просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
25 серпня 2025 року м. Харків Справа № 913/212/25
Провадження №5/913/212/25
Суддя Вінніков С.В., розглянувши матеріали
за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури (вул. Б. Ліщини, буд. 27, м. Сіверськодонецьк Луганської області, 93405)
в інтересах держави в особі
позивача - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Януша Корчака, буд. 9/12, м. Київ, 03190)
до відповідача - Фермерського господарства «Агрородина» (вул. Шевченка, буд. 41, м. Сватове Луганської області, 92603)
про стягнення 120 000 грн 00 коп.,
Заступник керівника Луганської обласної прокуратури (далі - прокурор) 19.08.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі позивача - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд), до відповідача - Фермерського господарства «Агрородина» (далі - ФГ «Агрородина»), про стягнення заборгованості за договором від 05.10.2018 №114ФГ-2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству в сумі 120 000 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ФГ «Агрородина» умов договору від 05.10.2018 №114ФГ-2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству у частині своєчасного повернення наданих кредитних коштів
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва заступником керівника Луганської обласної прокуратури інтересів держави в особі Укрдержфонду з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить із такого.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.06.1991 №83 з метою забезпечення реалізації державної політики підтримки селянських (фермерських) господарств та створення фінансових умов для становлення та розвитку приватного фермерського сектору економіки в Україні утворено Український Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств.
Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 №478 Український Фонд підтримки селянських (фермерських) господарств перейменовано в Український державний фонд підтримки фермерських господарств.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про фермерське господарство» Укрдержфонд є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Пунктом 3.1 статуту Укрдержфонду, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.07.2021 №57, передбачено, що Укрдержфонд створено з метою фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств у встановленому законодавством порядку, а також виконання державних програм, спрямованих на розвиток агропромислового комплексу України.
Предметом його діяльності, є зокрема ведення обліку, здійснення аналізу цільового використання наданої фінансової підтримки, а також повернення таких коштів. Укрдержфонд має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем, відповідачем чи третьою особою у судах (п.п.3.2, 5.1 статуту).
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки фермерським господарствам» (в редакції на день надання фінансової допомоги) встановлено, що фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком від трьох до п'яти років для виробництва, перероби і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; іншим фермерським господарствам - строком до п'яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, у тому числі для придбання маточного поголів'я сільськогосподарських тварин (телиць, нетелей, корів, свиноматок, ярок, вівцематок, кізочок та козоматок) та проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини), виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.
Згідно з п.п.12, 13 указаного Порядку фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки. Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Фонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.
На думку господарського суду, з наведених положень законодавства випливає, що Укрдержфонд міг самостійно звернутися до суду із позовом до відповідача з заявленими вимогами.
07.07.2025 прокурор звернувся до Укрдержфонду з листом №15/2-89вих-25, у якому повідомив про наявність у ФГ «Агрородина» заборгованості за договором від 05.10.2018 №114ФГ-2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі, а також просив повідомити про вжиті чи заплановані заходи щодо стягнення існуючої заборгованості в судовому порядку.
Суд відзначає, що незважаючи на наявність у Укрдержфонду повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом він з моменту отримання вищезазначеного листа Луганської обласної прокуратури не вжив заходів щодо звернення з позовом до суду.
Крім того, у листі від 05.08.2025 №53-4/376 Укрдержфонд повідомив, що не має можливості сплатити судовий збір та просив допомогти в захисті інтересів держави в суді.
У той же час приписами ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», про що наголосив Верховний Суд у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, передбачено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Суд бере до уваги, що розумність строку визначається з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що у нього були підстави, убачаючи порушення законодавства, вважати, що Укрдержфонд, будучі обізнаним з такими порушеннями з 07.07.2025 не вжило заходів до їх усунення з метою захисту інтересів держави та, навпаки, просило прокурора вжити відповідних заходів.
Суд зауважує, що сам факт незвернення Укрдержфонду з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо стягнення заборгованості за договором від 05.10.2018 №114ФГ-2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі.
Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.
Вимога щодо попереднього повідомлення Укрдержфонду про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з відповідним позовом виконана прокурором, що підтверджується листом від 11.08.2025 №15/2-98вих-25, який направлено адресату засобами поштового зв'язку.
За таких обставин, господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем не вжито заходів, спрямованих на стягнення заборгованості за договором від 05.10.2018 №114ФГ-2018 про надання фінансової підтримки на поворотній основі, і наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд приходить до висновку, що позовна заява та додатки до неї відповідають вимогам ст.ст.162-164 ГПК України; підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження не встановлено.
Отже, подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною 1 ст.247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч.5 ст.12 ГПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У даному випадку прокурором заявлено до стягнення суму 120 000 грн 00 коп., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800 грн 00 коп.), тобто дана справа є малозначною.
Відповідно до ч.1 ст.250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст.251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на відсутність у матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд приходить до висновку про необхідність розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.
Відповідно до абз.1 ч.6, абз.2 ч.8 ст.6 ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX, який введено в дію 18 жовтня 2023 року: адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною 7 ст.42 ГПК України передбачено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Суд зауважує, що у відповідача як у юридичної особи відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.
Також суд бере до уваги, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФГ «Агрородина» має наступну адресу електронної пошти: bazaprivalovl@ukt.net.
Керуючись ст.ст.8, 12, 53, 176, 232 - 234, 247, 250, 252 ГПК України, суд
1. Підтвердити підстави представництва заступником керівника Луганської обласної прокуратури інтересів держави в особі позивача - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, з заявленими позовними вимогами до Фермерського господарства «Агрородина».
2. Прийняти позовну заяву прокурора від 19.08.2025 №15/2-108 вих-25 до розгляду та відкрити провадження у справі.
3. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
4. Розгляд, формування та зберігання даної справи здійснювати в змішаній (паперовій та електронній) формі.
5. Довести до відома відповідача, що у відповідності до ч.1 ст.251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У випадку подання відзиву відповідачу слід подати до суду докази його надіслання позивачу з усіма додатками.
6. Звернути увагу відповідача, що він повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч.3 ст.80 ГПК України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (відповідно до ст.178 ГПК України).
7. Зобов'язати прокурора невідкладно направити копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу на адресу електронної пошти: bazaprivalovl@ukt.net. Докази направлення подати суду.
8. Розмістити оголошення про розгляд справи для відповідача на сторінці суду офіційного вебпорталу «Судова влада України» в мережі Інтернет (http://lg.arbitr.gov.ua).
9. Встановити позивачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У випадку подання позивачем відзиву подати суду докази його надіслання (надання) іншим учасникам справи з усіма додатками.
10. Встановити прокурору строк для подання відповіді на відзив позивача та відповідача - протягом п'яти днів з дня отримання відповідного відзиву. У випадку подання прокурором відповіді на відзив подати суду докази надіслання (надання) його іншим учасникам справи.
11. Встановити позивачу та відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. У випадку подання заперечень подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
12. Звернути увагу сторін на порядок подання відповіді на відзив, заперечень, встановлений ст.ст.166 -167 ГПК України.
13. Звернути увагу сторін, що відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
14. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно п.5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020) відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
15. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч.2, 3, 5 ст.46 ГПК України).
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 25.08.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
Суддя Сергій ВІННІКОВ