18 серпня 2025 року Справа № 915/1635/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представників сторін: не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства “Масляного» за вих.№270725 від 27.07.2025 (вх.№10988/25) про розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1635/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Експерт»,
до відповідача: Фермерського господарства “Масляного»,
про: стягнення 246870,79 грн, -
Відповідач звернувся до суду з заявою за вих.№270725 від 27.07.2025 (вх.№10988/25 від 28.07.2025), в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду від 10.06.2025 у даній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Експерт» до Фермерського господарства “Масляного» по компенсації нарахованих штрафних (55727,58 грн збитків від інфляції, 15758,86 грн - 3% річних, 57884,36 грн пені та 2594,51 грн судового збору на загальну суму 131965,31 грн на строк 12 місяців.
Ухвалою суду від 30.07.2025 розгляд такої заяви призначено на 18.08.2025. Запропоновано відповідачу надати докази в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення за вих.№270725 від 27.07.2025 (вх.№10988/25 від 28.07.2025).
12.08.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 11.08.2025 (вх.№11649/25), в якому він просить суд: зупинити дію наказу Господарського суду Миколаївської області по справі №915/1635/24 до розгляду по суті заяви про розстрочення боргу в судовому засіданні 18.08.2025, а також просить суд при задоволенні заяви про розстрочення виплати штрафних санкцій в сумі 131965,31 грн скасувати дію наказу Господарського суду Миколаївської області по справі №915/1635/24, виданого 30.07.2025.
Позивач щодо розстрочення виконання рішення суду у даній справі заперечень суду не надав.
Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
У судовому засіданні 18.08.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали без її проголошення.
Розглянувши клопотанні б/н від 11.08.2025, в якому відповідач просить суд зупинити дію наказу Господарського суду Миколаївської області по справі №915/1635/24 від 30.07.2025 до розгляду по суті заяви про розстрочення боргу, суд дійшов наступних висновків.
У своєму клопотанні відповідач вказує на те, що на момент його подання господарство відповідача планує і має змогу добровільно розрахуватись з позивачем по нарахованих ним штрафних санкціях по основному боргу, що розглядавсь в справі №915/46/24, але виплатити всю суму 131965,31 грн одразу відповідач не має змоги, оскільки це призведе до значних збоїв у роботі фермерського господарства. Пов'язано це з необхідністю значного часу на підготовку і реалізацію продукції господарства, що значно утруднюється в зв'язку з відсутністю працівників - значна частина робітників призвана на війну. Кошти, що надходять від реалізації врожаю потрібно також направляти на підготовку посівної компанії озимих культур. При розстроченні виплати заборгованості в часі невеликими сумами господарство відповідача може використати кошти від реалізації врожаю пізніх культур та реалізації продукції з відгодівлі тварин, яка надійде в жовтні-грудні 2025 року, що значно полегшить проведення заключних посівних робіт і не буде значною паузою в часі.
Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зупинення дії наказу Господарського суду Миколаївської області по справі №915/1635/24 від 30.07.2025, слід зазначити, що ст.332 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
У суду першої інстанції відсутні повноваження на вчинення вказаної процесуальної дії. Тому у Господарського суду Миколаївської області відсутні правові підстави для задоволення зазначеного клопотання відповідача.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 29.07.2025, у даній справі вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства “Масляного» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Експерт» 55727,58 грн збитків від інфляції, 15758,86 грн - 3% річних, 57884,36 грн пені та 2594,51 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
На виконання такого рішення 30.07.2025 судом видано відповідний наказ.
Згідно ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
За приписами ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, розстрочити виконання рішення. Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі “Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина “судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі “Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції (“Іммобільяре Саффі проти Італії», заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду у даній справі в частині стягнення 55727,58 грн збитків від інфляції, 15758,86 грн - 3% річних, 57884,36 грн пені та 2594,51 грн судового збору на загальну суму 131965,31 грн на термін 12 місяців.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на наступне. В 2025 році сільськогосподарському році господарство відповідача, основна діяльність якого рослинництво - вирощування товарних сільськогосподарських культур потерпає від засухи. Зібраний врожай зернових низький і не надає змоги відповідачу погасити борг в повному обсязі. Відповідач планує закінчити погашення боргу після збирання пізніх культур.
Враховуючи, що сторонами не надано суду відповідних відомостей, фінансовий стан обох сторін судом не оцінюється.
Судом при розгляді заяви враховано, що відповідач визнає наявність обов'язку сплати заборгованості, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, шукає шляхи та вживає заходи для погашення боргу, однак, у зв'язку з несприятливою фінансово-економічною ситуацією в економіці держави в цілому та у господарській діяльності боржника через військову агресію рф, не може виконати рішення суду негайно.
За вказаних обставин, вжиття на даний час органами державної виконавчої служби заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі може призвести до блокування роботи відповідача, утруднить здійснення ним господарської діяльності, та виконання в подальшому грошових зобов'язань, зокрема і зі сплати стягуваної заборгованості.
Відповідно до ч.5 ст.331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Оцінивши вказані обставини, враховуючи визнання відповідачем наявності обов'язку сплатити заборгованість та обставини, які об'єктивно ускладнюють виконання рішення суду, суд приходить до висновку про достатність підстав для розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1635/24 про стягнення заборгованості у загальній сумі 131965,31 грн (55727,58 грн збитків від інфляції, 15758,86 грн - 3% річних, 57884,36 грн пені та 2594,51 грн судового збору) рівними частинами починаючи з вересня 2025 року по червень 2026 року, враховуючи, що виконання рішення суду від 10.06.2025 може бути відстрочене (розстрочене) лише до 10.06.2026.
За такого, заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду по даній справі підлягає задоволенню частково.
Щодо клопотання відповідача про скасування дії наказу суду у даній справі, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.160 ГПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Частина 2 ст.328 ГПК України передбачає, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Скасування дії судового наказу від 30.07.2025 у справі №915/1635/24 за наслідками розгляду заяви про розстрочення виплати штрафних санкцій в сумі 131965,31 грн, статтею 331 ГПК України чи іншими нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
За вказаних обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеного клопотання відповідача.
Керуючись ст.ст.234, 235, 331 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні клопотання відповідача б/н від 11.08.2025 (вх.№11649/25), - відмовити.
2. Заяву Фермерського господарства “Масляного» за вих.№270725 від 27.07.2025 (вх.№10988/25) про розстрочення виконання рішення суду у справі №915/1635/24, - задовольнити частково.
3. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2025 у справі №915/1635/24 наступним чином:
- до 10.09.2025 - 13196,54 грн;
- до 10.10.2025 - 13196,53 грн;
- до 10.11.2025 - 13196,53 грн;
- до 10.12.2025 - 13196,53 грн;
- до 10.01.2026 - 13196,53 грн;
- до 10.02.2026 - 13196,53 грн;
- до 10.03.2026 - 13196,53 грн;
- до 10.04.2026 - 13196,53 грн;
- до 10.05.2026 - 13196,53 грн;
- до 10.06.2026 - 13196,53 грн.
4. В решті заяви відмовити.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 25.08.2025.
Суддя М.В.Мавродієва