переліком документів, оформлених при черговому огляді несамохідної баржі «ДМ-2020», рег.№ 1-040031; свідоцтва на право власності PV № 02671 від 17.10.2007; свідоцтва на право плавання під Державним прапором України СВ № 001627 від 14.05.2020; інвентарний опис основних засобів на 04.09.2024, при цьому згідно із п. 6 цього Акта технічний стан несамохідної баржі «ДМ-2020»-знаходиться у технічно справному стані (згідно Акту узгодження стану судна).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач за період з червня 2022 року по серпень 2024 року виставив та направив відповідачу рахунки та акти наданих послуг на загальну суму 2 094 622, 98 грн., а саме:

- рахунок № 09361973 від 30.06.2022 на суму 60 864, 47 грн. та акт наданих послуг № 09361973 від 30.06.2022 на суму 60 864, 47 грн.;

- рахунок № 10611973 від 31.07.2022 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 10611973 від 31.07.2022 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 11671973 від 31.08.2022 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 11671973 від 31.08.2022 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 12811973 від 30.09.2022 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 12811973 від 30.09.2022 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 13901973 від 31.10.2022 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 13901973 від 31.10.2022 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 15841973 від 30.11.2022 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 15841973 від 30.11.2022 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 17501973 від 31.12.2022 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 17501973 від 31.12.2022 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 00691973 від 31.01.2023 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 00691973 від 31.01.2023 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 02371973 від 28.02.2023 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 02371973 від 28.02.2023 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 04141973 від 31.03.2023 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 04141973 від 31.03.2023 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 05061973 від 30.04.2023 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 05061973 від 30.04.2023 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 07651973 від 31.05.2023 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 07651973 від 31.05.2023 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 09391973 від 30.06.2022 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 09391973 від 30.06.2022 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 11171973 від 31.07.2023 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 11171973 від 31.07.2023 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 12751973 від 31.08.2023 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 12751973 від 31.08.2023 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 14371973 від 30.09.2023 на суму 76 080, 53 грн. та акт наданих послуг № 14371973 від 30.09.2023 на суму 76 080, 53 грн.;

- рахунок № 16341973 від 31.10.2023 на суму 75 658, 82 грн. та акт наданих послуг № 16341973 від 31.10.2023 на суму 75 658, 82 грн.;

- рахунок № 17781973 від 30.11.2023 на суму 75 678, 17 грн. та акт наданих послуг № 17781973 від 30.11.2023 на суму 75 678, 17 грн.;

- рахунок № 19071973 від 31.12.2023 на суму 79 021, 93 грн. та акт наданих послуг № 19071973 від 31.12.2023 на суму 79 021, 93 грн.;

- рахунок № 00011973 від 31.01.2024 на суму 78 797, 65 грн. та акт наданих послуг № 00011973 від 31.01.2024 на суму 78 797, 65 грн.;

- рахунок № 01641973 від 29.02.2024 на суму 79 490, 66 грн. та акт наданих послуг № 01641973 від 29.02.2024 на суму 79 490, 66 грн.;

- рахунок № 04221973 від 31.03.2024 на суму 81 599, 65 грн. та акт наданих послуг № 04221973 від 31.03.2024 на суму 81 599, 65 грн.;

- рахунок № 05581973 від 30.04.2024 на суму 82 530, 47 грн. та акт наданих послуг № 05581973 від 30.04.2024 на суму 82 530, 47 грн.;

- рахунок № 07251973 від 31.05.2024 на суму 84 259, 97 грн. та акт наданих послуг № 07251973 від 31.05.2024 на суму 84 259, 97 грн.;

- рахунок № 08261973 від 30.06.2024 на суму 84 337, 57 грн. та акт наданих послуг № 08261973 від 30.06.2024 на суму 84 337, 57 грн.;

- рахунок № 10451973 від 31.07.2024 на суму 85 360, 55 грн. та акт наданих послуг № 10451973 від 31.07.2024 на суму 85 360, 55 грн.;

- рахунок № 12261973 від 31.08.2024 на суму 85 815, 12 грн. та акт наданих послуг № 12261973 від 31.08.2024 на суму 85 815, 12 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на підставі підписаної додаткової угоди № 7, позивачем здійснено перерахунок розміру бербоут-чартерної ставки по раніше виставленим рахункам за період з 01.01.2024 по 31.08.2024 та виставлено відповідачу нові рахунки та акти на загальну суму 577 181, 05 грн., а саме:

- рахунок № 00011973 від 31.08.2024 на суму 78 907, 64 грн. та акт наданих послуг № 00011973 від 31.08.2024 на суму 78 907, 64 грн.;

- рахунок № 01641973 від 31.08.2024 на суму 79 601, 62 грн. та акт наданих послуг № 01641973 від 31.08.2024 на суму 79 601, 62 грн.;

- рахунок № 04221973 від 31.08.2024 на суму 81 713, 56 грн. та акт наданих послуг № 04221973 від 31.08.2024 на суму 81 713, 56 грн.;

- рахунок № 05581973 від 31.08.2024 на суму 82 645, 66 грн. та акт наданих послуг № 05581973 від 31.08.2024 на суму 82 645, 66 грн.;

- рахунок № 07251973 від 31.08.2024 на суму 84 377, 58 грн. та акт наданих послуг № 07251973 від 31.08.2024 на суму 84 377, 58 грн.;

- рахунок № 08261973 від 31.08.2024 на суму 84 455, 29 грн. та акт наданих послуг № 08261973 від 31.08.2024 на суму 84 455, 29 грн.;

- рахунок № 10451973 від 31.08.2024 на суму 85 479, 70 грн. та акт наданих послуг № 10451973 від 31.08.2024 на суму 85 479, 70 грн.

Факт направлення рахунків та актів наданих послуг на електрону пошту відповідача office@marconi.com.ua підтверджується скрінами екрану сторінок електронної пошти, які наявні в матеріалах справи.

Всі акти зі сторони ТОВ "МАРКОНІ" не підписано.

Таким чином, на виконання умов договору позивач за період з червня 2022 року по серпень 2024 року виставив та направив відповідачу рахунки та акти наданих послуг (з урахування здійсненого перерахунку) на загальну суму 2 095 427, 51 грн.

При цьому, позивачем в позовній заяві зазначено, що з урахуванням змін внесених до договору 31.08.2024, загальна сума заборгованості по вищевказаним рахункам за період з червня 2022 по серпень 2024 становить 2 094 622, 98 грн.

08.08.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 06/1004 від 08.08.2024, в якій позивач просив негайно погасити заборгованість за договором бербоут-чартеру № 17-П від 07.6.2013 у сумі 571 347, 65 грн.

У відповідь на претензію відповідачем 13.09.2024 направлено на адресу позивача лист № 74/І-П, в якому відповідач, посилаючись на ч. 6 ст. 762 ЦК України, зазначив, що вимоги у претензії не підлягають задоволенню, у зв'язку з неможливістю використання майна, та запропонував ДП "Миколаївський морський торговельний порт" врахувати правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 19.03.2024 у справі № 915/458/23 та від 03.04.204 у справі 915/436/23.

Судом також встановлено наступні обставини.

09.03.2022 року Міністерством інфраструктури України видано розпорядження № 15, яким заборонено:

1. Рух всіх суден та плавзасобів по річці Південний Буг та Інгул. У разі потреби плавання питання виходу погоджувати з військовими.

2. Відшвартування всіх суден, буксирів та інших плавзасобів, які перебувають біля причалів портів та терміналів Миколаївського регіону.

09.03.2022 року Міністерством інфраструктури України видано розпорядження № 15/1 яким заборонено:

1. Рух всіх суден та плавзасобів від І коліна БДЛК до 3 коліна Спаського каналу.

25.07.2022 відповідачем направлено на адресу позивача лист-звернення (вх. № 329 від 25.07.2022), яким повідомлено, що з початку військової агресії РФ фактично блокує порти України на вхід/вихід та здійснює мінування Чорного моря, у зв'язку із чим було закрито роботу більшості морських портів України, що фактично унеможливлює виконання відповідачем зобов'язань за договорами на час дії таких обставин. Крім того, у листі відповідач зауважив на тому, що на даний час на території України (зокрема, на території Миколаївської області) агресором ведуться активні бойові дії, що унеможливлює здійснення товариством господарської діяльності в акваторії морського порту Миколаїв та за його межами, оскільки становлять реальну загрозу життю і здоров'ю мешканців України та працівників підприємства. Посилаючись на ч. 6 ст. 762 ЦК України, повідомив про неможливість виконання прийнятих на себе зобов'язань зі сплати бербоут-чартерної ставки за договором, а також просив звільнити його від обов'язку сплати бербоут-чартерної ставки до офіційного закінчення форс-мажорних обставин та відновлення можливості використання майна за відповідним договором.

23.08.2023 на запит ДП "Миколаївський морський торговельний порт" капітан Миколаївського морського порту (Адміністрації Миколаївського морського порту) надав інформацію листом (вх. № 772 від 23.08.2023), відповідно до якої в період з 24.02.2022 по 09.03.2022 капітан Миколаївського морського порту не забороняв рух суден.

З 09.03.2022 року по теперішній час відшвартування всіх суден, буксирів та інших плавзасобів, які перебувають біля причалів портів та терміналів Миколаївського регіону заборонено. Але у разі потреби питання виходу погоджується з військовими.

Кожен суб'єкт господарювання у разі потреби, перестановка суден, перетягування вздовж причалів, завезення постачання на судно, зміна екіпажу та інші потреби, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності судна та екіпажу, а також проведення розвантаження судна самостійно запрошує та отримує (або не отримує) дозвіл на виконання цих дій. Капітан порту до цього ніякого відношення не має.

В службі капітана Миколаївського морського порту облік цих дій не ведеться. Під час військового стану рух суден здійснюється в режимі радіомовчання та без оформлення будь- яких документів.

30.07.2024 спільним наказом Оперативно-тактичного угруповання "Херсон", Оперативно-тактичного угруповання "Одеса", Миколаївської обласної військової адміністрації № 101/25 від 30.07.2024 "Про здійснення координації судноплавства на внутрішніх водних шляхах в умовах воєнного стану" вирішено, а саме:

1. Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, встановити особливий режим судноплавства морських суден та суден внутрішнього плавання, плавучого обладнання, риболовних суден, малих суден, спортивних суден усіх форм власності (далі - суден), а також військових кораблів, плавзасобів (у тому числі безекіпажних) військових формувань, правоохоронних органів і органів спеціального призначення на судноплавній ділянці річки Південний Буг, Бузькому лимані в межах Миколаївської області.

2. Встановити такий порядок отримання погодження на вихід судна, проведення діяльності судном на судноплавній ділянці річки Південний Буг, Бузькому лимані в межах Миколаївської області:

1) судновласник (судноводій/капітан) подає заявку на вихід (захід, перехід або проведення діяльності судном (водолазні, гідрографічні роботи тощо) (далі-заявка) не пізніше 11.00 год. четверга тижня, що передує тижню, на якому планується вихід (проведення діяльності), до управління інфраструктури Миколаївської обласної військової адміністрації на електрону адресу york@mk.gov.ua за формою згідно з додатком 1;

2) управління інфраструктури обласної військової адміністрації узагальнює отримані заявки, складає План виходу;

5) управління інфраструктури обласної військової адміністрації повідомляє судновласником про погодження / непогодження здійснення ними виходу (проведення діяльності) до їх початку.

11.10.2024 року Миколаївською філією ДП "Адміністрація морських портів України" направлено на адресу позивача лист № 1254/18-04-05/Вих, в якому зазначено, що усі пересування буксирів ТОВ "МАРКОНІ" в акваторії Миколаївського морського порту здійснювалось на підставі наданих заявок від агентуючих компаній. Інформація щодо проведення будь-якої активності в акваторії Миколаївського морського порту буксирами ТОВ "МАРКОНІ" відображена в додатку 1.

Наявна інформація щодо оформлення перепусток на працівників та/або транспорт для доступу на територію Миколаївського морського порту за період з 01.06.2022 по 01.09.2024 року відображена в додатку 2.

Позивач на підтвердження факту використання буксирів позивачем подав суду листи ТОВ "МАРКОНІ", адресовані начальнику Миколаївської філії ДП "АМПУ" та капітану Миколаївського морського порту, а саме:

- лист № 44-п від 24.05.2024 року про надання дозволу на бункеровку буксирів на причалі № 1 з метою постачання дизпалива на буксири компанії "Ровангард";

- листи МА "АТЛАС" № 13/03 від 13.03.2024, № 15/03 від 15.03.2024, від 22.04.2024, від 06.05.2024 про погодження перешвартування буксирів "Нескорений Бахмут", "Ровангард", "Капітан Міхаліс";

- листи ТОВ "ЄВТ ГРЕЙН" № 23-17 від 22.08.2024 про погодження доставки членів екіпажу на т/х "Mallard S" на внутрішньому рейді п. Ольвія (якірна стоянка) за допомогою буксиру "Ровангард"; лист № В54/81 від 08.08.2024 про дозвіл на оформлення перепусток з метою відвідування т/х "Mallard S" представнику судновласника для виконання своїх сулжбових обов'язків на борту судна; лист № 23-01 від 08.08.2024 про погодження постачання провізії на т/х "Mallard S"; листи № В54/78 від 07.08.2024 та № В54/05/05 від 22.05.2024 про погодження постачання продуктів, дизпалива та технічного постачання; лист № В23 від 20.05.2024 про погодження бункерування т/х "Mallard S" дизельним паливом; лист № В23/04/12 від 28.02.2024 про оформлення перепусток з метою постачання продуктів, дизпалива та технічного постачання т/х "Mallard S".

Відповідно до інформації начальника бюро перепусток служби морської безпеки щодо ТОВ "МАРКОНІ" в період з червня 2022 по грудень 2022 було оформлено 6 перепусток на осіб та 5 тринспортних, в 2023 оформлено 56 перепусток на осіб та 9 транспортних, в період з січня 2024 по серпень 2024 оформлено 82 перепустки на осіб та 1 транспортну.

17.10.2024 року Управління інфраструктури МОДА направило ДП "Миколаївський морський торгівельний порт" лист № 422/03-24, в якому зазначило, що за увесь період правового режиму воєнного стану в Україні до Миколаївської обласної військової адміністрації від ТОВ "МАРКОНІ" надійшла одна заявка (вих. № 20 від 12.08.2024) на вихід буксиру "ROWANGARTH" до т/х "MALLARD S", з метою доставлення води, продуктів харчування та представників судновласника.

Також в листі зазначено, що за результатами розгляду переліку буксирів, який було надано додатково, встановлено відсутність жодної заявки на вихід (захід, перехід) як від ТОВ "МАРКОНІ", так і від інших підприємств.

18.10.2024 ДП "Миколаївський морський торговельний порт" направлено лист № 06/1278 ДУ "Держгідрографія", в якому позивач просить повідомити дату виключення ПРИП № 100/22, № 101/22 з переліку діючих прибережних попереджень.

Судом також встановлено, що відповідач звертався із адвокатськими запитами, зокрема, № 4/11/24 від 05.11.2024 до капітану Миколаївського морського порту, на який надано відповідь листом № 36 від 08.11.2024, а саме:

1. Чи було дозволено рух суден та плавзасобів в акваторії Миколаївського морського порту у період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року? Відповідь: "Не було".

2. Чи була безпечною для судноплавства акваторія Миколаївського морського порту у період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року? Відповідь: "Акваторія Миколаївського морського порту не була та не є до цього часу безпечною для судноплавства з початком військової агресії рф про України".

3. Чи виконувалось Вами оформлення приходу в Миколаївський морський порт невійськових суден, що прямували для здійснення вантажних операцій, у період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року? Якщо так, якою є загальна кількість таких суден, прихід яких було Вами оформлено за вказаний період? Відповідь: "Не виконувались".

4. Чи є наразі чинними Розпорядження капітана Миколаївського морського порту від 09 березня 2022 року № 15 та № 15/1, якими було заборонено рух суден та плавзасобів по річках Південний Буг та Інгул, також заборонено відшвартування всіх суден, буксирів та інших плавзасобів, які перебувають біля причалів портів та терміналів Миколаївського регіону, заборонено рух всіх суден та плавзасобів від 1 коліна БДЛК до 3 коліна Спаського каналу? Відповідь: "Дія розпорядження капітана Миколаївського порту є чинною".

5. Чи відомо Вам, за якою процедурою з 09 березня 2022 року відбувається отримання дозволу на рух суден та плавзасобів по річках Південний Буг та Інгул, та на рух суден та плавзасобів від 1 коліна БДЛК до 3 коліна Спаського каналу? Ким затверджена така процедура? Просимо також надати копію документа, що містить затверджену процедуру отримання дозволу на рух суден та плавзасобів по річках Південний Буг та Інгул та на рух суден та плавзасобів від 1 коліна БДЛК до 3 коліна Спаського каналу.

Відповідь: "Порядок руху суден (на вхід та вихід в/з морських портів України) врегульовано Кодексом торговельного мореплавства України, Порядком оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженим Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 № 430, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.007.2013 за № 1230/23762".

6. Чи відомі Вам випадки отримання у період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року дозволів на рух суден та плавзасобів по річках Південний Буг та Інгул, та на рух суден та плавзасобів від 1 коліна БДЛК до 3 коліна Спаського каналу за зазначеною у п. 5 цього запиту процедурою? Чи є серед них невійськові судна, що зайшли в акваторію Миколаївського морського порту для здійснення вантажних операцій? Відповідь: "Не відомі".

На адвокатський запит № 2/11/24 від 05.11.2024, адресований ДУ "Держгідрографія", надано відповідь листом № 1686/2521/07/24 від 08.11.2024, а саме:

1. Чи було дозволено рух суден та плавзасобів в акваторії Миколаївського морського порту у період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року?

Відповідь: "ДУ "Держгідрографія" не володіє інформацією щодо дозволу руху суден в акваторії Миколаївського морського порту в період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року, окрім інформації, яка наводиться у прибережному попередженні 100/22".

2. Чи була безпечною для судноплавства акваторія Миколаївського морського порту у період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року?

Відповідь: "ДУ "Держгідрографія" не володіє інформацією та не уповноважена надавати оцінку щодо безпечності судноплавства акваторією Миколаївського морського порту в зазначений Вами період.

3. Чи відомо Вам, за якою процедурою з 09 березня 2022 року відбувається отримання дозволу на рух суден та плавзасобів по річках Південний Буг та Інгул, та на рух суден та плавзасобів від 1 коліна БДЛК до 3 коліна Спаського каналу? Ким затверджена така процедура?

Відповідь: "До ДУ "Держгідрографія" в межах виконання її функціональних обов'язків не надходила інформація, за якою процедурою з 09.03.2022 відбувається отримання дозволу на рух суден і плавзасобів по річках Південний Буг та Інгул та рух суден і плавзасобів від 1 коліна БДЛК до 3 коліна Спаського каналу та ким затверджена така процедура".

4. Чи видавала ДУ "Держгідрографія" з 09 березня 2022 року повідомлення мореплавцям, прибережні попередження чи будь-які інші документи в межах своїх повноважень, що стосувалися б зазначеної у п. 3 процедури отримання дозволу на рух суден та плавзасобів

Відповідь: "З 09.03.2022 ДУ "Держгідрографія" не видавала повідомлень мореплавцям, прибережних попереджень та інших документів, в яких би містилась інформація про процедуру отримання дозволу на рух суден та плавзасобів, зазначених у пункті 3".

5. Надати копії ПРИП (прибережних попереджень) №№83-91/22, №№96-97/22 ВМСУ, №111/22 у зв'язку з мінною небезпекою, №108/22, №№118/22 - загроза піратства з боку суден чорноморського флоту РФ в Чорному та Азовському морях, №100/22 та інших ПРИП, якими оголошено забороненим для плавання район на підході до Миколаївського морського порту, район Миколаївського морського порту, райони річок Південний Буг, Інгул, Бузько-Дніпровськолиманського каналу.

ДУ "Дергідрографія" надано належним чином завірені копії прибережних попереджень (ПРИП):

- 83-91/22 від 24.02.2022 закриття району у зв'язку з мінною небезпекою;

- 96-97/22 від 27.02.2022 закриття району у зв'язку з мінною небезпекою;

- 100/22 від 09.03.2022 закриття водного простору на р. Південний Буг та р. Інгул;

- 108/22 від 19.03.2022 військова загроза;

- 111/22 від 30.03.2022 інформація щодо поширення дрейфуючих мін;

- 118/22 від 13.05.2022 загроза піратства зі сторони рф".

6. Повідомити, чи діяли вищевказані ПРИП у період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року? Якщо зазначені ПРИП були скасовані, то з якої дати вони припинили свою дію? Просимо також надати копії ПРИП, які скасували/замінили ПРИП, зазначені в п. 5 цього запиту.

Відповідь: "Зазначені вище ПРИПи у зазначений Вами період діяли і діють донині. ПРИПи 83- 91/22, 96- 97/22, 100/22 були розміщені в Повідомленнях мореплавцям для відповідної коректури, випуски № 8 від 01.09.2022 та № 9 від 09.09.2022, тобто інформація є чинною".

На адвокатський запит №1/11/24 від 05.11.2024, адресований Філії "Дельта-Лоцман" ДП "Адміністрація морських портів України", надано відповідь листом № 1320/29-00-06/Вих від 08.11.2024, а саме:

На питання 1, 2, 4, 5 надано наступну відповідь: "Вказані у Запиті питання виходять за межі компетенції філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ", філія вказані у Запиті дозволи не надає".

3. Якою є загальна кількість невійськових суден, що зайшли в акваторію Миколаївського морського порту для здійснення вантажних операцій, у період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року?

Відповідь: "За наявною у філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ" інформації, невійськові судна в акваторію Миколаївського морського порту для здійснення вантажних операцій, в період з 01.06.2022 року по 31.08.2024 року не заходили".

На адвокатський запит № 5/11/24 від 05.11.2024, адресований Миколаївській філії ДП "Морських портів України", надано відповідь листом № 1407/18-04-05/Вих від 12.11.2024, а саме:

Відповідь: "У запитуваний період рух суден та плавзасобів в акваторії Миколаївського морського порту було заборонено, згідно розпорядження капітана Миколаївського морського порту від 09.03.2022 № 51/1".

Відповідь: "Питання щодо безпечності акваторії Миколаївського морського порту для судноплавства в період дії військового стану знаходиться поза межами компетенції Філії. Разом з тим зазначаємо, що в разі необхідності рух суден та плавзасобів в акваторії Миколаївського морського порту потребує узгодження з відповідними компетентними органами".

3. Якою є загальна кількість суден, прийнятих під обробку вантажів у межах акваторії порту Миколаїв у період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року?

Відповідь: "У запитуваний період суден, прийнятих під обробку вантажів у межах акваторії порту Миколаїв не приймались".

4. Чи було включено Миколаївський морський порт до "Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів"? Якщо так, то у який період часу Миколаївський морський порт був задіяний у такій ініціатив.

Відповідь: "У Філії відсутня інформація щодо залучення Миколаївського морського порту до "Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів".

5. Чи існують/існували тимчасові маршрути руху суден, за допомогою яких є (був) можливим рух цивільних суден до/з Миколаївського морського порту від початку повномасштабного вторгнення РФ (24 лютого 2022 року) до 31 серпня 2024 року? Якщо так, то у який період часу такий рух був можливим.

Відповідь: "У філії відсутня інформація щодо існування тимчасових маршрутів руху суден, за допомогою яких є (був) можливим рух цивільних суден до/з Миколаївського морського порту від початку повномасштабного вторгнення РФ (24 лютого 2022 року) до 31 серпня 2024 року".

6. Обов'язкові постанови по Морському порту Миколаїв, затверджені наказом АМПУ від 13.12.2016 № 451 Звід звичаїв морського порту Миколаїв, затверджений наказом МІУ від 17.05.2013 № 301 є чинними".

7. Повідомити інформацію про вихід (захід, перехід) або проведення будь-якої активності в акваторії Миколаївського морського порту у період з 1 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року наступними судами: - буксир "Бузький", рік побудови - 1989; тип - буксир товкач; прапор - Україна, клас судна - КМ+ЛЗ ІІІ буксир; - буксир "Зюйд", рік побудови - 1979; тип - буксир; прапор - Україна, клас судна - КМ+ЛУ ІІІ буксир; - буксир "Урал", рік побудови - 1961; тип - буксир; прапор - Україна, клас судна - КМ+ЛЗ ІІІ буксир; - буксир "Докер", рік побудови - 1974; тип - буксир; прапор - Україна, клас судна - КМ+ЛУ5 ІІІ А2 буксир; - буксир "Українець", рік побудови - 1987; тип - буксир; прапор - Україна, клас судна - КМ+УЛ П А2 буксир; - ДМ-2020, рік побудови - 1981; тип - баржа; прапор - Україна, клас судна - К+ ІІІ А2 суднова баржа.

Відповідь: "У запитуваний період, активність в акваторії Миколаївського морського порту серед вище зазначених суден у буксира "Урал", який здійснив перехід 03.06.2022 року з причалу № 0 до причалу № 6 філії".

На адвокатський запит № 6/11/24 від 05.11.2024, адресований Віце-міністру з відновлення України - Міністру розвитку громад на території України, надано відповідь листом № 21000/46/10-24 від 12.11.2024, а саме:

Відповідь на питання 1, 2 та 5: "Встановлення режиму руху транспортних засобів, зокрема морських суден, відноситься до повноважень військового командування та відповідних військових адміністрацій".

Відповідь: "За інформацією державного підприємства "Адміністрація морських портів України", у період з 01 червня 2022 року до 31 серпня 2024 року судна не приймалися під обробку вантажів у межах акваторії морського порту Миколаїв".

Відповідь: "Підписана 22.07.2022 у м. Стамбулі Ініціатива про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів передбачала здійснення прийому та відвантаження на судна закордонного плавання експортних вантажів з морських портів Чорноморськ, Одеса та Південний".

На адвокатський запит № 3/11/24 від 05.11.2024, адресований Управлінню інфраструктури Миколаївської обласної військової адміністрації, надано відповідь листом № 475/03-24 від 12.11.2024.

Відповідно до висновку Торгово-промислової палати України № 653/1.2 від 09.03.2023 щодо унеможливлення виконання зобов'язань за договорами бербоут-чартер № 12-П, № 13-П, № 14-П, № 15-П, № 16-П, № 17-П від 07.06.2013, спричиненого обставинами, за які жодна зі сторін не відповідає, відповідно до якого зроблено висновки:

1. Повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну, яке призвело до введення воєнного стану в Україні, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час, військова агресія Російської Федерації з цього часу щодо окремих територій України; окупація Херсонської області та наближення військ агресора притул до міста Миколаїв; бойові дії в період з березня по грудень 2022 року в безпосередній близькості до міста Миколаєва та незважаючи на звільнення міста Херсона по теперішній час залишаються окупованими частина Миколаївської області та значна частина Херсонської області, що перешкоджає судноплавству по річках Південний Буг та Інгул, а також робить неможливим вихід суден у Чорне море, у зв'язку з цим, згідно розпорядження капітана Миколаївського морського порту від 09.03.2022 № 15 та № 15/1, заборонено рух суден та плавзасобів по річках Південний Буг та Інгул, а також відшвартування всіх суден, буксирів та інших плавзасобів, які перебувають біля причалу портів та терміналів Миколаївського регіону, заборонено рух всіх суден та плавзасобів від 1 коліна БДЛК до 3 коліна Спаського каналу, є обставинами, за які сторони не можуть бути відповідальними в договірних відносинах, оскільки такі обставини є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними, вони не залежать від волі, бажань та дій сторін.

2. За законодавством України, а саме: частина шоста стаття 762 Цивільного кодексу України, регламентовано право сторони, за цим висновком -ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАРКОНІ", ідентифікаційний код юридичної особи: 31883013, вимагати звільнення від сплати бербоут-чартерної ставки, встановленої за договорами бербоут-чартеру № 12-П, № 13-П, № 14-П, № 15-П, № 16-П, № 17-П, що укладені 07 червня 2013 року (зі змінами, внесеними додатковими угодами № 1 від 29.12.2015, № 2 від 25.04.2018, № 3 від 19.03.2018, № 4 від 06.02.2019, № 5 від 20.02.2020, № 6 від 05.04.2021) між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАРКОНІ (Фрахтувальник) та ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" (Судновласник), за весь час, протягом якого Фрахтувальник не міг використовувати орендоване майно (судна) через обставини, за які він не відповідає, правова оцінка яким надана в пункті 1 цього висновків.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (господарського зобов'язання), яке (зобов'язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (постанови КГС ВС від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20; від 18.05.2023 у справі № 910/7975/21).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об'єднаної палати КЦС ВС від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).

Договір, який є обов'язковим для його сторін, містить в собі погоджені ними умови, на яких сторони домовилися реалізувати свої права та обов'язки, тобто виконати свою частину зобов'язання. Кожна зі сторін у зобов'язанні після узгодження своєї волі, вираженої у формі договору, має розумні сподівання добросовісного дотримання і виконання домовленостей з боку іншої сторони.

Водночас зобов'язання, невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб, якщо інше не визначено таким договором або законом. Верховний Суд наголошує, що таке невиконане зобов'язання має виконуватися або припинятися на вже погоджених сторонами у договорі умовах, незважаючи на визначений строк дії такого договору. Закінчення строку дії договору не дає сторонам права відійти від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення, та діяти на свій власний розсуд (постанова КГС ВС від 14.02.2024 № 911/94/23).

Відповідно до ст. 912 ЦК України (в редакції від 19.01.2013) за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.

Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України (в редакції від 05.01.2013) за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

Відповідно до ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України (в редакції від 05.01.2013) за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

Відповідно до ст. 204 Кодексу торговельного мореплавства України (в редакції від 05.01.2013) договір чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен бути укладений у письмовій формі.

Наявність і зміст договору чартеру (фрахтування) судна на певний час можуть бути доведені виключно письмовими доказами.

Відповідно до ст. 205 Кодексу торговельного мореплавства України (в редакції від 05.01.2013) у договорі чартеру (фрахтування) судна на певний час повинні бути вказані найменування сторін договору, назва судна, його технічні і експлуатаційні дані (вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість тощо), район плавання, мета фрахтування, розмір фрахту, термін дії договору, місце приймання і здавання судна.

Відповідно до ст. 206 Кодексу торговельного мореплавства України (в редакції від 05.01.2013) фрахтувальник може в межах прав, що надаються йому за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час, укласти від свого імені самостійний договір чартеру (фрахтування) судна з третьою особою. Укладання такого договору не звільняє фрахтувальника від виконання договору, укладеного ним з судновласником.

До договору чартеру (фрахтування) судна на певний час, укладеного фрахтувальником з третьою особою, відповідно застосовуються правила цієї глави.

Відповідно до ст. 207 Кодексу торговельного мореплавства України (в редакції від 05.01.2013) судновласник зобов'язаний передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

При фрахтуванні судна за тайм-чартером судновласник зобов'язаний, крім того, спорядити і укомплектувати судно екіпажем, а також підтримувати судно протягом терміну тайм-чартеру в морехідному стані, сплачувати його страхування і утримання суднового екіпажу.

Відповідно до ст. 208 Кодексу торговельного мореплавства України (в редакції від 05.01.2013) фрахтувальник зобов'язаний здійснювати експлуатацію судна відповідно до умов фрахтування, визначених договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

Відповідно до ст. 212 Кодексу торговельного мореплавства України (в редакції від 05.01.2013) фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Він звільняється від сплати фрахту і витрат щодо судна за час, протягом якого судно було непридатне для експлуатації внаслідок неморехідного стану, за винятком випадків, коли непридатність судна настала з вини фрахтувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України (в редакції від 03.02.2013) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2, абз. 4 ч. 3 ст. 283 ГК України у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 759 ЦК України (в редакції від 19.01.2013) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зі змісту договору від 07.06.2013 № 15-П вбачається, що він містить ознаки, які характерні саме для договору найму (оренди), зокрема: позивач передає відповідачу за плату у тимчасове користування індивідуально визначене майно; можливість його автоматичної пролонгації; доходи, отримані відповідачем від експлуатації судна, залишаються у його власності; з моменту передання судна у користування відповідачу останній експлуатує судно від свого імені відповідно до договору та чинного законодавства України; виявлені протягом дії договору недоліки судна відповідач зобов'язаний усунути за власні кошти; позивач здійснює контроль за використанням судна, його машин, механізмів, майна тощо; відповідач на весь період дії договору здійснює за власні кошти страхування судна на користь позивача; будь-які конструктивні зміни судна, здійснені відповідачем за згодою позивача, а також без такої згоди стають власністю останнього, а грошові кошти, витрачені на їх здійснення, відшкодуванню відповідачу не підлягають; поточні ремонти судна відповідач виконує за власні кошти.

При цьому, встановили, що використання у договорі від 07.06.2013 № 15-П таких найменувань сторін як "судновласник", "фрахтувальник" замість "наймодавець" та "наймач" жодним чином не спростовує наявності правових підстав для кваліфікації відповідного договору саме як договору найму (оренди) транспортного засобу, а лише свідчить про те, що він має свої особливості, які пов'язані з певною специфікою самого предмета найму - судна.

Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій було надано належну комплексну правову оцінку умовам договору у сукупності (у тому числі предмету, характеру прав та обов'язків сторін, результатам виконання), на підставі чого встановлено, що договір від 07.06.2013 № 15-П за своїх змістом є саме договором найму (оренди), на якого поширюються норми гл. 58 ЦК України. ...

При цьому за загальним поняттям фрахт - це саме у торговому мореплавстві обумовлена договором або законом плата за перевезення вантажу або надання судна в користування за договорами бербоут-чартер або тайм-чартеру. Разом з тим чартером є договір між судновласником і фрахтувальником про оренду судна або його частини на певний рейс або термін (постанова КГС ВС від 19.03.2024 у справі № 915/458/23).

Правовий висновок щодо застосування статей 759, 762, 912 ЦК України, статті 203 Кодексу торговельного мореплавства України у контексті визначення правової природи договору фрахтування судна у бербоут-чартер (Договору стандартного бербоутного чартеру Балтійської та міжнародної морської ради (БІМКО) проформи "BARECON 89" від 07.06.2013) як необхідної передумови для наявності/відсутності правових підстав для стягнення заборгованості за спірним Договором у спірний період часу (з 24.02.2022 по 31.05.2022), тобто з підстав зазначених у касаційній скарзі, наразі сформований і викладений у постанові Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 915/458/23.

Так, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення у справі, що переглядається (№ 915/436/23), проаналізувавши умови укладеного сторонами Договору, дійшли висновку, що цей Договір чартеру за юридичною природою є різновидом договорів оренди судна, а спірні правовідносини є правовідносинами найму (оренди) транспортного засобу, що регулюються Главою 58 ЦК України "Найм (оренда)" та Розділом VI Кодексу торговельного мореплавства України "Договір фрахтування (чартеру) суден на певний час" (постанова КГС ВС від 03.04.2024 по справі № 915/436/23).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин) за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 дійшла висновку, що вказана норма не містить вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин та засобів їх підтвердження, а тому підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України до спірних правовідносин та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто він повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане ним, і він не відповідає за ці обставини (узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.02.2024 у справі № 916/599/23).

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв'язку з природними властивостями майна, що є об'єктом оренди тощо.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати (див. постанови Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21, № 916/599/23).

Звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Ознаками таких обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності. При цьому сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань (постанова КГС ВС від 19.03.2024 у справі № 915/458/23).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Кодексу торговельного мореплавства України під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибогосподарської діяльності, розвідки та видобування корисних копалин, пошуку і рятування людей, що зазнали лиха на морі, виконання буксирних, криголамних і аварійно-рятувальних операцій, навігаційно-гідрографічних робіт, прокладання кабелю, а також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Як встановлено судом вище, 07.06.2013 між Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКОНІ" (фрахтувальник) укладено договір стандартного бербоутного чартеру Балтійської та міжнародної морської ради (БІМКО) проформи "БЕРКОН 89" № 17-П від 07.06.2013, відповідно до умов якого судновласник передає фрахтувальнику за обумовлену плату (надалі - бербоут-чартерна ставка) у користування на строк, встановлений цим аддендумом, судно згідно з додатком № 1 (п. 1 Аддендуму) (баржа «ДМ-2020», 1981, типу несамохідна суднова баржа).

До договору сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, а саме: Додаткова угода № 1 від 29.12.2015; Додаткова угода № 2 від 25.01.2018; Додаткова угода № 3 від 19.03.2018; Додаткова угода № 4 від 06.02.2019; Додаткова угода № 5 від 20.02.2020; Додаткова угода № 6 від 05.04.2021; Додаткова угода № 7 від 31.08.2024; Додаткова угода № 8 від 31.08.2024, якими сторони, зокрема, вносили зміни щодо строку дії договору та бербоут-чартерної ставки.

04.09.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 9, якою сторони дійшли згоди вважати розірваним договір № 17-П від 07.06.2013 з дати підписання цієї додаткової угоди на підставі підписаного акта приймання-передачі судна, а в частині розрахунків - договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Отже, договір № 17-П від 07.06.2013 є різновидом договорів оренди судна, а спірні правовідносини є правовідносинами найму (оренди) транспортного засобу, що регулюються Главою 58 ЦК України "Найм (оренда)" та Розділом VI Кодексу торговельного мореплавства України "Договір фрахтування (чартеру) суден на певний час" .

Договір є розірваним з 04.09.2024, а майно (баржа) повернуто судновласнику.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача 2 094 622, 98 грн. - заборгованості зі сплати бербоут-чартерної ставки за період з червня 2022 по серпень 2024. На виконання умов договору позивач за період з червня 2022 року по серпень 2024 року виставив та направив відповідачу рахунки та акти наданих послуг (з урахуванням здійсненого перерахунку) на загальну суму 2 095 427, 51 грн., проте, відповідач акти не підписав, вказуючи на відсутність правових підстав для сплати грошових коштів на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, про що направляв лист-звернення (вх. № 329 від 25.07.2022), яким повідомляв про неможливість здійснення товариством господарської діяльності в акваторії морського порту Миколаїв та за його межами, а також просив звільнити його від обов'язку сплати бербоут-чартерної ставки до офіційного закінчення форс-мажорних обставин та відновлення можливості використання майна за відповідним договором.

На підтвердження обставин неможливості користування відповідачем орендованим майном (баржою «ДМ-2020») відповідно до умов договору від 07.06.2013 № 17-П відповідачем подано суду висновок Торгово-промислової палати України № 653/1.2 від 09.03.2023 щодо унеможливлення виконання зобов'язань за договорами бербоут-чартер № 12-П, № 13-П, № 14-П, № 15-П, № 16-П, № 17-П від 07.06.2013, спричиненого обставинами, за які жодна зі сторін не відповідає, відповідно до якого зроблено висновок, що повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну, яке призвело до введення воєнного стану в Україні, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час, військова агресія Російської Федерації з цього часу щодо окремих територій України; окупація Херсонської області та наближення військ агресора притул до міста Миколаїв; бойові дії в період з березня по грудень 2022 року в безпосередній близькості до міста Миколаєва та незважаючи на звільнення міста Херсона по теперішній час залишаються окупованими частина Миколаївської області та значна частина Херсонської області, що перешкоджає судноплавству по річках Південний Буг та Інгул, а також робить неможливим вихід суден у Чорне море, у зв'язку з цим, згідно розпорядження капітана Миколаївського морського порту від 09.03.2022 № 15 та № 15/1, заборонено рух суден та плавзасобів по річках Південний Буг та Інгул, а також відшвартування всіх суден, буксирів та інших плавзасобів, які перебувають біля причалу портів та терміналів Миколаївського регіону, заборонено рух всіх суден та плавзасобів від 1 коліна БДЛК до 3 коліна Спаського каналу, є обставинами, за які сторони не можуть бути відповідальними в договірних відносинах, оскільки такі обставини є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними, вони не залежать від волі, бажань та дій сторін.

Вищевказані обставини також були предметом оцінки по судовим справам № 915/436/23 та № 915/458/23.

Подані до матеріалів даної справи відповіді компетентних органів (капітана Миколаївського морського порту, ДУ "Держгідрографія", Філії "Дельта-лоцман" ДП "АМПУ", Міністерства розвитку громад та територій України; Миколаївської обласної військової адміністрації) свідчать про наявність обставин, які унеможливили використання відповідачем ТОВ "МАРКОНІ" в спірний період орендованої баржі за цільовим призначенням з метою провадження господарської діяльності з причин, за які ТОВ "МАРКОНІ" не відповідає (заборона руху суден в акваторії Миколаївського морського порту уповноваженими особами, небезпечність акваторії Миколаївського морського порту для судноплавства внаслідок військової агресії РФ проти України). Суд також погоджується з доводами відповідача щодо того, що наказ Миколаївської обласної військової адміністрації від 30.07.2024 № 101/25 "Про здійснення координації судноплавства на внутрішніх водних шляхах в умовах воєнного стану" не має зворотної дії в часі, тобто не може бути застосований до правовідносин сторін у вказаний період, а також не усуває небезпеку судноплавства та заборону руху суден та всіх плавзасобів в акваторії порту відповідно до відповіді капітана Миколаївського морського порту від 08.11.2024. Матеріали даної справи не містять доказів використання відповідачем баржі «ДМ-2020» за цільовим призначенням у спірний період та/або доказів звернення відповідача із заявками на вихід (захід, перехід) баржі. Вищевикладені обставини свідчать про доведеність відповідачем ТОВ "МАРКОНІ" в розумінні ст. 74, 79 ГПК України неможливості використання ним з незалежних від нього причин в період з червня 2022 по серпень 2024 баржі «ДМ-2020» за договором від 07.06.2013 № 17-П, який за своєю правовою природою є договором найму (оренди), що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення відповідача від сплати орендної плати (бербоут-чартерної ставки) за період з 01.06.2022 по 31.08.2024.

Враховуючи вищевикладене, в позові судом відмовлено.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 31 419, 34 грн. слід покласти на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про призначення судового засідання для розгляду питання щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу адвоката) відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України на 02.06.2025 о 13:30 год.

Повідомити учасників справи про призначення судового засідання по справі.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54005.

3. Встановити відповідачу строк на подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 26.05.2025 (включно).

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 22.08.2025

Суддя Е.М. Олейняш

Попередній документ

129714015

Наступний документ

129714017

Інформація про рішення:

№ рішення:	129714016
№ справи:	915/1347/24
Дата рішення:	19.05.2025
Дата публікації:	26.08.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (30.10.2025)
Дата надходження:	10.09.2025
Предмет позову:	про стягнення коштів у розмірі 2 094 622, 98 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

03.12.2024 14:00	Господарський суд Миколаївської області
30.01.2025 14:30	Господарський суд Миколаївської області
14.03.2025 12:00	Господарський суд Миколаївської області
08.05.2025 11:30	Господарський суд Миколаївської області
19.05.2025 13:00	Господарський суд Миколаївської області
02.06.2025 13:30	Господарський суд Миколаївської області
30.10.2025 12:00	Південно-західний апеляційний господарський суд