25.08.2025 Справа № 914/2568/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. без виклику та повідомлення представників сторін розглянув заяву Закритого акціонерного товариства "Baltic Commercial Union" про забезпечення позову у справі
за позовом:UAB "Baltic Commercial Union" (надалі - UAB "Baltic Commercial Union" або Позивач),
до відповідача:Приватної фірми "Авіта" (надалі - ПФ "Авіта" або Відповідач),
про:стягнення 34'919,00 євро.
I. ПРОЦЕДУРИ
1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовну заяву UAB "Baltic Commercial Union" до ПФ "Авіта" про стягнення 34' 919,00 євро.
2. Разом із позовною заявою Позивач подав заяву про забезпечення позову (надалі - Заява).
3. Заявник дотримався вимог, що встановлені статтею 139 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстав для повернення Заяви немає.
4. Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
II. АРГУМЕНТИ Заявника
5. Позивач подав до Господарського суду Львівської області позов про стягнення з ПФ «Авіта» 34'919 євро (1'687'429,24 грн) збитків. Позов обгрунтований тим, що Відповідач допустив порушення температурного режиму під час перевезення продукції, внаслідок чого частина товару зіпсувалася. Позивач відшкодував завдані збитки замовнику шляхом взаємозаліку. У зв'язку з цим у Позивача виникло право регресної вимоги до Відповідача в обсязі понесених ним витрат.
6. На переконання Позивача у разі задоволення позову виконання рішення суду буде істотно ускладнене або навіть унеможливлене без застосування заходів забезпечення, адже:
6.1. Відповідно до витягів з відкритих державних реєстрів, статутний капітал Відповідача становить 1'500'001,00 грн, що є меншим за суму позовних вимог.
6.2. У Відповідача відсутнє зареєстроване нерухоме майно, яким можна було б забезпечити виконання рішення.
6.3. Основним видом діяльності ПФ «Авіта» є міжнародні перевезення, що створює високий ризик переміщення рухомого майна або грошових коштів за межі України.
7. В сукупності ці обставини ускладнюватимуть виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.
8. Позивач просить забезпечити позов шляхом арешту грошових коштів Відповідача в межах суми позовних вимог - 1'687'429,24 гривень.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
9. Згідно зі статтею 136 Господарського кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
10. Пунктом 1 частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
11. Верховний Суд неодноразово зазначав, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
12. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
13. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
14. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
15. Враховуючи предмет позову, наявність (чи відсутність) у Відповідача грошових коштів у достатньому розмірі є важливим для виконання рішення у цій справі у випадку задоволення позовних вимог. Проте із наведених у Заяві аргументів та представлених доказів, суд не встановив обставин, з якими закон пов'язує можливість забезпечення позову.
16. Твердження Позивача про те, що статутний капітал Відповідача є меншим за суму позову, не може розглядатися як підтвердження ризику невиконання судового рішення. Розмір статутного капіталу фіксується при створенні або зміні установчих документів і не має прямого зв'язку з реальними обсягами активів підприємства. Підприємство може мати доходи, майно, грошові кошти або права вимоги, що перевищують суму зазначеного капіталу.
17. Факт відсутності у Відповідача зареєстрованої нерухомості не є свідченням його неплатоспроможності. Виконання судових рішень не обмежується стягненням саме з такого виду майна. Стягнення може бути звернуте з грошових коштів, транспортних засобів, іншого рухомого майна або з поточних надходжень від господарської діяльності.
18. Стверджуючи про ризик виведення рухомого майна чи грошових коштів за кордон, Позивач не навів жодного конкретного факту, який би підтверджував намір або спробу Відповідача вчинити такі дії. Основна діяльність Відповідача за своєю суттю передбачає тимчасове переміщення транспортних засобів за межі України, однак це не є підставою вважати, що підприємство діє недобросовісно або має намір уникати виконання судового рішення.
19. Інститут забезпечення позову призначений для запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, а не для автоматичного застосування обмежувальних заходів при порушенні зобов'язання іншою стороною. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Один лише факт порушення договірного зобов'язання, якщо такий мав місце у відносинах сторін, не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.
20. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
21. Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні Заяви.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Рим Т.Я.